ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № П/320/1124/20

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, постановлену у складі колегії суддів: Мєзєнцева Є.І. (доповідач), Файдюка В.В., Сорочка Є.О., І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

1. ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому позивач просив суд:

1.1. визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»;

1.2. зобов`язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням раніше виплачених сум.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року адміністративний позов задоволено.

3. На зазначене судове рішення Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у задоволенні клопотань апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстроченні сплати судового збору - відмовлено. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року залишено без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків.

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року.

6. Постановою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року скасовано та направлено справу №П/320/1124/20 до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків.

7.1. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху послугувало те, що апелянтом було пропущено строк подання апеляційної скарги.

8. Вказану ухвалу суду отримано апелянтом 01 листопада 2021 року, що підтверджується матеріалами справи.

9. 08 листопада 2021 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява, в якій апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження.

9.1. В обґрунтування доводів вказаної заяви апелянт посилається на те, що Міністерство оборони України не реєструвалося в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та не має офіційної електронної адреси; копію оскаржуваного рішення отримана ним лише 18 грудня 2020 року. Водночас, апелянт посилається на велику завантаженість та запровадження на усій території України карантину, що значно уповільнило документообіг та опрацювання наявних завдань.

10. Ухвалою від 29 листопада 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року.

11. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що необґрунтованими є доводи апелянта про неотримання копії повного рішення суду першої інстанції у зв`язку з відсутністю офіційної електронної адреси, оскільки електронна поштова адреса, на яку було надіслано рішення суду, зазначена на офіційному веб-порталі Міністерства оборони України. Тому, не зважаючи на те, що цю адресу не зареєстровано як офіційну, вона має офіційний характер. Те, що її не зареєстровано як офіційну, в контексті обставин цієї справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважала формальним недоліком, що має місце внаслідок бездіяльності відповідача. Направлення копії повного судового рішення на таку електронну адресу забезпечує можливість його отримання стороною. І насамперед від сторони залежить організація належної роботи зі зверненнями, що надійшли на цю електронну скриньку. Зважаючи на вищенаведене, суд апеляційної інстанції відхилив як необґрунтовані доводи апелянта на неотримання копії повного рішення суду першої інстанції у зв`язку з відсутністю офіційної електронної адреси. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 закінчився 26.06.2020, апеляційну скаргу подано 21.12.2020, тобто, з пропуском процесуального строку майже на 6 місяців. З огляду на зазначене, відсутні підстави для задоволення заяви апелянта про поновлення строку на апеляційне провадження.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

12. Відповідач, вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу.

13. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.

14. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що в матеріалах справи не міститься підтвердження отримання Міністерством оборони України рішення суду першої інстанції як в електронному вигляді так і завіреної належним чином копії. На адресу Міністерства оборони України рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 не надходило.

14.1. Скаржник також зазначає, що одразу після того як представник по справі дізнався про оскаржуване рішення, Міністерством оборони України 18 грудня 2020 року було подано заяву на видачу копії судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 та отримано його в той же день під розписку. Таким чином рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 отримано Міністерством оборони України 18.12.2020, підтвердження зазначеного факту міститься у матеріалах справи в розписці про отримання завіреної належним чином копії судового рішення.

14.2. Відповідач звертає увагу, що щодо зазначеної судом апеляційної інстанції можливості реалізувати своє право на доступ до судових рішень через Єдиний державний реєстр судових рішень шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їх частини, то належним представником Міністерства оборони України Примаком А.А., на якого покладено обов`язок здійснювати представництво інтересів Міністерства оборони України у судах загальної юрисдикції (у тому числі у зазначеній справі), здійснюються усі можливі заходи для забезпечення дотримання усіх можливих процесуальних строків. У провадженні зазначеного представника перебуває більше 250 справ, які у свою чергу перебувають на розгляді судів як першої, апеляційної так і касаційної інстанції. Зазначені обов`язки і не менший обсяг робіт покладений також на інших представників Міністерства оборони України в судах загальної юрисдикції. У зв`язку із великим навантаженням і обсягом опрацьовуваних справ у представників Міністерства оборони України у судах загальної юрисдикції відсутня фізична можливість постійного моніторингу рішень, що приймаються судами з метою забезпечення додержання усіх процесуальних строків. При цьому, скаржник зауважує, що як тільки представнику Міністерства оборони України після відкриття виконавчого провадження, про що було повідомлено представника МО України, (із Єдиного державного реєстру судових рішень) стало відомо про зазначене рішення, у той же день були вжиті усі вичерпні заходи для отримання зазначеного рішення безпосередньо в суді і подання у найкоротший термін апеляційної скарги з метою належного захисту Міністерства оборони України в порядку апеляційного судочинства.

14.3. Вищезазначені обставини відповідач вважає об`єктивною обставиною для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі № 17/320/1124/20 та, крім того, просить зауважити недотримання судом апеляційної інстанції останньої практики верховного суду по зазначеному питанню, яка міститься у постанові Верховного Суду від 01.11.2021 по справі 908/5825/15.

14.4. Скаржник також зазначає, що з положень Тимчасового регламенту надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження, затвердженим Наказом Державної судової адміністрації України 07.11.2016 №227 вбачається, що надсилання судом документів у електронному вигляді відбувається паралельно з надсиланням документів у паперовому вигляді і можливе тільки у разі реєстрації відповідного учасника процесу в Системі. Згідно з вищевказаним Тимчасовим регламентом документи можуть бути надіслані Користувачеві судом в електронному вигляді лише після реєстрації в Системі, розміщеної на офіційному веб-порталі "Судова влада України". Забороняється надсилати електронні копії документів особам, які не зареєстровані у базі даних Системи, окрім випадків визначених процесуальним законодавством. Тобто, як вбачається з положень Тимчасового регламенту, надсилання судом документів у електронному вигляді відбувається паралельно з надсиланням документів у паперовому вигляді і можливе тільки у разі реєстрації відповідного учасника процесу в Системі. Разом з тим, в Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб`єктів владних повноважень на офіційному веб-порталі судової влади України http://email.court.gov.ua відсутня офіційна електронна адреса Міністерства оборони України.

14.5. Відповідач звертає увагу, що КАС України не передбачає обов`язку учасника адміністративного провадження дізнаватися про результати розгляду справи через Єдиний державний реєстр судових рішень шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їх частини. Щодо можливості реалізувати своє право на доступ до судових рішень, слід повідомити, що у зв`язку із великим навантаженням і обсягом опрацьовуваних справ у представників Міністерства оборони України відсутня фізична можливість постійного моніторингу рішень, що приймаються судами з метою забезпечення додержання усіх процесуальних строків. Тобто, пропуск Міністерством оборони України строків апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №П/320/1124/20, став можливим не з причини нехтування Міністерством оборони України своїми процесуальними правами та обов`язками, а виключно через неповноцінне функціонування ЄСІТС та особливості організації процесу обміну процесуальними документами в електронному вигляді.

14.6. Крім того, скаржник також зауважує, що запровадження на усій території України карантину у зв`язку з небезпекою розповсюдження коронавірусу СОУГО-19, численні обмеження, запровадженні, у тому числі й в Міністерстві оборони України (самоізоляція контактних осіб, соціальна дистанція тощо), значно уповільнюють документообіг та опрацювання наявних завдань з причин непереборної сили, які в значній мірі не залежать від відповідальних осіб. Вищезазначені обставини у свою чергу також не дали змоги представнику Відповідача отримати та дослідити у встановлений процесуальний строк на апеляційне оскарження необхідні документи.

15. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до не перешкоджає касаційному перегляду справи.

ІІІ. Джерела права й акти їх застосування

16. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

17. За змістом пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

18. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).

19. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

20. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.

21. Частинами другою, третьою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

22. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

23. Відповідно до частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

24. Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

25. Частиною п`ятою статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

26. За змістом частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

27. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 251 КАС України).

ІV. Оцінка Верховного Суду

28. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

29. Так, з матеріалів справи слідує, що 27 травня 2020 року Київським окружним адміністративним судом у порядку письмового провадження ухвалено рішення у справі №П/320/1124/20.

30. Копію судового рішення суд першої інстанції 07 липня 2020 року направив на електронну адресу Міністерства оборони України admou@mil.gov.ua, яке отримано останнім 07.07.2020 засобами електронного поштового зв`язку, що вбачається з підтвердження доставки на електронну пошту відповідача admou@mil.gov.ua.

31. Водночас, з апеляційною скаргою відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду лише 21 грудня 2020 року, тобто з пропуском строку, визначеного статтею 295 КАС України.

32. Дійшовши висновку про неповажність причин пропуску Міністерством оборони України строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

33. Надаючи оцінку оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції у вимірі доводів та аргументів касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

34. Відповідно до підпунктів 15.1, 15.15 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; суд вручає судові рішення в паперовій формі.

35. Пунктом 16 частини першої цього розділу встановлено, що до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

36. Також положеннями частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

37. Згідно з частиною одинадцятою статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

38. Системний аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що до можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. Крім того, до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси, надсилання копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

39. 17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

40. У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

41. З урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

42. Таким чином на дату ухвалення рішення судом першої інстанції - 27 травня 2020 року названі підсистеми (модулі) ЄСІТС ще не розпочали функціонування.

43. За визначенням, наведеним у підпункті 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

44. Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

45. Між тим, у касаційній скарзі зазначено, що Міністерство оборони України не зареєстроване в ЄСІТС та не отримувало офіційної електронної адреси.

46. Крім того, у відзиві на адміністративний позов та в апеляційній скарзі зазначено поштову адресу Міністерства оборони України, як відповідача у справі. Також матеріалами справи не містять заяв(клопотань) відповідача про надіслання копії судового рішення на електрону пошту www.mil.gov.ua.

47. Тож за відсутності у відповідача - суб`єкта владних повноважень зареєстрованої офіційної електронної адреси, враховуючи приписи статті 251 КАС України, належним способом врученням копії судового рішення є його надсилання у паперовій формі з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

48. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 300/5540/21.

49. Відповідно до підп. 15.15 п. 15 ч. 1 розд. VІІ «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: суд вручає судові рішення в паперовій формі.

50. Аналіз викладених вище приписів КАС України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем отримання якого та початком відліку наданого строку на оскарження, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

51. Подібна за змістом правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 120/2583/21-а, від 18 вересня 2019 року у справі № 520/899/18.

52. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про належне вручення позивачу копії судового рішення.

53. Ураховуючи наведене, колегія суддів уважає передчасною позицію Шостого апеляційного адміністративного суду щодо неповажності причин пропуску Міністерством оборони України строку на оскарження рішення суду першої інстанції, адже це питання повинно вирішуватися у комплексі (невід`ємно) з обставинами, які об`єктивно могли перешкоджати особі звернутися до суду в установлений КАС України строк.

54. Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Davran v. Turkey» (№ 18342/03) вказав, що якщо внутрішнє законодавство чітко встановлює обов`язок компетентних органів вручити судове рішення, заявникові не можна відмовляти в поновленні строку для подання апеляції, якщо затримка спричинена органами влади під час виконання обов`язку з вручення, навіть за умови, що заявник теоретично міг дізнатися про рішення нижчого суду з інших джерел.

55. Таким чином, порушення вимог частини п`ятої статті 251 КАС України, підпунктів 15.1, 15.15 пункту 15 та пункту 16 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в частині дотримання порядку направлення копії судового рішення у справі підриває саму суть права на доступ до правосуддя, гарантованого частиною першою статті 55 Конституції України та пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

56. Указані обставини справи і процесуальні норми дають Верховному Суду підстави констатувати, що надіслання копії рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року на електронну адресу Міністерства оборони України було здійснене не у спосіб та порядок, встановлені процесуальним законом.

57. На переконання апеляційного суду, обов`язок дізнатися про результат розгляду справи лежить на учасниках справи.

58. Колегія суддів не може погодися із таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

59. Порядок вручення судового рішення регламентований статтею 251 КАС України, відповідно до якого учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

60. Отже зазначеною нормою права визначено обов`язок суду повідомляти учасників справи про результат розгляду справи шляхом надіслання на їх електронну чи поштову адресу копії судового рішення.

61. Водночас в матеріалах справи відсутні докази того, що судом першої інстанції направлялася відповідачу копія рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року.

62. Напроти, відповідач сам вжив заходів щодо отримання судового рішення шляхом подання 18 грудня 2020 року до суду першої інстанції відповідної заяви. Копію оскаржуваного рішення відповідач отримав 18 грудня 2020 року, про що свідчить відмітка його уповноваженого представника на заяві від 18 грудня 2020 року (а.с. 56).

63. Одночасно колегія суддів зазначає, що КАС України не містить обов`язку особи отримувати судове рішення безпосередньо в суді. Тобто, неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи негативних процесуальних наслідків.

64. Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.07.2021 у справі №340/141/21 та від 16.09.2021 у справі №240/10995/20

65. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року відповідачем було подано 21 грудня 2020, тобто у тридцятиденний строк з дати фактичного отримання копії оскаржуваного рішення (18 грудня 2020 року).

66. Таким чином, заявник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, а можливе, на погляд суду апеляційної інстанції, пропущення строку на апеляційне оскарження є незначним, тому перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.

67. Колегія суддів вважає, що у цій справі зазначений вище пропуск строку на апеляційне оскарження не є співмірним з таким наслідком, як відмова у відкритті апеляційного провадження. Крім того, як було встановлено судом вище, невчасне звернення відповідача з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року зумовлене неналежним врученням відповідачу вказаного судового рішення судом першої інстанції.

68. Проте, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, не врахував, що обставини, наведені відповідачем на обґрунтування причин пропуску строку, дійсно свідчать про те, що він вчинив усі залежні від нього процесуальні дії для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

69. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 та пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011).

70. Колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

71. Зважаючи на це колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції передчасно застосував наслідки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, у зв`язку із чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.

72. За таких обставин і міркувань Верховний Суд констатує обґрунтованість доводів касаційної скарги стосовно наявності підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції.

73. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

74. Підсумовуючи вищезазначене Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.