ПОСТАНОВА
головуючого Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А.,Дундар І. О.,Краснощокова Є. В.,Пархоменка П. І.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 березня 2026 року про повернення апеляційної скарги у складі колегії суддів Вадовської Л. М., Погорєлової С. О., Сєвєрової Є. С.,
Короткий зміст позовної заяви, рішення та ухвали суду першої інстанції
У листопаді 2025 року ТОВ «Коллект центр» звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 66 048,75 грн.
Заочним рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2025 року позов задоволено.
02 лютого 2022 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2026 року у задоволенні заяви про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення відмовлено. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 17 грудня 2025 року залишено без розгляду.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеса від 19 лютого 2026 року повернуто скаржнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою від 26 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків шляхом сплати за подання апеляційної скарги судового збору та усунення інших недоліків поданої скарги. Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направлено 26 лютого 2026 року ОСОБА_1 на електронну адресу.
03 березня 2026 року ОСОБА_1 в порядку усунення недоліків поданої апеляційної скарги подано заяву, в якій вказано про додаток до заяви ? клопотання про звільнення (або відстрочку) від сплати судового збору, проте саме клопотання як таке не подано.
Станом на 20 березня 2026 року документ про сплату судового збору до апеляційного суду не надано, зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України не підтверджено, підстав для звільнення від сплати судового збору не встановлено.
З урахуванням наведеного та положень частини другої статті 357 ЦПК України скарга вважається неподаною та підлягає поверненню скаржнику.
Аргументи учасників справи
23 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила ухвалу апеляційного суду скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
20 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала до Верховного Суду доповнення касаційної скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що вона подала заяву про усунення недоліків, у якій зазначила про подання клопотання щодо звільнення або відстрочення сплати судового збору. Проте апеляційний суд формально констатував відсутність документа, не з`ясував причин його ненадходження, не надав можливості повторно усунути недоліки та не врахував об`єктивні обставини, пов`язані з її перебуванням у зоні бойових дій та участі у протидії збройної агресії РФ. Вказані порушення призвели до позбавлення її права на апеляційний перегляд судового рішення.
Повернення апеляційної скарги виключно з формальних підстав без оцінки реальних обставин справи є непропорційним обмеженням права на судовий захист. Суд не забезпечив баланс між процесуальними вимогами та правом особи на доступ до правосуддя.
Вона перебувала в умовах, що об`єктивно ускладнюють доступ до електронних сервісів та можливість належного оформлення документів. Такі обставини пов`язані з її участю у заходах з протидії збройній агресії РФ.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі.
В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційних скаргах доводи містять підстави, передбачені абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2026 рокусправу призначено до розгляду.
Позиція Верховного Суду
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Європейський суд з прав людини зауважував, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частина друга статті 357 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Тлумачення частини другої статті 121, статті 185, статті 357 ЦПК України свідчить, що якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки скарги в строк, наданий судом, скарга вважається неподаною та повертається (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2023 року в справі № 524/11220/21).
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).
У частинах п`ятій, шостій статті 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 147/127/17 зроблено висновок, що «законодавець не покладає на суд обов`язок продовжити строк на усунення недоліків у разі усунення недоліків апеляційної скарги частково. При цьому вказані процесуальні правові приписи не позбавляють суд права в разі усунення недоліків не в повному обсязі постановити ухвалу, якою продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Подавши заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, ОСОБА_1 не виконала всі вимоги ухвали апеляційного суду та не надала суду належним чином оформленої апеляційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи, про відновлення якої вона подала заяву, а тому апеляційний суд із урахуванням часткового усунення недоліків мав продовжити ОСОБА_1 відповідний строк, а повернення апеляційної скарги здійснене судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права».
У справі, що переглядається, при поверненні апеляційної скарги апеляційний суд вказав, що ОСОБА_1 не виконала повністю вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору або документ на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги не надано.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що:
23 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2026 року (а. с. 203);
ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для: сплати судового збору у розмірі 665,60 грн або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору; приведення апеляційної скарги у відповідність до вимог пункту 3 частини другої статті 356 ЦПК України;
03 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали апеляційного суду надіслала заяву про усунення недоліків, до якої додано апеляційну скаргу у новій редакцій та у пункті 2 якої додатком зазначено клопотання про звільнення (або відстрочку) сплати судового збору. Водночас таке клопотання до заяви не було додано (а. с. 216, 218).
За таких обставин, з урахуванням часткового усунення недоліків, апеляційний суд мав продовжити ОСОБА_1 відповідний строк на усунення недоліків, тому висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги є передчасним.
Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).