ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 380/11750/22

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2013-2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2013-2018 роки з урахуванням у складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення (за виключенням виплачених сум).

Позов мотивовано тим, що у період з 2013 року до 2018 рік відповідач протиправно здійснював нарахування і виплату грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ» та індексації грошового забезпечення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року позов задоволено повністю.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 серпня 2023 року визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження Військової частини НОМЕР_1 від 23 серпня 2023 року, відмовив у задоволенні заяви відповідача про поновлення цього строку та відмовив у відкритті апеляційного провадження за поданою відповідачем апеляційною скаргою.

Свої висновки суд апеляційної інстанції мотивував тим, що відповідач не довів власні доводи щодо факту отримання ним оскаржуваного судового рішення від 28 листопада 2022 року лише 14 червня 2023 року на електронну пошту, при цьому апеляційний суд відхилив посилання скаржника на надану ним копію скріншоту сторінки електронної пошти, зазначивши, що з неї не вбачається того, що у вкладеному файлі була саме копія оспорюваного судового рішення.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

За правилами частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кашпур О.В., судді Радишевська О.Р., Уханенко С.А.

Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху. Виявлені недоліки скаржнику запропоновано усунути шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви та документа про сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн.

23 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшло клопотання до якого додано платіжну інструкцію №6252 від 25 вересня 2023 року про сплату судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2023 року продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року в частині надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви.

29 грудня 2023 року до Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання відповідача про поновлення строку на касаційне оскарження.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кашпур О.В., за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Загороднюк А.Г. (суддя-доповідач), судді: Соколов В.М., Єресько Л.О., про що складено протокол від 02 лютого 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року відповідачеві поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі №380/11750/22 та відкрито касаційне провадження за поданою ним касаційною скаргою. Витребувано справу №380/11750/22 із Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2024 року справу призначено до касаційного розгляду.

Джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції..

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі Військової частини НОМЕР_1 , залишено цю апеляційну скаргу без руху, а скаржникові встановлено десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

Апеляційний суд керувався тим, що оскаржуване судове рішення суд першої інстанції ухвалив 28 листопада 2022 року, його повний текст складено цього ж дня, проте апеляційну скаргу подано на пошту 20 червня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Доводи скаржника про те, що копію оспорюваного рішення він отримав електронною поштою 14 червня 2023 року суд оцінив критично, зазначивши, що наданий відповідачем доказ - копія знімку з екрану сторінки електронної пошти, не підтверджує того, що у вкладеному файлі містилася саме копія рішення суду першої інстанції.

23 серпня 2023 року на виконання вимог вказаної ухвали скаржник подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що Військова частина НОМЕР_1 отримала копію згаданого рішення суду першої інстанції 14 червня 2023 року на електронну пошту. Засобами поштового зв`язку суд копію цього рішення відповідачеві не направляв, при цьому справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, тож, до 14 червня 2023 року військова частина не була ознайомлена зі змістом рішення суду першої інстанції.

Восьмий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 28 серпня 2023 року розцінив ці мотиви як аналогічні тим, які відповідач вже зазначав в апеляційній скарзі, тому з тих самих міркувань визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та відмовив у відкритті апеляційного оскарження.

Верховний Суд не може визнати такий висновок суду апеляційної інстанції обґрунтованим, керуючись таким.

Відповідно до положень статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до підпунктів 15.1, 15.15 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Пунктом 16 частини першої цього розділу встановлено, що до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Системний аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що до можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. До того ж, до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси, надсилання копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення від 28 листопада 2022 року, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Матеріали справи не містять доказів того, що станом на час ухвалення зазначеного судового рішення скаржник був зареєстрований в підсистемі Електронний суд, тобто міг отримати його копію одразу після підписання судом першої інстанції цього документа.

Також у матеріалах справи немає заяв (клопотань) відповідача про надсилання копій судових рішень на електрону пошту, яку використав суд першої інстанції, як і доказів того, що ця електронна адреса є офіційною.

Зважаючи на наведене, а також враховуючи приписи статті 251 КАС України, належним способом врученням копії судового рішення скаржнику у цій справі є його надсилання у паперовій формі з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення

Доказів вручення відповідачеві копії рішення суду першої інстанції у встановленому названою нормою порядку в матеріалах справи немає.

Таким чином, іншої дати отримання копії судового рішення ніж тієї, про яку повідомив відповідач у своїх клопотаннях про поновлення строку на апеляційне оскарження, матеріали справи не містять, а враховуючи його доводи щодо способу отримання ним рішення суду першої інстанції, відповідач не міг підтвердити дату його отримання іншими доказами, що водночас не могло бути поставлено йому у провину.

При цьому оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду видати або надіслати копію судового рішення учасникам справи, якщо вони не були присутні під час його проголошення. В силу приписів частини шостої статті 251 КАС України, дата оприлюднення судового рішення не вважається днем вручення судового рішення учаснику справи.

Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним із яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку, визначених цим Кодексом, надається право оскарження ухвалених судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного адміністративного суду скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд