ПОСТАНОВА
судді-доповідача Мацедонської В. Е.,
суддів Білак М. В., Губської О. А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради Старовойта Василя Володимировича, Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021року (суддя Коренев А. О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року (головуючий суддя Панченко О. М., судді: Іванов С. М., Чередниченко В. Є.)
І. Суть спору
У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Голови Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради Старовойта Василя Володимировича (далі - відповідач, Голова ради), Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради (далі - Виконавчий комітет ради), у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати Розпорядження Голови Саксаганської районної у місті ради від 16 лютого 2021 року № 73-к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради, у зв`язку із скороченням штату;
- поновити позивача на посаді заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради в Саксаганській районній у місті Кривому Розі раді з 19 лютого 2021 року;
- стягнути з Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 лютого 2021 року по 17 березня 2021 року в сумі 42 264,90 гривень (сорок дві тисячі двісті шістдесят чотири гривні 90 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що прийняття на посаду заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради не передбачає затвердження відповідною радою, він прийнятий на посаду заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради, пройшовши конкурс, тому затвердженню радою його посада не підлягає. До того ж, відповідно до Додатку до штатного розпису виконкому Саксаганської районної у місті ради на 2021 рік посада «заступник голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради» не скорочувалась, натомість в штатному розписі передбачено п`ять таких посад, отже жодних скорочень штатних одиниць фактично не проводилось. Крім того, позивач зазначає, що частиною першою статті 43 Кодексу законів про працю України визначено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40, пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, але, всупереч зазначеним положенням, жодних погоджень з профспілковою організацією не проводилось взагалі.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи.
Розпорядженням Голови Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради від 31 березня 2016 року № 91-к ОСОБА_1 призначений з 01 квітня 2016 року на посаду заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради, що пройшов за конкурсом, тимчасово на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_3 до дати його фактичного виходу.
05 травня 2017 року Головою ради було прийнято розпорядження № 118-к «Про зміну форми трудового договору, укладеного із ОСОБА_1 », яким трудовий договір, укладений з ОСОБА_1 , заступником голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради, з 06 травня 2017 року вважати безстроковим.
Рішенням ХХХVII сесії VII скликання Саксаганської районної у місті ради від 24 грудня 2019 року № 348 затверджено структуру виконавчих органів Саксаганської районної у місті ради, загальну чисельність апарату районної у місті ради та її виконавчих органів.
На виконання цього рішення, розпорядженням Голови ради від 27 грудня 2019 року № 371-к затверджено та введено в дію з 01 січня 2020 року штатний розпис працівників апарату районної у місті ради та її виконавчих органів 198 штатних одиниць (додаток).
07 липня 2020 року Головою ради прийнято розпорядження № 171-к, яким затверджено та введено в дію з 07 липня 2020 року штатний розпис працівників апарату районної у місті ради та її виконавчих органів у кількості 199 штатних одиниць (додаток).
25 жовтня 2020 року відбулись місцеві вибори, за результатами яких розпочала роботу новообрана Саксаганська районна у місті Кривому Розі рада Дніпропетровської області.
14 грудня 2020 року рішенням І сесії VIIІ скликання Саксаганської районної у місті ради затверджено на посаді заступників голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради на період дії виконавчого комітету районної у місті ради (у кількості 4 осіб).
У подальшому, 17 грудня 2020 року розпорядженням Голови ради № 310-к внесено зміни до розпорядження від 07 липня 2020 року № 171-к шляхом виведення зі штатного розпису працівників управління праці та соціального захисту населення виконкому районної у місті ради посади (за переліком) та введення до штатного розпису працівників апарату районної у місті ради і виконкому посади (заступник голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради - 3 штатних одиниці) та працівників управління праці та соціального захисту населення посаду (заступник начальника відділу виплати соціальних допомог і компенсацій).
18 грудня 2020 року Головою ради прийнято розпорядження № 321-к «Про скорочення штатної одиниці», яким з 19 лютого 2021 року скорочено одну штатну одиницю (посаду) - заступник голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради.
Цього ж дня, ОСОБА_1 було вручене попередження про наступне скорочення посади «заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради» із одночасним врученням йому переліку вакантних посад. Вказане попередження підписано позивачем 18 грудня 2020 року.
Розпорядженням Голови ради від 28 грудня 2020 року № 336-к затверджено штатний розпис, який вводиться в дію з 01 січня 2021 року.
Розпорядженням Голови ради від 16 лютого 2021 року № 73-к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 18 лютого 2021 року у зв`язку із скороченням штату з одночасною виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку, а також грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку.
Уважаючи таке рішення відповідача протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивача було прийнято за результатами конкурсу на державну службу, а тому правовідносини, пов`язані із його вступом, проходженням та припиненням державної служби регулюватимуться Законом України «Про державну службу». Суд зазначив, що долучені до матеріалів справи докази свідчать, що у відповідача були правові підстави для проведення процедури скорочення штатної чисельності працівників внаслідок зміни структури і граничної чисельності районної державної адміністрації відповідно до розпоряджень від 18 грудня 2020 року № 321-к «Про скорочення штатної одиниці» та від 28 грудня 2020 року № 336-к, яким затверджено новий штатний розпис працівників апарату районної у місті ради та її виконавчих органів. При цьому, позивача було повідомлено про майбутнє вивільнення у визначений КЗпП України строк, а також надано пропозицію щодо зайняття вакантної посади державної служби, від якої він відмовився.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року скасовано. Позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Голови Саксаганської районної у місті ради від 16 лютого 2021 року № 73-к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради в Саксаганській районній у місті Кривому Розі, в частині звільнення у зв`язку із скороченням штату. Змінено формулювання причини звільнення та викладено його у наступній редакції: «Звільнити ОСОБА_1 із займаної посади заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради в Саксаганській районній у місті Кривому Розі раді з 19 лютого 2021 року у зв`язку із закінченням строку повноважень згідно з пунктом 1 статті 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зобов`язано Голову Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради Старовойта Василя Володимировича внести відповідний запис у трудову книжку ОСОБА_1 . У решті позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання суду першої інстанції на положення Закону України «Про державну службу» є помилковим, оскільки призначення на посаду заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради має здійснюватися шляхом обрання відповідною радою, як це визначено абзацом 3 частини першої статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». З огляду на це, суд дійшов висновку, що позивача було прийнято на посаду за конкурсом шляхом укладення із ним трудового договору в порушення вимог чинного законодавства.
Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що порядок припинення служби визначений статтею 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», яка передбачає, що служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України. Таким чином, позивач мав бути звільненим у зв`язку із закінченням строку повноважень у відповідності до частини другої статті 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з дати формування нового складу виконавчого комітету.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції критично сприйняла доводи відповідача щодо скорочення штатів під час формування нового складу виконавчого комітету, адже, як вбачається з матеріалів справи, кількість заступників голови районної в місті ради була збільшена з двох одиниць до п`яти. Разом з тим, суд уважає, що позивач не може розраховувати на збереження своєї посади усупереч встановленому порядку призначення на посаду шляхом обрання відповідною радою на строк дії її повноважень, а тому підлягав звільненню, але з інших підстав.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
28 червня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 травня 2024 року (у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_4 у відставку та обранням судді Шевцової Н. В. до складу Великої Палати Верховного Суду) визначено склад суду: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Білак М. В., Губська О. А.
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування позиції, позивач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року в справі № 465/8060/15-ц, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частину третю статті 235 КЗпП України. Так, у цій постанові Верховний Суд зробив висновок про те, що суд ухвалює рішення про зміну формулювання причин звільнення виключно у тих випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, за умови коли підстава, за якою звільнено працівника, є законною, а неправильним є лише формулювання причин звільнення в наказі та трудовій книжці працівника, що не відповідає встановленим судами обставинам.
Також, ОСОБА_1 вказує, що на сьогодні відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме положення абзацу 2 частини першої статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та незастосування статті 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до спірних правовідносин, а саме до посади заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів, яка не відноситься до виборних посад, що перелічені в зазначених нормах закону, адже, на думку скаржника, така посада відсутня в переліку.
Позивач уважає, що у переліку посад, визначених абзацом 3 частини першої статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», відсутня посада «заступник голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів». Наголошує, що його було призначено на посаду на конкурсній основі без затверджень або обрання радою. На думку позивача, під час звільнення його з цієї посади слід застосовувати Положення про звільнення керівників відділів, управлінь та інших посадових осіб місцевого самоврядування (Методичних рекомендацій щодо особливостей звільнення та прийняття на службу, порядку декларування доходів посадових осіб органів місцевого самоврядування, додаток 1 до листа Головдержслужби від 06 лютого 2002 року № 42/621).
Крім того, ОСОБА_1 уважає, що судом апеляційної інстанції не враховано, що підстава, за якою звільнений позивач, є незаконною і така обставина знаходиться у наслідковому зв`язку та передбачає автоматичне поновлення на роботі, а тому суд апеляційної інстанції не мав законних підстав змінювати формулювання причини звільнення позивача.
Відповідачі подали аналогічні за змістом відзиви на касаційну скаргу, у яких просять відмовити у її задоволенні, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначають, що призначення на посаду заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради має здійснюватися шляхом обрання відповідною радою, тобто позивача було прийнято на посаду із порушенням порядку, визначеного статтею 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». При цьому, за приписами частин другої, третьої статті 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» заступник голови районної, районної у місті (у разі її створення) ради, перший заступник, заступник голови обласної ради обираються відповідною радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійснюють свої повноваження до припинення ними повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків дострокового припинення їх повноважень у порядку, встановленому частинами третьою та четвертою цієї статті.
З огляду на це, відповідачі уважають, що позивач не може розраховувати на збереження своєї посади усупереч встановленому порядку призначення на посаду шляхом обрання відповідною радою на строк її повноважень, а тому ОСОБА_1 підлягає звільненню у зв`язку із закінченням строку повноважень, у відповідності до частини другої статті 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з дати формування нового складу виконавчого комітету.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 140 Основного Закону України органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради вирішують, крім передбачених в Конституції України, інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР).
Частиною другою статті 5 Закону № 280/97-ВР визначено, що у містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.
Згідно зі статтею 10 Закону № 280/97-ВР Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до пунктів 3, 5 та 11 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання; заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує.
Питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад. Обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах (частини перша, третя статті 41 Закону № 280/97-ВР).
За приписами статті 51 Закону № 280/97-ВР визначено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.
Частина друга статті 56 Закону № 280/97-ВР визначає, що заступник голови районної, районної у місті (у разі її створення) ради, перший заступник, заступник голови обласної ради обираються відповідною радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійснюють свої повноваження до припинення ними повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків дострокового припинення їх повноважень у порядку, встановленому частинами третьою та четвертою цієї статті.
Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їхній правовий статус, порядок і правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначено в Законі України від 07 червня 2001 року № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493-III).
Відповідно до статті 1 Закону № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Згідно зі статтею 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Посадами в органах місцевого самоврядування є:
- виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;
- виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;
- посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (стаття 3 Закону № 2493-III).
Частиною першою статті 10 Закону № 2493-III встановлено порядок прийняття на службу в органи місцевого самоврядування, а саме:
- на посаду сільського, селищного, міського голови в порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
- на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою;
- на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, старости шляхом затвердження відповідною радою;
- на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
VІІ. Висновки Верховного Суду
У силу положень частини першої статті 341 КАС України перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 15 вересня 2022 року касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України: неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року в справі №465/8060/15-ц; відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме положення абзацу 2 частини першої статті 10 Закону № 2493-ІІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та незастосування статті 56 Закону № 280/97-ВР до спірних правовідносин, а саме до посади заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів, яка не відноситься до виборних посад, що перелічені в зазначених нормах закону.
Водночас, Верховний Суд уважає за доцільне зазначити, що касаційна скарга була подана позивачем на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року. Проте, у цій справі постановою суду апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове судове рішення, а тому колегія суддів касаційної інстанції переглядає лише постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року.
Основними доводами касаційної скарги є те, що у статті 10 Закону № 2493-III (на яку посилається суд апеляційної інстанції у своїй постанові) відсутня посада, на яку був призначений позивач, а тому до спірних правовідносин має застосовуватися Закон України «Про державну службу».
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Системний аналіз наведених вище норм свідчить, що спеціальним законом, який регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування, є Закон № 2493-III.
Зі змісту статті 5 цього Закону № 280/97-ВР висновується, що у містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради, які, в свою чергу, утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.
Поряд з цим, стаття 51 Закону № 280/97-ВР установлює, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми Законів № 280/97-ВР та № 2493-III.
Водночас, суд апеляційної інстанції помилково посилався на абзац 2 частини першої статті 10 Закону № 2493-III, оскільки ці норми визначають порядок прийняття на службу в органи місцевого самоврядування голів та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад.
Колегія суддів звертає увагу, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення статті 51 Закону № 280/97-ВР, який регулює порядок утворення виконавчого комітету районної у місті ради, його персональний склад та припинення повноважень цим комітетом.
Як убачається з матеріалів справи, згідно з штатним розписом працівників апарату Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради та її виконавчих органів, посада заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради (яку обіймав позивач) входить до складу апарату районної у місті ради і виконкому.
25 жовтня 2020 року відбулися місцеві вибори, за результатами яких розпочала роботу новообрана Саксаганська районна у місті Кривому Розі рада Дніпропетровської області (VIII скликання).
Тобто, з моменту початку роботи Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області VIII скликання та затвердження складу її виконавчого комітету припинив свої повноваження виконавчий комітет Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області VII скликання, до складу якого входить й посада заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради.
Судом установлено, що 14 грудня 2020 року відбулася І сесії VIIІ скликання Саксаганської районної у місті ради на якій, зокрема на виконання вимог статті 51 Закону № 280/97-ВР, було прийнято рішення про затвердження персонального складу на посаду заступників голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради на період дії виконавчого комітету районної у місті ради (у кількості 4 осіб). Однак, до цього складу позивач не увійшов.
Отже, фактично з моменту прийняття вказаного рішення позивач уважається таким, що припинив свої повноваження на посаді заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради у зв`язку з закінченням строку дії повноважень виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області VII скликання.
Пояснення скаржника про те, що його було прийнято на конкурсній основі без затверджень або обрання радою не беруться до уваги судом, оскільки як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради з порушенням процедури такого призначення.
Що стосується посилання ОСОБА_1 на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06 лютого 2018 року в справі № 465/8060/15-ц, колегія суддів зазначає таке.
Так, дійсно у згаданій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що суд ухвалює рішення про зміну формулювання причин звільнення виключно у тих випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, за умови коли підстава, за якою звільнено працівника, є законною, а неправильним є лише формулювання причин звільнення в наказі та трудовій книжці працівника, що не відповідає встановленим судами обставин.
Водночас, колегія суддів уважає, що помилкове застосування відповідачем норм Закону України «Про державну службу» під час звільнення позивача з посади заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради не спростовує того, що сам факт звільнення позивача є законним. Тобто, у даному випадку неправильним було лише формулювання підстав такого звільнення, що, в свою чергу, не тягне за собою поновлення позивача на відповідній посаді.
Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позивач мав бути звільненим у зв`язку із закінченням строку повноважень у відповідності до частини другої статті 56 Закону № 280/97-ВР з дати формування нового складу виконавчого комітету.
Однак, суд апеляційної інстанції у резолютивній частині постанови помилково зазначив, що позивач підлягав звільненню у зв`язку із закінченням строку повноважень відповідно до пункту 1 статті 56 Закону № 280/97-ВР, замість необхідної частини першої статті 51 цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог, проте мотиви такої відмови належить змінити з урахуванням висновків, наведених Судом у цій постанові. У іншій частині судове рішення апеляційної інстанції залишити без змін.
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд