ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 580/74/19

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 07.12.2018 № 3096 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

- скасувати наказ відповідача від 10.12.2018 № 521 о/с «По особовому складу» в частині звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити позивача на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 10.12.2018;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішення про його звільнення прийняте з грубим порушенням норм чинного законодавства; проведене службове розслідування не відповідає нормам та правилам, що регламентують його проведення, що призвело до винесення неправомірного висновку про результати службового розслідування.

3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач мав об`єктивні підстави, з урахуванням характеру та обставин вчинення правопорушення, його наслідків та статусу позивача, для винесення наказу від 07.12.2018 № 3096 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та застосування до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, оскільки останній своїми діями грубо порушив службову дисципліну.

5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів скасувати, прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує про неправильне тлумачення судами Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»; про застосування закону, який не підлягав застосуванню та незастосування закону, який підлягав застосуванню. Наголошує про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування.

7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити повністю, залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

9. Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2021 адміністративну справу призначено до касаційного розгляду у судовому засіданні.

10. Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги з підстав, викладених в касаційній скарзі, просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

11. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

12. ОСОБА_1 з 03.08.2005 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 в Національній поліції.

13. Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 17.10.2018 № 2691 «Про призначення та проведення службового розслідування, про формування дисциплінарної комісії» на підставі рапорту заступника начальника Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області - начальника слідчого відділення капітана поліції Лівшуна А.М. , призначено службове розслідування за фактом вчинення оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_1 порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, а саме керування ним 09.06.2018 приватним автомобілем Toyota Avalon р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.

14. Наказом від 16.11.2018 № 2895 «Про продовження строку проведення службового розслідування, призначеного наказом від 17.10.2018 № 2691» строк службового розслідування продовжено до 15.12.2018.

15. За результатами проведеного службового розслідування начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області 07.12.2018 затверджено висновок за фактом вчинення оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_1 порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, у якому комісія вважає за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушення вимог статті 18 та пункту 3 статті 91 Закону України «Про Національну поліцію», наказу Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.11.2016 № 94 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та робітників Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, підпунктів 2.9, 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, статті 16 Закону України «Про дорожній рух», оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

16. Службовим розслідуванням встановлено, що 09.06.2018 близько 03.30 год. до Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що на 236 км. автодороги Н-05, сполученням Київ-Одеса, в межах с. Городниця, Уманського району, сталась дорожньо-транспортна пригода з потерпілими. Вказана подія зареєстрована у встановленому порядку, а на місце події направлено слідчо оперативну групу Уманського районного відділення поліції. Виїздом на місце події встановлено, що 09.06.2018 близько 03.30 год. оперуповноважений сектору кримінальної поліції Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_1 , знаходячись поза службою, у цивільному одязі без, табельної вогнепальної зброї та спеціальних засобів керував приватним автомобілем Toyota Avalon р.н. НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Київ-Одеса в межах с. Городниця Уманського району в порушення вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з дорожнім відбійником, в результаті чого отримав тілесні ушкодження. За цим фактом розпочато кримінальне провадження №12018250100000335 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України.

Цього ж дня, капітана поліції ОСОБА_1 доставлено до Уманської центральної районної лікарні, де у нього зроблено забір крові для проведення лабораторного дослідження з метою виявлення наявності алкоголю в крові.

За результатами проведеного Черкаським обласним наркологічним диспансером дослідження виявлено в крові капітана поліції ОСОБА_1 етиловий спирт в концентрації 0, 55 проміле (акт хіміко-токсилогічних досліджень Черкаського обласного наркологічного диспансеру від 15.06.2018 № 694).

Таким чином, зроблено висновок що 09.06.2018 капітан поліції ОСОБА_1 в порушення вимог пункту 2.9 Правил дорожнього руху України та статті 16 Закону України «Про дорожній рух» керував автомобілем Toyota Avalon р.н. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, службовим розслідуванням за результатом аналізу даних листків непрацездатності позивача встановлено, що 04.10.2018 капітан поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважної причини, чим допустив прогул одного робочого дня.

17. Відповідно до наказу від 07.12.2018 № 3096 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог статті 18 та пункту 3 статті 91 Закону України «Про Національну поліцію», наказу Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.11.2016 № 94 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та робітників Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, підпунктів 2.9, 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, статті 16 Закону України «Про дорожній рух», оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

18. Наказом відповідача від 10.12.2018 № 521 о/с «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини першої статті 77 капітана поліції ОСОБА_1 - оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області 10.12.2018.

19. Не погоджуючись з наказами відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Частиною другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

22. Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-УІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), відповідно до преамбули якого, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

23. За змістом статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону, зобов`язує поліцейського, зокрема:

- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

- поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

- вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

- сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

24. Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно із Статутом.

25. Згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

26. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

27. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція № 230).

28. Пунктом 1.1 Інструкції № 230 визначено, що порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

29. Підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс (пункт 2.1 Інструкція № 230).

30. Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у визначених випадках, в тому числі у разі скоєння особою РНС дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої загинула (и) чи отримала (и) тілесні ушкодження особа (особи) РНС чи цивільні особи (пункт 2.2.8 1 Інструкції № 230).

31. Відповідно до підпункту 3 пункту 3.1 Інструкції № 230 начальники Головного управління Міністерства внутрішніх справ, Управління Міністерства внутрішніх справ мають право призначати службові розслідування стосовно осіб РНС тих органів чи підрозділів внутрішніх справ, діяльність яких вони координують або контролюють.

32. Службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії (пункт 3.2. Інструкції № 230).

33. Пунктом 6.3 Інструкції № 230 встановлені права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, а саме: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи(осіб), яка(і) його проводить(ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України. Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

34. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020).

35. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

36. Щодо доводів касаційної скарги про помилкове застосування судами попередніх інстанцій до подій, що виникли 09.06.2018, положень Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» суд касаційної інстанції зазначає наступне.

37. Пунктом 9 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 № 901-VIII передбачено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

38. Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» набрав чинності 07.10.2018.

39. З матеріалів справи встановлено, що на підставі рапорту заступника начальника Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області - начальника слідчого відділення капітана поліції Лівшуна А.М. від 12.10.2018 наказом відповідача від 17.10.2018 призначено службове розслідування.

40. Тому на час виникнення спірних правовідносин підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначалися саме Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції».

41. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 540/776/19.

42. Враховуючи наведене, посилання позивача про застосування судами закону, який не підлягав застосуванню є помилковим.

43. Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин положень Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки вказаним наказом затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яка на момент виникнення спірних правовідносин була чинною та втратила чинність лише з 21.12.2018 відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893.

44. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №620/174/19 у подібних правовідносинах.

45. Водночас заслуговують на увагу доводи позивача про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування.

46. З матеріалів справи встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 17.10.2018 № 2691 «Про призначення та проведення службового розслідування, про формування дисциплінарної комісії», зокрема, сформовано склад дисциплінарної комісії, до якої включено голову комісії: заступник начальника УКЗ ГУНП - начальник відділу Грама О.Б. ; члени комісії: заступник начальника відділу ІОС УКЗ ГУНП Кублій М.В. , старший інспектор з ОД відділу ІОС УКЗ ГУНП Павленко І.А. та старший інспектор відділу ІОС УКЗ ГУНП Горущенко Ю.С .

47. Згідно висновку службового розслідування його проведення здійснено дисциплінарною комісією у складі заступника начальника УКЗ ГУНП - начальника відділу Грама О.Б. ; членів комісії: заступника начальника відділу ІОС УКЗ ГУНП Кублія М.В. , старшого інспектора з ОД відділу ІОС УКЗ ГУНП Павленка І.А .

48. Відхиляючи доводи позивача щодо неналежного складу дисциплінарної комісії, яка здійснювала службове розслідування, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки наказ не оспорений, тому доводи щодо особового складу не стосуються предмета цього спору.

49. На переконання суду касаційної інстанції вказаний висновок судів є передчасним, враховуючи таке.

50. Відповідно до частин першої та другої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

51. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (частина п`ятнадцята статті 15 Дисциплінарного статуту).

52. Частиною другою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

53. Аналіз вказаних норм дає суду підстави для висновку, що проведення службового розслідування здійснюють дисциплінарні комісії, що призначені за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення та висновок за результатами проведеного службового розслідування має бути підписаний всіма членами комісії, що призначені наказом керівника.

54. У спірних правовідносинах висновок службового розслідування підписано дисциплінарною комісією не у повному складі комісії, яка призначена наказом від 17.10.2018 № 2691, що дає суду підстави для висновку про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування.

55. Крім того, підпунктом 6.1.3 пункту 6.1 Інструкції № 230 до прав начальника, який призначив проведення службового розслідування, віднесено за наявності поважних причин право змінювати виконавців і доручати його проведення іншим особам, що оформлюється письмово.

56. Матеріали справи не містять доказів про зміну виконавців, яким доручено проведення службового розслідування та доручення його проведення комісії у складі заступника начальника УКЗ ГУНП - начальника відділу Грама О.Б. ; членів комісії: заступника начальника відділу ІОС УКЗ ГУНП Кублія М.В. , старшого інспектора з ОД відділу ІОС УКЗ ГУНП Павленка І.А .

57. За змістом частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

58. З висновку службового розслідування вбачається, що підставою для його проведення став факт вчинення позивачем порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку. У висновку вказується лише на факт керування позивачем автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, вказується на знаходження позивача поза службою.

59. Водночас судами попередніх інстанцій при розгляді справи зазначено, що сторонами не заперечується обставина перебування позивача 09.06.2018 на службі.

60. Вказане дає підстави для висновку про неповне дослідження судами обставин справи.

61. Дисциплінарним статутом визначено, що метою службового розслідування є повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

62. Вирішенню питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності передує необхідність з`ясування саме складу дисциплінарного проступку в його діях.

63. Водночас висновок службового розслідування не містить повного та об`єктивного викладення обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку; не містить пояснень інших осіб, яким відомі обставини справи, хоча в матеріалах справи наявні пояснення працівників відділу поліції щодо керування позивачем автомобілем в день, коли сталася дорожньо-транспортна пригода.

64. Щодо встановленого висновком службового розслідування невиходу позивача на службу 04.10.2018 колегія суддів зазначає наступне.

65. Відповідно до пункту 2.1 Інструкції № 230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

66. Згідно пункту 2.5 Інструкції № 230 підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

67. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника (пункт 2.6 Інструкції № 230).

68. З матеріалів справи встановлено, що службове розслідування призначено за фактом вчинення оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_1 порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, а саме керування ним 09.06.2018 приватним автомобілем Toyota Avalon р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.

69. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що службове розслідування щодо подій невиходу позивача на службу 04.10.2018 було проведено відповідачем з порушенням вимог Інструкції № 230, оскільки вказані обставини не були предметом дослідження, які стали підставою для проведення службового розслідування та не можуть кваліфікуватися як вчинення позивачем дисциплінарного проступку в межах проведеного службового розслідування, яке призначено наказом від 17.10.2018 № 2691.

70. Водночас, матеріалами справи підтверджено про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення і за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог пункту 3 статті 91 Закону України «Про Національну поліцію».

71. Застосування певного виду дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів рішення.

72. У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

73. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.08.2019 у справі № 9901/986/18, дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

74. Однак, наявність таких повноважень у відповідача не означає, що він як орган державної влади не повинен дотримуватись встановленому на законодавчому рівні механізму, тобто правової процедури здійснення його повноважень, також його рішення повинні відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.

75. Перевіряючи рішення суб`єкта владних повноважень (у даному випадку - рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності) на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд, зокрема, має перевірити чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому, даючи юридичну оцінку правильності застосування дисциплінарного стягнення, суд має виходити з характеру дисциплінарного проступку, обставин, за яких його вчинено, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

76. Матеріали справи не містять достатніх доказів факту наявності підстав для висновку щодо дотримання відповідачем порядку проведення службового розслідування, а саме: у матеріалах справи відсутні докази щодо зміни виконавців проведення службового розслідування; з матеріалів справи неможливо встановити факт знаходження чи не знаходження позивача 09.06.2018 на службі (хоча вказана обставина суттєво впливає на правильність вирішення спору). Також, суди не звернули уваги, що факт невиходу позивача на службу 04.10.2018, який кваліфіковано відповідачем як вчинення дисциплінарного проступку, не охоплено рапортом, який став підставою для проведення службового розслідування.

77. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій прийшли до передчасного висновку про скоєння позивачем дисциплінарного проступку та правомірності застосування відповідачем крайнього виду дисциплінарного стягнення як звільнення.

78. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

79. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судового рішення.

80. Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

81. При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

82. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

83. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139, 327, 341, 344, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд