Швидкий пошук рішень і виділених правових позицій Великої Палати та касаційних судів Верховного Суду. Фільтруйте за галузями права, переглядайте повні тексти та копіюйте реквізити рішень для процесуальних документів.
Шукаєте рішення під конкретну ситуацію клієнта?
AI-пошук судової практики та аналіз правових позицій під вашу ситуацію. Інструмент безкоштовний, без щомісячних платежів і посередників.
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Іваненко Ігор Володимирович
Категорія спору:
Злочини проти власності
Згадані норми:
КК України, ст. 187 · КК України, ст. 69 · КК України, ст. 75 · КК України, ст. 76
Збіг у тексті:першої інстанції, який був здійснений у спрощеному порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України, був проведений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, на що…лише за наявності документів, визначених статтею 50 КПК України. Вказує, що апеляційний суд у порушення вимог статей 345, 405 КПК України не з`ясував, чи зрозумілі
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Макаровець Алла Миколаївна
Правовий висновок:
«Груба необережність потерпілого, яка сприяла виникненню або збільшенню шкоди, як одна з умов можливого зменшення розміру відшкодування
Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, – також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14719»
Збіг у тексті:першої інстанції під час судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України Статтею 94 КПК України передбачено, що суд під час прийняття відповідного процесуального…суд, розглядаючи кримінальне провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, усупереч положенням, передбаченим статтями 128, 370, 374 КПК України, і наведеній вище практиці Верховного
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Фомін Сергій Борисович
Категорія спору:
Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
Згадані норми:
КК України, ст. 289 · КК України, ст. 185 · КК України, ст. 70 · КК України, ст. 71
Збіг у тексті:до скороченого судового розгляду, чим порушив вимоги частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) . Також зазначає про те, що апеляційний суд не дослідив…доказів і судових витрат, роз`яснивши при цьому положення частини 3 статті 349 КПК України, згідно з якими сторони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Наставний Вячеслав Володимирович
Правовий висновок:
«Процедура допиту обвинуваченого у судовому засіданні
Допит обвинуваченого у судовому засіданні вважається проведеним з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, якщо він здійснений у порядку, визначеному ст. 351 КПК, а саме з додержанням встановленої послідовності: пропозиція головуючого надати показання, допит прокурором, потім захисником, можливість ставити запитання іншими учасниками провадження. Визнання обвинуваченим вини з наведенням конкретних обставин скоєного (дати, часу, місця та обставин) у поєднанні з показаннями потерпілого, які підтверджують викладені в обвинувальному акті відомості, свідчить про відсутність порушень частин 3, 4 ст. 349, ст. 351 КПК та відповідності вироку суду вимогам п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14761»
Збіг у тексті:вимог ст. 349 ч. ч. 3, 4, ст. 351 КПК України та невідповідності вироку суду вимогам ст. 374 ч. 3 п. 2 КПК України є безпідставними…КПК України. Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Білик Наталія Володимирівна
Категорія спору:
Злочини проти життя та здоров'я особи
Згадані норми:
КК України, ст. 125 · КПК України, ст. 433 · КПК України, ст. 438 · КПК України, ст. 84
Збіг у тексті:Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження регламентується статтею 349 КПК України. Всі учасники судового розгляду зацікавлені у встановленні найбільш доцільного і ефективного…за власною ініціативою або клопотанням сторін кримінального провадження. Ч. 3 ст. 89 КПК України передбачає, що сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Марчук Олександр Петрович
Правовий висновок:
«Щодо визначення строків обмежувальних заходів для кривдників за вчинення домашнього насильства
Строки обмежувальних заходів у виді проходження програми для кривдників за вчинення домашнього насильства визначаються Кримінальним кодексом України, що узгоджується з нормами Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10555
Право обвинуваченого відмовитися від давання показань
Допит обвинуваченого здійснюється обов’язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 та ст. 381 КПК. Нормами ст. 42 КПК передбачено, що право давати показання з приводу обвинувачення чи відмовлятися їх давати належить виключно обвинуваченому.
Якщо обвинувачений розуміє, в чому його обвинувачують, повністю визнає себе винним та щиро розкаюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відмовляється від давання показань, із обставинами, викладеними в обвинувальному акті, згоден, то це означає, що обвинувачений скористався своїм правом відмовитись від давання показань, що цілком узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14760»
Збіг у тексті:суду слідує, що кримінальне провадження суд розглянув у порядку частини 3 статті 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались…ст. 349 КПК України. Тому посилання прокурора на дану постанову є нерелевантним. Щодо доводів прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Білик Наталія Володимирівна
Правовий висновок:
«Відсутність обов’язку у суду роз’яснювати обвинуваченому його права та обов’язки у разі надання судовим розпорядником обвинуваченому пам’ятки про його права та обов’язки, передбачені КПК
З метою забезпечення права на захист судовий розпорядник повинен надати обвинуваченому пам’ятку про його права та обов’язки, передбачені КПК, після ознайомлення з якою головуючий може роз’яснити ці права і обов’язки, якщо вони не зрозумілі обвинуваченому, а сам обвинувачений вимагає їх роз’яснення. Суд за своєю ініціативою не зобов’язаний роз’яснювати обвинуваченому його права та обов’язки, передбачені КПК.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7940»
Збіг у тексті:про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. При перевірці доводів касаційної скарги…Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження регламентується статтею 349 КПК України. Всі учасники судового розгляду зацікавлені у встановленні найбільш доцільного і ефективного
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Кравченко Станіслав Іванович
Правовий висновок:
«Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі (статті 152-153 КК в редакціях Закону № 2295-VI та Закону № 2227-VIII)
1. Вирішуючи питання про застосування положень ст. 5 КК, висновок про те, чи скасовує закон про кримінальну відповідальність злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, чи навпаки - встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, можна робити лише в контексті конкретних обставин справи, щодо конкретного діяння та конкретної особи.
2. Зміна диспозицій ч. 4 ст. 152 і ч. 3 ст. 153 КК у зв`язку з набранням чинності Законом № 2227-VIII від 06.12.2017 не свідчить про декриміналізацію чи навпаки - криміналізацію окремих дій. Між попередньою та новою редакціями зазначених норм закону про кримінальну відповідальність має місце правова наступність.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 152 КК (в редакції Закону № 2227-VIII від 06.12.2017) зґвалтування є кримінальним правопорушенням з альтернативними ознаками об`єктивної сторони. Вчинення особою різних форм статевого проникнення щодо однієї і тієї ж особи слід розглядати як одиничне кримінальне правопорушення. Якщо в межах єдиного умислу особи одні з цих форм виявилися вдалими, а ніші - ні, скоєне все одно слід розглядати як закінчене кримінальне правопорушення.
4. Санкція ч. 4 ст. 152 (в редакції Закону № 2227-VIII від 06.12.2017) пом`якшує кримінальну відповідальність особи порівняно з санкціями ч. 4 ст. 152 та ч. 3 ст. 153 КК (в редакції Закону № 2295-VI від 01.06.2010), що передбачали кримінальну відповідальність за ці ж самі дії. Тому, в даному випадку, має місце застосування положень ч. 1 ст. 5 КК щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/692
Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування
Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами.
Якщо в суді першої інстанції це питання не ставилося, а виникло під час апеляційного чи касаційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної чи касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6871
Кваліфікація дій особи у разі умисного заподіяння в процесі зґвалтування легкого тілесного ушкодження
Умисне заподіяння в процесі зґвалтування легкого тілесного ушкодження повністю охоплюється об’єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 152 КК, і додаткової кваліфікації за ст. 125 КК не потребує.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7561»
Збіг у тексті:Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження регламентується статтею 349 КПК України. Кримінальний процесуальний закон не встановлює чітко визначеного порядку і послідовності дослідження…ініціативою або клопотанням сторін кримінального провадження. Згідно з ч. З ст. 349 КПК України суд має право прийняти рішення про проведення скороченого судового розгляду і визнати
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Бурлаков Сергій Юрійович
Категорія спору:
Справи у спорах про недоговірні зобов’язання → завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду
Згадані норми:
Конституція України, ст. 56 · ЦК України, ст. 1167 · ЦК України, ст. 1176 · ЦПК України, ст. 400
Збіг у тексті:скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого частиною першою статті 203-2 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі…тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог частини третьої статті 349 КПК України. У зв`язку із викладеним, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням
Велика Палата Верховного Суду·Суддя-доповідач: Золотнікова О. С.
Правовий висновок:
«Юрисдикція спору щодо оскарження засудженим дій/бездіяльності прокурора щодо розгляду заяви засудженої особи про відповідність вироку вимогам законодавства
Cпір про визнання неправомірною бездіяльності прокурора щодо розгляду заяви засудженої особи про відповідність вироку вимогам законодавства стосується здійснення нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а отже, підлягає розгляду у порядку адміністративного
судочинства.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/589»
Збіг у тексті:усі судді чи один суддя, коли справа розглядалась ним одноособово. Статтями 344, 349 КПК України у вказаній редакції було передбачено отримання засудженим лише копії вироку. Крім…вироків, визначений частиною першою статті 537 КПК України. Проте нормами вказаної статті КПК України не передбачено можливості оскарження засудженим до суду кримінальної юрисдикції рішень, дій чи
Збіг у тексті:інстанції не допитав інших свідків сторони обвинувачення, є необґрунтованим. Так, статтями 22, 290, 349 КПК України визначено право сторони обвинувачення обґрунтовувати свою позицію про доведеність винуватості…КК України. Переконливих та достатніх доводів, які би ставили під сумнів додержання судом приписів статей 84, 91, 94 КПК України та правильність застосування закону України про
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Марчук Олександр Петрович
Правовий висновок:
«Про відсутність обов’язку забезпечення присутності захисника під час проведення обшуку житла
Слідчий, прокурор не зобов’язані забезпечувати присутність захисника під час проведення обшуку житла, участь якого під час проведення цієї слідчої дії не є обов’язковою, однак слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника та зобов’язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9959
Про необов'язковість дозволу слідчого судді на проведення особистого обшуку, який проведений під час затримання
КПК визначає можливість проведення особистого обшуку особи виключно з двома конкретними обставинами, а саме: 1) затримання особи в порядку ст. 208 КПК; 2) проведення на підставі ухвали слідчого судді обшуку житла чи іншого володіння особи за наявності підстав, визначених ч. 5 ст. 236 КПК. Тобто обшук особи фактично не є окремою слідчою дією, а проводиться під час затримання особи чи обшуку житла та іншого володіння з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ч. 5 ст. 236 КПК. Якщо особистий обшук було проведено під час затримання особи, то отримання ухвали слідчого судді з дозволом на проведення такого обшуку КПК не передбачено.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11278
Про можливість залучення понятих у іншому кримінальному провадженні в якості понятих та допиті їх як свідків (ст. 223 КПК)
Судимість або участь свідків у минулому як понятих або під час інших слідчих дій (операціях правоохоронних органів) в інших кримінальних провадженнях – не є перепоною для їх участі як понятих у кримінальному провадженні та допиті їх як свідків.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11279»
Збіг у тексті:розмовами за номером ОСОБА_7 , то колегія суддів зазначає таке. Статтями 22, 290, 349 КПК України визначено право сторони обвинувачення обґрунтовувати свою позицію про доведеність винуватості…вимогам статей 104, 252 КПК України. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали кримінального провадження підтверджують дотримання порядку, встановленого КПК України, щодо отримання доказів, покладених
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Макаровець Алла Миколаївна
Правовий висновок:
«Відсутність у прокурора обов’язку долучати під час судового розгляду всі зібрані під час досудового розслідування докази
Прокурор не зобов’язаний долучати під час судового розгляду всі зібрані під час досудового розслідування докази. Сторона обвинувачення має право на власний розсуд визначати обсяг доказів, необхідних і достатніх для доведення винуватості особи в інкримінованому злочині та притягнення її до кримінальної відповідальності.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9953
Щодо обов’язку слідчого чи прокурора допустити захисника до проведення слідчої дії
Слідчий чи прокурор зобов’язані допустити захисника до проведення слідчої дії, а не забезпечити його обов’язкову участь, за винятком слідчих дій, під час яких можуть бути обмежені або порушені права та законні інтереси особи
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11693
Зміна правової кваліфікації дій особи та повідомлення про підозру під час досудового розслідування
КПК не заборонено зміну правової кваліфікації кримінально караних дій особи під час досудового розслідування. Повідомлення про підозру, у випадку виникнення підстав, може бути змінене слідчим чи прокурором шляхом ухвалення відповідної постанови. КПК не передбачено, що внесення змін у ЄРДР і зміна правової кваліфікації злочину мають здійснюватися виключно за погодженням саме керівника прокуратури та на підставі відповідної ухвали слідчого судді
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11722
Щодо визначення керівника відділу прокуратури як особи, яка зобов’язана затверджувати обвинувальний акт
Кримінальний процесуальний закон не містить вимог щодо обов’язкового затвердження обвинувального акта саме керівником відділу прокуратури
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11732
Вирішення питання продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час розгляду провадження судом присяжних
Під час розгляду кримінального провадження судом присяжних головуючий суддя уповноважений одноособово вирішувати питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11733
Проведення слідчих (розшукових) дій під час судового розгляду
Під час судового розгляду суд не проводить слідчих (розшукових) дій, а кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами обвинувачення і захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11734
Відсутність підстав для відводу запасного присяжного у разі перебування ним у родинних відносинах з керівником апарату
Запасний присяжний не позбавляється можливості виконувати свої обов’язки, передбачені ст. 386 КПК, у разі перебування ним у родинних відносинах з керівником апарату (який не входив до складу суду, яким здійснювався розгляд цього кримінального провадження).
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13588
Законність складу суду при розгляді справи судом присяжних
Якщо клопотання про здійснення судового розгляду судом присяжних було заявлено обвинуваченим на стадії підготовчого судового провадження, коли вже було визначено колегію суддів місцевого суду у складі трьох суддів, а подальший судовий розгляд здійснювався судом присяжних, такий склад суду є законним.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13620»
Збіг у тексті:провадження та ці доводи засудженого, колегія суддів дійшла таких висновків. Статтями 22, 290, 349 КПК України визначено право сторони обвинувачення обґрунтовувати свою позицію про доведеність винуватості…КПК України). Главою 28 розд. IV КПК України встановлено порядок та підстави призначення експертизи під час судового розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Маринич В`ячеслав Карпович
Категорія спору:
Злочини проти громадського порядку та моральності
Згадані норми:
КК України, ст. 358 · КК України, ст. 296 · КК України, ст. 75 · КК України, ст. 49
Збіг у тексті:КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього…винуватість у вчиненні хуліганства не доведена у передбаченому законом порядку. Статтями 22, 290, 349 КПК України визначено право сторони обвинувачення обґрунтовувати свою позицію про доведеність винуватості
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Кравченко Станіслав Іванович
Правовий висновок:
«Проведення часткового допиту одного обвинуваченого, а також позбавлення іншого обвинуваченого можливості надати показання та проголосити останнє слово
Частковий допит обвинуваченого ОСОБА_3 та з’ясування у обвинуваченого ОСОБА_2, чи все було так, як показав ОСОБА_3 без допиту ОСОБА_2 в судовому засіданні про обставини вчинення кримінального правопорушення, і без надання йому останнього слова, під час розгляду судом справи в порядку ч. 3 ст. 439 КПК, є істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3116»
Збіг у тексті:стосується доводів захисника про порушення судом вимог ст. 349 КПК України, то суд дійшов наступного висновку. Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути…судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Луганський Юрій Миколайович
Правовий висновок:
«Можливість оскарження вироку, ухваленого у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК, з підстав істотного порушеннях прав обвинуваченого
Суд апеляційної інстанції не має права відмовляти у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК якщо в апеляційній скарзі обвинувачений посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема, не роз'яснення йому правових наслідків розгляду провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, або порушення право на захист, допущені місцевим судом. На стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження суд не може давати оцінку доводам апеляційної скарги щодо дотримання положень ч. 3 ст. 349 КПК, що суперечить положенням статей 398–401 цього Кодексу, досліджувати матеріали провадження або вчиняти інші дії, передбачені статтями 404, 405 КПК, оскільки надання оцінки доводам належить до компетенції складу суду, який здійснює апеляційний перегляд справи.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14763»
Збіг у тексті:порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме положень ч. 3 ст. 349 КПК України в частині не роз`яснення йому правових наслідків розгляду кримінального правопорушення…судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Стефанів Надія Степанівна
Категорія спору:
Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
Згадані норми:
Конституція України, ст. 129 · КК України, ст. 286 · КК України, ст. 75 · КК України, ст. 76
Збіг у тексті:провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, не повністю роз`яснив ОСОБА_7 вимоги вказаної статті, зокрема, не з`ясував, чи правильно розуміє…підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, повинен роз`яснити їм суть даної норми, при цьому не обмежитися цитуванням самої статті, а у доступній, чіткій та
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Фомін Сергій Борисович
Категорія спору:
Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
Згадані норми:
КК України, ст. 286 · КПК України, ст. 349 · КПК України, ст. 412 · КПК України, ст. 433
Збіг у тексті:роз`яснені наслідки розгляду провадження в порядку частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Зазначає про те, що суд першої інстанції не забезпечив…були роз`яснені наслідки розгляду кримінального провадження в порядку частини 3 статті 349 КПК, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 3 статті 349 КПК суд
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Чистик Андрій Олегович
Правовий висновок:
«Право на суд присяжних з урахуванням санкції статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність на момент вчинення злочину
Право на розгляд кримінального провадження судом присяжних у обвинуваченого не виникає якщо на момент вчинення кримінально караного діяння санкція статті (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність не передбачала покарання у виді довічного позбавлення волі. Подальше посилення законодавцем покарання за вчинене обвинуваченим діяння до довічного позбавлення волі не спростовує цього висновку через заборону зворотної дії закону, що посилює покарання.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13581
Можливість залучення судом захисника обвинуваченому коли процесуальна поведінка захисників за договором свідчить про зловживання процесуальними правами
Якщо процесуальна поведінка захисників за договором спрямована на затягування або фактичне унеможливлення здійснення правосуддя, залучення судом захисника шляхом постановлення ухвали про доручення відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням є допустимим способом забезпечення ефективного та безперервного захисту обвинуваченого. Призначення такого захисника додатково до захисників за договором не означає їх усунення від участі у провадженні та не свідчить про порушення права обвинуваченого на захист.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15228»
Збіг у тексті:Постанова Іменем України 06 грудня 2021 року м. Київ справа
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Фомін Сергій Борисович
Правовий висновок:
«Щодо призначення покарання у виді конфіскації майна за ч. 2 ст. 307 КК
Призначення додаткового покарання за ч. 2 ст. 307 КК у виді конфіскації майна допускається лише в разі, якщо особа вчинила це кримінальне правопорушення з корисливого мотиву
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10155»
Збіг у тексті:речових доказів. Судовий розгляд здійснювався в порядку частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Згідно з вироком ОСОБА_6 при невстановлених у ході…КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України
Єдина практика Верховного Суду: офіційні правові висновки та стандарти ДСТУ
База судової практики PravoPro.com.ua містить постанови Великої Палати Верховного Суду та чотирьох касаційних судів (КГС, КАС, КЦС, ККС). Для перевірених матеріалів система окремо показує правовий висновок щодо застосування норм матеріального і процесуального права та формує бібліографічне посилання для процесуальних документів.
01
Врахування висновків Верховного Суду
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права враховуються іншими судами. Для суб'єктів владних повноважень діє правило, визначене ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
02
Цитати за стандартами ДСТУ
В один клік копіюйте реквізити рішення для подальшої перевірки та включення у позовні заяви, відзиви й апеляційні скарги.
03
Зв'язок із 50 калькуляторами
Рішення щодо аліментів, пенсій, штрафів, 3% річних чи збитків поєднані з відповідними юридичними калькуляторами PravoPro.
Кваліфікована правова допомога
Потрібен адвокат для ведення вашої справи у суді?
Знайдіть перевіреного адвоката у вашому місті зі спеціалізацією у відповідній судовій палаті та перевірте його свідоцтво у реєстрі ЄРАУ.
