Судова практика Верховного Суду: правові позиції

«Порядок проведення оцінки нерухомого майна у виконавчому провадженні ВП ВС відступила шляхом уточнення від правового висновку КАС ВС щодо порядку проведення оцінки нерухомого майна у виконавчому провадженні, визначивши, що проведення оцінки майна – об`єкта нерухомості повинно здійснюватися з обов`язковим призначенням для оцінки суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання відповідно до положень абзацу другого частини третьої статті 57 та статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі постанови виконавця Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7545»

«Нікчемність правочину за статтею 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у разі проведення посадовими особами банку розрахунків за договором не через кореспондентські рахунки, відкриті в НБУ Саме по собі невиконання посадовими особами банку припису щодо здійснення розрахунків через кореспондентський рахунок НБУ, наведених у постанові НБУ про віднесення банку до категорії проблемних, за буквальним змістом статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не є підставою для висновку про нікчемність спірного правочину, але встановлення судом цього факту поряд з іншими встановленими фактичними обставинами справи може свідчити про наявність таких підстав. Разом з тим і зазначення у договорі зобов'язання про оплату передачі права вимоги та наявність платіжного доручення на переказ зазначених коштів без підтвердження їх фактичного надходження та зарахування на відповідні рахунки не є достатніми доказами для підтвердження оплатності такого договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7540 Нікчемність правочину на підстав пункту другого частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Для оцінки нікчемності договору відповідно до другого речення пункту 2 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» слід встановити: чи відбулась угода до визнання банку неплатоспроможним, яке зобов'язання за наслідками цього правочину взяв на себе банк, чи є це зобов'язання настільки суттєвим, що виконання банком взятих на себе зобов'язань позбавляє інших кредиторів банку того, на що вони могли розраховувати, якби такі зобов'язання банком не були взяті. Велика Палата Верховного Суду вважає, що сама передача права вимоги за договорами іпотеки цілісного майнового комплексу – меблевого комбінату та застави його обладнання за ціною, що суттєво нижча, ніж заборгованість за кредитним договором, за умови, що в разі визнання банку неплатоспроможним це майно може бути продане з аукціону за справедливу ціну, унеможливила таку реалізацію, а й відтак повернення іншим кредиторам належних їм від банку сум у процедурі виведення банку з ринку фінансових послуг. За таких обставин у комісії було достатнього підстав для визнання такого договору нікчемним за пунктом 2 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7541 Нікчемність правочину на підставі пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Наявність у договорі умови про оплату не свідчить про оплатність цього договору. Корегування структури банківського балансу (зміна обліку грошових зобов`язань шляхом переведення коштів з одного рахунку на іншій у межах одного банку без реального надходження коштів та без відображення їх на кореспондентському рахунку за наявності відповідного обмеження) свідчить про безоплатність операції (розрахунку за договором) та разом з іншими обставинами цієї справи вказує на нікчемність договору відступлення на підставі пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7542 Нікчемність правочину на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Проведення на виконання договору платежу не через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ, всупереч забороні останнього, створює перевагу для особи перед іншими кредиторами Банку, та є достатньою підставою для визнання договору нікчемними, зокрема й за пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7543»

«Умови відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/164 Відшкодування моральної шкоди, яка не охоплюється страховим відшкодуванням і полягає в моральних стражданнях та інших немайнових втратах потерпілого через спричинене з вини страхувальника ДТП Відповідальність за заподіяну потерпілому моральну шкоду, яка не охоплюється страховим відшкодуванням і полягає у його моральних стражданнях та інших немайнових втратах через спричинене з вини страхувальника ДТП, має бути співмірно компенсована останнім. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6803 Звернення потерпілої особи до страховика винної ДТП особи про відшкодування шкоди поза межами річного строку При добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, а річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6804»