ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 600/3564/22-а

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій просив:

1.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 08.12.2020;

1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 08.12.2020, виходячи з фіксованої величини 4033,97 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 в сумі 134162,04 гривень.

2. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.07.2023, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023, провадження у справі було закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

3. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав в частині вищевказаних позовних вимог вже вирішено судом у іншій справі - № 600/1572/21-а.

3.1. Так, судами встановлено, що предметом спору в справах №600/3564/22-а та № 600/1572/21-а є дослідження підстав для нарахуванні і виплати позивачу у період 01.03.2018 по 08.12.2020 індексації грошового забезпечення, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, як в справі № 600/1572/21-а так і в справі №600/3564/22-а позивач наводить ідентичні розрахунки визначення фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 № 1078.

3.2. Водночас судами зауважено, що різниця між вказаними розрахунками полягає лише у коригуванні позивачем у справі № 600/3564/22-а суми індексації за березень 2018 року, однак здійснення позивачем вказаного коригування не створює нового предмету спору, оскільки визначальним у спірних правовідносинах є саме ненарахування та невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а не дослідження відповідних сум індексації грошового забезпечення позивача.

4. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Дзундза Ю.Р., звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, де сторона позивача просить скасувати ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.0.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 600/3564/22-а, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Так, скаржник указує про порушення судами попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин норм процесуального права, а саме пункту 4 частини першої статті 238 (суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав).

5.1. За доводами касаційної скарги стверджується, що спір у цій справі не є тотожним спору у справі № 600/1572/21-а, як про те зазначили суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях.

5.2. Сторона позивача зазначає, що у справі №600/1572/21-а судами вирішувалося питання права позивача на отримання так званої «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.12.2020 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року та перевищення порогу індексації 103 відсотка.

5.3. Натомість предметом спору у цій справі є право позивача на отримання так званої «індексації - різниці» грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.12.2020, виходячи з фіксованої величини 4 033,97 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078. При цьому, питання щодо обрахунку індексації, яка належить до виплати позивачу, судом при розгляді справи №600/1572/21-а не вирішувалося оскільки суд уважав, що воно віднесено до дискреційних повноважень відповідача.

5.4. Як пояснює скаржник, лише після того, як відповідачем було визначено суму індексації грошового забезпечення нараховану у лютому 2018 року в розмірі 4258,75 грн стало можливим визначити, що підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року не перевищило суму індексації, яка склалась в березні 2018 року та позивачу належна так звана «індексація-різниця» грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини 4 033,97 грн., виплата якої передбачена абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

5.5. Таким чином, на переконання скаржника, пункт 4 частини першої статті 238 КАС України не підлягає застосуванню, оскільки предмети у двох вищезазначених справах різні, а тому спір у цій справі підлягає розгляду по суті позовних вимог.

6. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2023 відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.

7. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28.11.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

8. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2023 про відкриття касаційного провадження отримано відповідачем 24.10.2023, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0102938237422. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.

Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

9. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), зазначає таке.

10. Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

11. Верховний Суд надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, наслідком якого є закриття провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах від 31.03.2021 у справі № 240/6357/20, від 27.08.2021 у справі № 580/3966/20, від 15.12.2020 у справі № 804/5759/17, від 17.08.2022 у справі № 520/9008/2020 та багатьох інш, зазначав, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

12. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у вищевказаній постанові, яка застосовується Верховним Судом при перегляді судових рішень, якими закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

13. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

14. Таким чином спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.

15. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

16. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

17. Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

18. Проаналізувавши підстави та предмет позову та враховуючи склад сторін у цій справі суди попередніх інстанцій, дійшли висновку, що у цьому випадку наявні підстави для закриття провадження у цій справі, оскільки має місце спір між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і позов, заявлений з тих самих підстав, що й у справі № 600/1572/21-а, за наслідком розгляду якого прийнято рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.08.2021, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2021.

19. Надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Суд виходить з такого.

20. Зі змісту судових рішень у справі № 600/1572/21-а слідує, що позов задоволено частково та вирішено:

20.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення лютого 2017 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 30.01.2017 по 28.02.2018.

20.2. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у період з 30.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення базового місяця - січень 2008 року.

20.3. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення під час проходження військової служби у період з 30.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення базового місяця - січень 2008 року.

20.4. в іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

20.5. Вирішуючи спір у справі № 600/1572/21-а суди дійшли висновку, що позивач має право на нарахування та отримання виплати з індексації грошового забезпечення за період з 30.01.2017 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року. Поруч із цим, із довідки про виплачене позивачу грошове забезпечення, слідує, що у грудні 2018 року відповідачем здійснено виплату позивачу індексації. Таким чином, оскільки право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року, то суди уважали, що дії відповідача в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення лише з 01.03.2018 по 08.12.2020 є правомірними та такими, що вчинені у відповідності до вимог наведених вище норм законодавства.

20.6. При цьому, суд першої інстанції відхилив доводи позивача про наявність правових підстав зобов`язувати відповідача здійснювати перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 08.12.2020 із урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078.

20.7. Повертаючись до обставин цієї справи, необхідно зазначити, що предметом позову знову є питання розрахунку (перерахунку) індексації грошового забезпечення, зокрема за період з 01.03.2018 по 08.12.2020 та відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 (в т.ч. із урахуванням березня 2018 року як місяця підвищення грошового доходу).

20.8. Серед підстав позову позивач посилається на порушення відповідачем означених положень Порядку №1078 при перерахунку та виплати за спірний період розміру індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі № 600/1572/21-а та уважає, що військову частину НОМЕР_1 необхідно зобов`язати перерахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за спірний період з урахуванням вказаних вище положень Порядку № 1078 у фіксованій щомісячній величині 4 033,97 грн за спірний період в сумі 134 162,04 грн.

21. Проте, як обґрунтовано зазначили суди попередніх інстанцій, ці позовні вимоги вже були вирішені судом у справі № 600/1572/21-а.

22. Верховний Суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права. (пункт 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

23. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

24. Отже, інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо зобов`язання військової частини нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.03.2018 по 08.12.2020 відповідно до вимог 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, яке отримало своє остаточне вирішення в межах розгляду справи № 600/1572/21-а.

25. Колегія суддів зауважує, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав.

26. Позивач наполягає, що судами № 600/1572/21-а вирішувалося питання права позивача на отримання так званої «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.12.2020 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року та перевищення порогу індексації 103 відсотка.

27. Однак, як слідує із змісту судових рішень у вказаній справі, судами надавалася оцінка підставам позову в обґрунтування яких позов представник позивача посилався, зокрема, на положення абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078. Так, представник позивача зазначав, що грошове забезпечення за лютий 2018 року склало 8631,81 грн, а за березень 2018 року - 9060,99 грн. Тобто, грошовий дохід позивача збільшився на 429,18 грн , який визначений як різниця між отриманим доходом за березень 2018 року та лютий 2018 року. За доводами сторони позивача відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 258,75 грн мінус 429,18 грн та становить 3829,57 грн.

28. Отже, як правильно зауважено судами попередніх інстанцій, у справі № 600/1572/21-а судами досліджувалося питання нарахування позивачу індексації грошового забезпечення як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, виходячи із фіксованої величини за період з 01.03.2018 по 08.12.2020 та відмовлено у задоволенні позову в цій частині.

29. Різниця між вказаними розрахунками полягає лише у коригуванні позивачем по справі № 600/3564/22-а суми індексації за березень 2018 року, однак здійснення позивачем вказаного коригування не створює нового предмету спору, оскільки визначальним у спірних правовідносинах є саме не нарахування та невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а не дослідження відповідних сум індексації грошового забезпечення позивача.

30. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів уважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, згідно з вимогами пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

31. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій, ухвалили судові рішення з додержанням норм процесуального права.

32. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом, зокрема у постановах від 10.11.2022 у справі № 420/18232/21, від 06.04.2023 у справі № 380/10075/21, від 11.04.2023 у справі № 600/2561/21-а, від 31.05.2023 у справі № 160/16445/22, від 20.07.2023 у справах № 280/7163/22 та № 600/4130/22-а, від 26.07.2023 у справі № 120/9859/23, від 28.07.2023 у справі № 420/14964/22 та інш.

33. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

34. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

35. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд