ПОСТАНОВА
головуючого Смоковича М. І.,
суддів Кашпур О. В., Радишевської О. Р.
розглянув у письмовому провадженні у суді касаційної інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року, ухваленого у складі головуючого судді Дмитрука В. В., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Шинкар Т. І., суддів: Довгої О. І., Запотічного І. І.
І. Суть спору
1. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУНП у Волинській області), в якому просить:
1.1. визнати протиправними та скасувати наказ ГУНП у Волинській області від 24 жовтня 2024 року № 2933/в "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКП Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_1 " в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ від 31 жовтня 2024 року № 444 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції на підставі пункту 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";
1.3. поновити на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області;
1.4. стягнути середній розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 01 листопада 2024 року по день поновлення на службі.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він, починаючи з 23 травня 2014 року, проходив службу в органах внутрішніх справ та з 2015 року на службі в поліції на різних посадах, останню з яких обіймав посаду оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області.
Однак, наказом ГУНП у Волинській області від 31 жовтня 2024 року № 444 о/с «По особовому складу» позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6, тобто у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) та частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Позивач зазначає, що підставою вказаного наказу слугував висновок дисциплінарної комісії від 24 жовтня 2024 року № 42087-2024 за результатами службового розслідування та цього ж дня ГУНП у Волинській області видано наказ № 2933/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_1 та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією».
Позивач стверджує, що висновок дисциплінарної комісії від 24 жовтня 2024 року № 42087-2024, яким його рекомендовано притягнути до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції є необґрунтованим та необ`єктивним, оскільки дисциплінарною комісією не доведено, що він навмисно та свідомо не виконав наказу ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск «Про відрядження та припинення відрядження/повернення поліцейських ГУНП у Волинській області до/зі складу зведеного батальйону Національної поліції України «ЗАХІД», адже позивач перебував на лікарняному, про що свідчать медичні висновки від 08 жовтня 2024 року № 3C73-9XMX-3T4H-С6В9, від 11 жовтня 2024 року № 4Н4Е-Т73М-9ВЕ9-7НТР та від 15 жовтня 2024 року № 68EB-88ТЕ-7ME7-8K93 дійсність яких не оспорюється, а вказані підстави, на думку позивача, підтверджують поважність причин невиконання наказу та спростовують припущення дисциплінарної комісії про навмисний та свідомий характер невиконання наказу начальника ГУНП у Волинській області.
Крім того, позивач вказує на те, що він повідомив безпосереднього керівника т.в.о. начальника ВКП Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 про поважність причини невиконання наказу від 08 жовтня 2024 року відповідно до частини другої статті 5 Дисциплінарного статуту.
Разом з цим позивач зазначає, що після завершення лікування він прибув до керівництва УПД ГУНП у Волинській області та свого безпосереднього керівника т.в.о. начальника ВКП Луцького РУП ГУНП у Волинській області та заявив про готовність виконати наказ начальника ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск «Про відрядження та припинення відрядження/повернення поліцейських Головного управління Національної поліції у Волинській області до/зі складу зведеного батальйону Національної поліції України «ЗАХІД», однак керівництвом ГУНП у Волинській області безпідставно видано оскаржуваний наказ від 24 жовтня 2024 року № 2933/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКП Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_1 » та наказ про його виконання від 31 жовтня 2024 року № 444 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції.
Вважаючи, що звільнення є безпідставним, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про поновлення його на посаді.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 у період із 23 травня 2014 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2024 року у Національній поліції України.
4. У період із 06 серпня 2022 року по 31 жовтня 2024 року ОСОБА_1 обіймав посаду оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області, маючи звання капітана поліції.
5. Наказом ГУНП у Волинській області від 11 жовтня 2024 року № 1078 призначено службове розслідування з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин невиконання оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітаном поліції ОСОБА_1 вказівки Національної поліції України від 07 жовтня 2024 року № 9970 дск "Про відрядження та припинення відрядження поліцейських", наказу ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск "Про відрядження та припинення відрядження/повернення поліцейських Головного управління Національної поліції у Волинській області до/зі складу зведеного батальйону Національно поліції України "ЗАХІД".
6. В ході службового розслідування встановлено, що 09 жовтня 2024 року за вх. № 34833-2024 на ім`я начальника ГУНП у Волинській області полковника поліції Сліпчука О. С. надійшов рапорт начальника управління превентивної діяльності ГУНП у Волинській області підполковника поліції ОСОБА_3 про те, що 08 жовтня 2024 року оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Луцького районного управління поліції ГУНІ у Волинській області капітан поліції ОСОБА_1 не прибув на інструктаж, який о 20.00 проводився у дворі ГУНП у Волинській області з особовим складом, який відбував у відрядження з 08.10.2024 до складу зведеного батальйону НПУ «ЗАХІД», який включений до складу Зведеного загону при ГУНП в Сумській області.
Факт неприбуття капітана поліції ОСОБА_1 для участі в інструктажі підтверджується актом від 08 жовтня 2024 року № 34311-2024 про невиконання вимог наказу ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск.
У наданих поясненнях старший інспектор відділу охорони публічного порядку, масових та охоронних заходів управління превентивної діяльності ГУНП у Волинській області майор поліції ОСОБА_4 зазначив, що 07 жовтня 2024 року зателефонував до капітана поліції ОСОБА_1 та повідомив, що 08 жовтня 2024 року останній має відбути у відрядження до зведеного батальйону НПУ «ЗАХІД» та ввечері цього ж дня відбудеться інструктаж особового складу. В ході розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 , що він зараз несе службу з ТЦК, в нього хворі батьки, і він має намір переїхати в іншу область. Під час розмови ОСОБА_1 на стан здоров`я не скаржився.
Так, 08 жовтня 2024 року заступником начальника управління поліції з превентивної діяльності Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітаном поліції ОСОБА_6 затверджено розстановку особового складу по забезпечені публічної безпеки та порядку на території обслуговування Луцького РУП ГУНП у Волинській області (№ 34188-2024 від 08.10.2024), згідно з якою створено 12 груп оповіщення (по зверненнях ТЦК та СП), час несення служби визначено з 06.00 до окремої вказівки. В групу оповіщення № 11 (по зверненнях ТЦК та СП), позивний «Ескадра-11» включено капітана поліції ОСОБА_1
08 жовтня 2024 року на території ІНФОРМАЦІЯ_1 під час спілкування із працівниками поліції, які були задіяні на інструктажі будь-яких скарг чи пропозицій не надходило, про обставини погіршення стану здоров`я ніхто не звертався, в т.ч. ОСОБА_1 , який разом з військовослужбовцями ТЦК СП відбув для несення служби відповідно до поставлених завдань та жодних заперечень щодо неможливості несення ним служби не висловлював.
З цього приводу пояснення надали військовослужбовці, які несуть службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , старший стрілець старший сержант ОСОБА_7 та стрілець солдат ОСОБА_8 , які повідомили, що вони були включені в групу оповіщення № 11 разом із капітаном поліції ОСОБА_1 , з яким знайомі особисто, оскільки до 08 жовтня 2024 року неодноразово несли службу з ОСОБА_1 в групах оповіщення.
Згідно з матеріалами службового розслідування старший оперуповноважений відділу розкриття злочинів проти власності Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_9 , на якого наказом ГУНП у Волинській області від 02 жовтня 2024 року № 398 о/с покладено тимчасове виконання обов`язків начальника ВКП Луцького РУП ГУНП у Волинській області, 08 жовтня 2024 року близько о 09 год. 30 хв. ОСОБА_9 зателефонував до ОСОБА_10 , ОСОБА_1 та повідомив, що останнім необхідно негайно прибути до Луцького РУП (не пізніше 11 год. 00 хв.).
Як пояснили військовослужбовці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вони разом з ОСОБА_1 вранці 08 жовтня 2024 року після завершення інструктажу несли службу в районі вулиці Львівської та мікрорайону ДПЗ м. Луцька, пересувалися на автомобілі марки Фольксваген TS (водій - ОСОБА_8 ). Близько 09 год. 30 хв. до ОСОБА_1 на мобільний телефон зателефонували. Після телефонного дзвінка ОСОБА_1 , який не повідомляв щодо скарг з приводу поганого самопочуття, почав скаржитися на стан свого здоров`я та повідомив, що він буде скаржитися з приводу свого майбутнього відрядження.
Після завершення несення служби в групі оповіщення вказані військовослужбовці, на прохання ОСОБА_1 , на автомобілі марки Фольксваген TS відвезли капітана поліції ОСОБА_1 на Київський майдан, де висадили його з автомобіля близько 10 год. 30 хв. 08 жовтня 2024 року.
Таким чином, ОСОБА_1 вказівку керівника ( ОСОБА_9 ) не виконав, у Луцьке РУП не направився (військовослужбовці ОСОБА_7 , ОСОБА_8 готові були завезти його в Луцьке РП), а близько 10 год. 30 хв. звернувся до сімейного лікаря КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» ОСОБА_11 (м. Луцьк, пр-т Волі, 66А, каб. № 306) (рапорт старшого інспектора з ОД ВП ГУНП у Волинській області підполковника поліції Філюка А. В. від 21 жовтня 2024 року № 40276-2024).
Відповідно до інформації, наданої з Комунального підприємства «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» (лист від 21.10.2024 №3071/2.824), згідно із записами в ЕСОЗ, ОСОБА_1 звертався до сімейного лікаря 08 жовтня 2024 року о 10 год. 28 хв., лікарняний листок відкрито 08 жовтня 2024 року о 10 год. 32 хв.
Начальник управління превентивної діяльності ГУНП майор поліції ОСОБА_3 пояснив, що 08 жовтня 2024 року до УПД ГУНП надійшов наказ ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск «Про відрядження та припинення відрядження/повернення поліцейських ГУНП у Волинській області до/зі складу зведеного батальйону Національної поліції України «ЗАХІД», який включений до складу Зведеного загону при ГУНП в Сумській області».
Пунктом 7 наказу від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск передбачено, що інструктаж особового складу, який відбуває у відрядження, необхідно провести о 20 год. 00 хв. 08 жовтня 2024 року.
Близько 11 год. 20 хв. 08 жовтня 2024 року в присутності всіх осіб (поліцейських), які відряджаються згідно із цим наказом, ОСОБА_3 чітко, розбірливо та повільно зачитав повний зміст наказу від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск. Всі поліцейські, які мали відбувати у відрядження, прибули в однострої і без явних ознак поганого самопочуття. До оголошення ОСОБА_3 наказу чи під час того, як він його зачитував, ніхто із присутніх не скаржився на стан свого здоров`я. Оскільки зміст наказу всім присутнім поліцейським, які відряджалися, був зрозумілий, він запропонував кожному поставити підпис (розписатися) у відомості про ознайомлення з даним наказом (далі - відомість).
Під час проставлення підписів у відомості оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінального пошуку Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що він погано себе почуває та з 08 жовтня 2024 року перебуває на лікарняному, тому не може поставити підпис про ознайомлення з наказом у відомості. На запитання ОСОБА_3 , чому він, будучи на лікарняному, перебуває на робочому місці (на службі) у добовому наряді в однострої, ОСОБА_1 відповісти не зміг. На запитання ОСОБА_3 про те чи повідомляв він свого керівника про лікарняний, ОСОБА_1 відповів, що ще не встиг його про це повідомити.
При цьому будь-яких підтверджуючих документів про факт відкриття лікарняного ОСОБА_1 не надав. Враховуючи вищевказане, у ОСОБА_3 виник сумнів щодо дійсності перебування ОСОБА_1 на лікарняному, тому він повторно запитав у останнього, чи буде він розписуватися (ставити) підпис у відомості про ознайомлення з наказом. ОСОБА_1 повідомив, що він не відмовляється ставити підпис у відомості, однак він не може це зробити, оскільки він перебуває на лікарняному.
Ознайомлення поліцейських ГУНП у Волинській області, які відряджались до зведеного батальйону НПУ «ЗАХІД», проводилось на міні боді-камеру Patrul Х-04, номенклатурний №1312.
Як встановлено в ході службового розслідування, лише капітан поліції ОСОБА_1 08 жовтня 2024 року відмовився від виконання наказу ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск та не відбув у відрядження до складу зведеного батальйону Національної поліції України «ЗАХІД».
7. Наказом ГУНП у Волинській області від 24 жовтня 2024 року № 2933/в за порушення службової дисципліни, Присяги поліцейського, передбаченої частиною першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" в частині негідного несення високого звання поліцейського та невиконання службових обов`язків, невиконання частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту в частині невиконання наказу керівника, пунктів 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині невиконання Присяги, невиконання наказу керівника, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині порушення обов`язку виконати наказ та недотримання Присяги, а також підриву авторитету Національної поліції України, що, крім того, полягло у вчиненні навмисних та свідомих дій, з метою невиконання наказу ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск "Про відрядження та припинення відрядження/повернення поліцейських ГУНП у Волинській області до/зі складу зведеного батальйону Національної поліції України "ЗАХІД", який включений до складу Зведеного загону при ГУНП в Сумській області", до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
8. 31 жовтня 2024 року начальник ГУНП у Волинській області видав наказ про реалізацію дисциплінарного стягнення № 444 о/с "По особовому складу", яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції 31 жовтня 2024 року на підставі пункту 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
9. Із наказом ГУНП у Волинській області від 24 жовтня 2024 року № 2933/в "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_1 та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією" ОСОБА_1 ознайомлений 31 жовтня 2024 року та зазначив, що з результатами службового розслідування не погоджується.
10. Відповідно до наказу ГУНП у Волинській області від 31 жовтня 2024 року № 444 о/с "По особовому складу" капітана поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", з 31 жовтня 2024 року.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року, в позові відмовлено.
12. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з факту умисного створення ОСОБА_1 передумов для невиконання наказу керівника ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с, яке мало місце у період запровадження правового режиму воєнного стану і полягав в ухиленні від виконання завдань поліцейської служби.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до наданої інформації КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» КП «МО ЛМТГ» від 21 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 звернувся до сімейного лікаря 08 жовтня 2024 року о 10 год. 28 хв., лікарняний листок відкрито 08 жовтня 2024 року о 10 год. 32 хв., тоді як старший оперуповноважений відділу розкриття злочинів проти власності Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_9 , на якого наказом ГУНП у Волинській області від 02 жовтня 2024 року № 398 о/с покладено тимчасове виконання обов`язків начальника ВКП Луцького РУП ГУНП у Волинській області, 08 жовтня 2024 року близько о 09 год. 30 хв. зателефонував до ОСОБА_10 , ОСОБА_1 та повідомив, що останнім необхідно негайно прибути до Луцького РУП (не пізніше 11 год. 00 хв.).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 у період запровадження правового режиму воєнного стану обрав пасивну поведінку, чим на власному прикладі показав повне нехтування та зневажання своїм статусом та посадою поліцейського, безвідповідальним відношенням до своїх службових обов`язків, що є грубим порушенням службової дисципліни та абсолютно дискредитує ОСОБА_1 як поліцейського.
13. Зазначена позиція була підтримана і Восьмим апеляційним адміністративним судом, який переглянув рішення суду першої інстанції та залишив її без змін.
IV. Касаційне оскарження
14. Позивач подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої, підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
15. Так, автор скарги вказує на неврахування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні висновків Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 77 КАС України, викладених у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 560/751/17, від 18 квітня 2018 року у справі № 826/19844/16, від 29 квітня 2018 року у справі № 161/5372/17 у подібних правовідносинах.
Автор касаційної скарги стверджує, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо умисного невиконання позивачем наказу керівника ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с за наявності медичних висновків від 08 жовтня 2024 року, від 11 жовтня 2024 року та від 15 жовтня 2024 року, які підтверджують тимчасову непрацездатність позивача є хибним, оскільки позивач фактично перебував на лікарняному, у зв`язку з чим не відбув у відрядження з урахуванням зафіксованого належними доказами стану його здоров`я.
Крім того, автор скарги наголошує, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.
16. Верховний Суд ухвалою від 05 січня 2026 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
17. Представник ГУНП у Волинській області подала відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
18. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарним статутом.
21. Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту та означає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
22. За змістом частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
23. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
24. При цьому дисциплінарним проступком, у розумінні статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
25. Нормами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
26. В силу частин другої, третьої та десятої статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
27. Так, статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено основні обов`язки поліцейського, а саме: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
28. За правилами встановленими статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
29. В силу статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
30. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
VI. Позиція Верховного Суду
31. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
32. У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у зв`язку зі застосуванням до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, Присяги поліцейського, передбаченої частиною першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту в частині невиконання наказу керівника, пунктів 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, що фактично виразилося у невиконанні наказу керівника, що негативно вплинуло на авторитет поліції як органу державної влади.
33. На думку відповідача, ОСОБА_1 вчинив навмисні та свідомі дії з метою невиконання наказу ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск "Про відрядження та припинення відрядження/повернення поліцейських ГУНП у Волинській області до/зі складу зведеного батальйону Національної поліції України "ЗАХІД", який включений до складу Зведеного загону при ГУНП в Сумській області".
34. До такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що 07 жовтня 2024 року до ГУНП у Волинській області надійшла вказівка Національної поліції України від 07 жовтня 2024 року № 9970 дск «Про відрядження та припинення відрядження поліцейських», в якій зазначено про відрядження з 08 жовтня 2024 року до ГУНП в Сумській області для виконання завдань у складі зведеного батальйону Національної поліції України «ЗАХІД», який включений до складу Зведеного загону при ГУНП в Сумській області, поліцейських ГУНП у Волинській області із зазначенням конкретних прізвищ та посад. На виконання вищевказаної вказівки видано наказ ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск «Про відрядження та припинення відрядження/повернення поліцейських ГУНП у Волинській області до/зі складу зведеного батальйону Національної поліції України «ЗАХІД», який включений до складу Зведеного загону ГУНП в Сумській області», в якому зазначено про відрядження з 08 жовтня 2024 року поліцейських Головного управління Національної поліції у Волинській області, зазначених у вказівці Національної поліції України від 07 жовтня 2024 року № 9970 дск «Про відрядження та припинення відрядження поліцейських». 08 жовтня 2024 року особовий склад, який відбував у відрядження, був ознайомлений з наказом ГУНП під відеозапис та особистий підпис у відомості про ознайомлення з наказом ГУНП, однак, оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_1 був ознайомлений лише під відеозапис, а особистий підпис у відомості про ознайомлення з наказом ГУНП, не проставив. В подальшому, на 20 год. 00 хв. 08 жовтня 2024 року для участі в інструктажі, який проводився у дворі ГУНП у Волинській області з особовим складом, який відбував у відрядження з 08 жовтня 2024 року до складу зведеного батальйону НПУ «ЗАХІД», який включений до складу Зведеного загону при ГУНП в Сумській області, капітан поліції ОСОБА_1 не прибув та у відрядження до складу зведеного батальйону Національної поліції України «ЗАХІД», який включений до складу Зведеного загону при ГУНП в Сумській області, не відбув. Факт неприбуття капітана поліції ОСОБА_1 для участі в інструктажі підтверджується актом від 08 жовтня 2024 року № 34311-2024 про невиконання вимог наказу Головного управління Національної поліції України від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск.
35. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач був зобов`язаний не допускати вчинків, які несумісні з вимогами, що пред`являються до професійних і моральних якостей працівника поліції або підривають авторитет поліції.
При цьому суди попередніх інстанцій констатували умисність невиконання позивачем наказу ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск «Про відрядження та припинення відрядження/повернення поліцейських ГУНП у Волинській області до/зі складу зведеного батальйону Національної поліції України «ЗАХІД», що фактично й слугувало підставою для його звільнення.
36. З аналізу правових норм, які регулюють особливості проходження служби в поліції висновується, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
37. При цьому дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
38. Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
39. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
40. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
41. В аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати, насамперед, склад дисциплінарного проступку в його діях, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні ним службової дисципліни.
42. З огляду на обставини цієї справи, суди попередніх інстанцій мали вирішити питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, встановивши чи відбулось невиконання наказу ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск «Про відрядження та припинення відрядження/повернення поліцейських ГУНП у Волинській області до/зі складу зведеного батальйону Національної поліції України «ЗАХІД», а також у разі його невиконання встановити причини невиконання наказу щодо відрядження позивача.
43. У справі, що розглядається, Верховний Суд також враховує, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
44. Адміністративний суд у силу вимог статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
45. Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати, насамперед, у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
46. Варто зазначити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
47. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, висновується, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
48. Порушення Присяги варто розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
49. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.
50. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
51. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
52. Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Одночасно з цим, застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
53. Стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися, насамперед, на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
54. В аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.
55. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення слугувало скоєння ним дисциплінарного проступку у виді порушення службової дисципліни, що підриває довіру та авторитет органів поліції та є несумісними із подальшим проходженням служби.
При цьому суди попередніх інстанцій врахували покази свідків, надані під час проведення службового розслідування.
56. Варто зазначити, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
Натомість на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.
Таким чином, обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
57. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17, на яку вказує автор касаційної скарги.
58. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не виконав наказу ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск.
59. Дійсно, матеріалами справи підтверджується вказаний факт та не заперечується позивачем.
60. Однак, варто зауважити, що звільнення позивача фактично ґрунтується на висновках про умисність невиконання наказу ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск «Про відрядження та припинення відрядження/повернення поліцейських ГУНП у Волинській області до/зі складу зведеного батальйону Національної поліції України «ЗАХІД».
61. Водночас як стверджує автор касаційної скарги, у 2015 році позивач отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 07 липня 2015 року, яке додано до матеріалів справи. Крім того, позивач стверджує, що нагороджений державною відзнакою Президента України за участь в антитерористичній операції, що фактично свідчить про бойовий досвід позивача.
62. Щодо невиконання наказу ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск «Про відрядження та припинення відрядження/повернення поліцейських ГУНП у Волинській області до/зі складу зведеного батальйону Національної поліції України «ЗАХІД», що слугувало фактичною підставою для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарної відповідальності у виді звільнення, варто зауважити, що матеріалами справи підтверджується факт перебування позивача на лікарняному, про що свідчать медичні висновки від 08 жовтня 2024 року № 3C73-9XMX-3T4H-С6В9, від 11 жовтня 2024 року № 4Н4Е-Т73М-9ВЕ9-7НТР та від 15 жовтня 2024 року № 68EB-88ТЕ-7ME7-8K93, дійсність яких не оспорюється, а вказані підстави цілком підтверджують поважність причин невиконання наказу ГУНП у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск «Про відрядження та припинення відрядження/повернення поліцейських ГУНП у Волинській області до/зі складу зведеного батальйону Національної поліції України «ЗАХІД».
63. Пунктом 7 наказу від 08 жовтня 2024 року № 405 о/с дск «Про відрядження та припинення відрядження/повернення поліцейських ГУНП у Волинській області до/зі складу зведеного батальйону Національної поліції України «ЗАХІД» передбачено, що інструктаж особового складу, який відбуває у відрядження, необхідно провести о 20 год. 00 хв. 08.10.2024.
64. Як свідчать матеріали справи, позивач на інструктаж особового складу не з`явився.
65. Натомість згідно з інформацією, наданої з Комунального підприємства «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» (лист від 21.10.2024 №3071/2.824), відповідно до записів в ЕСОЗ, ОСОБА_1 звертався до сімейного лікаря 08.10.2024 о 10:28, лікарняний відкрито 08.10.2024 о 10 год. 32 хв.
66. Під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.
67. Самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення у чому саме полягає таке порушення.
68. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі № 480/9492/20.
69. У справі ж, що розглядається, суди попередніх інстанцій, погодившись із висновками службового розслідування про порушення позивачем службової дисципліни, не взяли до уваги причини невиконання позивачем наказу, не встановили чи містить висновок службового розслідування обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв`язку між неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, зокрема, чи наявний в діях позивача склад дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено позивачем; наявність вини позивача та ступень її тяжкості, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності.
70. Верховний Суд уже наголошував на тому, що будь-які фактори не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України та не виключає необхідність з`ясувати і встановлювати саме наявність складу дисциплінарного проступку в діяннях поліцейського (постанова від 09 лютого 2022 року у справі № 160/12290/20).
71. З огляду на приписи статті 242 КАС України обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
72. Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
73. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
74. Своєю чергою, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.
75. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
76. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.
ІV. Судові витрати
77. Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд