ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 540/2730/20

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 на рахунок необхідної суми грошового забезпечення, починаючи з 27.05.2016 по теперішній час, не здійснення її індексації, не розрахування та сплати компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат, середнього заробітку за час затримки розрахунків, моральної шкоди у розмірі 2 500 000 грн.;

- зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області здійснити на користь ОСОБА_1 нарахування та виплату на рахунок необхідної суми грошового забезпечення, починаючи з 27.05.2016, здійснити її індексацію, розрахувати та сплатити компенсацію втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат, середній заробіток за час затримки розрахунків у сумі визначеної судом;

- стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області моральну шкоду у розмірі 2 500 000 грн.

2. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 07.12.2020, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021, закрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо:

- нарахування та виплати необхідної суми грошового забезпечення за період з 27.05.2016 по 04.05.2020;

- здійснення індексації грошового забезпечення за період з 27.05.2016 по 13.04.2020;

- нарахування та сплату компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат за період з 27.05.2016 по 13.04.2020;

- стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків за період з 27.05.2016 по 13.04.2020.

3. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в межах справ № 540/329/20, № 540/2289/19 вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і в даній справі.

4. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, прийняти судове рішення, яке б повністю захистило порушені права позивача.

5. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що на час винесення судами рішень та за період, які вказували суди, судами протиправно застосовано Постанову Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», тобто застосували норми матеріального права, які не належало застосовувати.

6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

7. Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

8. Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2022 адміністративну справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Нормативне врегулювання

9. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

10. За змістом статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

11. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

12. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

13. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

14. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Оцінка Верховного Суду

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі № 540/329/20 закрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області в частині позовних вимог:

- про нарахування та виплату необхідної суми грошового забезпечення за період з 27.05.2016 по 13.01.2020;

- про здійснення індексації грошового забезпечення за період з 27.05.2016 по 19.02.2019;

- про розрахування та сплату компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат за період з 27.05.2016 по 19.02.2019;

- про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків за період з 27.05.2016 по 19.02.2019.

16. Закриваючи провадження у справі № 540/329/20 суд виходив з того, що позовні вимоги позивача про здійснення нарахування та виплати необхідної суми грошового забезпечення за період з 27.05.2016 по 13.01.2020 були предметом спору у справах Херсонського окружного адміністративного суду № 821/2082/17, № 540/2520/18, № 540/379/19, № 540/2289/19. Позовні вимоги позивача про здійснення індексації грошового забезпечення за період з 13.04.2017 по 19.02.2019 та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків були предметом спору у справі № 540/1973/19. Позовні вимоги про розрахування та виплату компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 13.04.2017 по 19.02.2019 були предметом спору у справах № 540/2655/18, № 540/1527/19, № 540/2655/18.

17. Крім того, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 у справі № 540/329/20, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо не проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.02.2019 по 13.04.2020. Зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області при нарахуванні ОСОБА_1 сум грошового забезпечення за період з 20.02.2019 по 13.04.2020 провести індексацію нарахованих сум. Визнано протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо не розрахування та не сплати компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат за період з 20.02.2019 по 13.04.2020. Зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 за період з 20.02.2019 по 13.04.2020. В цій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020.

18. Також, судами встановлено, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.05.2020 у справі № 540/2289/19, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 23.04.2019 по 04.05.2020. Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.04.2019 по 04.05.2020 в сумі 10 472, 73 грн. з відрахуванням обов`язкових платежів.

19. У цій справі ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 на рахунок необхідної суми грошового забезпечення, починаючи з 27.05.2016 по теперішній час, не здійснення її індексації, не розрахування та сплати компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат, середнього заробітку за час затримки розрахунків, моральної шкоди у розмірі 2 500 000 грн.; зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області здійснити на користь ОСОБА_1 нарахування та виплату на рахунок необхідної суми грошового забезпечення, починаючи з 27.05.2016, здійснити її індексацію, розрахувати та сплатити компенсацію втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат, середній заробіток за час затримки розрахунків у сумі визначеної судом.

20. Тобто, позовні вимоги, які заявлені позивачем у цій справі щодо нарахування та виплати необхідної суми грошового забезпечення за період з 27.05.2016 по 04.05.2020; здійснення індексації грошового забезпечення за період з 27.05.2016 по 13.04.2020; нарахування та сплати компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат за період з 27.05.2016 по 13.04.2020; стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків за період з 27.05.2016 по 13.04.2020, були предметом судового розгляду у справах № 540/329/20, № 540/2289/19, в яких прийняті відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

21. З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у зв`язку із наявністю судових рішень у тотожних справах № 540/329/20, № 540/2289/19, які набрали законної сили, наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

22. Фактично доводи касаційної скарги позивача зводяться до незгоди із застосуванням судами норм матеріального права при постановленні рішень за результатами розгляду справ № 540/329/20, № 540/2289/19 та справи № 540/2730/20 по суті позовних вимог. Водночас таким доводам позивача в межах розгляду цього касаційного провадження не може бути надана оцінка, оскільки суд касаційної інстанції у цьому провадженні переглядає правильність застосування судами норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

23. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

24. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

25. Верховний Суд звертає увагу, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачами на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не подавати новий адміністративний позов.

26. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

27. Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 17.04.2019 у справі № 355/1648/15-а, від 21.08.2019 у справі № 295/13613/16, від 22.028.2019 у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а, від 24.09.2020 у справі № 640/15623/19, від 21.07.2022 у справі № 320/1719/21.

28. Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

29. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд