ПОСТАНОВА
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя м. Вінниці, засудженого за вчинення злочинів, передбачених частиною 1 статті 186, частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України (далі – КК).
Обставини справи
1. Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 29 листопада 2018 року ОСОБА_6 було засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за частиною 1 статті 186 КК – на строк 3 роки; за частиною 4 статті 296 КК – на строк 5 років; за сукупністю злочинів на підставі статті 70 КК – на строк 5 років. Відповідно до статті 75 КК його було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
2. Суд визнав доведеним, що 07 жовтня 2018 року приблизно о 13.30 у магазині на вул. Цимлянській в м. Вінниці засуджений разом з іншою особою вчинив хуліганство, а потім відкрито заволодів майном ОСОБА_8 вартістю 1062,50 грн
3. 19 квітня 2019 року Вінницький апеляційний суд скасував вирок в частині призначеного покарання і постановив свій вирок, яким за сукупністю злочинів призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
4. Потерпілий ОСОБА_8 та засуджений ОСОБА_6 17 травня 2019 року звернулися до апеляційного суду з заявами про перегляд вищевказаного вироку за нововиявленими обставинами.
5. Крім того, засуджений та його захисник подали на цей вирок касаційні скарги, за якими 23 липня 2019 року було відкрито касаційне провадження. Однак за заявами засудженого та захисника про відмову від касаційної скарги ухвалою від 15 жовтня 2019 року касаційний суд закрив касаційне провадження.
6. Тим часом вироком від 19 серпня 2019 року Вінницький апеляційний суд скасував за нововиявленими обставинами вирок від 19 квітня 2019 року в частині призначеного покарання, і постановив вирок, яким на підставі статті 75 КК звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
7. За скаргою прокурора Суд постановою від 03 березня 2020 року скасував вирок від 19 серпня 2019 року і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Суд зазначив, що апеляційний суд не обґрунтував чому захворювання бабусі засудженого є нововиявленою обставиною в розумінні статті 459 КПК, чи існувала ця обставина на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення і чому про неї не було та не могло бути відомо суду та особам, які звернулися із заявами про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
8. В результаті нового розгляду Вінницький апеляційний суд 25 травня 2020 року скасував за нововиявленими обставинами вирок від 19 квітня 2019 року в частині призначеного покарання і постановив вирок, яким на підставі статті 75 КК звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Вимоги і доводи касаційної скарги
9. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 КПК, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
10. Він вважає, що апеляційний суд в оскаржуваному вироку послався на обставини, які не є нововиявленими в розумінні частини 2 статті 459 КПК, оскільки про хворобливий стан бабусі засудженому було відомо ще до вчинення кримінального правопорушення, а крім того ця обставина взагалі не перебуває у будь-якому зв`язку з предметом доказування у даному провадженні.
11. Також він звертає увагу на те, що всупереч вимогам частини 2 статті 439 КПК апеляційний суд при новому розгляді не виконав вказівок касаційного суду, при цьому оскаржуваний вирок невмотивований та не відповідає вимогам частини 2 статті 420, частини 4 статті 370 КПК.
12. Захисник подав до Суду заперечення на касаційну скаргу, у яких просить відмовити у задоволенні касаційних вимог сторони обвинувачення.
13. Учасників кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Позиції учасників судового провадження
14. У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
15. Сторона захисту заперечила проти задоволення касаційних вимог прокурора, вважаючи рішення апеляційного суду законним і обґрунтованим.
Оцінка Суду
16. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити на таких підставах.
17. Системне тлумачення положень статті 459, пунктів 4, 5 статті 462, статті 91 КПК вказує на те, що перегляд судових рішень, що набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою, яка може бути використана у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які:
1) об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі і не могли бути відомі суду та особі, яка вимагає перегляду за нововиявленими обставинами;
2) перебувають в органічному зв`язку з предметом доказування в цьому кримінальному провадженні, тобто можуть мати значення для оцінки обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) мають істотне значення, тобто самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
18. Обставини, які існували і про які сторона знала або мала знати на момент постановлення рішення, але з тих чи інших причин не представила суду, не можуть вважатися нововиявленими. Також не можуть вважатися підставами для перегляду за нововиявленими обставинами докази, які були доступні стороні і які вона мала можливість представити при сумлінному використанні своїх процесуальних можливостей.
19. Перегляд за нововиявленими обставинами не може використовуватися як прихована апеляція на судове рішення, яке набрало законної сили, тобто для повторного розгляду справи і отримання нової оцінки її обставин. Таке використання екстраординарної процедури підриває принцип сталості судового рішення (res judicata).
20. Апеляційний суд переглянув вирок від 19 квітня 2019 року, пославшись на такі докази, надані заявником:
довідку квартального комітету про склад сім`ї;
акт обстеження матеріально-побутових умов;
довідку лікувального закладу та виписки з медичної карти бабусі засудженого.
21. На підставі цих доказів суд встановив, що засуджений проживає разом зі своєю бабусею, яка внаслідок захворювання потребує сторонньої допомоги, яку крім засудженого ніхто не може надати.
22. Апеляційний суд зробив висновок, що оскільки вказані документи не були надані апеляційному суду, вони свідчать про нововиявлену обставину, що дає підставу для перегляду та скасування вироку апеляційного суду.
23. Суд не може погодитися з таким підходом апеляційного суду.
24. Як вже зазначалося, нововиявленими можуть бути лише обставини, які вже (1) існували на час постановлення рішення, але (2) не були відомі і не могли бути відомі (а) суду та (б) особі, яка звертається із заявою.
25. Та обставина, що засуджений здійснює постійний догляд за своєю бабусею, не могла бути йому невідомою на час постановлення вироку, про перегляд якого він просив, якщо такий догляд ним дійсно здійснювався. У такому разі, така обставина не може вважатися нововиявленою.
26. Якщо ж спиратися на твердження засудженого у його заяві про те, що потребувати допомоги його бабуся стала лише після винесення вироку судом апеляційної інстанції, то це призводить до висновку, що згадана обставина не існувала на момент винесення вироку, а тому не може бути визнана нововиявленою у значенні статті 459 КПК.
27. Апеляційний суд в обґрунтування того, що встановлена ним обставина є нововиявленою, послався на те, що сторона захисту не надала ці докази під час минулого розгляду, оскільки захищалася лише від доводів апеляційної скарги прокурора, які не стосувалися особистих обставин засудженого. Суд не може визнати переконливою таку аргументацію, оскільки прокурор не міг посилатися в своїй скарзі на обставину, про яку сторона захисту не повідомляла в судах першої і апеляційної інстанції.
28. Крім того, статті 50 та 75 КК чітко передбачають, що при призначенні покарання та звільненні від відбування покарання з випробуванням суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи. Обвинувачений був представлений захисником, який не міг не знати і в силу своїх професійних обов`язків не міг не повідомити своєму клієнту про обставини, які враховуються судом при призначенні покарання. Таким чином, для сторони захисту цілком передбачуваною була необхідність надати докази обставин, які могли вплинути на рішення суду щодо призначення покарання.
29. Посилання апеляційного суду як на нововиявлену обставину на заяву потерпілого до прокуратури із проханням відмовитися від апеляційної скарги взагалі не грунтується на положеннях кримінального процесуального закону, оскільки така заява не є складовою кримінального провадження і жодним чином не стосується предмету доказування у цій справі.
30. Таким чином, апеляційний суд дійшов неправильного висновку про наявність у цій справі нововиявлених обставин, і переглянувши на цих підставах вирок від 19 квітня 2019 року фактично здійснив повторний апеляційний розгляд, чимістотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
31. Під час нового розгляду апеляційному суду слід врахувати викладене, ретельно перевірити наведені заявниками доводи, дати їм належну оцінку з огляду на положення статті 459 КПК та позиції Верховного Суду і ухвалити рішення, що відповідатиме положенням статі 370 КПК.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд