ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Луганського апеляційного суду від 11 січня 2020 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
За вироком Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від
18 грудня 2013 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1500 грн. Вирішено питання в частині заявлених цивільних позовів.
Ухвалою судді Луганського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого
ОСОБА_7 на вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 грудня 2013 року залишено без руху та надано десятиденний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою судді Луганського апеляційного суду від 11 січня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у відновленому кримінальному провадженні № 12013030180001804 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на зазначений вище вирок місцевого суду.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу і призначити новий розгляд матеріалів кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційним судом порушено вимоги ч. 4 ст. 399 КПК України, яка визначає конкретні підстави, коли суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу не подавались.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника, яка підтримала подану касаційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою судді Луганського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 грудня
2013 року залишено без руху та надано десятиденний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою судді Луганського апеляційного суду від 11 січня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у відновленому кримінальному провадженні № 12013030180001804 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на зазначений вирок місцевого суду.
Мотивуючи своє рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд послався на те, що у зв`язку з тим, що не відновлено жодного письмового доказу, на яких ґрунтуються висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину та докази, покладені в основу оскаржуваного вироку, що унеможливлює їх апеляційний перегляд. Тому надані апеляційному суду матеріали відновленого кримінального провадження №12013030180001804 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, є недостатніми для ухвалення відповідного судового рішення та перевірки доводів апеляційної скарги захисника.
Однак з таким висновком судді Луганського апеляційного суду колегія суддів не погоджується з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Тобто, зміст положень ч. 4 ст. 399 КПК України не розширює перелік судових рішень, які не підлягають оскарженню в апеляційному порядку.
З огляду на положення ст. 392 КПК України вирок суду першої інстанції може бути оскаржений в апеляційному порядку.
За таких обставин, рішення судді апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою захисника на вироку місцевого суду не узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційним судом не було вирішено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 грудня
2013 року щодо ОСОБА_7 , яке порушував захисник у поданій апеляційній скарзі.
Таким чином, суддею апеляційного суду було допущено таке порушення вимог кримінального процесуального закону, яке відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України слід визнати істотним, оскільки воно перешкодило суду належним чином забезпечити права та законні інтереси учасників кримінального провадження й ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу судді апеляційного суду необхідно скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції під час якого слід урахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441 КПК України, Суд