ПОСТАНОВА
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу судді Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2018 року про повернення апеляційної скарги вказаної особи на ухвалу слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2018 року ОСОБА_6 повернуто його скаргу на бездіяльність начальника Софіївського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області та уповноваженої особи Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_7 у зв`язку з пропуском установленого для подання скарги строку на оскарження бездіяльності вказаних осіб. Одночасно відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність Міністра внутрішніх справ ОСОБА_7 .
Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області ухвалою від 13 березня 2018 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_6 на вищезазначену ухвалу слідчого судді з огляду на неусунення ним недоліків, зазначених в ухвалі апеляційного суду від 23 лютого 2018 року про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_6 .
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що апеляційний суд безпідставно повернув його скаргу, не врахувавши, що недоліки, зазначені в ухвалі від 23 лютого 2018 року, скаржник усунув у межах установленого судом строку.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважав, що касаційна скарга ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Мотиви Суду
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У ст. 392 КПК наведено перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, до яких відносяться й ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, порядок перевірки в апеляційному порядку яких визначено у ст. 422 КПК.
Зокрема, відповідно до вказаної статті, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує із суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніше ніж за день повідомляє особі, яка її подала, прокурору та іншим заінтересованим осам про час, дату й місце апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніше ніж через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
Тобто цією та іншими нормами КПК не передбачено можливості залишення без руху апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів. На це вказують, зокрема, й обмежені строки розгляду таких скарг на вказані рішення (ч. 2 ст. 422 КПК).
Цього не врахував суддя-доповідач апеляційного суду і необґрунтовано на підставі ст. 396, ч. 1 ст. 399 КПК залишив без руху апеляційну скаргу
ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді, надавши строк на усунення недоліків протягом 5 днів, хоча постановлення такого рішення не передбачено на стадії перевірки ухвали слідчого судді, а в подальшому повернув указану скаргу через неусунення недоліків.
Апеляційний суд неправильно застосував положення ст. 399 КПК (залишення апеляційної скарги без руху), оскільки ця норма процесуального закону може бути застосована до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені частинами 1, 2 ст. 392 КПК, а щодо оскарження судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 392 КПК (ухвали слідчого судді), застосуванню підлягає спеціальна норма – ст. 422 КПК.
Отже, під час прийняття апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування.
Таким чином, колегія суддів касаційного суду констатує порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_6 .
Однак, із урахуванням того, що у касаційній скарзі останнього йдеться про скасування ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням інших вимог кримінального процесуального закону, ніж визнано касаційним судом, то касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване судове рішення – у порядку ч. 2 ст. 433 КПК скасуванню з призначенням у цьому провадженні нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати наведене та апеляційний розгляд здійснити відповідно до положень КПК і прийняти обґрунтоване рішення згідно з вимогами кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд