ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 804/516/17

1. У січні 2017 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 , арбітражний керуючий) звернувся до суду із позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Міністерство), в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Міністерства юстиції України №85/7 від 16 березня 2015 року «Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження» в частині накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження (далі - Спірний наказ, Наказ №85/7).

2. В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 вказав, що Міністерством були допущені процедурні порушення при прийняті Спірного наказу, наголосивши про порушення строків накладення дисциплінарного стягнення.

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Міністерства юстиції України №85/7 від 16 березня 2015 року в частині накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

4. Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Міністерство звернулось із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. 16 липня 2013 року ОСОБА_1 на підставі наказу Міністерства юстиції України №1368/5 від 10 липня 2013 року видано свідоцтво №1472 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) без обмеження строку дії.

7. Пунктом 2.1. наказу Міністерства юстиції України від 27 грудня 2012 року №1973/5 зобов`язано арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) із зазначенням строку їх дії і в установленому законодавством порядку замінили їх на свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), підвищити кваліфікацію у 2013 році відповідно до розділу IV Положення, затвердженого цим наказом.

8. 20 січня 2015 року Департаментом з питань банкрутства Міністерства юстиції України винесено подання №349 про накладення дисциплінарного стягнення на арбітражних керуючих, які не пройшли підвищення кваліфікації у 2013 році, зокрема, на ОСОБА_1 .

9. Листом №13.02-33/133 від 26 січня 2015 року Міністерством юстиції України повідомлено позивача про внесення Департаментом з питань банкрутства Міністерства юстиції України подання від 21 січня 2015 року № 349 про накладення дисциплінарного стягнення на арбітражних керуючих, які не пройшли підвищення кваліфікації у 2013 році, для розгляду на засіданні Дисциплінарної комісії.

10. 10 лютого 2015 року листом №13.02-33/369 Міністерство юстиції України проінформувало ОСОБА_1 про те, що 03 лютого 2015 року о 10-й годині у приміщенні Міністерства юстиції України (м. Київ, пров. Рильський, 10, 3-й поверх) відбулось чергове засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), до порядку денного якого було включено питання щодо розгляду подання Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі п. 4.20 Положення про систему підготовки і перепідготовки осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), та підвищення кваліфікації і перепідготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), їх підготовки у справах про банкрутство страхових організацій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 грудня 2012 року №1973/5 (далі - Положення №1973/5).

11. Також вказаним листом проінформовано позивача, що за результатами розгляду Комісією прийнято рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання від 20 січня 2015 року №349, та рекомендовано пройти підвищення кваліфікації протягом 1 кварталу 2015 року.

12. 16 березня 2015 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №85/7 "Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження", яким накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на арбітражних керуючих, зокрема, на ОСОБА_1 .

13. Уважаючи протиправним пункт 1 наказу Міністерства юстиції України №85/7 від 16 березня 2015 року «Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження», в частині накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

14. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. 20 вересня 2017 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Постановою Верховного Суду від 05 листопада 2017 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку що відповідачем порушено строк прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, передбачений частинами третьою, четвертою статті 107 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі- Закон №2343-XII) та пунктом 7.5 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5 (далі - Порядок №1284/5).

16. Також суд першої інстанції наголосив, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення не відповідає характеру проступку, отже підстави, за яких до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, не передбачені пунктом 7.6.1 Порядку №1284/5.

17. Суд апеляційної інстанції зазначив, що реалізація повноважень відповідача по здійсненню контролю за діяльністю арбітражного керуючого відбулась після закінчення встановленого законодавством строку, протягом якого суб`єкт владних повноважень мав можливість реалізувати своє право на прийняття відповідного рішення. Водночас, порушення такого строку припиняє це право у разі його невикористання чи неналежного використання.

18. Окрім того, суд апеляційної інстанції суд наголосив, що встановивши факт порушення відповідачем строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд не повинен вдаватися до оцінки інших обставин, оскільки такий факт порушення є достатнім для висновку щодо протиправності прийнятого ним рішення, а відповідно, є самостійною підставою задля його скасування.

19. У касаційній скарзі Міністерство зазначило про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини третьої та четвертої статті 107 та частини третьої статті 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», підпункту 7.6.1. Порядку №1284/5 та пункту 4.20 розділу IV Положення про систему підготовки і перепідготовки осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), та підвищення кваліфікації і перепідготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), їх підготовки у справах про банкрутство страхових організацій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 грудня 2012 року №1973/5 (надалі - Положення №1973/5).

20. Скаржник наголосив, що при визначенні норми права, яка регулює спірні правовідносини, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що Порядок № 1284/5 стосується виключно контролю за діяльністю арбітражних керуючих та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. На думку представника Міністерства, в даному випадку підлягає застосуванню Положення №1973/5, оскільки мав місце саме моніторинг позивача, як особи, яка не пройшла підвищення кваліфікації, а не перевірка діяльності арбітражного керуючого на предмет додержання ним вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора тощо.

21. У скарзі зазначено, що порушення, за яке накладено дисциплінарне стягнення, мало місце у вигляді триваючої протиправної бездіяльності, яка була допущена позивачем і на кінець 2014 року, і на початок 2015 року. Враховуючи, що на початку 2015 року позивач продовжував ухилятися від виконання покладеного на нього обов`язку щодо підвищення кваліфікації, то дисциплінарний проступок є таким, що вчинявся навіть на початку 2015 року.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

23. Спірні правовідносини склалися щодо прийняття Міністерством юстиції України 16 березня 2015 року наказу про накладення дисциплінарного стягнення на арбітражного керуючого у вигляді попередження.

24. Приймаючи оскаржувані рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку щодо протиправності та наявності підстав для скасування спірного пункту Наказу №85/7, оскільки відповідачем порушено строк застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого.

25. Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 грудня 2012 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №1973/5, пунктом 2.1. якого зобов`язано арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) із зазначенням строку їх дії і в установленому законодавством порядку замінили їх на свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, ОСОБА_1 , підвищити кваліфікацію у 2013 році відповідно до розділу IV Положення, затвердженого цим наказом.

27. Розділом ІV Положення №1973/5 визначено порядок підвищення кваліфікації арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами).

28. Згідно із пунктом 4.20 Положення №1973/5 департамент здійснює моніторинг осіб, які пройшли підвищення кваліфікації. У разі виявлення осіб, які не пройшли підвищення кваліфікації, Департамент вносить подання до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) щодо застосування до таких осіб дисциплінарних стягнень, передбачених законодавством.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не здійснив підвищення кваліфікації у 2013 році.

30. На момент виникнення спірних правовідносин процедура застосування дисциплінарних стягнень щодо арбітражних керуючих була врегульована Законом України від 14 травня 1992 року №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

31. Згідно зі статтею 105 Закону №2343-XII дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

32. Частинами другою-четвертою статті 107 Закону №2343-XII передбачено, що арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

33. Згідно із приписами частин першої-третьої статті 109 Закону №2343-XII дисциплінарним стягненням, що накладається на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, є попередження.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

34. Відповідно до пунктів 7.5, 7.6.1 Порядку №1284/5 рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

На арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у разі: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; відмови арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

35. Отже, у справах цієї категорії, перш за все, суду необхідно перевіряти дотримання дисциплінарним органом строків притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

36. Недотримання компетентним органом вимог частини третьої статті 109 Закону №2343-XII є самостійною підставою для задоволення відповідного позову арбітражного керуючого, якщо його притягнуто до дисциплінарної відповідальності поза межам визначеного законом строку.

37. Такий підхід узгоджується зі сталим та послідовним висновком про застосування норм права, викладеним у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2012 року у справі №802/112/18-а, від 31 серпня 2023 року у справі №520/12212/19, від 08 липня 2021 року у справі №280/2619/19.

38. Враховуючи, що факт вчинення позивачем дисциплінарного порушення відбувся протягом 2013 року, оскільки обов`язок підвищити кваліфікацію встановлено безпосередньо пунктом 2.1. наказу Міністерства юстиції України від 27 грудня 2012 року №1973/5, а дисциплінарне стягнення застосовано до арбітражного керуючого 16 березня 2015 року, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що Наказ №85/7 прийнято із порушенням строку, встановленого статтями 107, 109 Закону №2343-XII.

39. На підтвердження вказаного висновку слугує і обставина, встановлена судам попередніх інстанцій: у 2014 році Дисциплінарна комісія здійснювала розгляд питання щодо застосування дисциплінарних стягнень до арбітражних керуючих, які не пройшли підвищення кваліфікації у 2013 році (щодо невиконання вимог п.2.1. наказу Міністерства юстиції 27 грудня 2012 року №1973/5), проте рішення про застосування дисциплінарних стягнень, зокрема щодо позивача не було прийнято.

40. Доводи відповідача, щодо наявності у ОСОБА_2 обов`язку пройти підвищення кваліфікації протягом 2013-2014 років не узгоджується зі змістом пункту 2.1. наказу Міністерства юстиції від 27 грудня 2012 року №1973/5, яким зобов`язано вчинити відповідні дії протягом 2013 року. Зазначене виключає твердження представника Міністерства про вчинення позивачем триваючого дисциплінарного правопорушення.

41. Також є необґрунтованими доводи відповідача про відсутність підстав для застосування до спірних відносин Порядку №1284/5. Однак, саме вказаним порядком визначена процедура накладення на арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень за результатами заходів контролю. У свою чергу, Положенням №1973/5 визначено ще один вид контролю - здійснення моніторингу осіб, які пройшли підвищення кваліфікації, за результатами якого на арбітражного керуючого може бути накладено дисциплінарне стягнення.

42. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності пункту 1 наказу Міністерства юстиції України № 85/7 від 16 березня 2015 року в частині накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

43. Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав уважати, що ними неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень.

44. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

45. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 356 КАС України, Суд