ПОСТАНОВА
Обставини справи
1. ОСОБА_5 обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 190, частиною 4 статті 190, частиною 4 статті 27 частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України (далі ? КК).
2. Свалявський районний суд Закарпатської області ухвалою від 05 липня 2022 року на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК закрив кримінальне провадження, оскільки після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
3. Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив цю ухвалу без зміни.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. Прокурор, посилаючись на пункти 1, 2 частини 1 статті 438 КПК, просить скасувати оскаржене рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
5. Він стверджує, що апеляційний суд не дав вичерпних відповідей на доводи апеляційної скарги прокурора і не усунув порушення, допущені судом першої інстанції. Зокрема, апеляційний суд залишив поза увагою, що відомості про кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) до набрання чинності пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК, а тому суд першої інстанції не мав права закрити провадження на підставі цього положення.
6. Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_6 надіслали Суду заперечення на касаційну скаргу прокурора та просили залишити оскаржене рішення без зміни.
Позиції учасників касаційного розгляду
7. У судовому засіданні прокурор підтримав доводи касаційної скарги. Сторона захисту заперечила проти задоволення касаційної скарги.
8. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до Суду не надходило.
Оцінка Суду
9. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
10. Як вбачається з матеріалів справи, 15 березня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості про злочин, передбачений частиною 3 статті 368 КК, за № 12018000000000192, а 16 квітня 2019 року у цьому ж провадженні до ЄРДР внесено відомості про злочини, передбачені частиною 4 статті 27 частиною 3 статті 369 КК та частиною 2, частиною 4 статті 190 КК.
11. Закривши це провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що пунктом 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147[1]визначено, що пункт 10 і ряд інших змін до КПК України вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.
12. Суд у постанові від 11 вересня 2023 року з цього приводу зазначив, що:
«При внесенні змін до кримінального процесуального закону, які стосувалися його доповнення пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК, законодавець чітко висловився стосовно того, що досліджувані положення КПК не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін».[2]
13. В цій же постанові Суд, відповідно до положень статті 442 КПК, зробив висновок, що:
«Пункт 10 частини 1 статті 284 КПК застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року, і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати».
14. Такого правозастосування Суд послідовно дотримувався у своїх рішеннях.[3]
15. У цій справі днем початку досудового розслідування є 15 березня 2018 року, у зв`язку з чим до нього не може бути застосовано положення пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.
16. Апеляційний суд не звернув увагу на ці положення законодавства. Допущені судом порушення вимог кримінального процесуального закону відповідно до положень статті 412 КПК є істотними, тому ухвала апеляційного суду не може вважатися законною й обґрунтованою.
17. Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати наведену судову практику, здійснити провадження із додержанням вимог законодавства і постановити рішення, яке відповідає положенням статті 370 КПК з урахуванням приписів статті 439 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд