ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 127/21333/22

У вересні 2022 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), про визнання рішення і дій щодо зняття з місця проживання незаконними.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради від 18 серпня 2022 року про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 08 травня 2024 року касаційну скаргу департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради задоволено, касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено частково.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 року скасовано.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2023 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2023 року залишити в силі.

У травні 2024 року до Верховного Суду надійшли заяви про ухвалення додаткового рішення від департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

Заяви обґрунтовано тим, що в постанові Верховного Суду від 08 травня 2024 року не вирішено питання розподілу судових витрат.

Перевіривши доводи заяв про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про задоволення клопотання.

Частиною першою статті 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

У підпункті «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України зазначено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради та ОСОБА_2 за подання касаційних скарг було сплачено по 1 984,80 грн.

Враховуючи те, що за наслідками розгляду касаційних скарг постанову апеляційного суду було скасовано та залишено в силі рішення місцевого суду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради та ОСОБА_2 судового збору за подання касаційних скарг.

Керуючись статтями 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду