ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 607/4870/25
- Категорія спору:
- Інші злочини
- Згадані норми:
- КПК України, ст. 424 · КПК України, ст. 436 · КПК України, ст. 433 · КПК України, ст. 418
Швидкий пошук рішень і виділених правових позицій Великої Палати та касаційних судів Верховного Суду. Фільтруйте за галузями права, переглядайте повні тексти та копіюйте реквізити рішень для процесуальних документів.
AI-пошук судової практики та аналіз правових позицій під вашу ситуацію. Інструмент безкоштовний, без щомісячних платежів і посередників.
«Корисливий мотив як кваліфікуюча ознака умисного вбивства (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК). Кваліфікація умисного вбивства, вчиненого на замовлення, з метою одержання від замовника грошей, матеріальних цінностей чи інших вигод матеріального характеру Корисливий мотив як кваліфікуюча ознака умисного вбивства (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК) має місце в разі обіцянки замовником передати грошову винагороду безпосереднім виконавцям цього злочину. На наявність корисливого мотиву не впливає, чи мав замовник кошти, які обіцяв надати виконавцям умисного вбивства, а також те, чи мали такі виконавці інші джерела заробітку. Якщо умисне вбивство на замовлення вчиняється з метою одержання від замовника грошей, матеріальних цінностей чи інших вигод матеріального характеру, то такі дії виконавця кваліфікуються за пунктами 6 та 11 ч. 2 ст. 115 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7822 Обставини, що свідчать про утворення обвинуваченим організованої групи для заняття злочинною діяльністю, зокрема умисного вбивства потерпілого Підтвердженням того, що обвинувачений утворив організовану групу у складі ще трьох осіб для заняття злочинною діяльністю, зокрема умисного вбивства потерпілого, є сукупність належних та допустимих доказів, які свідчать про доведення організатором до всіх учасників цієї групи детального плану вчинення злочинів, способу, засобів і знарядь, розподіл ролей кожного з учасників для досягнення спільної злочинної мети: наявність взаємозв’язків між учасниками групи під час та після умисного вбивства; перебування всіх учасників групи в одному місці згідно з трафіками телефонних з’єднань мобільних телефонів, що їм належать; заготовлення заздалегідь знарядь вчинення злочину (вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, дерев’яних бит, мотузки, кайданок, балона аерозольного та балаклави як засоби маскування); придбання та передача вогнепальної зброї та бойових припасів до неї організатором іншим учасникам групи, що в часі передувало моменту прибуття таких учасників на місце події та безпосередньо моменту нападу на потерпілого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7823 Умови, за яких фактичне затримання особи і складання протоколу можуть не збігатися в часі. Забезпечення участі захисника за наявності підстав вважати, що затримана особа вчинила особливо тяжкий злочин. Тлумачення ч. 5 ст. 208 КПК, відповідно до якої у протоколі про затримання особи має бути зазначено точний час (годину і хвилини затримання), вказує на те, що фактичне затримання особи і складання протоколу можуть не збігатися в часі з урахуванням певних умов (наприклад, віддаленість місця затримання особи від адміністративної будівлі уповноваженого органу, введення правового режиму воєнного стану тощо). Запізніле складання протоколу про затримання особи є виправданим у тій ситуації, коли об’єктивні причини спонукали уповноважену особу діяти саме таким чином. Після затримання особи, щодо якої є обґрунтовані підстави вважати, що вона вчинила особливо тяжкий злочин (ст. 12 КК), відповідна службова особа зобов’язана забезпечити участь захисника у такому кримінальному провадженні. При цьому КПК дає можливість особі мати захисника як за рахунок держави, так і за власним вибором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7839 Суб’єкти повідомлення прокурора про початок досудового розслідування Повідомити прокурора про початок досудового розслідування може будь-який слідчий, який входить у групу слідчих у відповідному кримінальному провадженні. КПК не покладає такого обов’язку виключно на керівника органу досудового розслідування. Крім того, КПК не зобов’язує кожного слідчого, який входить у групу слідчих у цьому кримінальному провадженні, повідомляти прокурора про початок проведення саме ним досудового розслідування. Таке повідомлення може здійснюватися одним зі слідчих відповідної групи слідчих. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7840 Право сторони захисту і сторони обвинувачення самостійно визначати докази для обстоювання своєї позиції перед судом. Призначення експертизи органом досудового розслідування та відсутність обов’язку повідомляти підозрюваного про її проведення. Сторона захисту та сторона обвинувачення мають право самостійно визначати, які докази слід надати для обстоювання своєї позиції перед судом, зокрема, стосовно проведення експертизи у кримінальному провадженні. Орган досудового розслідування може призначати експертизу у кримінальному провадженні, якщо це сприятиме ходу досудового розслідування в цілому, та зобов’язаний це робити, якщо відповідно до КПК проведення експертизи в конкретному кримінальному провадженні є обов’язковим. Слідчий не зобов’язаний повідомляти підозрювану особу про проведення експертизи в конкретному кримінальному провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7848 Відсутність обов’язку у суду першої інстанції роз’яснювати підозрюваному право на розгляд справи судом присяжних під час розгляду питання про обрання, зміну чи продовження запобіжного заходу КПК не містить положень, які зобов’язують суд першої інстанції роз’яснювати підозрюваному право на розгляд справи судом присяжних під час розгляду питання про обрання, зміну чи продовження запобіжного заходу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7942»
«Касаційне оскарження судового рішення щодо застосування амністії на стадії виконання вироку Судові рішення щодо застосування амністії, постановлені на стадії виконання вироку, не можуть бути оскаржені в касаційному порядку, оскільки у Кримінальному процесуальному кодексі України не передбачено право особи на їх касаційне оскарження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/406»
«Ухвали місцевого та апеляційного судів, які не є предметом касаційного оскарження Ухвала про відмову в роз’ясненні ухвали, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 392 КПК, та ухвала апеляційного суду, постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги на таке рішення, відповідно до ст. 424 КПК оскарженню в касаційному порядку не підлягають. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15167»
«Апеляційне оскарження рішення суду про встановлення адміністративного нагляду та обмеження поведінки Особа, до якої судовим рішенням в порядку Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» встановлено адміністративний нагляд та обмеження щодо його поведінки має право на апеляційне оскарження такого судового рішення на підставі ст. 5 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» в порядку, визначеному Розділом VIII КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1214»
«Право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції представником юридичної особи Право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції представник юридичної особи має лише у разі здійснення провадження щодо юридичної особи про застосування заходів кримінально-правового характеру до такої юридичної особи одночасно з кримінальним провадженням, в якому пред’явлено підозру фізичній особі, від імені та/або в інтересах якої було вчинено кримінальне правопорушення, та у частині, що стосується інтересів юридичної особи (п. 9-1 ч. 1 ст. 393 КПК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9235»
Виключна правова проблема, міжюрисдикційні спори
Спори з ТЦК, податковою, митницею, перерахунок пенсій
Банкрутство підприємств, договірні зобов'язання, корпоративні спори
Спадкові справи, аліменти, поділ майна, нерухомість
Кваліфікація правопорушень, запобіжні заходи, обшуки
Точний розрахунок за ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» для всіх інстанцій
Обчислення компенсації адвокатських витрат за ст. 137 ЦПК / 126 ГПК
Розрахунок за ст. 625 ЦКУ з офіційними індексами інфляції Держстату
Розрахунок неустойки за подвійною обліковою ставкою НБУ
Частка від доходу та гарантований мінімум на дитину 2026
Розрахунок бойових 30/100 тис. грн та одноразової допомоги
База судової практики PravoPro.com.ua містить постанови Великої Палати Верховного Суду та чотирьох касаційних судів (КГС, КАС, КЦС, ККС). Для перевірених матеріалів система окремо показує правовий висновок щодо застосування норм матеріального і процесуального права та формує бібліографічне посилання для процесуальних документів.
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права враховуються іншими судами. Для суб'єктів владних повноважень діє правило, визначене ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
В один клік копіюйте реквізити рішення для подальшої перевірки та включення у позовні заяви, відзиви й апеляційні скарги.
Рішення щодо аліментів, пенсій, штрафів, 3% річних чи збитків поєднані з відповідними юридичними калькуляторами PravoPro.
Знайдіть перевіреного адвоката у вашому місті зі спеціалізацією у відповідній судовій палаті та перевірте його свідоцтво у реєстрі ЄРАУ.