ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 908/2402/22

До суду надійшла позовна заява Товариства про стягнення з Служби 2 000 254,56 грн основного боргу з ПДВ.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов`язань за договором від 10.12.2021 № 222-21 в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Служби на користь Товариства 2 000 254, 56 грн основного боргу, 30 003,82 грн судового збору.

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 24.02.2025 апеляційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 у справі № 908/2402/22 залишив без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 у справі № 908/2402/22 - без змін.

Верховний Суд постановою від 13.05.2025: касаційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України задовольнив частково; рішення Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2025 скасував; справу № 908/2402/22 передав на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026, у позові відмовлено, у зв`язку з необґрунтованістю.

Крім того, рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025: здійснено поворот виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023; в поворот виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 стягнуто з Товариства на користь Служби 2 000 254,56 грн основного боргу; стягнуто з Товариства на користь Запорізької обласної прокуратури 105 013,37 грн витрат на сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

У касаційній скарзі Товариство просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Товариство з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про порушення судом апеляційної інстанції принципу "вірогідності доказів" з посиланням на постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, частини четвертої статті 879, статті 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), вказує, що в судовій практиці стосовно акта виконаних робіт, підписаного однією стороною, усталеною є правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, в пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 01.09.2023 у справі № 906/386/21.

Товариством подано клопотання про поворот виконання постанови суду в якому просить у разі скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 та ухвалення судового рішення, яким касаційну скаргу Товариства буде задоволено повністю або в меншому розмірі, здійснити поворот виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026.

Товариством подані додаткові пояснення у справі, які долучені до матеріалів справи.

Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій приписів частини четвертої статті 879 та статті 883 ЦК України є формальним, а позиція скаржника ґрунтується на переоцінці доказів, також вказує про існування постанови Верховного Суду від 09.07.2024 у справі № 908/2400/22, яка прийнята у подібних правовідносинах, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що з наданих позивачем доказів не вбачається доведення обставин щодо виконання ним робіт на заявлену суму та недоведеність позивачем обставин необхідності для застосування частини четвертої статті 879 ЦК України, за яких односторонньо підписані акти можуть породжувати для замовника обов`язок щодо оплати виконаних робіт, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Інші клопотання учасників справи

Товариством 17.09.2026 через Електронний суд подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що представник Товариства 17.09.2026 зайнятий у слідчих діях.

Верховний Суд не знайшов підстав для задоволення даного клопотання з огляду на таке. Явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою Судом. Водночас обсяг наявних у справі матеріалів є достатнім для розгляду касаційної скарги і за відсутності представника Товариства.

Судами попередніх інстанцій у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

10.12.2021 між Службою автомобільних доріг у Запорізькій області (замовник, в подальшому перейменовано на Службу) та Товариством (генпідрядник) укладено договір № 222-21 Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам`янка-Дніпровська-Велика Білозерка-Веселе-/М-14/ на ділянці км 51+665 - км 55+665 (додаткові роботи) (45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь; далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору генпідрядник зобов`язується на свій ризик виконати та здати замовнику в установлений Договором строк закінчені роботи з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам`янка-Дніпровська-Велика Білозерка-Веселе- /М-14/ на ділянці км 51+665 - км 55+665 (додаткові роботи) (45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), а замовник зобов`язується надати генпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт), затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від генпідрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Згідно з пунктом 1.4 Договору місце виконання робіт: автомобільна дорога державного значення Т-08-05 Кам`янка-Дніпровська-Велика Білозерка-Веселе- /М-14/ на ділянці км 51+665 - км 55+665 (додаткові роботи).

Пунктом 2.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 4 ДУ/222-21) визначено строк виконання робіт: з дати укладання по 29.04.2022 при умові постійного фінансування.

Відповідно до пункту 15.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних робіт після підписання сторонами "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в) та "Довідок про вартість виконання будівельних робіт та витрат" (форма № КБ-3), складених у відповідності з положенням чинного ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 (далі - ДСТУ) та підписаних уповноваженими представниками сторін.

Згідно з пунктом 15.3 Договору замовник здійснює поетапні проміжні платежі в міру виконання робіт після підписання "Акту приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в) і "Довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрат" (форма № КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДСТУ та підписаних уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 15.5 Договору визначено, що "Акти приймання виконаних робіт" (форма № КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" (форма № КБ-3) готує генпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника на протязі п`яти робочих днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт. Генпідрядник надає для перевірки реєстр накладних на придбані матеріали, конструкції, вироби та інші документи, які підтверджують витрати та документи, передбачені цим договором, а випадку залучення субпідрядників - з виділенням робіт виконаних субпідрядником.

Тобто за умовами Договору генпідрядник повинен надавати замовнику для підписання "Акти приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в) за відповідний звітний місяць.

Загальний строк виконання робіт, згідно з Календарним планом, який був підписаний сторонами при укладенні Договору - грудень 2021 року.

Додатковою угодою від 27.12.2022 № 4ДУ222-21 сторони погодили внести зміни до пункту 2.1 Договору, виклавши його в такій редакції: "Строк виконання робіт: з дати підписання Договору по 29.04.2022" та внести зміни до Додатку № 2 "Календарний план на виконання робіт", який викласти в редакції, що додається до Додаткової угоди.

У подальшому наступні зміни до Календарного плану були внесені Додатковими угодами від 29.12.2022 № 6ДУ/222-21, від 23.06.2023 № 8ДУ/222-21, від 18.12.2023 № 9ДУ/222-21. Оскільки зазначені додаткові угоди до Договору № 222-21 укладались вже після направлення позивачем відповідачу у вересні 2022 (лист вих. № 1209/01 від 12.09.2022) спірного акта № 3 приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), ці додаткові угоди знаходяться поза межами предмета розгляду даної справи.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався й триває до теперішнього часу.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року було затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого були включені територіальні громади Запорізької області, в т.ч. Токмацька міська територіальна громада Пологівського району Запорізької області, через яку проходить автомобільна дорога державного значення Т-04-08 (ділянка, на якій здійснювався поточний ремонт). Вказаний наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік №309).

Відповідно до вказаного Переліку № 309 території Василівської міської територіальної громади та Великобілозерської сільської територіальної громади Запорізької області з 26.02.2022, а територія Кам`янсько-Дніпровської міської територіальної громади Запорізької області з 27.02.2022 по теперішній час знаходяться в тимчасовій окупації.

Так, позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог до позовної заяви додано:

- копію акта № 3 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) по Договору, який не підписаний сторонами, в т.ч. з боку генпідрядника, та в якому не зазначено дати його складання та відомостей про період за який ці будівельні роботи були виконанні (вказано лише: за "______" 2022 р); в акті також не вказано про відмову іншої сторони замовника від його підписання, як то передбачено частиною четвертою статті 882 ЦК України;

- копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) на суму 2000,25486 грн. (том 1, а.с. 45), в якій міститься підпис генпідрядника та його печатка, без зазначення дати її підписання та періоду виконання робіт.

У подальшому, позивачем надано копію акта № 3 приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за "______" 2022 року (том 3, а.с. 145-149) з підписом представника генпідрядника та його печаткою, однак без зазначення дати підписання (складання). При цьому в акті знову ж таки не вказано про відмову від його підписання замовником.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що, з вищезазначених доказів копій акта № 3 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) на суму 2000,25486 грн, неможливо встановити точний час (період/місяці) виконання відповідних робіт (крім того, що в них вказано: за 2022 рік), дату їх складення генпідрядником та, як наслідок, перевірити додержання строків їх направлення відповідачу листом від 12.09.2022 № 1209/01 для підписання та прийняття робіт, відповідно до умов пункту 15.5 Договору.

Листом від 12.09.2022 № 1209/01 позивач звертався до відповідача щодо погодження та підписання акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) до Договору.

З цього листа слідує, що станом на 12.09.2022 наявні виконані та неприйняті роботи на загальну суму 118 803 194,80 грн, однак з листа не вбачається, які саме акти приймання виконаних будівельних робіт, що вказані в додатку до листа на 259 арк, за яким саме Договором, на яку суму кожний з них та за який період (за які місяці та якого року) надавалися цим листом відповідачу.

Зі змісту відповіді Служби (лист від 28.10.2022 № 22/1158) на лист Товариства від 12.09.2022 №1209/01 вбачається, що відповідач з посиланням на умови Договору, зокрема, вказував, що Товариством були надані акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) на суму 5717,23474 тис.грн. та не були підписані Службою з причин відсутності достатнього фінансування.

Зі змісту письмових пояснень Товариства слідує, що роботи з влаштування бар`єрного огородження за Договором на суму 2 000 254,56 грн, яка заявлена позивачем до стягнення в межах даної справи № 908/2402/22, були виконані в січні 2022 року, тобто до початку збройної агресії росії проти України та тимчасової окупації територій (починаючи з 24.02.2022). На підтвердження факта виконання зазначених робіт в січні 2022 року позивач зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) на суму 2 000 254,56 грн були складені на підставі виконавчої документації, в якій було зазначено період виконання робіт та їх найменування (загальний журнал робіт, журнал розливу органічних в`яжучих при улаштуванні поверхневої обробки, акти на закриття прихованих робіт, виконаних на об`єкті, протоколи випробувальної лабораторії). Також посилається на маршрутні листи службових поїздок в межах ділянок, які обслуговуються, наданих замовником, відповідно до яких представником відповідача в період: грудень 2021 року - січень 2022 року здійснювалося обстеження автомобільної дороги. Крім того, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем, в тому числі, надано копію висновку № 25-91/СД за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, складеного 05.06.2025 судовим експертом Шутовським Олександром Віталійовичем, який, як зазначив позивач, свідчить про те, що роботи на капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам`янка-Дніпровська-Велика Білозерка-Веселе- /М-14/ на ділянці км 51+665 - км 55+665, Запорізька область (додаткові роботи) (45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) виконані на підставі Договору, роботи відповідають умовам проєктно-кошторисної документації, обсяг, вартість та якість робіт також відповідають умовам Договору.

З цього приводу суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач був зобов`язаний надавати відповідачу акти приймання виконаних будівельних робіт за кожний звітній місяць та не був позбавлений можливості надати їх замовнику своєчасно, з метою додержання балансу прав та інтересів сторін та уникнення негативних наслідків. Недодержання відповідних умов Договору (пункту 15.5) є власним господарським ризиком позивача при здійсненні ним своєї діяльності.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо повідомлення позивачем відповідача про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) (пункт 14.1 Договору), окрім, передання ним відповідачу для погодження акта та довідки листом від 12.09.2022 за вих. № 1209.

Відтак станом на час отримання від позивача спірного акта форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3 відповідач був позбавлений, через незалежні від нього обставини, фактично прийняти виконані позивачем підрядні роботи за Договором, а саме оглянути місце виконання робіт, перевірити їх фактичне виконання та відповідність технічним вимогам ремонту на даній ділянці дороги.

Крім того, згідно з додатком № 2 "Календарний план виконання робіт" до Договору (у редакції додаткової угоди від 27.12.2021 № 4ДУ/222-21) роботи з облаштування та обстановки дороги, а саме: влаштування дорожнього огородження та дорожніх знаків мали бути виконані у строк з грудня 2021 по квітень 2022. Тобто, фактично кінцевий термін з виконання вказаних робіт (квітень 2022) наступав після введення в Україні воєнного стану та окупації ділянки дороги, роботи на якій мали проводитися за Договором.

З досліджених судами фактичних обставин справи, встановлено що акт № 3 форми № КБ-2в та довідка форми № КБ-3 були передані відповідачу для підпису у вересні 2022 року, тобто, коли ділянка автомобільної дороги, капітальний ремонт якої здійснювався, знаходилась в тимчасовій окупації російською федерацією. Позивачем не надано суду документів щодо матеріального забезпечення робіт на ділянці дороги, що була на той час та залишається окупованою російською федерацією.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відмова відповідача від підписання акта № 3 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3) на суму 2 000 254,56 грн, є правомірною (не є безпідставною), у зв`язку з відсутністю можливості виїду на місце виконання робіт, їх огляду для визначення фактичного обсягу виконаних робіт.

Посилання скаржника на висновок експертизи від 05.06.2025 № 25-91/СД судами відхилено, оскільки з висновку незрозуміло, яким саме чином здійснювалося дослідження будівельного об`єкту в натурі на другій стадії дослідження, яка в даному випадку з огляду на специфіку дослідження та поставлені на вирішення експерту питання, є найголовнішою стадією дослідження, за умови знаходження об`єкту на тимчасово окупованій території та території активних бойових дій. Проведення експертного дослідження лише на основі виконавчої документації та фото, наданих замовником вказаного експертного дослідження, без співставлення даних, які відображені у такій документації, з реальним станом об`єкта будівництва в натурі, нівелює висновки надані експертом за результатами проведеного дослідження, які викладені у висновку.

