ПОСТАНОВА
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Зимовища Чорнобильського району Київської області, жительки АДРЕСА_1 , засудженої за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі – КК).
Оскаржені судові рішення
1. Краматорський міський суд Донецької області вироком від 5 квітня 2018 року засудив ОСОБА_6 за частиною 2 статті 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права керувати транспортними засобами.
2. Суд визнав доведеним, що 27 липня 2016 року близько 20:00 у гаражі № 5 кооперативу «Юпітер» на вул. Дружби в м. Краматорську Донецької області ОСОБА_6 у стані алкогольного сп`яніння, не маючи посвідчення водія, порушуючи вимоги пунктів 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху, проявила злочинну самовпевненість, сіла на водійське місце автомобіля «Dacia Sandero», припаркованого перед виїздом із гаража, запустила двигун та перед початком руху, не переконавшись, чи це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки для інших громадян, здійснила наїзд передньою частиною вказаного автомобіля на потерпілу ОСОБА_9 , притиснувши її до задньої стінки гаража, що призвело до її смерті на місці.
3. Донецький апеляційний суд ухвалою від 10 січня 2019 року залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. У касаційній скарзі захисник на підставах, передбачених частиною 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), просить скасувати оскаржені вирок і ухвалу та закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК.
5. Сторона захисту зазначає, що у справі достатньо об`єктивних даних, які підтверджують, що ОСОБА_6 не керувала транспортним засобом (не виконувала функції водія), а тому не може вважатися суб`єктом злочину, передбаченого статтею 286 КК. А саме за результатами слідчого експерименту було з`ясовано, що поставлений на першу передачу автомобіль «Dacia Sandero» у результаті повороту ключа в замку запалювання став рухатися без натискання на педаль газу. Таким чином, на думку захисника, в ході проведення слідчого експерименту було достовірно встановлено, що автомобіль рухається без участі водія, а отже смерть потерпілої настала в результаті нещасного випадку.
6. Захисник наполягає, що суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином цих доводів сторони захисту та обставин справи, а тому дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину.
7. Окрім того, захисник скаржиться на те, що суди, не звільнивши ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, призначили їй покарання, яке не відповідає її особі. Так, суди не врахували, що засуджена раніше не судима, має на утриманні неповнолітнього сина, позитивно характеризується за місцем проживання, є учасницею АТО та потерпілою від Чорнобильської катастрофи.
Позиції учасників судового провадження
8. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
9. Представник потерпілих у кримінальному провадженні ОСОБА_7 надіслала до Суду заперечення, в якому просила відмовити в задоволенні касаційної скарги сторони захисту.
10. Захисник та засуджена підтримали доводи, наведені в касаційній скарзі, та просили її задовольнити.
11. Представник потерпілих ОСОБА_7 вважала, що вирок та ухвала є законними та обґрунтованими, і просила Суд відмовити в задоволенні касаційної скарги.
12. Прокурор частково підтримав доводи в касаційній скарзі сторони захисту. Зазначив, що апеляційний суд, порушуючи положення кримінального процесуального закону, не надав чіткої та обґрунтованої відповіді на доводи, викладені захисником в апеляційній скарзі. Прокурор вважав, що ухвалу апеляційного суду необхідно скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Оцінка Суду
13. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, захисника і засудженої, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково на таких підставах.
14. Суд зазначає, що сам собою факт завдання шкоди автомобілем чи іншим транспортним засобом не є визначальним для кваліфікації діяння за статтею 286 КК. Суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК, може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій. Таким чином, встановлення, чи керувала особа транспортним засобом, є необхідною умовою для кваліфікації її діяння за статтею 286 КК та відмежування цього злочину від суміжних складів злочину, зокрема передбаченого статтею 119 КК.
15. Хоча в більшості випадків питання, чи керує особа, яка перебуває на водійському місці, автомобілем, у значенні статті 286 КК не виникають, у цій справі це питання мало бути ретельно з`ясовано.
16. Позиція захисту полягала в тому, що засуджена, сівши в автомобіль, не мала наміру заводити двигун, рухати автомобіль або здійснювати будь-які інші дії, які можуть бути визначені як керування автомобілем, а намагалася лише включити магнітолу, слідуючи чиємусь підказуванню, що для цього слід повернути ключ у замку запалювання; рух автомобіля після повернення ключа був для неї несподіванкою.
17. Як свідчать матеріали справи, суду були надані докази на підтвердження такої позиції. Зокрема, засуджена показувала, що вона не уявляє, як працює автомобіль, і не здійснювала жодних дій, крім повороту ключа в замку запалювання. Свідок ОСОБА_10 – володілець автомобіля – показав у суді, що він, зупинивши автомобіль біля гаража, залишив його незачиненим із ключем у замку запалювання та з увімкненою першою передачею. В результаті слідчого експерименту було встановлено, що автомобіль «Dacia Sandero» з увімкненою першою передачею розпочинає рух після повороту ключа в замку запалювання без натискання на педаль газу.
18. Суд, згадавши ці докази у вироку, жодним чином їх не оцінив і не висловився, чи вважає він ці докази достовірними і чи доводять вони у сукупності з іншими доказами ту версію подій, на якій наполягала сторона захисту. Таким чином, суд першої інстанції, ухвалюючи вирок, залишив поза увагою докази, які стосувалися встановлення істотних обставин цієї справи, зокрема, які саме дії вчинила засуджена та якою була послідовність її дій, а також спрямованість її умислу, що в обставинах цієї справи має важливе значення для висновку, чи можна вважати засуджену особою, яке керує автомобілем.
19. В апеляційній сказі сторона захисту звертала увагу на неповне з`ясування обставин справи, однак апеляційний суд належним чином не спростував цих доводів.
20. За таких обставин ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, мотивованою та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а кримінальне провадження – призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
21. Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати викладене, ретельно з використанням усіх процесуальних можливостей перевірити доводи, наведені в апеляційній скарзі захисника, дати на них вичерпну відповідь та з урахуванням доводів, наведених у касаційній скарзі, ухвалити справедливе рішення, яке відповідатиме положенням статей 370, 419 КПК.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд