ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 456/1956/20

Зміст вимог позовної заяви

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Стрийське МБТІ»; Стрийське МБТІ) про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 01 вересня 2016 року вона працює на посаді юриста у КП «Стрийське МБТІ».

Наказом начальника КП «Стрийське МБТІ» від 14 лютого 2020 року № 04-к/тм вона притягнута до дисциплінарної відповідальності за нібито вчинення дій та бездіяльність, порушення трудової та виробничої дисципліни.

Вважала цей наказ незаконним і таким, що суперечить чинному трудовому законодавству, прийнятим з особистих мотивів начальника КП «Стрийське МБТІ» ОСОБА_2. та адміністрації роботодавця.

Стверджувала, що вона не вчиняла жодних дисциплінарних проступків, не порушувала трудової дисципліни та належним чином виконувала свої посадові обов`язки юриста, визначені посадовою інструкцією, затвердженою 12 січня 2016 року, з якою вона ознайомлена під особистий підпис після прийняття на роботу 01 вересня 2016 року.

13 листопада 2019 року рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області скасовано наказ від 13 травня 2019 року № 56-к/тр Стрийського МБТІ про звільнення її ( ОСОБА_1 ) з посади юриста з 13 травня 2019 року за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України та поновлено на цій посаді, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Вказане рішення суду виконувалось у примусовому порядку.

21 листопада 2019 року державний виконавець Стрийського МВ ДВС ГТУЮ Матвіїшин М. М. за участю понятих та її ( ОСОБА_1 ) прибули в КП «Стрийське МБТІ», де було надано наказ від 14 листопада 2019 року № 155-к/тр про поновлення її на роботі для виконання.

З 22 листопада 2019 року їй незаконно знижено посадовий оклад. Через психологічний тиск та приниження перед іншими працівниками Стрийського МБТІ, які вона зазнала у перший день після поновлення на роботі, 22 листопада 2019 року вона захворіла та в період з 25 листопада 2019 року до 15 грудня 2019 року перебувала на лікуванні.

Зазначала, що 29 листопада 2019 року вона написала заяву про надання матеріальної допомоги на лікування на ім`я начальника Стрийського МБТІ ОСОБА_2 , однак такої допомоги їй надано не було. З цього приводу вона звернулась з письмовою заявою до Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області від 29 листопада 2019 року.

16 грудня 2019 року, приступивши до роботи після лікарняного, вона отримала письмові плани роботи завдання для юриста за підписами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . На її письмові вимоги про надання для виконання поставлених їй завдань документації підприємства та інших необхідних для роботи засобів, які необхідні для належного виконання посадових обов`язків юриста, начальник Стрийського МБТІ ОСОБА_2. жодним чином не реагував, що свідчить про його упереджене ставлення до неї, як працівника.

Вона подала службові і доповідні записки про те, що начальник виробничого відділу не надає їй необхідну документацію, постійно здійснює на неї психологічний тиск.

Завдання були нею виконані згідно з планом і жодних зауважень по роботі у адміністрації Стрийського МБТІ не було.

17 та 20 грудня 2019 року її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за нібито порушення трудової та виробничої дисципліни.

24 січня 2020 року нею подано заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення передбачене статтями 356, 358, 364, 365, 366 КК України. У зв`язку з цими обставинами вона знову захворіла.

Стверджувала, що усі накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності свідчать про упереджене ставлення начальника Стрийського МБТІ ОСОБА_2 до неї. Ці накази прийняті з метою позбавлення її всіх належних матеріальних благ, передбачених колективним договором Стрийського МБТІ, та приниження її за поновлення на роботі за рішенням суду.

Жодного разу їй не надавались для особистого ознайомлення доповідні записки працівників, які були підставою для прийняття наказів про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Накази про оголошення їй доган були розміщені у людному місці приміщення Стрийського МБТІ на дошці оголошень для ознайомлення всіма бажаючими.

У зв`язку з наведеними обставинами просила визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 14 лютого 2020 року № 04-к/тм про оголошення догани.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що:

- твердження позивачки про те, що вона не могла виконувати свої посадові обов`язки у зв`язку з неналежною організацією адміністрацією підприємства її робочого місця (відсутність комп`ютера, на якому вона раніше працювала з напрацьованою нею базою документів, непрацюючий принтер, непідключення комп`ютера до мережі Інтернет, неналежного освітлення над її робочим столом, відсутність правової літератури, кодексів) суд не приймає до уваги, оскільки такі обставини досліджено та встановлено рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 липня 2020 року у справі № 456/268/20;

- усі посилання ОСОБА_1 у позовній заяві на визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 14 лютого 2020 року № 04-к/тм передують обставинам, на підставі яких прийнято оспорюваний наказ, оскільки позивачка описувала події з часу поновлення на роботі 21 листопада 2019 року, хоча 17 грудня 2019 року та 20 грудня 2019 року вона притягувалася до дисциплінарної відповідальності;

- твердження позивачки про неналежні умови праці не можуть бути підставою та не спростовують факт порушення нею трудової і виробничої дисципліни та вчинення дій, які викладені у оспорюваному нею наказі. Суд, оцінивши належність, доступність та достовірність кожного доказу окремо, а також у цілому, зокрема, проаналізувавши доповідні записки, оспорюваний наказ, згідно з яким позивачці оголошено догану за порушення трудової та виробничої дисципліни, а також показання свідків, зробив висновок, що у судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, викладені у спірному наказі, що стали підставою для його прийняття. Притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності здійснено з дотриманням норм трудового законодавства, а саме статей 147-149 КЗпП України. Оспорюваний наказ було винесено уповноваженою особою у межах строків, передбачених статтею 148 КЗпП України. При цьому позивачкою не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження позовних вимог. Натомість відповідачем доведено факт порушення ОСОБА_1 правил внутрішнього трудового розпорядку та трудової дисципліни, а також невиконання посадових обов`язків юриста, за які до неї могли бути застосовані заходи дисциплінарного стягнення, передбачені статтею 147 КЗпП України, зокрема догана.

Постановою Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано наказ начальника КП «Стрийське МБТІ» від 14 лютого 2020 року № 04-к/тм про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді догани ОСОБА_1 .

Апеляційний суд зазначив, що:

- наказ про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, оскільки в ньому, зокрема, не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення нею трудових обов`язків. Оскільки в наказі не зазначено, коли мало місце порушення трудових обов`язків, суд позбавлений можливості перевірити, чи накладене дисциплінарне стягнення в межах місячного строку, який визначений частиною першою статті 148 КЗпП України, у разі доведеності порушення позивачкою трудових обов`язків;

- законодавство не обмежує кількості застосувань догани до одного й того самого працівника за вчинення ним порушень трудової дисципліни за умови додержання вимоги частини другої статті 149 КЗпП України, яка передбачає, що за кожне порушення трудової дисципліни може застосовуватись лише одне дисциплінарне стягнення. Є встановленим факт, що акт від 17 грудня 2019 року, підписаний секретарем ОСОБА_5 , фахівцем ОСОБА_6 , старшим приймальником замовлень ОСОБА_7 , сторожем ОСОБА_8 досліджувався судами при вирішенні спору між цими ж сторонами про визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 17 грудня 2019 року № 18-к/тм (справа № 456/268/20);

- оскільки в оскаржуваному наказі про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності не зазначено, коли вчинено порушення трудових обов`язків, при тому, що до ОСОБА_1 17 та 20 грудня 2019 року застосовано дисциплінарне стягнення, неможливо визначити також, чи не буде особа неодноразово піддана дисциплінарному стягненню за одне й те саме порушення;

- колегія суддів зробила висновок про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування наказу начальника КП ЛОР «Стрийське МБТІ» від 14 лютого 2020 року № 04-к/тм про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани, оскільки роботодавець не довів належними та допустимими доказами наявність у діях ОСОБА_1 конкретних порушень трудових обов`язків, коли такі порушення були допущені.

Аргументи учасників

Зміст вимог та доводи касаційної скарги

30 листопада 2021 року представник КП «Стрийське МБТІ» Попов Д. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі та її уточненій редакції представник КП «Стрийське МБТІ» Попов Д. І. зазначає, що:

- бездіяльність позивачки щодо виконання поставлених їй завдань починається з 27 січня 2020 року, про що зазначено у доповідних записках працівників бюро та є триваючим правопорушенням і завершується моментом виявлення начальником Стрийського МБТІ самого дисциплінарного проступку працівника ОСОБА_1 ;

- установивши, що позивачка порушила трудову дисципліну, а відповідачем дотримано процедуру та строк накладення дисциплінарного стягнення, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позову. При цьому, судом першої інстанції враховано час виявлення проступку та підстави оголошення догани. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справ, унаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права;

- звертаючись з позовом до суду про скасування наказу від 14 лютого 2020 року № 04-к/тм позивачка в обґрунтування позовних вимог зазначала, що нею не вчинялось жодних дисциплінарних проступків, не порушувалася трудова дисципліна, а також нею належним чином виконувались посадові обов`язки юриста, які передбачені посадовою інструкцією від 12 січня 2016 року. Вказувала, що з листопада 2019 року адміністрацією та начальником КП «Стрийське МБТІ» грубо порушувались її конституційні та трудові права і застосовувався психологічний тиск із залякуванням та розповсюдженням пліток. Такі порушення, на її думку, полягають у: протиправному невнесенні відомостей до трудової книжки про її поновлення на роботі; зниженні посадового окладу; зміні робочого місця юриста на загальний, некомфортний для роботи юриста, кабінет; ненаданні матеріальної допомоги на лікування; наданні персональних письмових планів роботи та завдань. Позивачка оскаржувала винесені щодо неї накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 17 грудня 2019 року, від 20 грудня 2019 року та від 14 лютого 2020 року, посилаючись на їх тотожність. Однак, подаючи до апеляційного суду апеляційну скаргу, позивачка змінила підстави свого позову та його обґрунтування, тим самим спотворюючи обставини справи. У судовому засіданні в суді першої інстанції свідки надали пояснення щодо поведінки ОСОБА_1 на робочому місці, яка слугувала підставою для винесення наказу начальником КП ЛОР «Стрийське МБТІ» від 14 лютого 2020 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачки, та такі суд першої інстанції приймав до уваги, підстав ставити їх під сумнів суд не мав, оскільки дані пояснення повністю узгоджувались з фактичними обставинами справи та наявними у справі доказами;

- як з моменту невиконання ОСОБА_1 поставлених їй завдань починаючи з 27 січня 2020 року (настання факту (події) невиконання трудових обов`язків) та в подальшому завдань від 30 січня 2020 року, 06 лютого 2020 року, 10 лютого 2020 року, що зазначено у доповідних записках працівників бюро, так і з моменту виявлення начальником Стрийського МБТІ самого дисциплінарного проступку працівника ОСОБА_1 згідно з доповідними записками від 12 лютого 2020 року, 13 лютого 2020 року та 14 лютого 2020 року - місячний строк, передбачений статтею 148 КЗпП України, не пропущено, оскільки позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності безпосередньо після виявлення проступку. При цьому, порушення позивачкою трудових обов`язків згідно з наказом № 04-к/тм не охоплювалися змістом попередніх наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Посилання суду апеляційної інстанції на акт від 17 грудня 2019 року, який начебто досліджувався при вирішенні справи № 456/268/20, не має відношення до предмета вказаної справи. Такий акт відсутній у підставах прийняття оскаржуваного наказу від 14 лютого 2021 року № 04-к/тм;

- суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки в оскаржуваному наказі про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності не зазначено, коли вчинено порушення трудових обов`язків, при тому, що до ОСОБА_1 17 та 20 грудня 2019 року застосовано дисциплінарне стягнення, неможливо визначити, чи не буде особа неодноразово піддана дисциплінарному стягненню за одне й те саме порушення. Вказані висновки свідчать, що апеляційний суд не дослідив і не перевірив наданих КП ЛОР «Стрийське МБТІ» доказів щодо порушення позивачкою трудової дисципліни та ґрунтував свої висновки на припущеннях, що є недопустимим;

- ні нормами статті 148 КЗпП України, ні висновками Верховного Суду не передбачено прямої вимоги зазначення в самому наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани) дати вчинення дисциплінарного проступку (коли мало місце порушення трудових обов`язків - формулювання застосоване апеляційним судом у даній справі). У статті 148 КЗпП України також не передбачено й прямого обов`язку зазначення у відповідному наказі про оголошення догани й дати (часу) виявлення проступку.

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що з 01 вересня 2016 року ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з КП «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» на посаді юриста.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2019 року у справі № 456/2212/19 частково задоволено позов ОСОБА_1 до КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», скасовано наказ відповідача від 13 травня 2019 року № 56-к/тр про звільнення ОСОБА_1 з посади юриста за пунктом 1 статті 40 КЗпП України; поновлено її на посаді юриста КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», стягнуто з КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (т. 1, а. с. 11).

Наказом КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 14 листопада 2019 року № 155-к/тр поновлено ОСОБА_1 на посаді юриста КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» з посадовим окладом в розмірі 4 837,00 грн, начальнику виробничого відділу ОСОБА_4 доручено забезпечити допуск до роботи ОСОБА_1 на посаді юриста з 14 листопада 2019 року, головному бухгалтеру ОСОБА_9 - виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за 1 місяць у розмірі 4 837,00 грн, інспектору з кадрів ОСОБА_10 - внести запис про поновлення на роботі до трудової книжки ОСОБА_1 та зміни до особової справи (т. 1, а. с. 13).

Відповідно до посадової інструкції юриста, затвердженої начальником Стрийського МБТІ ОСОБА_2. 20 листопада 2019 року, юрист у своїй діяльності керується статутом Стрийського МБТІ, цією посадовою інструкцією, положенням про юридичний відділ, чинним законодавством та інструктивними матеріалами, що входять у його компетенцію. Відповідно до пункту 1.3 інструкції у своїй діяльності юрист безпосередньо підпорядковується начальнику виробничого відділу (т. 1, а. с. 144-145).

Відповідно до акта від 22 листопада 2019 року, підписаного керівником ВГВ ОСОБА_11 , секретарем ОСОБА_5 , інженером з інвентаризації н/майна ОСОБА_12 та фахівцем ОСОБА_6 , ОСОБА_1 категорично відмовилась ознайомитись з посадовою інструкцією, а також відмовилась надати інспектору з кадрів Стрийського МБТІ трудову книжку (т. 1, а. с. 146).

Згідно з актом від 17 грудня 2019 року ОСОБА_1 у присутності секретаря ОСОБА_5 , фахівця ОСОБА_6 , старшого приймальника замовлень ОСОБА_7 та сторожа ОСОБА_8 повторно відмовилась від ознайомлення з посадовою інструкцією, яку їй надала інспектор з кадрів ОСОБА_10 (т. 1, а. с. 147).

З акта від 17 грудня 2019 року, підписаного секретарем ОСОБА_5 , фахівцем ОСОБА_6 , старшим приймальником замовлень ОСОБА_7 , сторожем ОСОБА_8 вбачається, що 17 грудня 2019 року інспектор з кадрів ОСОБА_10 надала юристу ОСОБА_1 копію посадової інструкції юриста. Начальником виробничого відділу ОСОБА_4 запропоновано ОСОБА_1 надати письмові пояснення, чому вона не виконує прямі вказівки начальника виробничого відділу та вимагає непотрібні їй для використання в роботі документи і перешкоджає нормальній роботі працівників столу замовлень, а також підриває авторитет підприємства перед замовниками. Від пояснень ОСОБА_1 категорично відмовилась (т. 1, а. с. 148).

Відповідно до акта від 18 грудня 2019 року, підписаного секретарем ОСОБА_5 , фахівцем ОСОБА_6 , старшим приймальником замовлень ОСОБА_13 , начальником виробничого відділу ОСОБА_4 було запропоновано ОСОБА_1 надати письмові пояснення причин ненадання відповіді на запит державного реєстратора, переданий їй 22 листопада 2019 року, та відмови від ознайомлення з посадовою інструкцією юриста. Від надання письмових пояснень ОСОБА_1 повторно відмовилась (т. 1, а. с. 149).

Головним управлінням Держпраці у Львівській області проведено перевірку звернення ОСОБА_1 . В акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 03 лютого 2020 року № ЛВ0263/317/АВ, зазначено, що інспекцією праці виявлені порушення, зокрема: робоче місце юриста не забезпечено необхідними для роботи засобами, при атестації робочого місця юриста не установлено усі фактори і причини виникнення несприятливих умов праці. На робочому місці юриста не проведено санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища, а саме: не проведені заміри рівнів електромагнітного випромінювання, шуму, вібрації; в особову картку працівника ОСОБА_1 не занесено кожен запис, який занесено в трудову книжку працівника та не ознайомлено під розписку працівника в розділі «Підпис працівника»; не надано заяву працівника ОСОБА_1 про втрату нею трудової книжки та дубліката трудової книжки ОСОБА_1 . Разом з тим, листом від 05 грудня 2019 року № 2376 підприємство повідомляє державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області, що юрист ОСОБА_1 не надала трудову книжку, тому їй підготовлено дублікат, а також надано акт про ненадання трудової книжки від 22 листопада 2019 року; не надано документів, які б свідчили про ознайомлення всіх працівників з колективним договором (т. 1, а. с. 20-39).

З талона-повідомлення Єдиного обліку № 933 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що 24 січня 2020 року ОСОБА_1 подала заяву, що кадровик ОСОБА_10 за попередньою змовою з начальником виробничого відділу ОСОБА_4 неправомірно виготовила дублікат її трудової книжки, внесла неправдиві записи, використала печатку підприємства та підроблений документ для надання неправдивих відомостей державному виконавцю для закінчення виконавчого провадження № 60616070 (т. 1, а. с. 42).

27 січня 2020 року секретарем Стрийського МБТІ ОСОБА_5. вручено позивачці план роботи на 27-31 січня 2020 року, затверджений начальником бюро ОСОБА_14 . Згідно з цим планом ОСОБА_1 у термін до 31 січня 2020 року зобов`язана була розробити взірець примірного договору для прийому замовлень по видачі довідок інформаційного характеру на об`єкти нерухомого майна в режимі онлайн для фізичних осіб, підготувати пам`ятку для працівників столу замовлень по прийому замовлень в режимі онлайн та видачі готових документів замовникам через відділення зв`язку (Укрпошта, Нова пошта), скласти перелік нормативно-правових актів, які набирають чинності у 2020 році, і можуть використовуватись в роботі працівниками Стрийського МБТІ. Позивачка ознайомилась, поставила дату та підпис під ним, вказавши, що їй потрібно надати посадові інструкції працівників столу замовлень, щоб з`ясувати обсяг їх роботи (т. 1, а. с. 16, 156).

30 січня, 6 і 10 лютого 2020 року ОСОБА_1 отримала завдання із термінами їх виконання, про що свідчить дата, час та особистий підпис позивачки (т. 1, а. с. 17-19).

З доповідних та службових записок від 20 грудня 2019 року, 27, 31 січня, 3, 6, 7, 13 лютого 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась з вимогами для належного виконання своїх посадових обов`язків юриста зобов`язати начальника виробничого відділу ОСОБА_4 надати в повному обсязі копії запитуваних нею документів (т. 1, а. с. 57-80).

Відповідно до пояснювальної записки інспектора з кадрів ОСОБА_10 від 12 лютого 2020 року, адресованої начальнику Стрийського МБТІ ОСОБА_2., у ході інспекційного відвідування, проведеного Головним управління Держпраці у Львівській області, виявлено порушення, які відносяться до виконання її посадових обов`язків, а саме: неознайомлення юриста ОСОБА_1 із записом в особовій картці під розписку та відсутність підпису про ознайомлення з колективним договором. ОСОБА_1 з записами в особовій карті категорично відмовлялась ознайомлюватись, а з колективним договором була ознайомлена неодноразово, але відмовилась ставити відмітку про ознайомлення. 11 лютого 2020 року юрист ОСОБА_1 ознайомилась з записами в особовій картці та прийняла на ознайомлення копії колективного договору (т. 1, а. с. 163).

Згідно з доповідною запискою начальника виробничого відділу ОСОБА_4. від 14 лютого 2020 року, адресованою начальнику Стрийського МБТІ ОСОБА_2., за період роботи з 27 січня 2020 року юрист ОСОБА_1 перешкоджає виконувати трудові обов`язки: подає безпідставні доповідні записки, службовими записками, заявами, у яких вимагає надати їй робочі документи бюро чи їх копії, хоча згідно з пунктом 3.1.4. її посадової інструкції вона має право особисто отримати таку інформацію у відповідних керівників структурних підрозділів чи працівників бюро, безпідставно вимагає надати копії документів, які готували працівники бюро в попередній період роботи як зразки; надані виробничі завдання без відома виставляла в соціальну мережу «Facebook» під час робочого часу та систематично розміщувала замітки побутового характеру, не пов`язані з роботою ні юриста, ні підприємства; не виконує прямі розпорядження і відмовляється надати пояснення, у спілкуванні веде себе зухвало, своїми діями порушує пункти 2.1.21, 4.1.1, 4.1.6 її посадової інструкції і пункти 11 «а», 11 «в» Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників МБІ, з проханням вжити заходів до юриста ОСОБА_1 для належного виконання посадових обов`язків (т. 1, а. с. 160).

Відповідно до доповідної записки начальника виробничого відділу ОСОБА_4. від 14 лютого 2020 року після розгляду пояснювальної записки інспектора з кадрів ОСОБА_10 від 12 лютого 2020 року щодо недоліків роботи, вказаних в акті інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Львівській області від 3 лютого 2020 року, а саме: про непідписання юристом ОСОБА_1 відповідних документів підприємства, зазначено, що ОСОБА_1 до цього часу не ознайомлена з чинною посадовою інструкцією юриста, про що свідчать акти про відмову від 17-18 грудня 2019 року, хоча вона ознайомлена. Не зважаючи на дисциплінарні стягнення, які були застосовані до юриста ОСОБА_1 17 грудня 2019 року наказом № 18-к/тм та 20 грудня 2019 року наказом №19-к/тм за грубі порушення трудової і виробничої дисципліни, юрист ОСОБА_1 вперто і надалі не хоче виконувати прямі розпорядження та заявляє, що використовує робочий час на власний розсуд (т. 1, а. с. 161).

З доповідної записки головного інженера ОСОБА_3 від 14 лютого 2020 року щодо надання пояснень по порушеннях, зазначених у доповідній записці ОСОБА_4 , від 13 лютого 2020 року та пояснювальної записки ОСОБА_10 від 12 лютого 2020 року вбачається, що юрист ОСОБА_1 категорично відмовлялась надавати будь-які пояснення (т. 1, а. с. 162).

ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення, чому вона відмовлялась визнати, що була ознайомлена з колективним договором підприємства, чому в робочий час використовує мережу Інтернет не для виконання своїх посадових обов`язків, чому не виконала завдання по підготовці документів для отримання сертифіката оціночної діяльності Стрийського МБТІ і не виконує прямі розпорядження начальника виробничого відділу, однак остання від надання пояснень відмовилась, що підтверджується долученою представником відповідача до матеріалів справи копіями актів від 11 та 14 лютого 2020 року (т. 1, а. с.164-165).

Наказом начальника Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 14 лютого 2020 року № 04-к/тм на підставі доповідних записок начальника виробничого відділу ОСОБА_4. від 13 та 14 лютого 2020 року, доповідної записки головного інженера ОСОБА_3 від 14 лютого 2020 року юриста ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме: оголошено догану за вчинення дій та бездіяльність, що перешкоджали іншим працівникам бюро виконувати їх посадові обов`язки, невиконання розпоряджень адміністрації бюро, порушення трудової і виробничої дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Стрийського МБТІ. Також зі змісту вказаного наказу вбачається, що в ході інспекційного відвідування, проведеного Головним управлінням Держпраці у Львівській області, виявлено порушення, а саме: відсутність підписів про ознайомлення в особовій картці юриста ОСОБА_1 та відсутність підпису про її ознайомлення з колективним договором. Юристу ОСОБА_1 було неодноразово надано дані документи на ознайомлення, але відмітки про це вона відмовлялась ставити. Від пояснення своїх дій юрист відмовилася. До цього часу відмовляється від підпису про ознайомлення з чинною посадовою інструкцією юриста. В робочий час юрист ОСОБА_1 розміщувала надані їй завдання у соціальній мережі Facebook з проханням до сторонніх осіб про допомогу у їх виконанні та використовувала робочий час не для виконання цих завдань, а в особистих цілях, розміщуючи замітки, які не пов`язані з роботою юриста, продовжувала не виконувати прямі розпорядження її безпосередньо керівника - начальника виробничого відділу ОСОБА_4 . Свої дії юрист ОСОБА_1 на вимогу головного інженера ОСОБА_3 категорично відмовилася пояснювати, про що свідчить акт від 14 лютого 2020 року. Вказана поведінка юриста ОСОБА_1 перешкоджала нормальній роботі працівників бюро, чим порушила підпункти а, б, в, л пункту 11 розділу ІІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Стрийського МБТІ та пункт 2.1.21 посадової інструкції юриста і за що відповідно до пунктів 4.1.1, 4.1.4, 4.1.6 посадової інструкції юриста юрист несе відповідальність (т. 1, а. с. 143).

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 липня 2020 року у справі № 456/268/20, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року, у задоволені позову ОСОБА_1 до КП «Стрийське МБТІ» про визнання незаконним та скасування наказу і відшкодування моральної шкоди відмовлено (т. 2, а. с. 78-82). Предметом цього позову визнання незаконним і скасування наказу КП «Стрийське МБТІ» від 17 грудня 2019 року № 18-к/тм про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

У частині першій статті 147 КЗпП України закріплено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Згідно з частиною першою статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізнiше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника вiд роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у вiдпустці.

У статті 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 березня 2018 року в справі № 761/6874/17 (провадження № 61-1452св18) зазначено, що «відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18) зроблено висновок, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2019 року у справі № 515/1087/17 (провадження № 61-36903св18) зазначено, що «при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 року у справі №487/1885/17 (провадження № 61-25009св18) вказано, що «підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 квітня 2022 року у справі № 201/8614/18 (провадження № 61-6391св21) зазначено, що «наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків».

В оспорюваному наказі вказано, що підставою для оголошення догани є порушення позивачкою підпунктів а, б, в, л пункту 11 розділу ІІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Стрийського МБТІ та пункт 2.1.21 посадової інструкції юриста. У наказі зазначено, що позивачка вчиняла дії та бездіяльність, що перешкоджали іншим працівникам бюро виконувати їх посадові обов`язки, невиконання розпоряджень адміністрації бюро, порушення трудової і виробничої дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Стрийського МБТІ, а також були виявлені порушення позивачки, а саме: відсутність підписів про ознайомлення в особовій картці юриста ОСОБА_1 та відсутність підпису про її ознайомлення з колективним договором. В робочий час юрист ОСОБА_1 розміщувала надані їй завдання у соціальній мережі Facebook з проханням до сторонніх осіб про допомогу у їх виконанні та використовувала робочий час не для виконання цих завдань, а в особистих цілях, розміщуючи замітки, які не пов`язані з роботою юриста, продовжувала не виконувати прямі розпорядження її безпосередньо керівника - начальника виробничого відділу ОСОБА_4 .

Відповідно до пункту 2.1.21 посадової інструкції юриста, затвердженої начальником Стрийського МБТІ ОСОБА_2. 20 листопада 2019 року, юрист зобов`язаний дотримуватись трудової та виконавської дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці та санітарних норм, техніки безпеки, експлуатації інструментів, правил протипожежної безпеки. Пунктом 4.1.1 посадової інструкції передбачено, що юрист несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх посадових обов`язків, які передбачені цією посадовою інструкцією, правилами внутрішнього трудового розпорядку та чинним законодавством України. Згідно з пунктами 11, «а», «б», «в», «л» правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Стрийського МБТІ працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, дотримуватись трудової і виробничої дисципліни, вчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації, використовувати весь робочий час для виготовлення якісної продукції, утримуватись від дій, які перешкоджають іншим працівникам виконувати їх трудові обов`язки, поводитись гідно, дотримувати правила ввічливості та поважно ставитись до колег по роботі

У справі, що перегладяться, апеляційний суд встановив, що наказ про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема, в ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачкою трудових обов`язків, а тому суд позбавлений можливості перевірити, чи накладене дисциплінарне стягнення в межах місячного строку, який визначений частиною першою статті 148 КЗпП України, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання незаконним і скасування оскарженого наказу.

Верховний Суд вважає правильним висновок апеляційного суду про задоволення позову, оскільки оскаржений наказ не містить ані вказівки про час вчинення порушення, ані зазначення конкретних неправомірних дій чи бездіяльності позивачки, які б складали зміст дисциплінарного проступку.

Колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що порушення позивачкою трудової дисципліни мало триваючий характер, а тому роботодавець не міг вказати в наказі конкретний час вчинення проступку, оскільки такі твердження відповідача спростовуються змістом оскарженого наказу, в якому відсутня будь-яка вказівка на те, що порушення було триваючим - з якого часу почалося і якщо припинилося, то коли, і за яких обставин.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина перша статті 410 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Оскільки оскаржені судові рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 409, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,