ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 824/85/21

У вересні 2022 року фермерське господарство «Україна» (далі - ФГ «Україна») звернулось до суду із заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року в задоволенні заяви ФГ «Україна» про визнання виконавчих листів таким, що не підлягають виконанню, відмовлено. Стягнуто з ФГ «Україна» на користь компанії «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.

Постановою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року апеляційну скаргу ФГ «Україна» залишено без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року залишено без змін.

14 лютого 2023 року представник компанії «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД» (Кіпр) - адвокат Решодько І. М. подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення.

Заява мотивована тим, що 09 лютого 2023 року Верховний Суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги ФГ «Україна». В ході розгляду справи була подана заява про розподіл судових витрат та стягнення витрат на оплату правничої допомоги. Гонорар адвоката Решодька І. М. за представництво інтересів клієнта у Верховному Суді у справі № 824/85/21 за апеляційною скаргою ФГ «Україна» на ухвалу суду першої інстанції, постановленою за результатами розгляду заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, становить 25 000 грн.

В судовому засіданні адвокат Решодько І. М. підтримав доводи своєї заяви.

Представники ФГ «Україна» та приватний виконавець Тимощук В. В. в судове засідання не з`явились, їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про ухвалення додаткового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Згідно з статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі

№ 826/1216/16 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У справі, яка переглядається, представник компанії «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД» (Кіпр) - адвокат Решодько І. М. на підтвердження розміру витрат компанії АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД» (Кіпр) на професійну правничу допомогу, надав:

- договір про надання правової допомоги від 01 вересня 2022 року, укладений між адвокатом Решодьком І. М. та компанією «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД» (Кіпр);

- додаткову угоду від 11 січня 2023 року № 5 до договору про надання правової допомоги від 01 вересня 2022 року;

- розрахунок витрат на правову допомогу, відповідно до якого гонорар адвоката Решодька І. М. за представництво інтересів клієнта у Верховному Суді з метою захисту його прав та інтересів у справі

№ 824/85/21 за апеляційною скаргою ФГ «Україна» на ухвалу суду першої інстанції, постановленою за результатами розгляду заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, становить 25 000 грн;

- акт від 13 лютого 2023 року приймання-передачі послуг, наданих адвокатом Решодьком І. М. компанії «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД» (Кіпр).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що у суді апеляційної інстанції представником компанії «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД» (Кіпр) - адвокатом Решодьком І. М. був поданий відзив на апеляційну скаргу

ФГ «Україна» на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року, постановлену за результатами розгляду заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, однак оскільки всупереч вимог частини четвертої статті 360 ЦПК України до відзиву не були додані докази надсилання його копії приватному виконавцю Тимощуку В. В., Верховний Суд вказав на неврахування відзиву під час апеляційного перегляду.

Крім того адвокат Решодько І. М. брав участь у судовому засіданні 09 лютого 2023 року.

Заява про ухвалення додаткового рішення з відповідними доказами була подана до Верховного Суду 14 лютого 2023 року, тобто в строк, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Оскільки постановою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року апеляційну скаргу ФГ «Україна» залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року залишено без змін, однак не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу, то наявні підстави для ухвалення додаткової постанови.

З огляду на те, що поданий адвокатом відзив не був врахований Верховним Судом, через недотримання вимог процесуального закону, колегія суддів вважає, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції підлягає частковому задоволенню на суму 15 000 грн, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись статтями 141, 270, 382 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду