ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 420/2124/20

1. У березні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради (далі також Департамент, відповідач), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.12.2019 №ОМС-ОД 1229/1137/НП/СП/ФС/144 (далі також спірна, оскаржувана постанова).

2. У позовній заяві наводились аргументи про те, що 18.11.2019, за участю інспекторів праці, головних спеціалістів відділу контролю за дотриманням законодавства про працю департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 , заклад ресторанного господарства « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

3. При цьому, позивач наголошував на тому, що у день проведення перевірки, а саме - 18.11.2019, позивачем були надані пояснення щодо присутніх осіб під час інспекційного відвідування та жодних документів від перевіряючих він не отримав, зокрема вимогу щодо надання всіх необхідних документів. Згодом відповідачем було прийнято постанову про накладення штрафу №ОМС-ОД1229/1137/НП/СП/ФС/144 від 23.12.2019, якою накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 417300,00 грн., у зв`язку з чим, останній звернувся до суду з цим позовом.

4. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 у задоволенні позову відмовлено.

5. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зібрані у матеріалах провадження докази і встановлені судовим розглядом обставини цієї справи підтверджують наявність складу правопорушення, передбаченого абзацом сьомим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з чим, за висновками суду, ОСОБА_1 правомірно притягнуто до відповідальності на підставі вказаної правової норми, а постанова про накладення штрафу №ОМС-ОД1229/1137/НП/СП/ФС/144 від 23.12.2019 винесена відповідачем з дотриманням вимог законодавства і прав позивача.

6. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2020 рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалене нове судове рішення про задоволення позову, а саме - визнано протиправною і скасовано спірну постанову Департаменту.

7. Апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції не взято до уваги доводи позивача про те, що 18.11.2019, ФОП ОСОБА_1 під час проведення головними спеціалістами відділу контролю за дотриманням законодавства про працю Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради інспекційного відвідування не чинив опору та не перешкоджав інспекторам у здійсненні своїх повноважень, що також підтверджується відеозаписами.

8. У мотивувальній частині постанови апеляційного суду також відзначено, що ФОП ОСОБА_1 не заперечував стосовно надання документів та зазначав про можливість в телефонному режимі визначити дату, коли йому необхідно з`явитись до Департаменту, оскільки в нього бракує часу у зв`язку з виконанням у закладі ресторанного господарства обов`язків повара. Крім того, як встановив суд апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_1 просив надати йому перекладача, оскільки він не володіє державною мовою та не може ознайомлюватись та підписувати документи, що йому не було забезпечено.

9. Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши норми законодавства, якими регламентовано спірні у цій справі правовідносини, дійшов висновку про те, що створення перешкод передбачає активну поведінку посадової особи об`єкту відвідування, направлену на перешкоджання інспектору під час здійснення інспекційного відвідування у його проведенні, отриманні необхідної інформацію, тобто у реалізації своїх повноважень, що є підставо для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. До інших підстав для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування законодавець відносить відсутність об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, а також відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, тобто такий акт складається у випадку неможливості проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, не пов`язаного із створенням перешкод.

10. Водночас, згідно з позицією суду апеляційної інстанції, саме по собі складання посадовими особами відповідача акту про неможливість проведення інспекційного відвідування через ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, без виявлення ознак перешкоджання об`єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись достатньою самостійною підставою для притягнення до відповідальності за абзацом сьомим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні).

11. На переконання суду апеляційної інстанції, дії ФОП ОСОБА_1 не можна кваліфікувати як чинення перешкод у здійсненні інспекційного відвідування, оскільки Акт про неможливість інспекційного відвідування №ОМС-ОД1229/1137/НП/144 від 18.11.2019, складений з підстав ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, не був отриманий ФОП ОСОБА_1 , про що свідчить відстеження поштового відправлення, згідно якого лист за №6502613920762 повернувся до відповідача 06.12.2020.

12. Беручи до уваги те, що Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-ОД1229/1137/НП/144/1 від 04.12.2019 був отриманий позивачем 06.12.2019, апеляційний суд констатував, що на момент розгляду 23.12.2019 матеріалів справи про накладення штрафу на позивача, у відповідача не було належного підтвердження своєчасного отримання ФОП ОСОБА_1 актів про неможливість проведення інспекційного відвідування, а тому були відсутні підстави притягнення його до відповідальності за абзацом сьомим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

13. Не погоджуючись із вищевказаною постановою апеляційного суду, відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що директором Департаменту аналітики та контролю 04.11.2019 було прийнято Наказ №192-п «Про здійснення інспекційного відвідування», яким наказано головним спеціалістам відділу контролю за дотриманням законодавства про працю департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради здійснити на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку з 11.11.2019 по 22.11.2019 позаплановий захід контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування.

15. Як вбачається з відзиву на позовну заяву, наказ від 04.11.2019 №192-п про здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 прийнятий за результатами аналізу інформації, отриманої з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, а саме - джерелом інформації, за результатом аналізу якого було прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування позивача з питань виявлення неоформлених трудових відносин, стали обставини, які склались під час проведення роз`яснювальної компанії, яка проводилась на підставі наказу від 01.10.2019 №19/01-18 про проведення роз`яснювальної компанії щодо найбільш ефективних способів дотримання законодавства про працю керівниками підприємств, установ, організацій усіх форм власності та фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю та здійснюють господарську діяльність у сфері ресторанного господарства, побутового обслуговування населення у місті Одесі.

16. Так, головними спеціалістами відділу контролю за дотриманням законодавства про працю Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради під час проведення роз`яснювальної компанії в закладі ресторанного господарства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що у зазначеному закладі здійснює господарську діяльність та працює три фізичні особи. Тим, самим, згідно інформації, наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області про кількість застрахованих осіб та нарахування фонду оплати праці по Київському району м. Одеси за серпень 2019, листом від 10.10.2019 вих. №25100/05-3, кількість застрахованих осіб у серпні 2019 склала 1(одна) особа.

17. За результатами аналізу інформації, отриманої з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, була складена службова записка від 01.11.2019 №100-02, головними спеціалістами відділу контролю за дотриманням законодавства про працю департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради Сичевим А.В., Глущенко А.В. та Масловою Н.В. про доцільність здійснення заходу контролю у вигляді інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 в закладі ресторанного господарства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 .

18. Відповідно до абзацу другого пункту 4 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, та Порядку повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, затвердженого Наказом Державної служби України з питань праці від 22.06.2017 №76, на підставі наказу директора департаменту Козлова О.І. на здійснення інспекційного відвідування від 04.11.2019 №192-п90, відповідного повідомлення до ГУ Держпраці в Одеській області інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 внесено до повідомної реєстрації за №ОД 1229/1137.

19. На підставі вказаного, було видано направлення на здійснення інспекційного відвідування від 15.11.2019 №192-02ОД1229/1137 ФОП ОСОБА_1 за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 . Предмет заходу державного контролю: додержання вимог законодавства про працю України, зокрема з питання фактичного доступу працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

20. 18.11.2019 інспекторами праці було розпочато інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , про, що свідчить відеофіксація, яка проводилась відповідно до підпункту 6 пункту 10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, згідно з якою інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право, зокрема, здійснювати фіксування проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

21. Діючи відповідно до пункту 8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспектори праці пред`явили позивачу службові посвідчення та направлення від 15.11.2019 №192-02ОД1229/1137 на проведення заходу контролю у формі інспекційного відвідування та повідомили про предмет заходу контролю, а саме - з питання фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), що було зафіксовано засобами відеотехніки в ході інспекційного відвідування та знаходиться в електронному вигляді на диску для лазерних систем зчитування за №ОМС-ОД1229/1137/НП/144 та внесено до акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.11.2019 №ОМС-ОД1229/1137/НП/144.

22. Крім того, на підставі підпункту 3 пункту 10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю інспектори праці відібрали письмові пояснення у ФОП ОСОБА_1 та усні пояснення у працівника ОСОБА_4 , який знаходився за барною стійкою, що також зафіксовано засобами відеотехніки в ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 .

23. На підставі підпункту 2 пункту 10 вищевказаного Порядку інспектори праці запросили для ознайомлення документи, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства, однак через відмову позивача від надання документів під час проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 надати інформацію та повний пакет документів щодо оформлених працівників, інспекторами праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.11.2019 №ОМС-ОД1229/1137/НП/144, яким строк інспекційного відвідування зупинено до 04.12.2019 та надано вимогу про надання документів від 18.11.2019 №ОМС-ОД1229/1137/ПД/144, якою ФОП ОСОБА_1 зобов`язано у строк до 13-00 год 04.12.2019 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, згідно переліку.

24. Так, зазначено вимогу та акт отримувати позивач відмовився, що було зафіксовано засобами відеотехніки, про що здійснення відмітку в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.11.2019 №ОМС-ОД1229/1137/НП/144.

25. 19.11.2019 акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.11.2019 №ОМС-ОД1229/1137/НП/144 та вимога про надання документів від 18.11.2019 №ОМС-ОД1229/1137/ПД/144 були направлені ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 цінним листом з описом та повідомленням про вручення за трек-номером: 6502613920762, а також для повідомлення про отримання цінного листа ФОП ОСОБА_1 , працівникам Укрпошти надано номер телефону ОСОБА_1 , який вказано на конверті та в накладній Укрпошти.

26. Однак, станом на 04.12.2019 вимога про надання документів від 18.11.2019 №ОМС-ОД1229/1137/ПД/144 ФОП ОСОБА_1 не виконана, у зв`язку з чим, був складений Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 04.12.2019 №ОМС-ОД1229/1137/НП/144/1, в якому зазначено, що не надано для ознайомлення документи, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування (питання фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) їх завірених об`єктом відвідування копій або витягі та не виконання вимоги від 18.11.2019 №ОМС-ОД1229/1137/ПД/144.

27. Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 04.12.2019 №ОМС-ОД1229/1137/НП/144/1 був направлений ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 цінним листом з описом та повідомленням про вручення за трек-номером: 6502613966495 та отримано ФОП ОСОБА_1 06.12.2019.

28. 10.12.2019 прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ОМС-ОД1229/1137/НП/СП/144, в якому зазначено, що розгляд, справи відбудеться 23.12.2019 об 11-00 год. У приміщенні департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, Польський узвіз, 6, каб. 6.

29. Крім того, з метою повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 , департаментом аналітики та контролю Одеської міської ради направлено Повідомлення про розгляд справи ФОП ОСОБА_1 , як за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_2 так і за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 .

30. Повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, яке направлено листом від 10.12.2019 №02-24/1293 за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 , було отримано особисто ФОП ОСОБА_1 13.12.2019, про що свідчить повернуте рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером: 6502613966843.

31. Станом на 23.12.2020 до департаменту аналітики та контролю ОМР не надходили від ФОП ОСОБА_1 будь-які заяви, заперечення та клопотання.

32. 23.12.2019 об 11-00 год. у порядку, передбаченому пунктом 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, відбувся розгляд справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 , проте на розгляд справи про накладення штрафу ФОП ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений.

33. За результатом розгляду справи Департаментом прийнята постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 417300 грн. від 23.12.2019 №ОМС-ОД1229/1137/НП/СП/ФС/144, другий примірник якої був надісланий 24.12.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за трек-номером: 6502614035843, як це передбачено абзацом третім пункту 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

34. Не погодившись із вищевказаною постановою, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

35. У касаційній скарзі наводяться аргументи про те, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки усім обставинам цієї справи, які були встановлені судом першої інстанції на підставі наявних у ній доказів, які не були досліджені під час апеляційного перегляду справи.

36. Окрім цього, Департамент у касаційній скарзі стверджує, що у відзиві на апеляційну скаргу відповідач наполягав на застосуванні апеляційним судом норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №420/5895/18 та від 13.06.2018 у справі №820/6755/16.

37. Однак, як наголошено у касаційній скарзі, апеляційний суд, приймаючи рішення, не врахував висновки щодо застосування норми права, викладені у вищевказаних постановах Верховного Суду, а також не навів жодних мотивів відхилення такого аргументу скаржника, чим порушив вимоги частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

38. Крім того, зазначає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови проігноровано обставини у справі, які були встановлені судом першої інстанції, і свідчили про вчинення посадовими особами Департаменту усіх залежних від них і передбачених законом дій з метою проведення інспекційного відвідування у відповідності до вимог законодавства, яке, однак, не вдалось провести саме у зв`язку з ненаданням об`єктом відвідування документів на вимогу перевіряючих осіб, що, на думку відповідача, було правильно встановлено судом першої інстанції та свідчило про наявність у діях ФОП ОСОБА_1 складу правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена нормами абзацу сьомого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

39. Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що, однак, у розумінні частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

40. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

41. Згідно з положеннями частини першої статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

42. Абзацами другим, шостим та сьомим частини другої вищевказаної статті встановлено таке.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

43. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

44. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

45. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

46. Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції виходив з того, що дії позивача належить кваліфікувати як створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування, тоді як апеляційний суд, посилаючись, зокрема, на неотримання ФОП ОСОБА_1 акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.11.2019 №ОМС-ОД1229/1137/НП/144 та вимоги про надання документів від 18.11.2019 №ОМС-ОД1229/1137/ПД/144, дійшов протилежного висновку.

47. Крім того, підставами для відкриття касаційного провадження у цій справі слугували доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №420/5895/18 та від 13.06.2018 у справі №820/6755/16.

48. Отже, вирішальним для правильного вирішення цього спору, є встановлення того, чи правильно кваліфіковані судами попередніх інстанцій дії позивача як такі, що створюють перешкоди у проведенні стосовно нього інспекційного відвідування, та чи було враховано судами вищевикладені висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

49. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

50. За приписами підпунктів 2, 7 пункту 11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право: ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

51. Відповідно до пункту 12 вищенаведеного Порядку вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

52. Крім того, відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» від 08.09.2004, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:

a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;

b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема;

i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм;

ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги.

53. Пунктами 16-18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю також передбачено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, визначених пунктом 10 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

У разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

54. Аналіз вищевикладених правових норм дає колегія суддів підстави для висновку про те, що ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, визнається перешкодами у діяльності інспектора праці, а отже свідчить про створення перешкод для здійснення інспекційного відвідування у цілому.

55. У таких випадках законом передбачено складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування та письмової вимоги із зазначенням строку поновлення та/або надання документів.

56. Отже, на переконання колегії суддів, відповідач, як уповноважений орган держави на здійснення заходу контролю, має право на самостійне визначення переліку та обсягу документів, необхідних йому для реалізації наявних повноважень, може витребовувати документи, що мають містити інформацію/відомості з питань, які є предметом перевірки.

57. Ненадання на обов`язкову до виконання вимогу інспектора праці витребуваних документів, що зумовило неможливість реалізації наявного в нього повноваження, розцінюється як створення перешкод у проведенні перевірки (інспекційного відвідування).

58. Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 23.04.2020 у справі №804/1671/17 та від 27.10.2021 у справі №826/4858/17, підстав для відступу від яких не вбачається.

59. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що на виконання вимог пункту 8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспектори праці пред`явили позивачу службові посвідчення та направлення від 15.11.2019 №192-02ОД1229/1137 на проведення заходу контролю у формі інспекційного відвідування, а також повідомили про предмет заходу контролю, а саме - з питання фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

60. Реалізуючи наявні у інспекторів праці права, передбачені пунктом 11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, останні запросили для ознайомлення документи, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства.

61. Однак, як встановлено у цій справі, позивач, посилаючись на його зайнятість у зв`язку з виконанням у закладі ресторанного господарства обов`язків повара, від надання вищевказаних документів на вимогу інспекторів праці відмовився.

62. У зв`язку з цим, у присутності позивача та за адресою здійснення ним господарської діяльності перевіряючими було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.11.2019 №ОМС-ОД1229/1137/НП/144, яким строк інспекційного відвідування зупинено до 04.12.2019, та надано вимогу про надання документів від 18.11.2019 №ОМС-ОД1229/1137/ПД/144, якою ФОП ОСОБА_1 зобов`язано у строк до 13-00 год 04.12.2019 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, згідно переліку.

63. Разом з тим, позивач відмовився від підпису, отримання та ознайомлення з такими документами, посилаючись на те, що він не володіє державною мовою.

64. Колегія суддів відзначає, що вищенаведені обставини є суб`єктивними, а твердження щодо неволодіння позивачем державною мовою колегія суддів оцінює критично, оскільки під час розгляду цієї справи у суді попередніх інстанцій позивач особисто складав і підписував документи Українською мовою, ознайомлювався з матеріалами справи і брав участь у її розгляді, не заявляючи вимог стосовно надання йому перекладача.

65. При цьому, вищевикладені обставини справи достовірно підтверджують те, що позивач був обізнаний як про предмет інспекційного відвідування, так і про наявність вимоги інспекторів праці про надання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування.

66. Колегія суддів враховує, що як встановлено судом першої інстанції, 19.11.2019 акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.11.2019 №ОМС-ОД1229/1137/НП/144 та вимога про надання документів від 18.11.2019 №ОМС-ОД1229/1137/ПД/144 були направлені ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 цінним листом з описом та повідомленням про вручення за трек-номером: 6502613920762, а також для повідомлення про отримання цінного листа ФОП ОСОБА_1 , працівникам Укрпошти надано номер телефону ОСОБА_1 , який вказано на конверті та в накладній Укрпошти.

67. Згідно з матеріалами справи, дослідженими у суді першої інстанції, адресат за поштовим відправленням з номером 6502613920762 неодноразово повідомлявся про надходження такого до поштового відділення.

68. Водночас, вказане поштове відправлення не було отримано позивачем з підстав, незалежних від Департаменту, й було йому повернуто, а обставин об`єктивного характеру, які унеможливили або перешкоджали у його отриманні у відділенні поштового зв`язку ФОП ОСОБА_1 не зазначив під час розгляду цієї справи і таких обставин судами не встановлено.

69. Наведене вище засвідчує, що позивач, будучи обізнаним про наявність вимоги про надання документів і про її надходження йому засобами поштового зв`язку, свідомо та з власної волі ухилився від отримання такої вимоги і від надання документів, внаслідок чого інспекційне відвідування не вдалось провести як 18.11.2019 так і 04.12.2019 з підстав, які від Департаменту не залежали.

70. Колегія суддів звертає увагу й на висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №420/5895/18 та від 13.06.2018 у справі №820/6755/16, на які посилається відповідач у своїй касаційній скарзі, згідно з якими позивач (яким як і у справі, яка розглядається, виступала фізична особа - підприємець) повинен самостійно організувати відносини з оператором поштового зв`язку, кур`єрською службою тощо, з метою забезпечення отримання надісланої йому кореспонденції уповноваженою особою. Надіслання відповідачем документації за адресою здійснення позивачем господарської діяльності, відправленням з описом вкладення і за допомогою кур`єрської служби, на яку покладено обов`язок перевірити повноваження особи, якій це відправлення вручається, є належним виконанням вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Департаментом. Відносини між оператором поштового зв`язку, кур`єрською службою, які забезпечують доставку відповідного відправлення та адресатом такого відправлення, перебувають поза контролем відправника, яким у даному випадку виступає відповідач. Відправник не знає і не може знати хто саме та за яких обставин отримає поштове відправлення і чи отримає взагалі. Тому, відправник не може відповідати за доставку кореспонденції. Водночас, у разі вручення відправлення, на адресу відправника повертається повідомлення. За умови повернення повідомлення про вручення відправлення з відміткою про його доставку (вручення) відповідному адресату за належною адресою, презюмується, що воно отримано уповноваженою особою.

71. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що у спірних правовідносинах відповідач вчинив усі можливі і залежні від нього дії, передбачені законом, з метою належного проведення інспекційного відвідування відносно позивача, однак, внаслідок створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці, таке відвідування провести не вдалось, тобто орган контролю не зміг реалізувати наявні у нього повноваження з незалежних від нього обставин.

72. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини цієї справи, не викликає сумнівів, що відповідач здійснював перевірку саме додержання законодавства про працю в частині оформлення працівника, і позивач був обізнаний про питання, що є предметом перевірки, та ухилявся від її проведення.

73. З огляду на це, штраф обґрунтовано накладено саме за недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин, а відповідач правильно кваліфікував це правопорушення та визначив захід відповідальності.

74. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність оскаржуваної постанови за наслідком встановлення факту недопущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та створення перешкод у її проведенні.

75. Аналогічних висновків щодо застосування норм права за подібних обставин Верховний Суд дійшов й у постанові від 28.10.2021 у справі №815/3024/18.

76. Водночас, суд апеляційної інстанції вищевикладені обставини справи та вимоги законодавства не врахував, а також прийняв оскаржувану відповідачем постанову без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

77. Це призвело до ухвалення апеляційним судом незаконного судового рішення, тоді як суд першої інстанції правильно вирішив цей спір і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення цього позову, який відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

78. За правилами частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

79. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів і вимог касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги й скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване помилково.

80. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд