ПОСТАНОВА
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції), розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 , 1989 року народження, на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст. 187, пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 263, ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України (далі — КК), на підставі ст. 70 КК йому призначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі. Вирок суду набрав чинності 18 грудня 2012 року.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 2 серпня 2016 року строк попереднього ув`язнення засудженому ОСОБА_6 з 14 червня 2010 року (дата затримання) по 18 грудня 2012 року (дата набрання вироком законної сили) зараховано в строк відбутого покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 липня 2017 року ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні клопотання про зарахування строку попереднього ув`язнення у строк відбутого покарання в період з 23 грудня 2015 року (день прибуття у СІЗО для участі у судовому розгляді заяви про перегляд вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за нововиявленими обставинами) по 21 червня 2017 року (день, з якого набрала чинності нова редакція ч. 5 ст. 72 КК) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі на підставі п. «ґ» ч. 5 ст. 72 КК.
ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про перегляд ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 липня 2017 року,залишеної без зміни ухвалою апеляційного суду від 28 серпня 2017 року, за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що існує інша судова практика. При цьому як на приклад послався на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 15 липня 2017 року (справа №739/58/16-к), а також ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2016 року (справа №711/7728/16-к). На його думку, наявність рішення має преюдиціальне значення для суду, це є нововиявленою обставиною, і тому його заява є обґрунтованою й такою, що підлягає задоволенню.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про перегляд ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 липня 2017 року за нововиявленими обставинами. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що судова практика, на яку посилається засуджений ОСОБА_6 , зокрема ухвалення рішень судами в інших кримінальних провадженнях, якими вирішувались питання щодо застосування положень ч. 5 ст. 72 КК, не є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК).
Апеляційний суд Черкаської області ухвалою від 30 серпня 2018 року апеляційну скаргу засудженого залишив без задоволення, а оскаржувану ним ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2018 року— без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 посилається на неповноту судового розгляду, істотне порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, вважає оскаржувані судові рішення незаконними і невмотивованими, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.
На обґрунтування своїх доводів засуджений зазначає, що суд при розгляді його заяви про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами не взяв до уваги ті обставини, які він вважає нововиявленими, що в аналогічних справах суди зараховували засудженим, які взяті під варту, подібні терміни перебування в слідчих ізоляторах у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі на підставі п. «ґ» ч. 5 ст. 72 КК.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений та захисник підтримали вимоги касаційної скарги.
Прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги засудженого, вважає судові рішення законними.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 , не погоджуючись з ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2018 року та ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року, ставить питання про їх скасування.
Як установлено ч. 1 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами регламентований главою 34 КПК, у якій наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Відповідно до положень ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Крім того, згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Засуджений ОСОБА_6 свою заяву про перегляд ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 липня 2017 року за нововиявленими обставинами мотивував тим, що йому з Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо про те, що є судові рішення про задоволення аналогічних клопотань засуджених про зарахування строку перебування у слідчому ізоляторі у строк покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», і, як приклад, навів ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 15 липня 2017 року (справа № 739/58/16-к)та ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2016 року (справа № 711/7728/16-к).
Суд першої інстанції, дотримуючись вимог статей 459, 466, 467 КПК, перевірив доводи заяви, врахував положення ч. 1 ст. 7, частин 1 і 6 ст. 9, ст. 90 КПК, та дійшов обґрунтованого висновку, що наявність інших судових рішень, якими задовольняються клопотання засуджених про зарахування у строк відбутого покарання строку попереднього ув`язнення не є нововиявленою обставиною та не доводять неправильність ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 липня 2017 року.
Здійснюючи в порядку апеляційної процедури перевірку доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд погодився із таким висновком, дотримуючись вимог кримінального процесуального закону, надав їм відповідну оцінку та вмотивував прийняте рішення.
Так, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні переконливо зазначив про те, що судова практика, зокрема судові рішення різних інстанцій в інших кримінальних провадженнях, якими вирішувалось питання щодо застосування положень ч. 5 ст. 72 КК, на яку посилається засуджений в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не є підставою для задоволення його заяви, адже йдеться про неоднозначність існуючої судової практики з цього питання, і не може вважатися нововиявленою обставиною в конкретному кримінальному провадженні в цілому.
Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій і вважає їх достатньо вмотивованими.
Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, постановлена ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в тому числі й тих, на які вказував засуджений, в суді касаційної інстанції не встановлено.
Крім того, посилання засудженого на практику судів першої та апеляційної інстанцій не спростовує правильності висновків суду в даному провадженні та не узгоджується з практикою Верховного Суду (справа №497/349/16-к, провадження №51-6198км18).
Таким чином, обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення заяви засудженого про перегляд ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 липня 2017 року за нововиявленими обставинами, у касаційній скарзі не наведено, а тому з огляду на вищевказане відсутні обґрунтовані підстави для задоволення вимог, викладених у касаційній скарзі.
Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 441, 442, 459 КПК, Суд