ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 260/1815/21

1. У травні 2021 року керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати пункт 1.33 рішення Ужгородської міської ради від 30.03.2021 №141, відповідно до якого ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.11.2022 відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

3. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, заступниця керівника Закарпатської обласної прокуратури подала апеляційну скаргу на нього.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2023 апеляційну скаргу заступниці керівника Закарпатської обласної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.11.2022 у справі №260/1815/21 повернуто скаржнику.

II. ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

4. 31.03.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступниці керівника Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №260/1815/21.

5. Верховний Суд ухвалою від 12.04.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

6. 11.05.2023 та 30.06.2023 від скаржника надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги.

7. Повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу від імені Закарпатської обласної прокуратури підписала заступниця керівника Закарпатської обласної прокуратури Оксана Ломакіна-Невідома (далі - прокурор), однак до апеляційної скарги не було долучено доказів, що зазначена особа уповноважена підписувати апеляційну скаргу чи є особою, яка діє відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), на підставі яких вона здійснює самопредставництво Закарпатської обласної прокуратури у цій справі.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

8. Касаційна скарга прокурора обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням положень Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII).

Скаржник зазначив, що прокурор, здійснюючи функцію представництва, діє не від імені органу прокуратури як юридичної особи, а виключно від імені держави, а тому висновок апеляційного суду про те, що апеляційну скаргу підписано неуповноваженою особою є помилковим.

9. В додаткових поясненнях прокурор просить суд касаційної інстанції під час розгляду цієї касаційної скарги врахувати висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 01.05.2023 у справі №260/925/21 та від 13.06.2023 у справі №580/8729/21.

10. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.

11. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

12. Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

13. Відповідно до частини другої зазначеної статті організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

14. За правилами частини третьої статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

15. Положенням статті 53 КАС України врегульовано питання участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

16. Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

17. Відповідно до статті 15 Закону №1697-VII прокурором органу прокуратури, зокрема, є перший заступник та заступник керівника обласної прокуратури.

18. Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1697-VII право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

19. За правилами частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

20. Ключовим питанням у межах доводів касаційної скарги є визначення того чи мала право заступниця керівника Закарпатської обласної прокуратури на подання апеляційної скарги в цій справі.

21. Подібна правова ситуація вже була предметом розгляду у Верховному Суді.

22. Так, у постанові від 13.06.2023 у справі № 580/8729/21 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що КАС України та Закон №1697-VII розрізняють випадки, коли прокуратура діє як самостійний учасник справи і коли прокуратура діє як представник інтересів держави або громадянина. Так, у першому випадку в суді забезпечується представництво інтересів самої прокуратури через інститут самопредставництва або представництва. У першому випадку застосуванню підлягають частина перша статті 55 КАС України та відповідно частина третя статті 9, частина третя статті 11 та частина третя статті 13 Закону №1697-VII. В другому випадку прокуратура діє як представник і тоді застосуванню підлягають правила частини третьої статті 53 КАС України та частини третьої статті 24 Закону №1697-VII.

23. За результатами розгляду справи №580/8729/21 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформувала такі висновки:

« 1. Забезпечуючи представництво інтересів держави заступник керівника обласної прокуратури наділений правом подавати апеляційну скаргу на судове рішення.

2. Таке право заступник керівника обласної прокуратури має або як прокурор, який брав участь у судовому розгляді або як прокурор вищого рівня незалежно від участі в розгляді справи.»

24. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що в цій справі апеляційна скарга була подана та підписана заступницею керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави як прокурором вищого рівня щодо керівника Ужгородської окружної прокуратури (який звертався з позовом до суду першої інстанції), що відповідає вимогам частини третьої статті 53 КАС України та частини 3 статті 24 Закону №1697-VII.

25. Суд апеляційної інстанції під час постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги заступниці керівника Закарпатської обласної прокуратури наведених обставин не врахував, що призвело до порушення норм процесуального права, неправильного застосування положень Закону № 1697-VII та, відповідно, ухвалення незаконного судового рішення про повернення апеляційної скарги.

26. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає помилковим посилання суду апеляційної інстанції на висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 620/5389/21, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 241 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

27. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі

28. З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2023 - скасуванню, а справа №260/1815/21 - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -