ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/3606/25

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" (далі - ТОВ "І Джі Еф Трейдінг"; позивач) звернулося до суду з позовом про визнання банківських гарантій такими, що не підлягають виконанню у зв`язку із закінченням строку їх дії.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що за банківськими гарантіями від 26 жовтня 2022 року № 4486-22, № 4487-22 сплив строк, на який їх було видано, а ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" не порушувало умов укладеного індивідуального договору № ПГ1402/3298-22. На переконання позивача, вказане свідчить, що зобов`язання Акціонерного товариства "Банк Альянс" (далі - АТ "Банк Альянс"; відповідач-2; Банк) перед Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (далі - відповідач-1; АТ Укргазвидобування) є припиненими, а банківські гарантії є такими, що не підлягають виконанню.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 червня 2026 року позов ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 березня 2025 року у справі № 910/3606/25.

4. Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що представник позивача у судове засідання 10 червня 2026 року не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив та заяви про розгляд справи за його відсутності не подав. За висновком суду, нез`явлення представника позивача у судове засідання перешкоджає вирішенню цього спору по суті та, що наявні обставини для залишення цього позову без розгляду.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16 липня 2026 року скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 червня 2026 року, а матеріали справи направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

6. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції і направляючи справу для продовження розгляду суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий господарський суд, який не визнавав явку позивача обов`язковою, (1) не визначив, яким саме чином неявка позивача у судове засідання 10 червня 2026 року перешкоджала вирішенню цього спору по суті, зокрема, чи була необхідність надання особисто позивачем пояснень суду з конкретних питань, які стосуються спірних правовідносин; (2) не вказав про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог відповідно, тобто за наявними в ній матеріалами. На думку апеляційного господарського суду, суд першої інстанції ухилився від розгляду справи по суті, внаслідок чого позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.

7. Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, АТ "Укргазвидобування" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16 липня 2026 року та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 червня 2026 року.

8. Скаржник підставою касаційного оскарження судового рішення визначив абзац 2 частини 2 статті 287 ГПК України.

9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л.↗ - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.↗

10. В.О. розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18 серпня 2026 року № 32.2-01/1534 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/3606/25 у зв`язку з відпусткою судді Булгакової І. В.

11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 серпня 2026 року справу № 910/3606/25 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Власов Ю. Л.↗ - головуючий, Малашенкова Т. М.↗, Чумак Ю. Я.↗

12. Верховний Суд ухвалою від 19 серпня 2026 року відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на підставі абзацу 2 частини 2 статті 287 ГПК України.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

13. Переглядаючи у касаційному порядку судове рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Частиною 2 статті 300 ГПК України визначено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. На обґрунтування підстави касаційного оскарження АТ "Укргазвидобування" посилається на:

- абзац 2 частини 2 статті 287 ГПК України - суд апеляційної інстанції порушив частину 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України;

- що постанова апеляційного господарського суду не ґрунтується на засадах верховенства права, є незаконною та необґрунтованою, ухваленою без врахування висновків Верховного Суду, зокрема, викладених у постановах від 13 вересня 2019 року у справах № 916/3616/15, № 910/5187/19, від 06 листопада 2019 року у справі № 904/2423/18.

16. На думку скаржника, при вирішенні питання щодо можливості залишення позову без розгляду суд першої інстанції здійснив належну оцінку не лише самого факту неявки представника позивача у судове засідання 10 червня 2026 року, але й визначив, що така неявка є перешкодою для подальшого розгляду спору по суті з урахуванням позиції учасників, які прибули у судове засідання 10 червня 2026 року. Врахував також загальну процесуальну активність позивача під час усього судового розгляду. Так, у суді першої інстанції було призначено 10 судових засідань у цій справі, з яких 3 не відбулися через незалежні від сторін обставини (збій системи ЄСІТС, тимчасова непрацездатність судді, відпустка судді), а з 7 судових засідань, які відбулися, у 6 судових засідань позивач не з`явився, а саме: 14 травня 2025 року, 04 червня 2025 року (подав клопотання про розгляд справи без його участі), 29 жовтня 2025 року, 29 грудня 2025 року, 27 квітня 2026 року, 10 червня 2026 року).

17. АТ "Банк Альянс" звернулося із відзивом на касаційну скаргу АТ "Укргазвидобування".

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 квітня 2025 року позовну заяву ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3606/25, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14 травня 2025 року та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

19. У підготовче засідання 14 травня 2025 року прибули представники відповідачів. Водночас позивач 12 травня 2025 року через систему "Електронний суд" подав клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з участю представника позивача у засіданнях у апеляційному господарському суді у справі № 910/7494/24.

20. Підготовче засідання 14 травня 2025 року було відкладене на 04 червня 2025 року, про що судом була постановлена відповідна ухвала.

21. Позивач через систему "Електронний суд" 03 червня 2025 року подав додаткові пояснення, в яких просив зупинити провадження у справі та заяву про здійснення розгляду справи за відсутності представника позивача.

22. За наслідками підготовчого засідання 04 червня 2025 року судом була постановлена ухвала про зупинення провадження у справі № 910/3606/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/7495/24 за позовом ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" до АТ "Укргазвидобування" про визнання укладеною додаткову угоду від 03 червня 2024 року № 5 до індивідуального договору від 14 лютого 2022 № ПГ1402/3298-22 до рамкового договору купівлі-продажу природного газу від 14 лютого 2022 року № ПГ/3297/34-22.

23. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19 серпня 2025 року була скасована ухвала Господарського суду міста Києва від 04 червня 2025 року про зупинення провадження та матеріали справи № 910/3606/25 передані на розгляд до Господарського суду міста Києва.

24. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2025 року підготовче засідання призначено на 29 вересня 2025 року.

25. 25 вересня 2025 року до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

26. 29 вересня 2025 року підготовче засідання не відбулось через технічний збій в роботі підсистеми відеоконференцзв`язку, про що складено акт від 29 вересня 2025 року

27. Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року підготовче засідання було призначене на 29 жовтня 2025 року.

28. 29 жовтня 2025 року до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

29. У підготовчому засіданні 29 жовтня 2025 року представники відповідачів залишили вирішення клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання на розсуд суду.

30. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року підготовче засідання у справі відкладено на 24 листопада 2025 року, встановлено ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" строк для надання суду відповідей на відзиви до 10 листопада 2025 року та до 15 листопада 2025 року.

31. 24 листопада 2025 року перед початком засідання через систему "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив та клопотання про призначення у справі науково-практичної експертизи.

32. У підготовчому засіданні 24 листопада 2025 року суд, ознайомившись із представленими суду відповіддю на відзив та клопотанням про призначення експертизи, суд дійшов висновку про залишення вказаних процесуальних документів позивача без розгляду у зв`язку із порушенням встановленого судом строку на їх подання.

33. За наслідками підготовчого засідання 24 листопада 2025 року судом була постановлена ухвала, якою підготовче засідання було відкладено на 29 грудня 2025 року.

34. У підготовче засідання 29 грудня 2025 року позивач представників не направив, проте 29 грудня 2025 року через систему "Електронний суд" подав клопотання про відкладення підготовчого засідання через подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24 листопада 2025 року у цій справі.

35. За наслідками підготовчого засідання 29 грудня 2025 року судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті на 02 лютого 2026 року.

36. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 березня 2026 року поновлено провадження у справі, яке зупинялося згідно з ухвалою суду першої інстанції і продовжено розгляд справи зі стадії розгляду по суті та призначено судове засідання на 15 квітня 2026 року.

37. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді ухвалою суду від 26 березня 2026 року повідомлено учасників справи про призначення судового засідання на 27 квітня 2026 року.

38. Судове засідання 27 квітня 2026 року було відкладене на 06 травня 2026 року у зв`язку із неявкою представника позивача.

39. У зв`язку з перебуванням судді у відпустці призначене на 06 травня 2026 року судове засідання не відбулося.

40. Ухвалою суду від 26 травня 2026 року судове засідання було призначене на 10 червня 2026 року.

41. У призначене судове засідання позивач не направив свого представника, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення документа до електронного кабінету особи 26 травня 2026 року о 19:02 год. Будь-яких заяв чи клопотань про причини неявки представника в судове засідання від позивача до суду не надходило.

42. Під час судового засідання 10 червня 2026 року представник АТ "Укргазвидобування" наголосив на тому, що неявка представника позивача у судове засідання перешкоджає подальшому розгляду справи. Крім того, зазначив, що позивач в особі представника не надав жодного доказу на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання. З огляду на вказані обставини представники АТ "Укргазвидобування" просили залишити позов без розгляду та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті в межах цієї справи.

43. Представник Банку залишив розгляд заявленого клопотання АТ "Укргазвидобування" на розсуд суду.

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

44. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування" є постанова Північного апеляційного господарського суду від 16 липня 2026 року.

45. Перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судового рішення (абзац 2 частини 2 статті 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення цієї касаційної скарги з огляду на таке.

Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України

46. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

47. Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається ГПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

48. Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

49. Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

50. Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

51. За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

52. Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

53. Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

54. Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

55. Статтею 202 ГПК України визначено наслідки неявки у судове засідання учасника справи. Згідно з частинами першою, третьою цієї норми неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки у судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

56. Водночас у силу частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

57. Підстави залишення позову без розгляду визначені статтею 226 ГПК України. Так, за пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

58. Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду напрацьована стала практика застосування норм статей 202, 226 ГПК України.

59. Так, у постанові від 13 вересня 2019 року у справі №916/3616/15 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила: "Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності" (пункт 9.1. постанови).

60. У постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказала: "Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що суд має право залишити позов без розгляду у зв`язку з невиконанням вимог суду позивачем і об`єктивно оцінити їх поважність та зазначити про це в судовому рішенні, тоді як в цьому випадку суд не визнавав явку учасника справи обов`язковою. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду" (пункти 5.2.4, 5.2.7. постанови).

61. Ще більш розгорнуте тлумачення зазначених норм статей 202, 226 ГПК України об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного надала у постанові від 18 листопада 2022 року у справі №905/458/21, виснувала: "Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою. Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду" (пункти 8.3., 8.4. постанови).

62. До схожих висновків об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла у постанові від 17 березня 2023 року у справі № 910/17906/21: "Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування, передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України, процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання. Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду. Крім того положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.

63. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України). Принцип "правової (юридичної) визначеності" (від анг. legal certainty) є одним із суттєвих елементів верховенства права. Вказаний принцип вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності як самих правових норм, так і того, як ці норми мають бути застосовані судами у подібних правовідносинах. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Саме така діяльність суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

64. У цій справі місцевий суд встановив, що позивач був належним чином повідомлений про судове засідання, призначене на 10 червня 2026 року. Однак, будучи належним чином повідомленим, позивач не направив у судове засідання свого представника, не повідомив суд про причини неявки та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

65. За таких обставин, місцевий суд правильно застосував наведені норми статей 202, 226 ГПК України з урахуванням наведених висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та залишив позов без розгляду.

66. Натомість, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції і направляючи справу для продовження розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий суд: не визнавав явку позивача обов`язковою; не визначив, яким саме чином неявка позивача у судове засідання 10 червня 2026 року перешкоджала вирішенню цього спору по суті; не вказав про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог відповідно, тобто за наявними в ній матеріалами.

67. Колегія суддів вважає, що такі висновки апеляційного суду здійснені з неправильним застосуванням наведених вище норм частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, без урахування наведених висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13 вересня 2019 року у справі №916/3616/15, від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19, від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21, від 17 березня 2023 року у справі № 910/17906/21.

68. При цьому колегія суддів також вважає необхідним зазначити, що право на доступ до суду та право на отримання судового захисту не звільняють учасника справи, зокрема позивача, від обов`язку добросовісно користуватися наданими йому процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки. Звернення особи до суду з позовом передбачає її зацікавленість у вирішенні спору, а тому саме позивач як ініціатор судового провадження повинен виявляти належну процесуальну активність, необхідну для розгляду заявлених ним вимог. Застосування судом першої інстанції пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України у цій справі не свідчить про необґрунтоване обмеження права позивача на доступ до суду. Залишення позову без розгляду за встановлених у цій справі обставин не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з відповідним позовом.

69. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 10 червня 2026 року.

70. Законодавець у частині 1 статті 236 ГПК України закріпив норму, відповідно до якої судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2 статті 236 ГПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України).

71. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

72. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга АТ "Укргазвидобування" підлягає задоволенню, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 16 липня 2026 року - скасуванню із залишенням у силі ухвали Господарського суду міста Києва від 10 червня 2026 року, яка прийнята відповідно до вимог статті 236 ГПК України.

73. Відповідно до статті 129 ГПК України стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" 2662, 40 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд