ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 140/9122/20

1. 22.06.2020 ТОВ «Сервісна компанія Сабсоіл» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці про накладення штрафу від 29.05.2020 № ВЛ-229/1647/НД/ТД-ФС.

Позовні вимоги ТОВ «Сервісна компанія Сабсоіл» обґрунтовало тим, що будь-яких порушень трудового законодавства не вчиняло, а тому оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.05.2020 № ВЛ-229/1647/НД/ТД-ФС року є протиправною та підлягає скасуванню. Окрім цього, на думку позивача, оскаржувана постанова є протиправною й з огляду на процедурні порушення, пов`язані з призначенням та проведенням перевірки з огляду на те, що посадовою особою відповідача під час інспекційного відвідування не було надано копії наказу Управління Держпраці від 26.02.2020 року № 174-і про проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування, а також акта від 05.03.2020, на який останній посилається у вимозі про надання/поновлення документів від 05.03.2020 № ВЛ 229/1647/ПД, на підставі якого 29.05.2020 керівник Управління Держпраці прийняв оскаржувану постанову про накладення штрафу. Також позивач вказує, що в порушення вимог пункту 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509), відповідач не повідомив його належним чином про дату одержання документів про накладення штрафу.

2. Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 18.11.2020 відмовив у задоволенні позовних вимог.

3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 23.03.2021 скасував рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2020, ухвалив нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги.

4. 30.04.2021 Управління Держпраці звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 - залишити в силі.

5. Верховний Суд ухвалою від 24.05.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. У справі, яка розглядається суди встановили, що 28.12.2019 на виконання підпунктів 1, 4 пункту 6 протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 29 «Про заходи з протидії нелегальному обігу пального» на адресу Управління Держпраці надійшло окреме доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці І. Дегнери від 21.12.2019 № 253/5.3-1.9, відповідно до якого доручено забезпечити участь представників територіальних органів Держпраці у міжвідомчих регіональних робочих групах, утворених головами обласних та Київської міської держадміністрації, для проведення спільних заходів з метою боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею пальним в Україні.

Також 21.02.2020 на адресу Управління Держпраці надійшло окреме доручення заступника голови Державної служби України з питань праці І. Шумелюка від 21.02.2020 № Д-95/21/4.3-20, відповідно до якого доручено здійснити в межах повноважень заходи щодо виявлення порушень вимог чинного законодавства з питань праці та охорони праці на об`єктах роздрібної торгівлі пальним згідно з переліком об`єктів торгівлі пальним по областях, в якому, окрім інших об`єктів, у пункті 40 зазначено ТОВ «Сервісна компанія Сабсоіл» (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лідавська, 2).

26.02.2020 Управлінням Держпраці прийнято наказ № 174-І «Про проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування», відповідно до якого направлено головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Губарика О.В. та головного державного інспектора Петриканина В.С. на ТОВ «Сервісна компанія Сабсоіл», адреса місця провадження господарської діяльності: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лідавська, 2, для проведення інспекційного відвідування з метою додержання законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

На підставі зазначеного наказу від 26.02.2020 № 174-І Управлінням Держпраці видано направлення від 26.02.2020 № 174 на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, відповідно до якого головного державного інспектора Губарика О.В. та головного державного інспектора Петриканина В.С. направлено на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування у ТОВ «Сервісна компанія Сабсоіл», строк проведення заходу - 9 робочих днів з 27.02.2020 по 11.03.2020 року, предмет - додержання законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

05.03.2020 головним державним інспектором Управління Держпраці було розпочато інспекційне відвідування ТОВ «Сервісна компанія Сабсоіл» за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лідавська, 2, пред`явлено начальнику дільниці Придибайлу О.М. службове посвідчення та направлення на проведення інспекційного відвідування, також посадовою особою Управління Держпраці було складено вимогу про надання/поновлення документів від 05.03.2020, згідно з якою у зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 11.03.2020, та зобов`язано директора ТОВ «Сервісна компанія Сабсоіл» до 09 години 00 хвилин 11.03.2020 надати для проведення інспекційного відвідування такі документи: копію витягу або виписки з ЄДР; паспортні дані керівника (підприємця), копія наказу на призначення керівника; трудові договори, повідомлення до фіскальної служби про прийнятих працівників, накази та заяви на прийняття на роботу всіх працівників (копії); звіти про нарахування та сплату ЄСВ за грудень 2019 року, січень 2020 (копії); пояснення керівника (підприємця) щодо місця здійснення підприємницької діяльності, сфери здійснення підприємницької діяльності, а також кількості працівників (з прізвищами) залучених до роботи; інші документи (копії) на вимогу, у разі потреби під час проведення інспекційного відвідування. Вказану вимогу від 05.03.2020 № 229/1647/ПД було вручено начальнику дільниці Придибайлу О.М., що підтверджується його особистим підписом.

Також 05.03.2020 посадовою особою Управління Держпраці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ВЛ/229/1647/НД, у якому зазначено, що інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці, а саме ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування. Вказаний акт представник об`єкта відвідування відмовився підписувати.

11.03.2020 головним державним інспектором Управління Держпраці Губариком О.В. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ВЛ229/1647/НД, у якому зазначено, що провести інспекційне відвідування виявилося неможливим у зв`язку з ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, викладеної у вимозі.

14.04.2020 уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці було одержано матеріали відвідування щодо непроведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні у ТОВ «Сервісна компанія Сабсоіл» (доповідна записка від 14.04.2020 №18). У зв`язку з чим, посадовою особою Управління Держпраці було направлено на адресу позивача лист від 14.04.2020 року № 1236/09, у якому зазначено про одержання вказаних документів, а також проінформовано останнього про те, що справа про накладення штрафу буде розглянута у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання вказаних вище документів. Вказаний лист повернувся на адресу Управління Держпраці з відміткою поштового відділення від 05.05.2020 «за закінченням встановленого строку зберігання».

29.05.2020 року керівником Управління Держпраці на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 11.03.2020 № ВЛ229/1647/НД було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ВЛ-229/1647/НД/ТД-ФС, відповідно до якої на ТОВ «Сервісна компанія Сабсоіл», на підставі абзацу 8 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), накладено штраф у розмірі 75 568,00 грн.

Постанова про накладення штрафу від 29.05.2020 № ВЛ-229/1647/НД/ТД-ФС була надіслана 01.06.2020 на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням, та вручена останньому 02.06.2020.

Вважаючи постанову про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці від 29.05.2020 № ВЛ-229/1647/НД/ТД-ФС протиправною, ТОВ «Сервісна компанія Сабсоіл» звернулося до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив із того, що інспекційне відвідування позивача проведено відповідачем з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі - Порядок № 823), оскільки Порядок № 823 не передбачає обов`язку інспектора праці під час проведення інспекційного відвідування надавати об`єкту відвідування копію розпорядчого документа про його призначення та копію акта, на підставі якого складено вимогу про надання документів. Також судом першої інстанції зроблено висновок про правомірність оскаржуваної постанови, оскільки Порядок № 509, в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови, не передбачає розгляду справи про накладення штрафу за участі суб`єкта господарювання та не зобов`язує повідомляти останнього про дату, час та місце розгляду справи. Разом з тим, вказаний Порядок зобов`язує уповноважену посадову особу письмово повідомити суб`єкта господарювання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам про отримання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання, що належним чином було виконано уповноваженою особою відповідача, з огляду на те, що добросовісний суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку такий суб`єкт не в праві посилатися на не отримання ним документів, як на підставу, що звільняє його від настання, у зв`язку з цим, негативних наслідків.

8. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що інспектором праці Управління Держпраці під час проведення перевірки позивача не дотримано вимог Порядку № 823, оскільки з акта, на підставі якого цим інспектором складено вимогу про витребування документів, неможливо встановити які саме документи не були надані для перевірки, а також з того, що оскаржувана постанова містить посилання на пункт 8 Порядку № 509, який станом на момент її прийняття був виключений з цього Порядку на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю».

9. Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що помилкове посилання в оскаржуваній постанові на пункт 8 Порядку № 509 не може бути підставою для її скасування, оскільки така винесена за наявності встановлено факту вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 8 частини другої статті 265 КЗпП України - за створення інспектору праці перешкод при проведенні інспекційного відвідування.

10. У відзиві на касаційну скаргу відповідача позивач вказує на її необґрунтованість у зв`язку із чим, просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване Управлінням Держпраці судове рішення - без змін.

11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

12. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

13. Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

14. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 № 1986-IV, та Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) визначає Порядок № 823 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог частин четвертої - п`ятої статті 2 Закону № 877-V.

15. Згідно з пунктом 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

16. Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

17. Згідно з пунктом 8 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

18. Отже, Порядком № 823 не передбачено обов`язку інспектора праці щодо вручення копії та/або пред`явлення наказу на проведення інспекційного відвідування.

19. Відповідно до підпункту 2 пункту 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги.

20. Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

21. Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , що ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1985-ІV (далі - Конвенція), передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та с) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: і) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; іі) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; ііі) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; іv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

22. Тобто, Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

23. У справі, яка розглядається суди встановили, що 05.03.2020 посадовою особою Управління Держпраці на підставі наказу від 26.02.2020 № 174-І було розпочато інспекційне відвідування позивача. Під час проведення вказаного інспекційного відвідування головним державним інспектором було пред`явлено працівнику позивача службове посвідчення та направлення на проведення перевірки.

24. З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, непред`явлення суб`єкту господарювання щодо якого здійснюється інспекційне відвідування наказу на проведення інспекційного відвідування не є порушенням вимог законодавства та не свідчить про порушення процедури проведення такого відвідування.

25. Відповідно до пункту 14 Порядку № 823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

26. Відповідно до абзацу 7, 8 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

27. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено Порядком № 509.

28. Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування (пункт 2 Порядку № 509).

29. Підставою для накладання штрафу на позивача слугував акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 11.03.2020 № ВЛ229/1647 МД.

30. При цьому, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги виходив із того, що відповідач ухвалюючи оспорювану постанову керувався пунктом 8 Порядку № 509, який на цей час втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю».

31. Дійсно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», яка набрала чинності 30.08.2019, було виключено, у тому числі пункт 8 Порядку № 509, яким було регламентовано процедуру розгляду справи про накладення штрафу, що свідчить про помилкове зазначення відповідачем в оспорюваній постанові цього пункту.

32. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що не будь яке процедурне порушення розгляду справи про накладення штрафу є підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень, а лише те, що вплинуло або об`єктивно могло вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами розгляду такої справи та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами розгляду рішення (постанови).

33. Водночас, відповідно до пункту 3 Порядку № 509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

34. Пунктом 4 Порядку № 509 передбачено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

35. Отже, Порядок № 509, в редакції чинній на момент прийняття оспорюваної постанови, не передбачає розгляду справи про накладення штрафу за участі суб`єкта господарювання та не зобов`язує повідомляти останнього про дату, час та місце розгляду справи.

36. Таким чином, на думку колегії суддів помилкове посилання в оскаржуваній постанові на пункт Порядку № 509, який виключено, не вплинуло на процедуру накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбаченого частиною другою статті 265 КЗпП України. Відтак висновок суду апеляційної інстанції про протиправність оспорюваної постанови відповідача, є необґрунтованим.

37. Разом з тим, вказаний Порядок № 509 зобов`язує уповноважену посадову особу письмово повідомити суб`єкта господарювання не пізніше ніж через п`ять днів після отримання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам.

38. У справі, яка розглядається суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ СК «Сервісна компанія Сабсоіл» 15.04.2020 письмово повідомлено листом про отримання уповноваженою посадовою особою документів шляхом надіслання рекомендованого поштового відправлення з описом документів від 14.04.2020 року №1236/009 (за адресою позивача, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вулиця Лідавська, 2, м. Луцьк).

39. Вказаний лист повернувся на адресу Управління Держпраці з відміткою поштового відділення від 05.05.2020 «за закінченням встановленого строку зберігання».

40. Колегія суддів наголошує на тому, що ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути відповідальності, не можуть бути підставою для скасування постанови.

41. Добросовісний суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не в праві посилатися на неотримання ним документів, як на підставу, що звільняє його від настання, у зв`язку з цим, негативних наслідків.

42. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24.09.2019 у справі № 825/1109/16.

43. У зв`язку із наведеним колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що, уповноваженою особою відповідача було належним чином виконано вимоги, зокрема, пункту 3 Порядку № 509 та відповідно й про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

44. Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

45. Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування ухваленого ним судового рішення, а тому касаційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,