ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 640/20272/20

І. СУТЬ СПОРУ

1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, в якому просить визнати неправомірними дії дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області при прийнятті рішення від 29 липня 2020 року щодо відводу складу дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, скасувати рішення - виписку з протоколу засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29 липня 2020 року про відмову у задоволенні заяви про відвід складу дисциплінарної палати.

ІI. ОЦІНКА СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

3. Вказана ухвала надіслана позивачу на адресу: АДРЕСА_1 , яка була вказана позивачем у позовній заяві, однак повернута на адресу суду 26 жовтня 2020 року «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 8).

4. Оскільки позивачем не було усунуто недоліки в позовній заяві, визначені ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року позовну заяву повернуто позивачу.

5. Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач оскаржив її в суді апеляційної інстанції. Позивач в апеляційній скарзі зазначив, що іпотекодержатель квартири, в якій він проживає, захворів на коронавірусну хворобу (COVID-19), тому позивач був позбавлений можливості отримати ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Крім того, апелянт звернув увагу на те, що оскільки судові повістки на пошті зберігались лише 2 дні, а позивач був на самоізоляції, тому винесення ухвали про повернення позовної заяви є передчасним. ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати вказане судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року про повернення позовної заяви, залишено без змін.

7. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки станом на день підписання даної ухвали документів на усунення недоліків позовної заяви від позивача не надходило, вказане свідчить, що у встановлений судом строк позивач не усунув недоліки позовної заяви, тому наявні підстави для повернення позивачу позовної заяви з усіма доданими до неї документами.

8. У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати оскаржувані судові рішенні, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

9. Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. При цьому, Верховним судом було відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі №640/20272/20 до закінчення касаційного перегляду у Верховному Суді.

10. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав, клопотань процесуального характеру від нього також не надходило.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

9. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України, та посилання позивача на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

10. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

11. Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

12. Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

13. Відповідно до частини п`ятої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

14. Згідно частини 11 цієї ж статті у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

15. Порядок доставки поштових відправлень регламентований Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила), згідно з пунктом 2 якого адресатом є - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні в спеціально призначеному для цього місці; одержувачем - адресат або особа, уповноважена ним на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом; повідомлення про вручення поштового відправлення - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення та прізвище одержувача.

16. Пункт 91 Правил встановлює, що інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

17. За бажанням адресата реєстроване поштове відправлення, поштовий переказ можуть бути доставлені йому за поштовою адресою, зазначеною відправником, кур`єром за додаткову плату.

18. Пунктом 116 Правил встановлено, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, після чого повертаються відправнику.

19. Відповідно до пунктів 4, 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

20. В справі, що розглядається Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 17 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху, та надав десятиденний строк для усунення недоліків вказаної позовної заяви.

22. Копія вказаної ухвали була направлена 24 вересня 2020 року на адресу позивача, що вказана у позовній заяві. Проте, 26 жовтня 2020 року поштове відправлення № 0105105528970 було повернуто до суду із зазначенням причини повернення: "за закінченням терміну зберігання". Відомостей про повторне надіслання копії ухвали, матеріали справи не містять.

23. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Одночасно суд роз`яснює, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

24. Тобто позовна заява повертається з підстав, передбачених частиною другою першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, при настанні двох взаємопов`язаних умов: 1) не усунення недоліків, на які вказав суд; 2) закінчення встановленого судом строку для усунення недоліків скарги.

25. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що копія ухвали суду про залишення позовної заяви без руху направлялася позивачу на адресу зазначену в позовній заяві. Відомостей щодо отримання позивачем ухвали суду про залишення позовної заяви без руху оскаржувані рішення не містять, як і не містять відомостей про повторне направлення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

26. Разом з тим, станом на 16 листопада 2020 року (дату винесення ухвали про повернення позовної заяви) вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху позивачем не виконані, недоліки не усунуто, 1681,60 гривень суми судового збору не сплачено.

27. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 на підставі четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

29. Відповідно до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення у тому числі є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

30. Дослідивши конверт (поштове відправлення), якими позивачу надісланно копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, останній повернувся до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

31. Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, вказав про факт надіслання ухвали про залишення позовної заяви без руху, однак не дослідив факт отримання/неотримання поштового відправлення та причини повернення рекомендованого повідомлення про вручення судового рішення.

32. При цьому Суд звертає увагу на те, що положення Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням терміну зберігання», така відмітка не передбачена як причина невручення судового рішення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист.

33. Отже, така відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання.

34. У цьому висновку Суд звертається до позиції Верховного Суду щодо послідовного застосування норм статті 251 КАС, сформульовану у постановах від 10 лютого .2022 року у справі №540/1540/20, від 23 грудня 2021 року у справі №640/5058/20, від 04 листопада 2021 року у справі №826/4978/16, від 29 грудня 2020 року у справі №640/21490/19, від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18, але не виключно.

35. Також питання належності вручення процесуальних документів учасникам справи було предметом неодноразового аналізу Верховним Судом, зокрема у постановах від 01 липня 2021 року у справі №522/3546/20, №802/118/17-а, від 17 червня 2021 року у справі №420/2097/20), від 09 квітня 2021 року у справі №500/90/19, від 31 березня 2021 року у справі №240/13092/20), від 28 січня 2021 року у справі №260/1888/20, від 31 жовтня 2019 року у справі №760/22516/18, де Верховний Суд зазначив про необхідність застосування положень підпункту 15.15 пункту 15 пункту 1 розділу VІІ ``Перехідні положення`` КАС та вручення судових рішень судами в паперовій формі.

36. Верховний Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 08 листопада 2018 року, у справі «Созонов та інші проти України», в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

37. Таким чином Верховний Суд вважає, що повернення поштового відправлення, яким позивачу направлено копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», не може свідчити про обізнаність позивача щодо її існування та як наслідок, наявності у нього можливості виконати таку ухвалу суду шляхом усунення недоліків позовної заяви, визначених у цій ухвалі у встановлений судом строк.

38. Також заслуговують на увагу доводи скаржника стосовно того, що іпотекодержатель квартири, в якій він проживає, захворів на коронавірусну хворобу (COVID-19), тому позивач був позбавлений можливості отримати ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

39. З матеріалів справи вбачається, що квартира за адресою, на яку позивачу направлялась ухвала про залишення позовної заяви без руху: АДРЕСА_1 , належить іпотекодавцю - ОСОБА_2 , який згідно наданої позивачем довідки від 03 жовтня 2020 року захворів на коронавірус.

40. Колегія суддів звертає увагу на те, що 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18 червня 2020 року (далі - Закон № 731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та КАС України.

41. Пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону №731-IX, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

42. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено карантин та обмежувальні заходи, пов`язані із поширенням коронавірусної хвороби.

43. За приписами пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» № 392 від 20 травня 2020 року затверджено порядок здійснення протиепідемічних заходів, пов`язаних із самоізоляцією, що додається.

44. Самоізоляції підлягають, зокрема, особи, які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов`язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування.

45. Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника щодо неможливості отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху в зв`язку з перебуванням на самоізоляційних заходах.

46. Крім того, 05 жовтня 2020 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання позивача від 02 жовтня 2020 про необхідність ознайомлення останнього з матеріалами справи. Проте, з матеріалами адміністративної справи позивач ознайомився лише 02 грудня 2020 року, про що свідчить підпис скаржника на вказаному клопотанні.

47 Інших доказів, які б достовірно вказували на момент вручення скаржнику копії ухвали суду першої інтенції про залишення позовної заяви без руху матеріали справи не містять.

48. Враховуючи викладене Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі на підставі четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України., що призвело до порушення норм процесуального права та

59. Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги не вжиття судом першої інстанції всіх можливих заходів щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржених судових рішень.

50. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

51. Згідно з частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

52. Враховуючи, обов`язковість сплати судового збору за подання касаційної скарги та відстрочення його сплати згідно з ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2021 року до закінчення касаційного провадження у цій справі, Суд присуджує стягнути з позивача судовий збір за подання касаційної скарги у справі на судові рішення у сумі 2270 грн.

Керуючись статтями 341, 345, 353, 356 КАС України, Верховний Суд