ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 520/7422/24

1. У березні 2024 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про застосування адміністративно-господарського штрафу № 035342 від 16 січня 2024 року.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірна постанова є протиправною та такою, що порушує права позивача, оскільки автомобіль, на якому здійснювались перевезення, не повинен був бути оснащеним тахографом, оскільки водії ведуть індивідуальну книжку водія.

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року позовні вимоги задоволено. Скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про застосування адміністративно господарського штрафу № 035342 від 16 січня 2024 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1 211,20 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн.

4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року.

6. Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження за скаргою ФОП ОСОБА_1

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. 13 жовтня 2023 року керуючись Законом України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року (далі - Порядок № 1567), на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області та направлення на перевірку № 000116 від 08 грудня 2023 року, співробітниками проводилась рейдова перевірка на а/д Н-08 440 км + 330 м.

8. Перевірено транспортний засіб марки VOLSKSWAGEN, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

9. У водія на момент проведення перевірки при наданні послуг з нерегулярних пасажирських перевезень транспортним засобом встановлено відсутність оформленого протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

10. У зв`язку з виявленням вказаного порушення, державними інспекторами складено акт № АР005964 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13 грудня 2023 року. Водій з актом ознайомлений, зазначив свою незгоду, отримав копію.

11. 15 січня 2024 позивачем направлено до відповідача заперечення до акту № АР005964 від 13 грудня 2023 року, зареєстроване у Відділі державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях за № 1474/0/22-24 від 15 січня 2024 року, щодо закриття справи про порушення у зв`язку з відсутністю порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом вчинених фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , оскільки транспортний засіб не обладнаний тахографом, а водії ведуть індивідуальну книжку водія.

12. 16 січня 2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 035342, якою накладено на позивача штраф у розмірі 17000,00 грн.

13. 16 січня 2024 року листом № 134/38/23-24 Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила, що відповідно пункту 6.1 Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

14. 23 січня 2024 року позивачем подано скаргу до Державної служби України з безпеки на транспорті щодо оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16 січня 2024 року за № 035342.

15. 02 лютого 2024 року листом № 1648.3.1/15-24 Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила, що постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16 січня 2024 року за № 035341 та від 16 січня 2024 року за № 035342 залишаються без змін, а скарги без задоволення. Відмову обґрунтовано тим, що вимоги пункту 6.1 Положення про робочий час саме для автобусів, які здійснюють пасажирські перевезення на маршрутах протяжністю понад 50 км та вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн, встановлення тахографів є обов`язком, а не правом. Пункт 6.3 Положення про робочий час щодо можливості використання контрольної книжки водія, стосується інших транспортних засобів, які не згадуються у пункті 6.1 Положення про робочий час.

16. Позивач, не погодившись зі спірною постановою, оскаржив її до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що спірна постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню. Суд зазначив, що позивач під час перевезення пасажирів транспортним засобом НОМЕР_2 не повинен був оформлювати протокол перевірки та адаптації тахографа через його відсутність в транспортному засобі, а лише водії повинні вести індивідуальну книжку водія. Крім того суд наголосив, що в матеріалах справи наявні відомості щодо транспортного засобу надані виробником за VIN-кодом ТЗ, де на сторінці 9 в графі 9NA зазначено «without tachograph», що в перекладі означає «без тахографа».

18. При ухваленні рішення суд першої інстанції керувався правовими висновками, викладеним Верховним Судом у постановах від 31 жовтня 2023 року у справі № 440/17062/21, від 14 грудня 2023 року у справі № 340/5660/22, від 10 травня 2019 року у справі № 816/124/17 та від 19 березня 2020 року у справі № 823/1199/17.

19. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зазначив, що позивачем надаються послуги з нерегулярних пасажирських перевезень за міжміським/міжобласним маршрутом "Запоріжжя-Харків", що становить більше 50 км, а тому, згідно з вимогами пункту 6.1 Положення № 340, такий транспортний засіб, в обов`язковому порядку повинен був бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а для водіїв таких автомобілів, крім оформлення документів, визначених статтею 39 Закону № 2344-III, обов`язковою також була наявність документів, передбачених Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24 червня 2010 року (далі - Інструкція № 385), зокрема, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. З огляду на відсутність таких документів, контролюючий орган обґрунтовано встановив порушення статті 39 Закону № 2344-III.

20. При ухваленні оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції керувався правовими висновками, сформованими Верховним Судом у постановах від 19 березня 2020 року у справі № 823/1199/17, від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17.

21. Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статі 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

22. Скаржник зазначає, що діюче законодавство передбачає, що транспортний засіб повинен бути обладнаний тахографом. Єдиним виключенням є відсутність тахографа, і в такому випадку водій зобов`язаний мати при собі та заповнювати (вносити дані) до індивідуальної книжки водія. А тому суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував пункт 6.3. Положення № 340.

23. Окрім того, суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не врахував правові висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 6.3 Положення № 340, викладені в постановах від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17, від 19 березня 2020 року у справі № 823/1199/17, від 14 грудня 2023 року у справі № 340/5660/22.

24. Службою подано відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. У відзиві вказано, що у випадку, передбаченому пунктом 6.1. Положення № 340, ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов`язок автомобільного перевізника використовувати для цього перевезення лише автомобіль обладнаний тахографом, а водія мати відповідні документи, які підтверджують його використання. Враховуючи імперативні вимоги пункту 6.1. Положення № 340, саме для обладнання транспортних засобів для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, встановлення тахографів є обов`язком, а не правом.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

26. Спірні правовідносини виникли щодо застосування 16 січня 2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях адміністративно-господарського штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за порушення законодавства про автомобільний транспорт, що полягало у відсутності у водія під час здійснення перевірки оформленого протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

27. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку щодо протиправності накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу.

28. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, вказав на правомірність накладення такого штрафу.

29. Верховний Суд вважає висновок суду апеляційної інстанції помилковим з огляду на таке.

30. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон № 2344-III.

32. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

33. В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

34. Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

35. Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

36. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

37. За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

38. Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону № 2344-III; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

39. Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

40. Згідно з частинами першою-другою статті 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень, зокрема: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

41. Аналіз статті 39 Закону № 2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем, при визначенні документів для здійснення регулярних пасажирських перевезень, не встановлено їх вичерпний перелік, а тому до переліку документів для здійснення регулярних пасажирських перевезень, визначених статтею 39 Закону № 2344-ІІІ, віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.

42. Згідно з положеннями статті 40 Закону № 2344-ІІІ водій автобуса зобов`язаний, серед іншого, мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

43. Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону № 2344-III та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту та зв`язку України затверджено Положення № 340.

44. Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (пункт 1.2. Положення № 340).

45. За правилами пункту 1.3. Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

46. Приписами пункту 1.4. Положення № 340 передбачено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств; закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності.

47. Відповідно до пункту 6.1. Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (пункт 6.3. Положення № 340).

48. Згідно з пунктом 7.1. Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

49. Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

50. Абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-III передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

51. Спірні правовідносини виникли у зв`язку прийняттям відповідачем постанови про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

52. Підставою для накладення штрафу згідно з вказаними постановами стало порушення позивачем вимог пункту 6.1 Положення № 340 - відсутність у водія транспортного засобу на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

53. Насамперед слід зауважити, що предметом рейдової перевірки у цій справі був автобус, що використовуються для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км (а не вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн).

54. У постанові від 11 березня 2020 року у справі № 823/1199/17 Верховний Суд, аналізуючи положення статті 18 Закону № 2344-III, пунктів 6.1., 6.3. Положення № 340, зазначив, що згідно з визначенням цього Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

55. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

56. Отже, відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, за наявності індивідуальної контрольної книжки водія, не свідчить про відсутність у перевізника документів, передбачених законодавством.

57. Якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом водій зобов`язаний вести облік робочого часу за допомогою індивідуальної контрольної книжки. Водночас водій не може посилатися на наявність індивідуальної контрольної книжки, якщо він не пред`явив її інспектору під час перевірки.

58. Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

59. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 19 травня 2026 року у справі № 420/13670/24, від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17, від 19 березня 2020 року у справі № 823/1199/17, 14 грудня 2023 року у справі № 340/5660/22.

60. У відповідності до пункту «а» пункту 1 статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

61. Згідно з пунктом 3 статті 10 цієї Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

62. Приписи пункту «а» частини першої статті 10 вказаної Конвенції, на думку колегії суддів, є універсальними для будь-якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

63. Водночас ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі таких, протяжність маршруту яких становить понад 50 км.

64. Водії, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

65. Верховний Суд у постанові від 10 липня 2025 року у справі № 620/5897/23 зазначив, що у ситуації, коли тахограф у транспортному засобі був відсутній, позивач мав право вести облік режиму праці та відпочинку водіїв за допомогою індивідуальної контрольної книжки. Ненадання під час перевірки такого документа свідчить про невиконання позивачем вимог, визначених статтею 48 Закону № 2344-III. Згідно зі статтею 49 Закону № 2344-III водій зобов`язаний мати при собі й пред`являти під час перевірки документи, які підтверджують облік режиму праці та відпочинку.

66. Верховний Суд не стверджує про подібність правовідносин у справі № 620/5897/23 та у справі, що розглядається, а використовує указаний підхід щодо обов`язку водія мати при собі й пред`являти під час перевірки документи, які підтверджують облік режиму праці та відпочинку.

67. Так, з матеріалів справи, вбачається наявність у водія ОСОБА_2 індивідуальної контрольної книжки та її пред`явлення уповноваженим особам Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу. Вказані обставини не заперечуються відповідачем.

68. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності та наявності підстав для скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про застосування адміністративно-господарського штрафу № 035342 від 16 січня 2024 року.

69. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

70. Таким чином, зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, що відповідає закону, касаційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржуване судове рішення - скасувати, залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року.

71. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345, 352, 355, 356 КАС України, Суд