ПОСТАНОВА
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року, ухваленого у кримінальному провадженні, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Роздолівка Бахмутського району Донецької області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , раніше судимого за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2023 року за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, звільненого від призначеного покарання на підставі ст. 75 цього Кодексу з визначенням іспитового строку тривалістю 1 рік, засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дружківського міського суду Донецької області від 30 червня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік з покладенням обов`язків, визначених ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, цивільного позову, процесуальних витрат і речових доказів.
Відповідно до обставин, установлених судом та детально наведених у вироку,06 травня 2022 близько 14:00, ОСОБА_7 взяв раніше придбаний та виготовлений особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс у п`ятьох паперових згортках, який зберігав у сараї за місцем свого мешкання ( АДРЕСА_2 ) та, з метою вживання вказаного особливо небезпечного наркотичного засобу, збирався направитись до посадки, яка розташована поблизу місця його проживання. Проте у період часу з 14:30 по 14:40 у ході огляду місця події на відкритій ділянці місцевості, де він знаходився, добровільно видав п`ять паперових згортків з подрібненою висушеною речовиною рослинного походження масами 1,7407 г, 0,3324 г, 4,2252 г, 3,8840 г, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса якого, в перерахунку на суху речовину, складає 1,5683 г, 0,3019 г, 3,8154 г, 3,5033 г, 1,3835 г, а загальною масою 10,57 г, яку ОСОБА_7 , діючи умисно, незаконно придбав, виготовив та зберігав при собі для особистого вживання, не переслідуючи мету збуту.
Дніпровський апеляційний суд вироком від 05 жовтня 2023 року скасував вирок міського суду в частині призначення покарання і ухвалив свій, за яким призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 309 КК у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК звільнив ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом випробувального терміну в 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2023 року, остаточно призначив ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.
Керуючись положеннями ст. 75 КК звільнив ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом випробувального терміну в 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що апеляційний суд не звернув уваги на особливості призначення покарання та виконання вироків за наявності поєднання ч. 4 ст. 70 КК та ст. 75 цього Кодексу з урахуванням правозастосовної практики, викладеної зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 вересня 2019 року (справа № 199/1496/17).
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала подану касаційну скаргу та просила змінити судове рішення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Проте апеляційний суд, ухвалюючи вирок, не у повній мірі дотримався указаних вимог, з огляду на таке.
Згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного в постанові від 23 вересня 2019 року (справа № 199/1496/17) кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком.
Як убачається зі змісту вироку, суд апеляційної інстанції призначив покарання за цим вироком, застосував інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням, потім призначив покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК і знову застосував положення ст. 75 цього Кодексу.
Однак така конструкція призначення покарання суперечить вищезгаданому висновку об`єднаної палати, адже за цим висновком суд має спочатку призначити покарання за сукупністю злочинів, а після цього має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, і визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК.
Отже, апеляційний суд, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що згідно з пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК можу бути підставою для зміни або скасування судового рішення.
У свою чергу, враховуючи положення ст. 437 КПК, зокрема, зважаючи на те, що виключення абзацу 4 з резолютивної частини вироку апеляційного суду не погіршить становище засудженого, Суд уважає за можливе змінити судове рішення, а касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд