ПОСТАНОВА
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю., розглянувши заяви Фермерського господарства «Маол» про стягнення судових витрат за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал" до: 1) Фермерського господарства "Маол"
2) ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Крижопільська селищна рада
2) Могилів-Подільська районна військова адміністрація Вінницької області
3) Фермерське господарство ?Тімур-Агро?
про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права суборенди та визнання права суборенди
ВСТАНОВИВ:
1. Фактичні обставини справи
1.1 Постановою Верховного Суду від 24.07.2024 касаційну скаргу Фермерського господарства "Маол" (далі - ФГ "Маол") задоволено частково, скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2024, а рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті залишено без змін.
1.2 Цим рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.
2. Підстави прийняття додаткової постанови
2.1 До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява ФГ "Маол" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн.
2.2 Заява обґрунтована договором про надання правової допомоги від 01.07.2021, додатковою угодою від 25.04.2024, актом прийняття-передачі наданих послуг від 29.07.2024. У заяві вказано, що ФГ "Маол" у суді касаційної інстанції понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн.
2.3 Крім того, до суду касаційної інстанції надійшла заява ФГ "Маол" про відшкодування 12 883,20 грн судового збору за подання касаційної скарги.
3. Позиція Верховного Суду
3.1 Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
3.2 Частинами 1 та 2 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
3.3 Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 6.52 постанови від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, з огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у відшкодуванні таких судових витрат відмовляється.
3.4 Із матеріалів справи вбачається, що у відзиві (першій заяві по суті спору) на позову заяву (т. 1, а.с. 92-103) ФГ "Маол" не подало суду попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу у Верховному Суді, які він планує понести у суді касаційної інстанції.
3.5 З огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ФГ "Маол" разом з першою заявою по суті спору не подало суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи у Верховному Суді, виходячи із доводів, викладених у його заяві про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, та враховуючи зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду, Суд відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат у суді касаційної інстанції.
3.6 Крім того слід зазначити, що згідно частини 1 статті 129 ГПК України Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін (пункт 1); у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2).
3.7 Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 цього Кодексу серед основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
3.8 Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
3.9 Отже, при вирішенні питання про відшкодуванні судових витрат має враховуватися не лише результат розгляду звернення особи із відповідною процесуальною заявою, як у даному випадку касаційною скаргою, а й те, чи є дії такої сторони правильними у спорі із іншою стороною (сторонами), тобто такими, що не призвели до виникнення спору.
3.10 За результатами розгляду справи по суті (постанова Верховного Суду від 24.07.2024) вбачається, що спір між сторонами у даній справі виник внаслідок неправильних дій, зокрема, і ФГ "Маол", яке є одним із відповідачів у справі.
3.11 Отже, справедливим, і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, є застосування частини 9 статті 129 ГПК України та необхідність покладення на ФГ "Маол" сплаченого ним судового збору до суду касаційної інстанції, оскільки спір у даному випадку виник внаслідок неправильних дій ФГ "Маол", у зв`язку з чим у задоволенні поданої ним заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судового збору слід відмовити.
3.12 Подібні правові висновки викладено у пунктах 4.60 - 4.61 постанови Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 911/1232/21, у пункті 4.37 постанови Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 914/304/21, у пункті 4.47 постанови Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 916/2319/22, у пункті 3.12 додаткової постанови Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 914/785/22.
Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України,