ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 580/10635/21

У грудні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Черкаській області, у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати Акт Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Черкаській області від 15 листопада 2021 року за формою Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 2 грудня 2001 року о 13 годині із капітаном міліції ОСОБА_1 , за висновком якого «нещасний випадок настав в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків»;

- визнати протиправним та скасувати Акт №17 Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Черкаській області від 15 листопада 2021 року за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався 2 грудня 2001 року о 13 годині із капітаном міліції ОСОБА_1 , за висновком якого «нещасний випадок настав в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків»;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Черкаській області (ЄДРПОУ 08592537) за фактом нещасного випадку, що стався 2 грудня 2001 року о 13 годині із капітаном міліції ОСОБА_1 , скласти Акти за формою Н-5* та Н-1* з висновком: «нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків» і взяти зазначений випадок на облік.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 покликався на незаконність оскаржуваних актів і невідповідність викладених у них висновків фактичним обставинам справи.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 3 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року, позов задоволено частково:

- визнано протиправним і скасовано Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 2 грудня 2001 року близько 13 години, із капітаном міліції ОСОБА_1 , від 15 листопада 2021 форми Н-5*;

- визнано протиправним та скасовано Акт Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Черкаській області форми НТ* від 15 листопада 2021 року №17 про нещасний випадок невиробничого характеру;

- зобов`язано Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 2 грудня 2001 року близько 13 години із капітаном міліції ОСОБА_1 , з урахування висновків суду в цьому рішенні;

- у задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для віднесення нещасного випадку, що стався з позивачем, до «нещасного випадку, що трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків». Також суд указав на недоведеність висновку службового розслідування про допущенням позивачем дисциплінарного проступку (порушення вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України). На цій основі суд констатував, що оскаржувані акти мають бути скасовані. Водночас належним способом захисту порушеного права суд визнав зобов`язання відповідача провести повторне розслідування з метою встановлення всіх обставин нещасного випадку з урахування висновків суду.

Переглянувши це рішення, суд апеляційної інстанції констатував його законність та обґрунтованість. Одночасно з цим, апеляційний суд визнав необґрунтованими аргументи Міністерства внутрішніх справ України стосовно необхідності закриття провадження у справі через припинення Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Черкаській області як юридичної особи. Цей висновок апеляційний суд мотивував тим, що за правилами пункту 5 частини першої статті 238 КАС України закриття провадження у справі можливе, якщо спірні правовідносини не допускаються правонаступництва. Проте, як зазначив апеляційний суд, у цій справі спірні правовідносини допускають правонаступництво, тож підстави для закриття провадження у справі відсутні. На цій основі суд апеляційної інстанції залишив без задоволення апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України.

Міністерство внутрішніх справ України просить Верховний Суд скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 3 червня 2022 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року, а провадження у справі закрити.

Підстави касаційного оскарження обґрунтовує посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»).

Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції порушив вимоги частини третьої статті 317, частини другої статті 379 КАС України, принципи рівності всіх учасників процесу і змагальності сторін, оскільки 26 вересня 2022 року розглянув питання про заміну сторони виконавчого провадження й постановив відповідну ухвалу за відсутності Міністерства внутрішніх справ України як зацікавленої особи. Вважає, що таке порушення позбавило Міністерство права брати участь у судовому засіданні, наводити свої аргументи і заперечення.

Крім цього скаржник стверджує, що суд першої інстанції порушив вимоги частин третьої, п`ятої статті 242 КАС України, позаяк не довів обставини, які мають значення для визнання Міністерства внутрішніх справ України правонаступником Управління МВС України в Черкаській області, та не врахував з цього питання правові висновки Верховного Суду.

ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не подав, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримав 8 лютого 2023 року. Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 з 8 жовтня 1990 року до 31 жовтня 2010 року проходив службу в органах внутрішніх справ, в Управлінні МВС України в Черкаській області.

22 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Черкаській області про проведення службового розслідування за фактом отримання ним травми 2 грудня 2001 року.

15 листопада 2021 року Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Черкаській області за наслідками розслідування нещасного випадку, що стався внаслідок ДТП 2 грудня 2001 року близько 13 години у місті Черкаси по проспекту Хіміків біля будинку 74 (навпроти тролейбусної зупинки « 3-я черга Хімволокно»), з одним потерпілим, без загиблих, склала Акт форми Н-5*, відповідно до якого встановлено: 2 грудня 2001 року близько 13 години капітан міліції ОСОБА_1 , знаходячись на службі, у цивільному одязі, керуючи автомобілем Тoyota RAV-4, д.н. НОМЕР_1 , який належить автогосподарству УМВС, рухався по проспекту Хіміків від вулиці Рябоконя (теперішня Симиренківська) у напрямку вулиці Першотравневої (теперішня Героїв Холодного Яру) у місті Черкаси. Не доїжджаючи до кінцевої тролейбусної зупинки «3-я черга Хімволокно», капітан міліції ОСОБА_1 побачив як із зупинки на проспект Хіміків раптово почав виконувати розворот тролейбус №353, який повністю перегородив рух. З метою запобігання зіткненню капітан міліції ОСОБА_1 вжив заходів для зменшення швидкості, але у зв`язку з тим, що автомобіль потрапив на ділянку ожеледиці, не впорався із керуванням і здійснив наїзд на електроопору.

Згідно з висновком за матеріалами службової перевірки від 3 грудня 2001 року вбачається, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не отримав, у діях водія ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пункту 12.3 ПДР України. За порушення вимог ПДР України, що призвели до скоєння ДТП, заслуговує суворого покарання ОСОБА_1 , автомобіль отримав механічні пошкодження.

Листом від 30 серпня 2021 року №2259 КПП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» повідомила про те, що ОСОБА_1 2 грудня 2001 року звертався у приймальне відділення за допомогою внаслідок ДТП. Був оглянутий лікарем нейрохірургом. Встановлений діагноз: забій м`яких тканин голови; забій м`яких тканин правого колінного суглобу; стаціонарно не лікувався.

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» від 5 серпня 2021 року, наданою потерпілим, у період з 3 грудня до 29 грудня 2001 року капітан міліції ОСОБА_1 перебував на лікуванні, діагноз: струс головного мозку, астено-вегетативний синдром; забій і ссадна лобно-тім`яної області голови; забій правого колінного суглобу.

З огляду на вказане, Комісія з повторного розслідування дійшла висновку, що нещасний випадок стався з капітаном міліції ОСОБА_1 2 грудня 2001 року внаслідок вчинення останнім дисциплінарного проступку, а саме: порушення позивачем вимог пункту 12.3 ПДР України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, тому обставини розслідуваного нещасного випадку підпадають під дію пункту 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом від 27 грудня 2002 року №1346 (із змінами), нещасний випадок стався унаслідок порушення потерпілим капітаном міліції ОСОБА_1 службової (трудової) дисципліни і визначається таким, що настав в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

У свою чергу, 15 листопада 2021 року Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Черкаській області затвердила Акт №17 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, відповідно до якого дійшла висновку, що нещасний випадок стався з капітаном міліції ОСОБА_1 2 грудня 2001 року внаслідок вчинення останнім дисциплінарного проступку, а саме: порушення позивачем вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, тому обставини розслідуваного нещасного випадку підпадають під дію пункту 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом від 27 грудня 2002 року №1346 (із змінами), нещасний випадок стався унаслідок порушення потерпілим капітаном міліції ОСОБА_1 службової (трудової) дисципліни і визначається таким, що настав в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Вважаючи протиправними висновки, викладені в Актах форма Н-5* та форми НТ* №17, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року касаційне провадження в цій справі відкрито з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надавши оцінку правильності застосування судами першої й апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, виходить із такого.

Спір виник довкола обставин дорожньо-транспортної події, що сталася у 2001 році у місті Черкаси за участю позивача, який на той час проходив службу в Управлінні МВС України в Черкаській області.

У 2021 році позивач ініціював перед Ліквідаційною комісії Управління МВС України в Черкаській області питання про проведення службового розслідування за фактом отримання ним травми у дорожньо-транспортній події в 2001 році.

Провівши розслідування нещасного випадку, Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Черкаській області, дійшла висновку про те, що згадана дорожньо-транспортна подія сталася з вини позивача через порушення ним Правил дорожнього руху України, а відтак констатувала, що нещасний випадок настав у період проходження служби, проте не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Позивач не погодився з таким висновком, ініціював цю справу з метою оскарження рішень Ліквідаційною комісії Управління МВС України в Черкаській області, наполягаючи на тому, що нещасний випадок пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Розглянувши справу, суди першої й апеляційної інстанції стали на сторону позивача, мотивувавши судові рішення відсутністю доказів вини позивача у порушенні Правил дорожнього руху України.

Міністерство внутрішніх справ України оскаржило ці рішення через призму пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, тобто з підстав порушення судами норм процесуального права.

Доводів про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права касаційна скарга не містить.

Оцінивши доводи, на яких побудована касаційна скарга, Суд зауважує, що майже усі з них стосуються аргументів про незаконність ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року про заміну боржника у виконавчому листі (Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Черкаській області на Міністерство внутрішніх справ України).

Проте цим доводам Суд надав оцінку у межах іншої касаційної скарги, де Міністерство внутрішніх справ України оскаржило ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2022 року, які ухваленні з питання заміни боржника у виконавчому листі.

Крім цього, указаний блок доводів касаційної скарги стосується аргументів про порушення судом першої інстанції процесуальних норм під розгляду питання про заміну боржника у виконавчому листі, тобто стосується подій і обставин, які виникли після ухвалення Черкаським окружним адміністративним судом рішення від 3 червня 2022 року по суті спору.

З огляду на ці обставини обумовлені аргументи скаржника не здатні поставити під сумнів дотримання норм процесуального права під час ухвалення рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 3 червня 2022 року і постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року.

По суті єдиний аргумент касаційної скарги, який не перетинається з доводами про незаконність заміни боржника у виконавчому листі, стосується посилання скаржника на необхідність закриття провадження у справі на основі пункту 5 частини першої статті 238 КАС України. Проте суд апеляційної інстанції цей аргумент уже оцінював і надав обґрунтовану відповідь про відсутність підстав для такої форми закінчення розгляду справи, адже спірні правовідносини допускають правонаступництво. Доводи касаційної скарги зазначеного висновку не спростовують.

Зрештою заміна сторони у зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 КАС України). Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення. Аналогічну правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року у справі №905/1956/15, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №812/1408/16.

Тож, переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що вони ухвалені з додержанням норм матеріального права і підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.

Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин і міркувань касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрат не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,