Посилання Товариства на те, що більшість з наведених робіт почали виконуватися задовго до укладення Договору, а саме в жовтні 2021 року, суд апеляційної інстанції відхилив з посиланням на те, що Договір не містить посилання на приписи статті 631 ЦК України та визначену законодавством обов`язкову умову щодо можливості його застосування до правовідносин між сторонами, що виникли до його укладення. Крім того, Договір укладено саме за результатами проведення процедури закупівлі.

Посилання Товариства на виконавчу документацію, яка складалася ним у період з грудня 2021 року по квітень 2022 року, судами відхилені, оскільки така документація наводить лише загальні назви документів без конкретизації у підтвердження періоду їх складення та обсягу виконаних робіт саме щодо спірних правовідносин.

Таким чином, несвоєчасне направлення Товариством документів відповідачу, які необхідні для перевірки реальності виконаних робіт в частині обсягів і вартості виконаних будівельних робіт, свідчить про прострочення з боку кредитора, що вплинуло на можливість прийняття виконання відповідачем та звільняє останнього від обов`язку їх оплати в силу положень статей 853, 882 ЦК України.

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, яка наведена скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційне провадження за касаційною скаргою відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Що ж до визначення подібних правовідносин за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до пунктів 25, 26, 32 правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

Предметом спору у даній справі є питання наявності або відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за Договором в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Верховний Суд у постанові від 13.05.2025 у справі № 908/2402/22, скасовуючи рішення Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2025 і передаючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зокрема, зазначив, що виходячи із критеріїв подібності правовідносин, визначених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, правовідносини у справі № 908/2400/22 та у справі № 908/2402/22, в яких розглядалися тотожні спори між тими ж сторонами (на підставі різних договорів будівельного підряду, які мають аналогічні умови), є подібними.

Однак, суд першої інстанції не застосував відповідний висновок Верховного Суду, наведений в цій постанові, щодо можливості оплати виконаних робіт за актом, підписаним в односторонньому порядку, лише у разі наявності реального виконання робіт за договором у строк, визначений у договорі, та у разі, якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт та не надав правової оцінки доказам (які необхідні для перевірки реальності виконаних робіт в частині їх обсягів та якості), що містяться в матеріалах справи, а саме:

- не встановив час виконання робіт, а також дотримання/порушення позивачем умов Договору щодо строків складання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) та передачі їх замовнику для підписання;

- не встановив відповідність виконаних позивачем (Товариством) робіт за вказаним договором, про які він зазначає у позовній заяві, Календарному плану (Додаток № 2 до Договору), до якого вносились зміни, шляхом укладення додаткових угод;

- не встановив тотожність актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), які позивач (Товариство) надсилав відповідачу (Службі) листом від 12.09.2022 № 1209/01 для підписання та одного акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і однієї довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), які були долучені позивачем до позовної заяви;

- не встановив, чи є причини непідписання Службою (актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) безпідставними.

Суд касаційної інстанції зазначає, що, постановляючи ухвалу від 25.04.2024 про закриття касаційного провадження в справі № 908/2317/22 зі спору, що виник з подібних правовідносин, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що несвоєчасне направлення позивачем документів відповідачу, які необхідні для перевірки реальності виконаних робіт в частині обсягів і вартості виконаних будівельних робіт, свідчить про прострочення з боку кредитора, що вплинуло на можливість прийняття виконання відповідачем (через окупацію міста Енергодара). На час розгляду справи у суді ані позивач, ані відповідач доступу до об`єкта будівництва не мають, відповідно відповідач не має можливості здійснити перевірку реальності актів виконаних робіт, що звільняє його від обов`язку їх оплати. У вирішенні даного спору суд зазначив, що вирішальним вважає неможливість прийняття робіт в умовах воєнної окупації та захоплення Запорізької АЕС. При цьому суд не може спонукати відповідача до оплати виконаних позивачем робіт за умови неможливості перевірки їх повноти та якості.

Суди попередніх інстанцій у новому розгляді цієї справи з`ясували, зокрема, таке.

Товариство не виконало передбачений пунктом 15.5 Договору обов`язок передати для підписання уповноваженому представнику замовника (Службі) акт приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми № КБ-3) у строк не пізніше 25 числа звітного місяця (тобто наприкінці лютого 2022 року, а не у вересні 2022 року) та недовело обставин виконання робіт, вартість яких просить стягнути, до введення воєнного стану в Україні (до 23.02.2022 включно), а у судів попередніх інстанцій немає підстав вважати, що генпідрядником в дійсності виконувалися роботи за Договором у період з 05.10.2021 до 31.01.2022 у визначеному ним обсязі, оскільки в спірних правовідносинах саме несвоєчасне направлення (лише у вересні 2022 року) позивачем відповідачу первинних документів, які необхідні для перевірки реальності виконаних робіт та їх якості, об`єктивно унеможливило прийняття робіт в частині їх замовником з огляду на перебування спірної ділянки дороги (автомобільна дорога державного значення Т-08 05 Кам`янка-Дніпровська - Велика Білозерка - Веселе - /М-14/ на ділянці км 51+665 км 55+665 на тимчасово окупованій території.

У свою чергу, Позивачем не доведено, що причини непідписання Службою первинних документів (акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) є безпідставними, тобто не доведено, що замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухилявся від прийняття робіт.

Натомість судами встановлено, що відмова відповідача від підписанні актів виконаних робіт форми КБ-2в є обґрунтованою, вчиненою відповідно до норм чинного законодавства, генпідрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання актів виконаних робіт без підтвердження якості та підтвердження, що роботи виконані відповідно до державних стандартів, будівельним нормам іншим нормативно-правовим актам у тому числі й тендерній та проектній документації об`єкту та без встановлення того, що виконані роботи відповідають затвердженій проектній документації державних стандартів.

Станом на час отримання від позивача актів приймання виконаних робіт відповідач був позбавлений, через незалежні від нього обставини, фактично прийняти виконані позивачем підрядні роботи за Договором, а саме оглянути місце виконання робіт, перевірити їх фактичне виконання та їх відповідність вимогам по якості.

Так, частиною четвертою статті 879 ЦК України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до статті 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Разом з тим колегія суддів наголошує, що в судовій практиці стосовно акта виконаних робіт, підписаного однією стороною, усталеною є правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, в пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18 (на неврахування яких посилається скаржник у касаційній скарзі).

Суть цієї правової позиції полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. При цьому підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на замовника. Якщо замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України.

У пункті 45 постанови Верховного Суду від 01.09.2023 по справі № 906/386/21 зазначено наступне: "Правова позиція щодо застосування судами ч. 4 ст. 882 ЦК є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у п. 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".

Аналіз висновків, зроблених судами попередніх інстанцій у цій справі № 908/2402/22 не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у наведених скаржником постановах суду касаційної інстанції, на незастосування яких посилається скаржник, оскільки у цій справі позивачем не доведено фактичного виконання робіт за Договором, стягнення оплати за які є предметом спору.

Крім того, скаржник стверджує, що суди не врахували висновки Верховного Суду щодо необхідності застосування стандарту доказування вірогідності доказів для встановлення обставин справи.

Колегія суддів відхиляє такі доводи, оскільки висновки Верховного Суду щодо стандарту доказування вірогідності доказів судами не порушені. Суди оцінили наявні докази у їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням (стаття 86 ГПК України) і дійшли висновку, який ґрунтується на встановлених обставинах. Незгода скаржника з результатом такої оцінки не є неврахуванням висновку щодо застосування норми права та не свідчить про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень.

Інші аргументи скаржника фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог частини другої статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду, оскільки суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження під час касаційного провадження.

За таких обставин суди попередніх інстанцій, дійшли не спростованого доводами касаційної скарги висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції приймає доводи, наведені у відзивах на касаційну скаргу, у тій частині, в якій вони не суперечать мотивам цієї постанови.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин Верховний Суд вважає, що надав відповіді на всі істотні, вагомі та доречні доводи, які викладені скаржником у касаційній скарзі які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Суд вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не підтвердилися, та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі № 908/2402/22 - без змін.

Відповідно до статті 129 ГПК України понесені Товариством у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати зі сплати судового збору покладаються на Товариство, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд