ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 520/15295/25

ВСТУП

Ключовим питанням у цій справі є перевірка поважності причин пропуску строку звернення до суду: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) й інші доречні обставини.

1. У червні 2025 року Приватне підприємство-фірма «Основа» (далі - позивач, ППФ «Основа») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської ради (далі - відповідач 1), Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (далі - відповідач 2), треті особи: Комунального підприємства «Сучасне місто» (далі - третя особа 1, КП «Сучасне місто»), Комунальне підприємство «Харківводоканал» (далі - третя особа 2, КП «Харківводоканал»), в якому (з урахуванням уточненої позовної заяви від 04.08.2025) просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради №443 від 06.09.2023 «Про звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об`єктів» в частині, що стосується звільнення території міста Харкова від малої архітектурної форми - паркану біля будівлі по просп. Гагаріна, 106 (Основ`янський район) пункт 28 Додатка 1 «Перелік самовільно (незаконно) встановлених малих архітектурних форм і тимчасових споруд, від яких звільняється територія міста Харкова»;

- визнати протиправним та скасувати припис №316/23 від 21.07.2023, складений Інспекцією з благоустрою Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради з вимогою про усунення порушень шляхом демонтажу об`єкта - малої архітектурної форми (паркану) на земельній ділянці, що розташована біля будівлі по просп. Гагаріна, 106 у місті Харкові;

- визнати протиправними дії Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради щодо подання заявки від 15.09.2023 до Комунального підприємства «Сучасне місто» про необхідність здійснення демонтажу паркану згідно рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради №443 від 06.09.2023 «Про звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об`єктів» (пункт 28 Додатка 1 «Перелік самовільно (незаконно) встановлених малих архітектурних форм і тимчасових споруд, від яких звільняється територія міста Харкова»);

- визнати протиправними дії відповідачів щодо проведення демонтажу паркану згідно рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради №443 від 06.09.2023 «Про звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об`єктів» (пункт 28 Додатка 1 «Перелік самовільно (незаконно) встановлених малих архітектурних форм і тимчасових споруд, від яких звільняється територія міста Харкова») та заявки Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради від 15.09.2023;

- зобов`язати відповідачів відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом монтажу паркану (орієнтовною довжиною 472 метри погонних, який складається з металевих секцій в кількості 70 одиниць, стовпів залізобетонних у кількості 56 одиниць та сітки орієнтованою довжиною 100 метрів) в тому вигляді, в якому існував до демонтажу на тому місці з якого його було демонтовано згідно рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради №443 від 06.09.2023 «Про звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об`єктів» (пункт 28 Додатка 1 «Перелік самовільно (незаконно) встановлених малих архітектурних форм і тимчасових споруд, від яких звільняється територія міста Харкова») та заявки Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради від 15.09.2023.

2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026, клопотання представників відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду - задоволено частково.

Залишено без розгляду позовну заяву Приватного підприємства-фірма «Основа» до Харківської міської ради, Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Сучасне місто», Комунальне підприємство «Харківводоканал» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про:

- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради №443 від 06.09.2023 «Про звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об`єктів» в частині, що стосується звільнення території міста Харкова від малої архітектурної форми паркану біля будівлі по просп. Гагаріна, 106 (Основ`янський район) пункт 28 Додатка 1 «Перелік самовільно (незаконно) встановлених малих архітектурних форм і тимчасових споруд, від яких звільняється територія міста Харкова»;

- визнання протиправним та скасування припису №316/23 від 21.07.2023, складеного Інспекцією з благоустрою Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради з вимогою про усунення порушень шляхом демонтажу об`єкта - малої архітектурної форми (паркану) на земельній ділянці, що розташована біля будівлі по просп. Гагаріна, 106 у місті Харкові;

- визнання протиправними дії Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради щодо подання заявки від 15.09.2023 до Комунального підприємства «Сучасне місто» про необхідність здійснення демонтажу паркану згідно рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради №443 від 06.09.2023 «Про звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об`єктів» (пункт 28 Додатка 1 «Перелік самовільно (незаконно) встановлених малих архітектурних форм і тимчасових споруд, від яких звільняється територія міста Харкова»).

Продовжено розгляд справи в частині позовних вимог про:

- визнання протиправними дій відповідачів щодо проведення демонтажу паркану згідно рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради №443 від 06.09.2023 «Про звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об`єктів» (пункт 28 Додатка 1 «Перелік самовільно (незаконно) встановлених малих архітектурних форм і тимчасових споруд, від яких звільняється територія міста Харкова») та заявки Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради від 15.09.2023;

- зобов`язання відповідачів відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом монтажу паркану (орієнтовною довжиною 472 метрів погонних, який складається з металевих секцій в кількості 70 одиниць, стовпів залізобетонних у кількості 56 одиниць та сітки орієнтованою довжиною 100 метрів) в тому вигляді, в якому існував до демонтажу на тому місці з якого його було демонтовано згідно рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради №443 від 06.09.2023 «Про звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об`єктів» (пункт 28 Додатка 1 «Перелік самовільно (незаконно) встановлених малих архітектурних форм і тимчасових споруд, від яких звільняється територія міста Харкова») та заявки Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради від 15.09.2023.

У задоволенні іншої частини клопотання представників відповідачів - відмовлено.

У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовлено.

3. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами, у відповідній частині, без поважних причин, а належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивачем не подано, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зазначеній частині позовних вимог відповідно до пункту 8 частин 1, 2 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. Не погодившись із такими судовими рішеннями, ППФ «Основа» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що дізнався про існування спірних рішень лише 21.01.2025, коли почалися роботи по демонтажу забору, стверджує, що йому не було відомо ані про спірне рішення, ані про спірний припис, ані про подання Департаментом з інспекційної роботи Харківської міської ради заявки від 15.09.2023 до КП «Сучасне місто» про необхідність здійснення демонтажу паркану.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Стеценко С.Г., судді: Тацій Л.В., Шевцова Л.В.

7. Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства-фірма «Основа» на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026.

8. Відповідачі та третя особа 1 у поданих до Верховного Суду відзивах на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечили, вважаючи їх безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню.

9. Ухвалою Верховного Суду від 25.08.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

11. Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

12. Частинами 1 та 2 статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання строків звернення до суду.

13. Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

14. Відповідно до частин 2 та 3 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

15. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина 1 статті 123 КАС України).

16. Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

17. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

18. З аналізу викладеного вище законодавства убачається, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

19. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

20. Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.01.2024 у справі №440/305/19 від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 13.06.2019 у справі №641/10515/14-а та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №9901/405/19.

21. Суд зазначає, що питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

22. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

23. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

24. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

25. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

26. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №810/2791/17.

27. Також, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

28. Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

29. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19.

30. Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Слід врахувати, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

31. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

32. Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

33. У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строк позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).

34. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позову є правовідносини з приводу правомірності припису Інспекції з благоустрою Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради №316/23 від 21.07.2023 про усунення порушень шляхом демонтажу об`єкта - малої архітектурної форми (паркану) на земельній ділянці, що розташована біля будівлі по просп. Гагаріна, 106 у місті Харкові та рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради №443 від 06.09.2023 «Про звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об`єктів» в частині, що стосується звільнення території міста Харкова від малої архітектурної форми паркану біля будівлі по просп. Гагаріна, 106 (Основ`янський район) пункт 28 Додатка 1 «Перелік самовільно (незаконно) встановлених малих архітектурних форм і тимчасових споруд, від яких звільняється територія міста Харкова» та подальші дії по примусовому знесенню вказаного паркану.

35. Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-IV (далі - Закон №2807-IV в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

36. Відповідно до статті 10 Закону №2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб).

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

37. Частинами 1, 2, 4 статті 20 №2807-IV визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

38. Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

39. Відповідно до статті 1 Закону №280/97-ВР виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами

40. Згідно з частиною 1 статті 11 Закону №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

41. Підпунктом 7 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону №280/97-ВР визначено, що організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

42. Відповідно до частини 1 статті 52 Закону №280/97-ВР виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

43. Згідно з частиною 1 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

44. Таким чином, до повноважень Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування, відноситься здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів з прийняттям відповідних рішень.

45. Рішенням Харківської міської ради від 12.10.2021 №199/21 в її складі утворено: Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради (пункт 1.2.2.); Інспекцію з благоустрою Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (пункт 1.2.4.).

46. Рішенням Харківської міської ради від 12.10.2021 №200/21 «Про внесення змін до положень виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання» затверджено Положення: «про Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради» (додаток 135); «про Інспекцію з благоустрою Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради» (додаток 137).

47. Метою діяльності Інспекції з благоустрою Департаменту є забезпечення в межах наданих повноважень дотримання вимог законодавства у сфері благоустрою населених пунктів на території міста Харкова, зокрема: Закону №2807-IV, «Правил благоустрою території міста Харкова» затверджених рішенням Харківської міської ради від 16.11.2011 №504/11 (далі - Правила в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в зазначеній сфері (підпункт 2.1.1. Положення).

48. Основними завданнями Інспекції з благоустрою Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (далі - Інспекція з благоустрою Департаменту) є звільнення території міста Харкова від самовільно (незаконно) встановлених об`єктів (підпункт 2.1.7. Положення).

49. Виявлення випадків самовільного (незаконного) встановлення об`єктів здійснюється Департаментом з інспекційної роботи Харківської міської ради (далі - Департамент з інспекційної роботи) за результатами здійснення заходів самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів, у тому числі проведених на підставі інформації, отриманої від заявників до яких обов`язково має бути додано фотознімок та схема розміщення об`єкта з вказівкою адреси розміщення (адреси найближчих об`єктів нерухомості) для його чіткої ідентифікації.

50. Порядок звільнення території міста Харкова від самовільного (незаконного) встановлених об`єктів закріплений в параграфі 5.10 Правил.

51. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що головним спеціалістом - інспектором з благоустрою сектору контролю за станом благоустрою при адміністраціях районів міста Харкова Інспекції з благоустрою Департаменту (далі - інспектор з благоустрою Департаменту) відповідно до Правил в межах здійснення самоврядного контролю виявлено малу архітектурну форму - паркан, яка розташована біля будівлі по просп.Гагаріна, 106 у міста Харкові.

52. З метою отримання інформації щодо наявності права на землю, права власності на вищезазначений об`єкт та документів, які відповідно до вимог чинного законодавства, рішень Харківської міської ради, її виконавчого комітету, дають право на встановлення об`єктів, інспектором з благоустрою направлено запити до відповідних уповноважених органів і отримано відповіді на них, а саме:

- відповідно до листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради (далі - Департамент земельних відносин) від 17.07.2023 №3768/0/226-23 зазначено, що відповідно до доданої план - схеми та за наявними інформаційними масивами інформація щодо укладання договорів оренди землі на земельну ділянку, яка розташована біля будівлі за адресою: міста Харків, просп.Гагаріна, 106 в Департаменті земельних відносин відсутня;

- відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради (далі - Департамент містобудування та архітектури) від 17.07.2023 №1444/0/605-23 в Департаменті містобудування та архітектури відсутня будь-яка інформація щодо надання зазначеної земельної ділянки у власність або користування для розміщення, здійснення будівництва, збереження зазначеного об`єкта.

53. 21.07.2023 інспектором з благоустрою Департаменту складено акт обстеження земельної ділянки, на якій розміщено об`єкт щодо малої архітектурної форми (паркан).

54. На підставі зібраних відомостей, що підтверджують факт самовільного (незаконного) встановлення малої архітектурної форми (паркан), інспектором з благоустрою Департаменту винесено припис від 21.07.2023 №316/23 про усунення порушення шляхом демонтажу об`єкта від 21.07.2023 стосовно паркану біля будівлі по просп.Гагаріна, 106 у місті Харкові із вимогою добровільно, у 3-дений строк усунути порушення шляхом демонтажу вказаного об`єкта з обов`язковим відновленням благоустрою території та із попередженням, що у випадку невиконання вимог цього припису у визначений строк, самовільно (незаконно) встановлений об`єкт за вказаною адресою буде демонтовано у порядку, передбаченому Правилами благоустрою території міста Харкова.

55. З вищевикладеного вбачається, що об`єкт - мала архітектурна форма - паркан біля розміщений будівлі по просп. Аерокосмічному (колишня назва - просп. Гагаріна), 106 у. місті Харкові розміщений на земельній ділянці комунальної власності без документів, що посвідчують право власності або право користування такою земельною ділянкою, та/або без отримання документа, який відповідно до вимог чинного законодавства, рішень Харківської міської ради, її виконавчого комітету, дає право на встановлення території міста Харкова такого об`єкта та/або без відповідного договору, необхідність якого визначено актами чинного законодавства, рішеннями Харківської міської ради, її виконавчого комітету, тобто самовільно, чим порушено вимоги підпункту 5.7.1 14 Правил та пункту 5 частини 1 статті 16 Закону №2807-IV.

56. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 16 Закону №2807-IV на об`єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

57. Пунктом 5.7.1.14 Правил визначено, що на об`єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного або іншого призначення, засоби пересувної мережі, елементи телекомунікаційної мережі, елементи благоустрою вулично - дорожньої мережі, обладнання фасаду, електрозарядні пристрої, пункти (станції) прокату засобів індивідуального пересування тощо.

58. На підставі вказаних Правил, виконавчим комітетом приймаються рішення про звільнення території міста Харкова від об`єктів, передбачених у Розділі 5, параграфу 5.10.

59. На виконання положень пункту 5.10.11 Правил, припис від 21.07.2023 №316/23 закріплено на самовільно (незаконно) встановленому об`єкті, з фотофіксацією факту його прикріплення та опубліковано оголошення на офіційному сайті Харківської міської ради.

60. 25.07.2023 інспектором з благоустрою Департаменту з виїздом на місце, встановлений факт невиконання вимог припису №316/23, про що була зроблена відповідна відмітка.

61. Враховуючи зібрані Інспекцією з благоустрою Департаменту матеріали, якими підтверджено факт самовільного розміщення малої архітектурної форми виконавчим комітетом Харківської міської ради 06.09.2023 прийнято рішення №443 «Про звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об`єктів», яким передбачено звільнити територію міста Харкова від самовільно встановлених об`єктів шляхом їх демонтажу, зокрема, від малої архітектурної форми - паркану, розміщеного біля будівлі по просп. Аерокосмічному (колишня назва - Гагаріна), 106 у Основ`янському районі у місті Харкові.

62. Згідно пункту 5.10.12 Правил благоустрою території міста Харкова звільнення території міста Харкова від самовільно (незаконно) встановлених об`єктів, зазначених у пунктах 5.10.2.1, 5.10.2.3, 5.10.2.4, 5.10.2.5 цих Правил, здійснюється у примусовому порядку на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради (далі - рішення виконавчого комітету).

63. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що директор ППФ «Основа» І.В. Філіппський надіслав Директору КП «Сучасне місто» та начальнику Інспекції з благоустрою Департаменту гарантійний лист від 18.09.2023 вих.№5, в якому повідомив про те, що власник тимчасової споруди (огорожа) за адресою місті Харків, просп. Гагаріна, 106, зобов`язується самостійно демонтувати вказану тимчасову споруду, згідно рішення виконкому Харківської міської ради №504/11 від 16.11.2011 до 17:00, 29.09.2023 та надати підтвердження демонтажу шляхом фотофіксації.

64. Листом від 28.09.2023 вих.№6 (вх.№50070/39-23 від 29.09.2023) за підписом засновника ППФ «Основа» ОСОБА_1 повідомлено начальника Інспекції з благоустрою Департаменту про скасування гарантійного листа від 18.09.2023 №5, у зв`язку з перевищенням повноважень директором Філіппським І.В. У зв`язку зі знову відкритими обставинами стосовно тимчасової споруди (огорожі) за адресою: міста Харків, вул. Єрмаківська, 1(просп. Гагаріна, 106), просив зупинити знесення огорожі за вказаною адресою та вказав, що після належного оформлення права власності, всі підтверджуючі документи будуть надані до Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради.

65. Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку, що вказані листи позивача є беззаперечними доказами обізнаності позивача щодо предмета позову ще у вересні 2023 року, який викладений у перших трьох пунктах позовних вимог.

66. Щодо доводів скаржника про те, що листом Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 12.10.2023 №2280/0/605-23 позивача введено в оману щодо використання земельної ділянки по вул. Єрмаківській, 1, що стало підставою для пропуску строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.

67. Листом Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 12.10.2023 №2280/0/605-23, на лист засновника ППФ «Основа» від 20.06.2023 №11 з питання оформлення земельної ділянки по вул. Єрмаківській, 1 для створення гаражного кооперативу і стоянки, повідомлено, що сесією Харківської міської ради від 27.04.2005 №78/05 прийнято рішення « 76. ППФ «Основа» - надати земельну ділянку загальною площею 1,2066 га в оренду по вул. Єрмаківській, 1 для будівництва авторемонтних боксів, майданчику для відстою автотехніки та адміністративно-побутових приміщень строком до 01.12.2006 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для експлуатації строком до 01.02.2030». Згідно з картографічними матеріалами, які затверджені протоколом від 28.12.2017 №3 засіданням комісії з інвентаризації нерухомого майна на території будівництва третьої лінії метрополітену в місті Харкові від станції «Метробудівників» до станції «Одеська», земельна ділянка по вул. Єрмаківській, 1 частково розташована в технічній зоні метро 1-ї категорії, частково в зоні тимчасових автодоріг та улаштування комунікацій. Будівництво метрополітену на цей час триває. Зважаючи на вищевикладене, Департамент не заперечує проти використання земельної ділянки по вул. Єрмаківській, 1 до початку будівництва третьої лінії метрополітену в районі вказаної ділянки, або до початку будівництва перспективної транспортної розв`язки на території якої знаходить земельна ділянка.

68. Зі змісту даного листа встановлено, що Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради не порушувалось питання правомірності встановлення саме паркану на земельній ділянці по вул. Єрмаківській, 1, а наголошувалося на тимчасовому характері користування вказаною земельною ділянкою, зумовлене будівництвом третьої лінії метрополітену або перспективної транспортної розв`язки, на території якої знаходиться земельна ділянка. Відтак, вказаний лист від 12.10.2023 №2280/0/605-23 не свідчить про введення позивача в оману з питань правомірності встановлення саме паркану та не може розглядатися як поважна причина пропуску позивачем строку звернення до суду.

69. Виходячи із зазначеного та матеріалів справи та наданих доказів сторонами, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що директор і засновник ППФ «Основа» дізналися про знесення паркану за адресою міста Харків, просп. Гагаріна 106 у вересні 2023 року, а до суду за захистом своїх прав звернулися 11.06.2025 (позов зареєстровано судом 12.06.2025 вх.№01-12/64119/25), тобто пропуском визначеного частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, і пропущений строк звернення до суду є значним.

70. Таким чином посилання, викладені в касаційній скарзі щодо обставин, що слугували причиною пропуску строку звернення щодо неналежного повідомлення позивача про оскаржуване рішення від 06.09.2023 №443, щодо припису від 21.07.2023 №316/23 та щодо дій відповідача про подання заяви від 15.09.2023 до КП «Сучасне місто» про необхідність здійснення демонтажу паркану, спростовані наданими відповідачем доказами.

71. Щодо поважності причин строку звернення до суду - запровадження воєнного стану, систематичних ворожих обстрілів міста, частих відключень електроенергії, перебої в мережі Інтернет, тимчасовий виїзд керівництва позивача за межі міста, колегія суддів зазначає наступне.

72. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України і останній триває й досі.

73. Проте, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

74. Верховний Суд зазначає, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №280/5691/24, від 10.01.2023 по справі №640/3489/21.

75. Таким чином початок бойових дій на території України не може слугувати беззаперечною підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

76. Суд зазначає, що ППФ «Основа» не надало належних доказів на підтвердження обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали зверненню позивача до суду, у зв`язку з запровадження воєнного стану.

77. Інших поважних причин пропуску строку звернення до суду скаржником не вказано та доказів їх існування не надано до судів першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку з чим підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.

78. Відповідно до пункту 8 частини 1, 2 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

79. Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

80. Пунктом 8 частини 7 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

81. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо наявності підстав для залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування припису №316/23 від 21.07.2023, складеного Інспекцією з благоустрою Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради з вимогою про усунення порушень шляхом демонтажу об`єкта - малої архітектурної форми (паркану) на земельній ділянці, що розташована біля будівлі по просп. Гагаріна, 106 у міста Харкові; визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради №443 від 06.09.2023 «Про звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об`єктів» в частині, що стосується звільнення території міста Харкова від малої архітектурної форми паркану біля будівлі по просп. Гагаріна, 106 (Основ`янський район) пункт 28 Додатка 1 «Перелік самовільно (незаконно) встановлених малих архітектурних форм і тимчасових споруд, від яких звільняється територія міста Харкова» та визнання протиправним дій Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради щодо подання заявки від 15.09.2023 до Комунального підприємства «Сучасне місто» про необхідність здійснення демонтажу паркану згідно рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради №443 від 06.09.2023 «Про звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об`єктів» (пункт 28 Додатка 1 «Перелік самовільно (незаконно) встановлених малих архітектурних форм і тимчасових споруд, від яких звільняється територія міста Харкова»).

82. Доводи касаційної скарги не спростовують правильності вказаних висновків судів попередніх інстанцій.

83. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

84. Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026 - відсутні.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд