ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 990/508/25

1. ОСОБА_1 у жовтні 2025 року звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просила:

- скасувати пункт 3 рішення ВККС від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 «Про затвердження кодованих та декодованих результатів тестування з когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду»:

«Допустити до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації:

місцевого адміністративного суду 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал;

місцевого господарського суду 411 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал;

місцевого загального суду 2 851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал» -у частині? що стосується ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії ВККС щодо недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання із жодної спеціалізації, з яких на другому етапі кваліфікаційного іспиту позивачка набрала прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений ВККС, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII);

- зобов`язати ВККС допустити ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з кожної спеціалізації, з яких на другому етапі кваліфікаційного іспиту позивачка набрала прохідний бал та середньо допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений ВККС, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII.

2. ОСОБА_1 обґрунтовувала пред`явлений позов тим, що Комісія протиправно у своєму рішенні від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 змінила встановлене для третього етапу поняття «прохідний бал», внаслідок чого не допустила її до участі в четвертому етапі кваліфікаційного оцінювання, що суперечить раніше прийнятим Комісією рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп?25 та від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду». Також ВККС порушила норми пунктів 1.15, 6.3.3, 6.8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням ВККС від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами, далі - Положення № 185/зп-24), що свідчить про порушення Комісією принципу належного врядування.

3. Зазначила, що вона успішно склала тестування когнітивних здібностей та набрала встановлений допустимий бал тестування 33,80 бала, тобто з урахуванням зазначених рішень ВККС її мали б допустити до участі в четвертому етапі кваліфікаційного іспиту.

4. Наголошувала на тому, що на час виникнення спірних відносин як норми Закону № 1402-VIII, так і приписи Положення №185/зп-24 визначали встановлення Комісією виключно середньо допустимого бала тестування когнітивних здібностей, набрання якого є єдиною умовою, що підтверджує успішне проходження цього етапу кваліфікаційного іспиту. Натомість як Закон № 1402-VIII, так і Положення №185/зп-24 не визначають можливості встановлення Комісією будь-якого додаткового, у тому числі вищого, прохідного порогу за результатами тестування когнітивних здібностей.

5. Стверджувала, що протиправні дії Комісії, які виразилися у відмові в допуску позивачки до наступного - четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації, мали наслідком припинення її участі в зазначеному доборі, що в широкому розумінні слід трактувати як рішення про відмову в допуску до професії судді, легітимність якого може і має бути перевірена в судовому порядку.

6. На переконання позивачки, рішення Комісії від 19 вересня 2025 року

№ 173/зп-25 у частині визначення поняття «прохідний бал» та в частині, що стосується недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Обставини справи, установлені судом першої інстанції

7. Рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1 800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі - добір).

8. Комісія рішенням від 11 грудня 2024 року № 367/зп-24 оголосила прийняття від суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, заяв про складання кваліфікаційного іспиту.

9. ОСОБА_1 подала 04 березня 2025 року до ВККС заяву, у якій виявила бажання взяти участь в оголошеному доборі.

10. Рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 Комісія призначила кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (далі - кваліфікаційний іспит), та визначила таку послідовність етапів його проведення:

перший етап - тестування знань з історії української державності;

другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;

третій етап - тестування когнітивних здібностей;

четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

Встановила, що кожен етап кваліфікаційного іспиту призначається окремим рішенням Комісії.

Визначила прохідний бал першого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування знань з історії української державності) з урахуванням того, що до другого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше 7 200 кандидатів на посаду судді та суддів.

Встановила прохідний бал другого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду) з урахуванням того, що до третього етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 4 200 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.

Визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.

Визначила прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) - 75 відсотків максимально можливого бала.

11. Рішенням від 04 липня 2025 року № 128/зп-25 Комісія призначила тестування знань з історії української державності у межах кваліфікаційного іспиту.

12. Далі рішенням від 25 липня 2025 року № 142/зп-25 ВККС затвердила кодовані та декодовані результати тестування знань з історії української державності та призначила тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду у межах кваліфікаційного іспиту.

13. Рішенням ВККС від 27 серпня 2025 року № 161/зп-25 затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду. До третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей допущено кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого загального суду, що успішно склали тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду і набрали прохідний бал, у кількості - 4 489.

14. ОСОБА_1 успішно склала тестування знань з історії української державності, а також та загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду та була допущена до тестування когнітивних здібностей.

15. Рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

Визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії графік складання тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту.

Визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів у межах кваліфікаційного іспиту.

Установлено, що тестування когнітивних здібностей здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки. Визначено, що тривалість тестування когнітивних здібностей - 30 хвилин, кількість запитань у тесті на когнітивні здібності - 40, максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60.

Установлено середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали.

Визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді.

16. Рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 09, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17 вересня 2025 року у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 1).

Допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації:

- місцевого господарського суду 411 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал (додаток 3 до рішення).

- місцевого загального суду 2851 кандидат на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал (додаток 4).

17. У додатку 1 до рішення Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25, зокрема, зазначена така інформація: під порядковим номером 4058 - учасник ОСОБА_1 , статус учасника - кандидат на посаду судді, спеціалізація - загальна, дата складання тестування - 16 вересня 2025 року, код учасника K169F9873FFA6BDD, бал учасника - 33,80, результат етапу кваліфікаційного іспиту - успішно складено.

18. Водночас у додатку 4 до рішення ВККС від 19 вересня 2025 року

№ 173/зп-25 «Список кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та допущені до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду» кандидата на посаду судді ОСОБА_1 немає у списку.

19. Позивачка, не погодившись із протиправними діями Комісії, які полягають у визначенні рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 поняття «прохідний бал» та в недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання, звернулась до Верховного Суду із цим позовом.

20. Рішенням від 09 квітня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

21. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Комісія діяла в межах наданих їй законом повноважень та відповідно до процедури добору кандидатів на посаду судді.

22. Закон № 1402-VIІI містить два терміни: «прохідний бал» та «середній допустимий бал», що вказує на те, що законодавець не ототожнює їх. Згаданий Закон не встановлює ані середнього допустимого бала, ані прохідного бала, які необхідно отримати кандидату за результатами складання тестування щодо когнітивних здібностей, а покладає обов`язок на ВККС установити ці бали (зокрема, частина п`ята статті 74 Закону № 1402-VIІI зобов`язує Комісію установити середній допустимий бал, частина ж шоста цієї статті - прохідний бал).

23. Тож Комісія зобов`язана установити прохідний бал, який би дозволяв кандидату бути допущеним до наступного етапу та продовжувати брати участь у доборі, що нею і було зроблено. Установлюючи прохідний бал, Комісія не вказала його в остаточному числовому вираженні, а пов`язала прохідний бал з дотриманням двох обов`язкових умов (набрання мінімально допустимого бала та потрапляння по рейтингу до визначеного Комісією числа кандидатів).

24. Закон № 1402-VIІI не зобов`язує ВККС установити прохідний бал, який би дозволяв кандидату бути допущеним до наступного етапу та продовжувати брати участь у доборі, в остаточному числовому вираженні, а навпаки, указує на необхідність установити такий прохідний бал з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір. Це пояснюється тим, що Комісія не може передбачити співвідношення кількості кандидатів на посаду судді та суддів, які успішно складуть етап кваліфікаційного іспиту, до кількісті прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, з урахуванням яких оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду.

25. Суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість застосування до спірних відносин підпункту 6.8.2 пункту 6.8 розділу 6 Положення №185/зп-24, що ототожнює прохідний бал за тестування когнітивних здібностей із середнім допустимим балом, адже ВККС установила прохідний бал з тестування щодо когнітивних здібностей з огляду на приписи абзацу другого частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIІI.

26. Позивачка ще в травні 2025 року була обізнана про умови добору, визначені Комісією, у тому числі і про установлений відповідачем прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту. Проте до ухвалення оскаржуваного рішення вона не оскаржувала установлений Комісією прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту.

27. До того ж за аналогічним принципом Комісія визначила прохідний бал для першого та другого етапів кваліфікаційного іспиту (тестування історії української державності та тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду), які складено позивачкою успішно. Однак, незважаючи на однаковий підхід до визначення прохідного бала для всіх етапів кваліфікаційного іспиту, позивачка не оскаржувала до суду рішення Комісії, яким установлено відповідні прохідні бали, що свідчить про те, що вона погоджувалася з умовами, визначеними Комісією.

28. Суд визнав безпідставними й твердження про порушення права на доступ до професії судді та права на повагу до приватного життя, оскільки недопуск до наступного етапу є наслідком застосування однакових для всіх учасників конкурсних правил.

29. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення ВККС є правомірним.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

30. ОСОБА_1 06 травня 2026 року надіслала через підсистему «Електронний суд» до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2026 року, у якій, стверджуючи, що це рішення не відповідає вимогам КАС України щодо законності й обґрунтованості, повноти та об`єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів, просить його скасувати й ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивачки

31. ОСОБА_1 обґрунтовувала вимоги апеляційної скарги тим, що Комісія протиправно не допустила її до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання, незважаючи на те, що вона успішно склала тестування когнітивних здібностей та набрала встановлений Комісією середній допустимий бал.

32. Стверджує, що частини п`ята та шоста статті 74 Закону № 1402-VIІI розмежовують поняття середнього допустимого бала для тестування когнітивних здібностей і прохідного бала для кваліфікаційного іспиту загалом. На її думку, Закон № 1402-VIІI не наділяє Комісію повноваженнями встановлювати будь-який додатковий або підвищений прохідний бал саме для тестування когнітивних здібностей. Отже, після встановлення Комісією середнього допустимого бала - 33 усі кандидати, які набрали такий бал або більше, підлягали допуску до наступного етапу іспиту.

33. Позивачка вважає, що, встановивши додатковий поріг допуску на рівні 33,80 бала та обмеживши кількість осіб, допущених до наступного етапу, Комісія вийшла за межі своїх повноважень і діяла всупереч вимогам

Закону № 1402-VIІI та Положення №185/зп-24.

34. Також звертає увагу на порушення судом першої інстанції частини дев`ятої статті 79 КАС України у зв`язку з прийняттям відзиву на позов без наявності доказів його відправлення позивачці.

Узагальнені доводи позиції відповідача

35. ВККС, не погодившись із аргументами апеляційної скарги, 01 травня 2026 року надіслала через підсистему «Електронний суд» до Великої Палати Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2026 року - без змін.

36. Комісія зауважує, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення, а також правильно застосував статтю 74 Закону № 1402-VIII. Закон розмежовує поняття «середній допустимий бал» і «прохідний бал». Перший підтверджує успішне складання відповідного етапу іспиту, а другий визначає право кандидата продовжувати участь у доборі.

37. Позивачка, яка виявила намір брати участь у доборі на посаду судді місцевого суду, за результатами третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) набрала 33,80 бала, який є вищим ніж середній допустимий бал (33 і більше балів), проте не набрала прохідного бала (34,69), а отже, правомірно не була допущена до наступного етапу кваліфікаційного іспиту.

38. Звертає увагу на наявність уже сформованої судової практики в подібних правовідносинах, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 травня 2026 року в справі № 990/482/25, якою було задоволено апеляційну скаргу ВККС.

39. Тож Комісія, здійснюючи свої повноваження, не вийшла за межі своєї компетенції та під час реалізації дискреційних повноважень дотрималася вимог до діяльності суб`єктів владних повноважень, закріплених у частині другій статті 2 КАС України.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

40. Ухвалою від 13 травня 2026 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а ухвалою від 03 червня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду на 01 липня 2026 року без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження).

41. Велика Палата Верховного Суду перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки.

Право, застосоване судом

42. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

43. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIIІ.

44. Статтею 93 Закону № 1402-VIII визначено повноваження Комісії, до яких згідно з пунктами 2, 6 частини першої цієї статті належить проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді і затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів.

45. Пунктами 1 та 4 частини першої статті 70 Закону № 1402-VIII визначено, що добір на посаду судді місцевого суду здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та, крім іншого, передбачає такі етапи, як оголошення добору на посаду судді та складання кваліфікаційного іспиту.

46. Частиною другою цієї статті встановлений обов`язок ВККС забезпечити прозорість та відкритість добору на посаду судді.

47. Відповідно до частин першої - шостої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

48. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення ВККС.

49. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС України.

50. ВККС не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному вебсайті.

51. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:

1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;

2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;

3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого ВККС.

52. Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

53. Кандидат на посаду судді, який склав кваліфікаційний іспит, але не набрав прохідний бал, може використати результати такого іспиту під час участі у наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження таких результатів (частина десята статті 74 Закону № 1402-VIII).

54. Відповідно до пунктів 1.1-1.3 розділу 1 Положення № 185/зп-24 кваліфікаційний іспит є атестуванням та основним засобом встановлення відповідності кандидата на посаду судді та судді критерію професійної компетентності.

55. Метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.

56. Завданнями іспиту є встановлення відповідності учасника вимогам до посади судді відповідного рівня та спеціалізації за критерієм професійної компетентності та, зокрема, такими показниками (підпункти 1.3.1-1.3.4): когнітивні здібності, що встановлюються за сукупністю таких складових: логічне мислення (вміння та навички визначати причинно-наслідкові зв`язки, закономірності та характеристики предметів, явищ і процесів за сукупністю їх ознак); вербальне мислення (уміння та навички визначати важливі дані, розуміти складні тексти, виокремлювати основне від другорядного, а також формулювати правильні висновки за результатами аналізу отриманої інформації).

57. Відповідно до пункту 1.8 Положення № 185/зп-24 засобами проведення іспиту є, зокрема, складання анонімного тестування, що визначає рівень когнітивних здібностей.

58. Згідно з пунктом 1.15 Положення № 185/зп-24 за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу.

59. Пунктом 2.4 Положення № 185/зп-24 встановлено, що проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців.

60. Відповідно до пункту 2.5 Положення № 185/зп-24 програми етапів іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), таксономічні характеристики тестувань для відповідного етапу іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей) затверджуються Комісією та оприлюднюються на офіційному вебсайті Комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту.

61. Водночас як особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей, так і методика його оцінювання визначаються окремим рішенням Комісії (пункти 5.4, 8.4 Положення № 185/зп-24).

62. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.

63. За підпунктом 6.3.4 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі: набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за тестування з історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду (підпункт 6.3.4.1); набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей (підпункт 6.3.4.2); відмови від складання іспиту (етапу іспиту) (підпункт 6.3.4.3).

64. Учасник визнається таким, що успішно склав іспит, у разі успішного складання усіх його етапів (підпункт 6.5.4 Положення № 185/зп-24).

65. Учасник іспиту визнається таким, що не склав іспит, у разі нескладання одного або більше його етапів (підпункт 6.5.5 Положення № 185/зп-24).

66. Відповідно до підпунктів 6.8.2, 6.8.3 Положення № 185/зп-24 прохідний бал за тестування когнітивних здібностей - середній допустимий бал тестування, встановлений Комісією. Прохідний бал іспиту в межах добору на посаду судді місцевого суду визначається з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір.

67. Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що призначення на посаду судді здійснюється за наслідками проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді, який уповноважена проводити виключно ВККС України. Проведення добору передбачає низку етапів, серед яких складення кваліфікаційного іспиту, обов`язок з проведення якого також покладений на ВККС України. Тестування когнітивних здібностей є складовою кваліфікаційного іспиту.

68. У цій справі позивачка оскаржила рішення, яким ВККС, зокрема, затвердила результати тестування когнітивних здібностей та призначила четвертий етап кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, у межах добору, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, що мало наслідком припинення участі позивачки у зазначеному доборі.

69. Вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.

70. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в оскаржуваному рішенні відповідно до чинного нормативного регулювання процедури кваліфікаційного іспиту ВККС належно навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.

71. Водночас позивачка у своїх доводах акцентує увагу на порушеннях, які, на її думку, допустила Комісія безпосередньо під час вирішення питання допуску її до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту.

Щодо особливостей процедури допуску до четвертого етапу в межах процедури кваліфікаційного іспиту

Дискреція членів екзаменаційної комісії у визначенні середнього допустимого та прохідного балів

72. Проаналізувавши наведене вище нормативне врегулювання, Велика Палата Верховного Суду наголошує на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного іспиту, які є дискреційними.

73. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам?членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

74. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації відповідних процедур з дотриманням правових норм.

75. Дискреційні повноваження Комісії під час кваліфікаційного іспиту проявляються у багатьох аспектах, у тому числі, але не виключно, у визначенні умов допуску кандидатів до наступних етапів добору, включаючи встановлення прохідного бала та граничної кількості кандидатів, яких може бути допущено до кожного наступного етапу.

76. Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII та підпункту 6.3.3 Положення № 185/зп-24 набрання кандидатом мінімально допустимого (середнього допустимого) бала є нормативною підставою для визнання етапу тестування щодо когнітивних здібностей успішно складеним. Цей показник виконує функцію кваліфікаційного порогу. У разі його досягнення кандидат вважається таким, що подолав відповідний етап, що підтверджує його право (згідно із частиною десятою статті 74 Закону № 1402-VIII) зберегти отриманий результат протягом двох років для використання в наступних процедурах добору, навіть якщо в межах поточного добору набраний бал виявиться недостатнім для продовження участі.

77. Водночас частина шоста статті 74 Закону № 1402-VIII покладає на Комісію окремий обов`язок - установлювати прохідний бал кваліфікаційного іспиту. Установлена законом заборона визначати прохідний бал нижче 75 відсотків стосується лише тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду і виконання практичного завдання, тоді як тестування когнітивних здібностей виключене з цього обмеження - тобто законодавець свідомо надав Комісії ширшу дискрецію щодо третього етапу іспиту.

78. Закон № 1402-VIII, як акт вищої юридичної сили, розрізняє два самостійні терміни: «прохідний бал» та «середній допустимий бал», наділяючи їх різним правовим змістом і різними наслідками. Успішне складення третього етапу іспиту пов`язується з набранням середнього допустимого бала (у цьому доборі - 55 відсотків, або 33 бали). Допуск до наступного етапу пов`язується з набранням прохідного бала, який може бути вищим. Тож досягнення середнього допустимого бала є необхідною, але не достатньою умовою для проходження до четвертого етапу іспиту. Ототожнення цих двох понять, на яке фактично спрямована позиція заявниці, суперечить Закону.

79. Потрібно зазначити, що Закон № 1402-VIII не встановлює конкретного числового значення ні середнього допустимого бала, ні прохідного бала за результатами тестування когнітивних здібностей, а надає ВККС повноваження визначати їх самостійно. Частина п`ята статті 74 зобов`язує Комісію встановити середній допустимий бал; частина шоста - прохідний бал з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір. Таке законодавче рішення є свідомим і відображає специфіку конкурсних процедур: законодавець не міг і не мав наміру наперед фіксувати числові пороги, що залежать від конкретної конкурентної ситуації під час кожного добору.

80. Отже, законодавець наділив Комісію дискреційними повноваженнями у визначенні конкретного значення прохідного бала для допуску кандидатів до наступного етапу іспиту. Реалізація цих повноважень не може бути переглянута судом у порядку повторної оцінки доцільності рішення - суд перевіряє лише дотримання встановлених законом меж дискреції та процедурних вимог.

Щодо правомірності встановлення прохідного бала

81. Щодо суті спору потрібно зазначити, що Комісія рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 призначила кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів у межах добору.

82. Цим рішенням Комісія встановила прохідний бал кожного етапу кваліфікаційного іспиту, у тому числі третього (тестування когнітивних здібностей), визначивши, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів - для місцевого загального суду; 400 кандидатів - для місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів - для місцевого господарського суду.

83. Додатково Комісія, ураховуючи кількість вакантних посад та кількість осіб, які виявили намір узяти участь у доборі, вважала за необхідне встановити прохідний бал з урахуванням двох критеріїв, а саме:

- відсотка від максимально можливого бала за кожен етап кваліфікаційного іспиту;

- співвідношення кількості кандидатів на посаду судді та суддів, які успішно складуть етап кваліфікаційного іспиту, до кількості прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, з урахуванням яких оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду.

84. Застосування саме цих критеріїв є не лише логічно виправданим, а й прямо вимагається законом. Частина шоста статті 74 Закону № 1402-VIII зобов`язує враховувати кількість посад під час визначення прохідного бала. Відповідно, Комісія правомірно пов`язала прохідний бал не з конкретною наперед визначеною цифрою, а з дотриманням сукупно двох умов: набранням мінімально допустимого бала та потраплянням за рейтингом до визначеного числа кандидатів. Такий підхід забезпечує гнучкість процедури відповідно до реальної конкурентності кожного добору.

85. Добір на посаду судді має конкурентний характер, а прохідний бал виконує функцію інструменту відбору в умовах обмеженої кількості посад. На цьому Велика Палата Верховного Суду наголошувала у своїх попередніх постановах, зокрема від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25, від 07 травня 2026 року у справі № 990/482/25, від 14 травня 2026 року у справі № 990/439/25.

86. Недосягнення позивачкою установленого прохідного бала є достатньою і єдиною підставою для недопущення її до наступного етапу. Закон не вимагає, щоб різниця між результатом кандидата та прохідним балом перевищувала будь?який визначений поріг «суттєвості».

87. Установлення прохідного бала з тестування когнітивних здібностей на рівні, вищому за середній допустимий бал, узгоджується з природою конкурсної процедури добору та метою кваліфікаційного іспиту - забезпечити відбір осіб, найбільш здатних здійснювати правосуддя, в умовах обмеженої кількості посад.

88. Рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 установлено середній допустимий бал третього етапу - 55 відсотків від максимально можливого бала, або 33 бали. Прохідний бал визначено за тим самим механізмом: до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали не менше 55 відсотків максимального бала, у кількості не більше 2 800 кандидатів для місцевого загального суду, 400 - для адміністративного та 400 - для господарського суду.

89. Значення прохідного бала може збігатися із середнім допустимим балом - якщо кількість кандидатів, що подолали цей поріг, виявиться меншою за встановлену максимальну кількість. Якщо ж кількість таких кандидатів перевищує ліміт, прохідний бал визначається фактичними результатами тестування в межах рейтингу. Саме це і відбулося у цьому доборі: рівень конкуренції зумовив прохідний бал, вищий за мінімально допустимий.

90. За результатами тестування когнітивних здібностей, з урахування усіх вимог, установлених Комісією, прохідний бал для кандидатів, які виявили намір бути призначеними або переведеними до місцевого загального суду, становить 34,69.

91. Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 набрала 33,80 бала, що підтверджує успішне набрання середнього допустимого бала та успішне складення нею третього етапу іспиту. Втім установленого прохідного бала позивачка не досягла. Відповідно до закону та встановленої Комісією процедури, ОСОБА_1 правомірно не було допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду.

92. Велика Палата Верховного Суду резюмує, що допуск позивачки до наступного етапу в обхід установленого прохідного бала порушував би принцип рівності учасників іспиту та їх законні очікування на застосування єдиного підходу до оцінювання. Фактично позивачка просить суд надати їй привілейоване становище шляхом допуску її до наступного етапу, незважаючи на ненабрання нею прохідного бала. Втім конкурсна процедура виключає будь-яке індивідуальне коригування результатів, оскільки воно підриває об`єктивність добору загалом та суперечить меті кваліфікаційного іспиту.

93. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувані дії ВККС є правомірними, вчиненими з дотриманням вимог законодавства, а доводи позивачки не спростовують законності прийнятих рішень.

94. Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, порушенням ним принципів рівності та змагальності сторін у зв`язку з прийняттям відзиву на позов без наявності доказів його відправлення позивачці.

95. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 162 КАС України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

96. На виконання зазначеного припису Комісія надала суду першої інстанції витяг з реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції від 10 листопада 2025 року. Процесуальний закон не зобов`язує відповідача надавати суду докази отримання позивачем відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього доказами, а зобов`язує надати лише документи, що підтверджують його надіслання, що й було виконано відповідачем у цій справі.

97. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржуване рішення ВККС є вмотивованим, ухвалене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, а також відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.

98. Суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного іспиту, та дотримався норм процесуального права.

99. Згідно із частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

100. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

101. Згідно із частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

102. Оскільки наведені в апеляційній скарзі позивачки доводи не спростовують викладених у рішенні суду першої інстанції висновків, то апеляційну скаргу ОСОБА_1 потрібно залишити без задоволення.

103. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

104. З огляду на те, що за результатами апеляційного перегляду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду