Судова практика Верховного Суду: правові позиції

«Щодо вручення копії процесуального документа засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти Частиною першою статті 285 ГПК України передбачено, що судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України. За приписами частини п’ятої статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, — у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Частиною п’ятою статті 6 ГПК України унормовано, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі — ЄСІТС) в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Надсилання судом апеляційної інстанції копії ухвали про відкладення розгляду справи представнику позивача засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, зазначену ним під час подання через систему «Електронний суд» апеляційної скарги, відповідає приписам частин п’ятої, сьомої статті 6 ГПК України і судове рішення вважається врученим такому представнику згідно із частиною п’ятою статті 242 цього Кодексу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8708»

«Про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі Судове рішення, яким вирішується питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, має містити обґрунтовані мотиви стосовно наявності конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття судом відповідного рішення з оцінкою вже наявних доказів і обставини справи. При цьому посилання на існування іншої справи, загальні висновки та припущення про те, що обставини, які будуть установлені, можуть бути суттєвими під час розгляду справи, провадження в якій зупиняється, не є достатніми та належними умовами для зупинення провадженні у справі. Зупиняючи провадження у справі, суд повинен встановити, що виконання завдання адміністративного судочинства (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень) у конкретній справі потребує часткового відступу від принципу розумності строків розгляду справи судом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5917 Обставини, які підлягають з’ясуванню судом при вирішенні питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України Для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з’ясувати: - чи існує вмотивований зв’язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; - чим обумовлюється об’єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі. Реалізація судом обов’язку зупинити провадження у справі у випадках, передбачених ч. 1 ст. 227 ГПК України має відбуватись у межах, встановленими ч. 3 ст. 195 Кодексу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15296 Вплив адміністративного спору про чинність нормативно-правового акта на провадження у господарській справі Питання застосовності (незастосовності) до встановлених господарським судом обставин справи певного нормативно-правового акта як джерела права підлягає вирішенню судом у порядку ч. 6 ст. 11 ГПК України, оскільки жодним чином не належить до обставин господарської справи, які входять до кола доказування, та не є фактами, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Вирішення питання про чинність / нечинність нормативного-правового акта не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов’язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності до статей 2 та 11 ГПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15297»

«Відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою представників сторін через оголошення сигналу "повітряна тривога" Вирішуючи питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога", господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров’я людини, а обов’язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що учасник справи не з’явився в судове засідання з об’єктивних і поважних причин, без клопотання про розгляд справи за його відсутності. Обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об’єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин. Отже, передчасним є завершення апеляційного перегляду справи у першому судовому засіданні за відсутності представників сторін, які не мали можливості з’явитися у судове засідання з поважних причин через оголошення сигналу "повітряна тривога". Такі дії суду свідчать про неналежне виконання апеляційним судом обов’язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8705»