ПОСТАНОВА
судді-доповідача Коваленко Н.В.,
суддів Берназюка Я.О., Гриціва М.І.
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення в частині та зобов`язання вчинити певні дії, в якому, з урахуванням уточнень просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 розпорядження управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області від 8 квітня 2016 року № 14 «Про поновлення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 »;
- визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області з невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 1 липня 2012 року по 1 квітня 2016 року;
- зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії з 1 липня 2012 року у розмірі, який виплачувався йому цим управлінням станом на 1 липня 2012 року та виплатити її за період з 1 липня 2012 року по 31 березня 2016 року;
- зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області нарахувати, на умовах Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини його пенсії у зв`язку із порушенням строків її виплати у період з 1 липня 2012 року по 31 березня 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 22 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 1 розпорядження управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області від 8 квітня 2016 року № 14 «Про поновлення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ».
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області поновити з 1 липня 2012 року виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі, який виплачувався йому управлінням Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області станом на 1 липня 2012 року.
Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену йому за період з 1 липня 2012 року по 31 березня 2016 року пенсію.
Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області нарахувати, на умовах передбачених статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини його пенсії у зв`язку із порушенням строків її виплати у період з 1 липня 2012 року по 31 березня 2016 року.
3. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що виплата позивачу пенсії по інвалідності на території України у період з 1 липня 2012 року по 31 березня 2016 року не залежить від факту припинення пенсії позивачу на території Російської Федерації, оскільки постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 10 грудня 2015 року по справі № 425/3580/15 скасовані розпорядження від 26 липня 2012 року про призупинення виплати пенсії позивачу з 1 липня 2012 року та розпорядження від 20 вересня 2012 року про закриття з 1 жовтня 2012 року пенсійної справи ОСОБА_1 , що передбачає обов`язок відповідача поновити порушене право саме за зазначений період.
Питання щодо припинення виплати пенсії має право вирішувати та держава, в якій пенсіонер проживав до зміни свого місця проживання. А у спорі, що розглядається такою державою є Російська Федерація, а не Україна. І тому, саме пенсійні органи Російської Федерації були уповноважені вирішувати питання щодо припинення виплати пенсії позивачу, а не пенсійні органи України.
4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2016 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області було задоволено.
Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 22 серпня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач отримував пенсію за віком, інвалідністю та грошові виплати як інвалід 3 групи ЧАЕС як громадянин Російської Федерації, тобто маючи подвійне громадянство та отримуючи пенсію по інвалідності, позивач звертаючись до відповідача із заявою про поновлення виплат пенсії за тим самим видом (інвалідність) від 19 листопада 2015 року, не повідомив пенсійний орган про отримання пенсії в іншій державі, а тому в силу положень пенсійного законодавства України та положень Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року особа не має права на одночасне отримання двох пенсій в обох державах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2016 року та залишити в силі постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 22 серпня 2016 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 6 березня 1995 року до 30 вересня 1996 року управлінням соціального захисту населення Жовтневого району м. Луганська позивачу була призначена та виплачувалась пенсія по інвалідності 3 групи.
З 1 жовтня 1996 року ОСОБА_1 мешкав у м. Ульянівськ Російської Федерації, де отримав паспорт громадянина Російської Федерації, у зв`язку з цим, виплата пенсії на території України здійснювалась до 30 вересня 1996 року, а з 1 жовтня 1996 року він почав отримувати пенсії за віком та по інвалідності на території Російської Федерації. З 1 січня 2005 року, ОСОБА_1 , як громадянин Російської Федерації, також отримував щомісячну грошову виплату, як інвалід 3 групи і як ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка виплачується йому, як грошова компенсація взамін отримання набору соціальних послуг.
У листопаді 2007 року, ОСОБА_1 переїхав до м. Троїцьке Луганської області України та з 19 листопада 2007 року працевлаштувався в місцевій лікарні, 11 лютого 2008 року отримав паспорт громадянина України.
За заявою позивача від 2 червня 2009 року з 11 березня 2009 року управлінням Пенсійного фонду в Троїцькому районі Луганської області ОСОБА_1 . призначена пенсія як інваліду 3 групи (протокол від 24 червня 2009 року), а з 2 березня 2011 року безстроково, як інваліду 2 групи, захворювання якого пов`язано з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З 28 жовтня 2010 року позивач зареєстрував своє місце проживання на території м. Рубіжне Луганської області, з 1 листопада 2010 року він працевлаштувався на роботу у Центральну міську лікарню управління охорони здоров`я Рубіжанської міської ради.
З 1 лютого 2012 року за заявою ОСОБА_1 його пенсійна справа взята на облік управлінням Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області, який продовжив виплату позивачу пенсію по інвалідності 2 групи ЧАЕС.
Листом від 5 червня 2012 року № 11-1388 управління Пенсійного фонду Російської Федерації в Ленінському районі м. Ульянівськ повідомило управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про те, що ОСОБА_1 з 1 січня 2005 року являється отримувачем щомісячної грошової виплати, як інвалід 3 групи (каліцтво отримане при виконанні інших обов`язків військової служби, пов`язане з аварією на Чорнобильській АЕС) і як ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році.
З 1 липня 2012 року розпорядженням управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області від 26 липня 2012 року ОСОБА_1 призупинено виплату пенсії по інвалідності на підставі наданої інформації пенсійним органом Російської Федерації.
11 вересня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області отримало лист управління Пенсійного фонду Російської Федерації по Ульянівській області від 28 серпня 2012 року № 09/04-5637, яким повідомлено про те, що ОСОБА_1 з 1 липня 2007 року на території Ульянівської області Російської Федерації, є отримувачем державної пенсії по старості. При цьому, вказане відділення просило посприяти у витребуванні та наданні відомостей про призначення та виплату йому пенсії для виключення одночасного призначення і виплати йому двох пенсій.
У зв`язку з отриманням позивачем пенсії за віком у Пенсійному фонді Російської Федерації з 1 жовтня 2012 року пенсійна справа ОСОБА_1 закрита на підставі розпорядження від 20 вересня 2012 року.
30 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області із заявою, в якій просив призначити йому пенсію по інвалідності як громадянину України, а також надати йому роз`яснення.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області із заявами про поновлено йому з 1 липня 2012 року раніше призначеної пенсії.
Управління Пенсійного фонду України в м Рубіжному Луганської області повідомляло позивача про необхідність надання документів, передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсії (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, а також необхідність подання заяви на запит пенсійної справи з Російської Федерації.
19 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області із заявою про поновлення виплати йому пенсії, яка була заповнена по формі, що затверджена додатком № 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
На заяву від 19 листопада 2015 року ОСОБА_1 24 листопада 2015 року отримав відповідь управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про те,що управлінням надіслано запит до управління Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Ульянівськ для отримання інформації щодо його перебування на обліку та отримання ним пенсії на території Російської Федерації, і що тільки після отримання відповіді, буде прийнято рішення.
Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від від 10 грудня 2015 року по справі № 425/3580/15 скасовані розпорядження від 26 липня 2012 року про призупинення виплати пенсії позивачу з 1 липня 2012 року та розпорядження від 20 вересня 2012 року про закриття з 1 жовтня 2012 року пенсійної справи ОСОБА_1 та зобов`язано повторно розглянути заяву позивача від 19 листопада 2015 року.
На виконання судового рішення по справі № 425/3580/15-а розпорядженням управління Пенсійним фонду України в м. Рубіжному Луганської області № 32 від 14 грудня 2015 року скасовані вищевказані розпорядження відповідача, заяву позивача від 19 листопада 2015 року розглянуто повторно, про що складено розпорядження № 11 від 29 лютого 2015 року, яким відмовлено в поновленні виплати пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У квітні 2016 року управлінням Пенсійним фонду України в м. Рубіжному Луганської області отримано відповідь від управління Пенсійного фонду РФ в Ленінському районі м. Уль`янівська про припинення виплат пенсій та інших соціальних виплат з 1 квітня 2016 року у зв`язку з зверненням ОСОБА_1 за пенсійним забезпеченням на території України.
8 квітня 2016 року управлінням Пенсійним фонду України в м. Рубіжному Луганської області прийнято розпорядження № 14 «Про поновлення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 », яким на підставі заяви від 19 листопада 2015 року поновлено позивачу виплату пенсії по інвалідності з 1 квітня 2016 року та визнано такими, що втратили чинність розпорядження управління від 8 грудня 2015 року № 30 «Про відмову в поновлені виплати пенсії згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 .», від 14 грудня 2015 року № 32 «Щодо питання виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 » та від 29 лютого 2016 року № 11 «Про повторний розгляд заяви щодо поновлення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ».
8. Не погодившись із тим, що виплату пенсії позивачу поновлено лише з 1 квітня 2016 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати пункт 1 розпорядження управління Пенсійним фонду України в м. Рубіжному Луганської області від 8 квітня 2016 року № 14 та зобов`язати відповідача поновити з 1 липня 2012 року виплату йому пенсії; нарахуванням та виплатою невиплаченої за період з 1 липня 2012 року по 31 березня 2016 року та нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини його пенсії у зв`язку із порушенням строків її виплати у період з 1 липня 2012 року по 31 березня 2016 року.
ДОВОВДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що в Україні та Російській Федерації ОСОБА_1 отримував різні види пенсій, що не забороняється. Після переїзду на постійне місце проживання у 2007 році саме Російська Федерація незаконно виплачувала позивачу пенсію, а повинна за нормами чинного законодавства та Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року була виплачувати пенсію держава Україна.
10. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2016 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Відповідно до статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
12. Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року,пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
13. Згідно із статтею 7 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
14. Аналіз зазначених норм свідчить проте, що при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється.
Особа не має права на одночасне отримання двох пенсій декількох державах.
15. Як встановлено судом ОСОБА_1 з 1 жовтня 1996 року мешкав у м. Ульянівськ Російської Федерації, де отримувати пенсії за віком та по інвалідності на території Російської Федерації.
У листопаді 2007 року, ОСОБА_1 переїхав до м. Троїцьк Луганської області України.
16. Відповідно до листа управління Пенсійного фонду Російської Федерації по Ульянівській області від 28 серпня 2012 року № 09/04-5637 ОСОБА_1 з 1 липня 2007 року зареєстрований на території Ульянівської області Російської Федерації та є отримувачем державної пенсії по старості.
17. Крім того, в матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_1 як громадянина Російської Федерації до управління Пенсійного Фонду Російської Федерації в Ленінському районі м. Ульянівськ Ульянівської області від 27 серпня 2012 року про призначення йому пенсії по інвалідності ЧАЕС з 1 вересня 2012 року.
18. Вищенаведене дає підстави для висновку про те, що при переїзді у листопаді 2007 року на постійне місце проживання до України в м. Троїцьк Луганської області ОСОБА_1 не звертався до органів Пенсійного Фонду Російської Федерації із заявою про припинення виплати пенсії на території Російської Федерації.
19. Враховуючи, що ОСОБА_1 проживаючи в Україні та отримуючи пенсію також отримував пенсію в Російській Федерації, не повідомивши пенсійний орган про отримання пенсії в іншій державі, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про правомірність розпорядженням управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області від 26 липня 2012 року, яким ОСОБА_1 призупинено виплату пенсії по інвалідності з 1 липня 2012 року та закриття на підставі розпорядження від 20 вересня 2012 року пенсійна справа позивача.
20. Оскільки з 1 квітня 2016 року управлінням Пенсійного фонду Російської Федерації в Ленінському районі м. Уль`янівська ОСОБА_1 припинено виплату пенсій, управління Пенсійним фонду України в м. Рубіжному Луганської області, правомірно поновило ОСОБА_1 виплату пенсії саме з 1 квітня 2016 року, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
21. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
