ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 400/103/21

I. Суть спору

1. У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

– визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року з врахуванням 01.01.2016 року (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення;

– зобов`язати відповідача при проведенні йому перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року врахувати 01.01.2008 року (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008 року.

2. На обґрунтування позову зазначає, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період проходження військової служби за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2016, а не січень 2008 року.

ІІ. Встановлені судами обставини справи

3. Позивач - ОСОБА_1 у період з 2003р. по 2018р. проходив; військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

4. 18.09.2018 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 214 ОСОБА_1 , якого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2018 № 6-РС звільнено з військової служби у запас, відповідно до пп “к” п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дій контракту) з 18.09.2018 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

5. 13.04.2020 рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/149/20, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести позивачу нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

6. На виконання вищезазначеного рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.04.2020р. у справі №400/149/20, відповідачем нарахована та виплачена позивачу індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. у сумі 4503,21 грн.

7. Згідно з довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2016р. по березень 2018р., базовий місцем за період з 01.01.2016р. по 28.02.2016р. визначено січень 2016р.

8. Незгода позивача із застосуванням відповідачем під час проведення індексації грошового забезпечення базового місяця січня 2016 року, стала підставою для його звернення до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

9. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо проведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року з врахуванням для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення січня 2016 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць – січень 2008 року та виплатити суму різниці.

10. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з урахуванням п.5 Порядку №1078 індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто, січня 2008 року.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги і аргументи сторін

11. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

На обґрунтування касаційної скарги, зокрема зазначено, що спір щодо врахування базового місяця січня 2008 року для обчислення індексації грошового забезпечення вирішено Миколаївським окружним адміністративним судом рішенням від 13 квітня 2020 року №400/149/20, в якому визначено, що повноваження щодо здійснення розрахунку індексації грошового забезпечення у спірних правовідносинах покладається на відповідача (військову частину НОМЕР_1 ), а тому позовні вимоги про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 при проведенні нарахування та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць 01.01.2008 року, задоволенню не підлягають.

12. Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року.

13. Підставою відкриття касаційного провадження став висновок Верховного Суду, що зазначена справа стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень статті 238 КАС України, відповідно до висновку Верховного Суду, сформованого у постанові Суду від 24 вересня 2021 року у справі №640/7614/20.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Частинами першою-третьою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі – Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

16. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (надалі – Закон №1282-ХІІ).

17. Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

18. Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

19. Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

20. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

21. Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

22. Згідно п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

23. Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 (в редакції Постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

24. У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

25. Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

26. Стаття 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (надалі - Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

27. Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

28. Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

29. Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

30. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

32. Так, підставою для відкриття провадження у цій справі стало щодо застосування приписів статті 238 КАС України, відповідно до висновку Верховного Суду, сформованого у постанові Суду від 24 вересня 2021 року у справі №640/7614/20.

33. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

34. Під предметом позову слід розуміти певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

35. У справі №400/149/20, на яку посилається відповідача, як на підставу для закриття провадження у цій справі, ОСОБА_1 були заявлені вимоги до військової частини НОМЕР_1 щодо виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 року по 18.09.2018 року, врахувати базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008 року.

36. При цьому виходячи із предмету та підстав даного адміністративного позову та у справі №802/1900/18-а, слід дійти висновку, що такі не є тотожними.

37. Так, суд першої інстанції у справі №400/149/20 щодо визначення базового місяця для проведення індексації зазначив, що оскільки повноваження щодо здійснення розрахунку індексації грошового забезпечення у спірних правовідносинах покладається на відповідача, то суд при вирішенні даного спору не може підміняти собою орган, на який покладено обов`язок щодо нарахування та виплати індексації, та здійснювати за відповідача відповідний розрахунок сум індексації, що підлягають виплаті позивачу.

38. Тобто у справі №400/149/20 предметом дослідження було саме відновлення порушеного права позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, при цьому суд під час розгляду справи не досліджував питання механізму розрахунку індексації грошового забезпечення, так як розрахунок індексації відповідачем не здійснювався і відповідно базовий місяць ним не визначався.

39. Разом з тим у справі, що розглядається предметом спору є саме застосований відповідачем базовий місяць під здійснення індексації грошового забезпечення, проведений відповідачем на виконання рішення суду.

40. Отже, у цій справі є відмінними обставини, за яких виникли спірні правовідносини та відповідно підстави позову. Тому доводи касаційної скарги, що позивач звернувся до суду з тотожними позовними вимогами, що є підставою для закриття провадження у справі, є безпідставними та не приймаються Верховним Судом.

41. При цьому Суд погоджується з висновку суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що з урахуванням п.5 Порядку №1078 індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто, січня 2008 року, виходячи з наступного.

42. Так, відповідно до приписів пунктів 2, 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

43. Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

44. Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

45. Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави Суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

46. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

47. Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.

48. З січня 2008 року по лютий 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався.

49. Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.

50. Отже, відповідно до приписів Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

51. За огляду на наведене, Суд, на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та наявних у ній доказів, дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам процесуального закону, є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

52. На підставі пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

53. Згідно з статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

54. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

55. Керуючись статтями 3, 134, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд