ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 540/2183/19

1. Акціонерне товариство «Херсонобленерго» (далі по тексту - позивач, АТ «Херсонобленерго») звернулось з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - відповідач, НКРЕКП), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 03 жовтня 2019 року №2069 «Про накладення штрафу на АТ «Херсонобленерго» за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

Позовна заява мотивована порушенням НКРЕКП процедури притягнення до відповідальності. Приймаючи оскаржувану постанову, НКРЕКП діяло поза межами своїх повноважень та з порушенням норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

2. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову НКРЕКП від 03 жовтня 2019 року №2069 «Про накладення штрафу на АТ «Херсонобленерго» за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

Суди прийшли до висновку, що НКРЕКП порушено встановлені законодавством строки прийняття рішення про застосування до ліцензіата санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії, та крім того, відсутні законодавчо встановлені юридичні механізми зміни тарифу в бік його зменшення.

Задовольняючи позов суди також виходили з того, що НКРЕКП в оскаржуваній постанові фактично встановило вид санкції, який має бути застосований до позивача за порушення ним приписів законодавства, а саме, розгляд питання щодо вилучення зі структури тарифів коштів, що завдасть підприємству відповідних збитків та не може розцінюватись по іншому, ніж санкція.

3. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, НКРЕКП звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» не містить посилань на строк, протягом якого НКРЕКП має прийняти рішення про застосування санкцій, а строки, встановлені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не підлягають застосуванню у межах спірних правовідносин. Будь-які правові висновки Верховного Суду стосовно строків накладення санкцій відсутні.

Касатор вказує, що пункти 2, 3, 4 резолютивної частини оскаржуваної постанови не є санкцією за порушення у сфері енергетики та комунальних послуг та не породжують жодних правових наслідків для позивача.

Діючими нормативно-правовими актами передбачено повноваження НКРЕКП на вилучення зі структури тарифів ліцензіатів коштів, що передбачені на інвестиційну програму, яка не була виконана в повному обсязі.

4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 липня 2020 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.

Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою НКРЕКП на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року №2254/0/78-21, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І. В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2021 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В.

5. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

6. Верховний суд ухвалою від 13 березня 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку спрощеного провадження з 14 березня 2023 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Акціонерне товариство «Херсонобленерго», код ЄДРПОУ 05396638, здійснює господарську діяльність з 22 січня 1999 року, запис №14991200000001052 за такими видами діяльності: основний вид - розподілення електроенергії (35.13), електромонтажні роботи (43.21), інші будівельно-монтажні роботи (43.29), професійно-технічна освіта (85.32), інші види освіти, н. в. і. у. (85.59), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання (55.20), постачання інших готових страв (56.29), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20), діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12), передача електроенергії (35.12), торгівля електроенергією (35.14), будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (42.22).

На підставі Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 листопада 2018 року №1584, постанови НКРЕКП від 31 травня 2019 року №917 «Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у III кварталі 2019 року» та посвідчень про проведення планових перевірок, АТ «Херсонобленерго» проведено планову виїзну перевірку щодо виконання позивачем Ліцензійних умов з розподілу та Ліцензійних умов з постачання за період діяльності Ліцензіата з 01 січня 2018 року по 31 грудень 2018 року.

За результатами проведення планової перевірки складені Акт планової виїзної перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії від 13 вересня 2019 року №315 (далі - Акт №315) та Акт планової перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії від 13 вересня 2019 року №314 (далі - Акт №314).

03 жовтня 2019 року за результатами розгляду актів №314 та №315 на засіданні Комісії, яке проведене у формі відкритого слухання (за участю представників АТ «Херсонобленрего»), прийнято постанову НКРЕКП №2069 «Про накладення штрафу на АТ «Херсонобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», якою до АТ «Херсонобленерго» застосовані такі санкції та заходи регулювання:

1. Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» накладено штраф у розмірі 850 000,00 грн.;

2. Відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язано АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО»:

1) відповідно до Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року №955, урахувати в Інвестиційній програмі на 2020 рік статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року» без додаткових джерел фінансування на суму економії коштів, що склалась за результатами виконання заходів Інвестиційної програми на 2018 рік, у розмірі 9 092,47 тис. грн. (без ПДВ);

2) у строк до 07 жовтня 2019 року: надати до НКРЕКП звітну інформацію щодо приєднань електроустановок замовників до електричних мереж за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку фінансування послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженого постановою НКРЕ від 21 листопада 2013 року №1467, за ІIV квартали 2018 року, надати до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Херсонській області поштою на паперових носіях та в електронному вигляді скориговані форми звітності №11-НКРЕКП (квартальна) «Звіт щодо показників надійності (безперервності) електропостачання» та №12-НКРЕКП-розподіл (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з розподілу електричної енергії» за ІIV квартали 2018 року, а також скориговану форму звітності №14-НКРЕКП (річна) «Звіт щодо усунення причин незадовільної якості електричної енергії за скаргами споживачів» за 2018 рік;

3) у строк до 15 жовтня 2019 року:

надати до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Херсонській області інформацію та належним чином завірені копії підтвердних документів щодо врегулювання спірних питань із гр. ОСОБА_1 , в частині внесення змін до технічних умов нестандартного приєднання замовника, що є додатком до договору про приєднання до електричних мереж;

привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства України по відношенню до гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , шляхом внесення змін до технічних умов в частині визначення точок приєднання на межі земельної ділянки замовників або, за згодою замовників, на території цієї земельної ділянки, про що у строк до 01 листопада 2019 року повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Херсонській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів, або надати інформацію та належним чином підтвердні документи щодо забезпечення підключення електроустановок власників квартир до електричних мереж та подання напруги в точки приєднання.

3. Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»:

1) підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» шляхом його зміни в бік зменшення на загальну суму 11 165,36 тис. грн. (без ПДВ), урахувавши: суму перевищення вартості закупівель понад 10% в рамках виконання заходів «Придбання програмного забезпечення MicrosoftWinSvrSTDCode 2016 SNGL OLP 2Lic NL CoreLic (або аналог)» та «Renault Logan MCV Authentique AUTA 15H 5R або аналог» у розмірі 40,41 тис. грн./(без ПДВ);

позитивну суму необгрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік у розмірі 11 124,95 тис. грн. (без ПДВ).

2) у разі неврахування АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» в Інвестиційній програмі на 2020 рік статті «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року» без додаткових джерел фінансування у розмірі, зазначеному у підпункті 1 пункту 2 цієї постанови, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» шляхом його зміни в бік зменшення на відповідну суму.

4. Взяти до відома освоєння у 2019 році АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» профінансованих та неосвоєних у 2018 році коштів Інвестиційної програми на 2018 рік у сумі 15 448,70 тис. грн.

8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

9. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів КАС Верховного Суду дійшла таких висновків.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Відповідно до статті 1 Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Приписами статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (частина третя статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання» (частина четверта статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).

Згідно з частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності (пункт 1 частини другої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

10. Щодо пункту 1 оскаржуваної постанови, колегія суддів КАС ВС звертає увагу на таке.

У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції, зокрема, у виді штрафу (пункт 2 частини третьої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у розмірах від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню (підпункт «б» пункту 4 частини четвертої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до частини шостої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.

Відповідно до вимог законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та інших законодавчих і нормативно-правових актів, які регулюють діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг розроблено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року №428 (далі по тексту - Порядок №428).

Пунктом 5.4 Порядку №428 передбачено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки розглядається на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки. За результатами розгляду приймається рішення про застосування до ліцензіата санкцій, передбачених, зокрема, законами України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про ринок електричної енергії».

11. Як встановили суди під час розгляду справи, акти перевірки складені 13 вересня 2019 року, а 20 вересня 2019 року НКРЕКП отримано пояснення позивача щодо проведеної перевірки.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що акт про проведення перевірки відповідач повинен був розглянути не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата письмових пояснень до нього, а тому граничний строк для застосування санкцій встановлений Законом сплив 20 вересня 2019 року, а встановлений Порядком №428 - 27 вересня 2019 року.

Однак, оскаржувану постанову відповідач прийняв 03 жовтня 2019 року, порушивши при цьому строки прийняття рішення про застосування до ліцензіата санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії.

Про дотримання п`ятиденного строку для накладення штрафу з моменту закінчення перевірки вказано також в постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року №826/14481/17 та від 06 червня 2019 року у справі №804/7661/17.

За таких обставин є вірним висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування пункту 1 постанови НКРЕКП від 03 жовтня 2019 року №2069 «Про накладення штрафу на АТ «Херсонобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

11. Щодо правомірності пунктів 2, 3, 4 оскаржуваної постанови НКРЕКП, колегія суддів КАС ВС звертає увагу на таке.

У постанові Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі №320/5797/19 сформована така правова позиція:

« 39. Судами попередніх інстанцій не враховано, що пункт 2 резолютивної частини Постанови №1852 містить рекомендації, які стосуються винятково структурного підрозділу НКРЕКП, а саме Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП і не породжує жодних безпосередніх правових наслідків для позивача, як це передбачено у висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 04.02.2019 у справі №826/14482/17 (адміністративне провадження К/9901/41832/18) та від 14.03.2019 у справі №826/3880/18 (адміністративне провадження К/9901/58821/18).

Водночас, як зауважує НКРЕКП, доручення підготувати проект рішення, ще не є остаточним рішенням щодо встановлення (перегляду) тарифів, та передбачає майбутнє обговорення та голосування за проект на комісії НКРЕКП з урахуванням всіх обставин, що склалися, а тому пункт 2 резолютивної частини Постанови №1852 за своєю природою жодним чином не порушує права Позивача.

Припис у п. 2 Постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на ПРАТ «Київобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» від 06.09.2019 № 1852 - не поширюється на Позивача, жодним чином не впливає на його права і обов`язки й адресований Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики - «2. Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії ПРAT «Київобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на позитивну суму необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік у розмірі 63 329;47 тис. грн (без ПДВ)».

По своїй суті пункти 2, 3, 4 оскаржуваної постанови НКРЕКП - організаційно-розпорядчі акти внутрішнього-спрямованого змісту та не є індивідуальними актами, а їх наслідки є підставою лише для розгляду комісією зазначених питань у майбутньому.

За такого правового регулювання, враховуючи вищевикладену правову позицію, пункти 2, 3, 4 оскаржуваної постанови, не є індивідуальними актами, а тому жодних прав, свобод, інтересів позивача не порушують, не передбачають для нього жодних обов`язків і обмежень.

Оскільки пункти 2, 3, 4 оскаржуваної постанови не є рішенням, яке безпосередньо порушує права чи інтереси позивача, колегія суддів КАС ВС приходить до висновку про відсутність підстав для визнання їх протиправними та скасування.

12. Враховуючи викладене, колегія суддів КАС ВС констатує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій стосовно протиправності пунктів 2, 3, 4 оскаржуваної постанови НКРЕКП не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому рішення судів у цій частині підлягають скасуванню.

Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі слід скасувати в частині визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3, 4 оскаржуваної постанов з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення на користь суб`єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.

Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду