ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 904/3749/25

1. Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (далі - ПрАТ Центральна енергетична компанія", Товариство) звернулося з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тітова 13" (далі - ОСББ "Тітова 13", ОСББ, Об`єднання), в якому просило суд стягнути з ОСББ на свою користь вартість необлікованої електричної енергії в сумі 457 118,98 грн.

ОСББ "Тітова 13" звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ПрАТ "Центральна енергетична компанія", в якій просило суд визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення.

2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі №904/3749/25 позовні вимоги ПрАТ "Центральна енергетична компанія" за первісним позовом залишено без задоволення. Позовні вимоги ОСББ "Тітова 13" до ПрАТ "Центральна енергетична компанія" за зустрічним позовом задоволено. Визнано протиправним (незаконним) та скасовано рішення комісії ПрАТ "Центральна енергетична компанія" з розгляду акта про порушення від 08.08.2024 №00000821, яке оформлене протоколом від 12.03.2025 № 114/2025 (зі змінами зазначеними в протоколі від 07.05.2025 № 243/2025), щодо нарахування ОСББ «Тітова 13» необлікованої електричної енергії на загальну суму 457 118,98 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2025 у справі №904/3749/25 стягнуто з ПрАТ "Центральна енергетична компанія" на користь ОСББ "Тітова 13" витрати на правову допомогу у розмірі 42 000,00 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 у справі №904/3749/25 апеляційну скаргу ПрАТ "Центральна енергетична компанія" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2025 - без змін.

Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі №904/3749/25 стягнуто з ПрАТ "Центральна енергетична компанія" на користь ОСББ "Тітова 13" судові витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

3. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025, додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2025, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 та додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі №904/3749/25, ПрАТ "Центральна енергетична компанія" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила:

- оскаржувані судові акти, ухвалені по суті спору, скасувати у повному обсязі, ухвалити нове рішення, яким вимоги первісного позову задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити;

- додаткові рішення у справі скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяв ОСББ про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2026 відкрито касаційне провадження у справі №904/3749/25 за касаційною скаргою ПрАТ "Центральна енергетична компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2025, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026; справу призначено до судового розгляду.

ОСББ 24.07.2026 подала до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу ПрАТ "Центральна енергетична компанія" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Крім того, ОСББ зазначило, що очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції орієнтовно у сумі 15 000, 00 гривень. При цьому докази вказаних обставин будуть надані Суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду касаційної скарги.

4. Постановою Верховного Суду від 05.08.2026 касаційну скаргу ПрАТ "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2025, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі №904/3749/25 - без змін.

5. ОСББ 10.08.2026 через «Електронний суд» подало до Верховного Суду заяву про розподіл судових витрат у справі № 904/3749/25, в якій просить ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з ПрАТ Центральна енергетична компанія" на користь ОСББ «Тітова 13» витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

До вказаної заяви додано копії наступних документів:

- ордеру адвоката Киселиця І.Ю. серії АЕ №1518560 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4165;

- договору про надання правничої допомоги від 06.08.2025 №178 (далі - Договір);

- додаткової угоди до Договору від 06.08.2025 №1;

- угоди про співробітництво у сфері надання правової допомоги від 29.09.2025 №І 29.09/25;

- акта приймання-передачі наданих послуг від 05.08.2026 №3/Д1;

- детального опису робіт (наданих послуг) від 05.08.2026 №3/Д1;

- платіжної інструкції від 10.08.2026 №115;

- докази надіслання вказаної заяви з додатками сторонам.

6. Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2026 у справі №904/3749/25 призначено до розгляду заяву ОСББ про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7. Розглянувши подану заяву ОСББ, колегія суддів відзначає таке.

8. Так, положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

9. Як встановлено Судом між Адвокатським бюро «Киселиці Івана Юрійовича» (далі - Бюро) та ОСББ "Тітова 13" (далі - Клієнт) 06.08.2025 укладено договір про надання правничої допомоги №178 (далі - Договір).

Згідно з умовами Договору:

1.1. Відповідно до умов даного Договору Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та додатковими угодами до нього. Бюро відповідно до узгоджених Сторонами доручень має право в інтересах Клієнта надавати наступні види правничої допомоги, а саме:

- складати та підписувати від імені Клієнта будь-які документи (в тому числі, але не виключно заяви, скарги, пропозиції, заперечення, клопотання, претензії, вимоги, позовні заяви, відзиви, відповіді на відзив, апеляційні та / або касаційні скарги, заяви про вжиття заходів забезпечення позову / доказів та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- надавати правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта;

- представляти та захищати інтереси Клієнта перед будь-якими фізичними та / або юридичними особами, в будь-яких органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах всіх інстанцій під час здійснення кримінального провадження, цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, в органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, внутрішніх справ, поліції, Служби безпеки України, органах Державної фіскальної служби України, Міністерства юстиції України та всіх інших правоохоронних і контролюючих органах їх територіальних підрозділах з правом вирішувати та погоджувати будь-які питання, що стосуються Клієнта. Бюро може надавати інші види правничої допомоги, які не заборонені діючим законодавством України.

1.2. Безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює керуючий Бюро - адвокат Киселиця Іван Юрійович, діючий на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.02.2019 серія ДП № 4165, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 25.02.2019 №112 (далі - Адвокат). Підписанням цього Договору Клієнт надає свою згоду Бюро на залучення інших адвокатів (адвокатських бюро, об`єднань) для виконання доручення Клієнта.

3.1. Розмір, порядок оплати гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правничу допомогу, визначається сторонами окремими Додатковими угодами, які є невід`ємною частиною цього Договору. Бюро (Адвокат) залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно.

3.2. В погоджений Сторонами розмір гонорару по даному Договору не включені фактичні витрати щодо виконання Бюро зобов`язань за цим Договором.

4.1. Цей договір набирає чинності з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту Договору і діє до виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Адвокатське бюро «Киселиці Івана Юрійовича» та ОСББ "Тітова 13" 06.08.2025 підписали додаткову угоду №1 до Договору про надання правничої допомоги, відповідно до умов якої сторони погодили, що орієнтована вартість правничої допомоги за даною угодою складає 30 000,00 грн (в суді першої інстанції), яка може бути збільшена або зменшена залежно від обсягу та складності наданих Бюро послуг. Остаточне визначення вартості наданих Клієнту послуг визначається Сторонами шляхом підписання акта приймання-передач і наданих послуг.

Між сторонами 29.09.2025 укладено угоду №1 29.09/25 про співробітництво у сфері надання правової допомоги на наступних умовах:

1. Підписанням даної угоди Сторони підтверджують, що Бюро доручає, а Об`єднання приймає на себе обов`язок в порядку, передбаченому діючим законодавством України, надавати ОСББ «Тітова 13» (далі - Клієнт) правову допомогу у справі №904/3749/25 за позовною заявою ПрАТ "Центральна енергетична компанія" до Клієнта про стягнення 457 118,98 грн, яка розглядається в Господарському суді Дніпропетровської області. Об`єднання бере на себе обов`язок тільки представляти інтереси Клієнта у всіх судових засіданнях по справі №904/3749/25, інші послуги повинні надаватись виключно Бюро або за окремою письмовою домовленістю між Клієнтом та Об`єднанням. Бюро підтверджує, що ним було отримано письмову згоду Клієнта на представлення інтересів останнього адвокатом Об`єднання.

2. Розмір, порядок оплати гонорару, який Бюро сплачує Об`єднанню за надану в межах цієї угоди правничу допомогу, визначається сторонами окремими домовленостями між сторонами.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 05.08.2026 №3/Д1 до Договору про надання правничої допомоги:

1. В межах виконання умов додаткової угоди № 1 по Договору в період з 22.05.2026 по 05.08.2026 Бюро надало, а Клієнт отримав наступні послуги (правову допомогу), а саме:

- підготовка (складення) та подача відзиву стосовно касаційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025, додаткове рішення від 19.12.2025, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі №904/3749/25 до Верховного Суду;

- представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні 05.08.2026 у справі №904/3749/25 у Верховному Суді;

2. Вартість наданих послуг (правової допомоги) Бюро, які вказані в даному Акті, склала 10 000,00 грн без ПДВ. Бюро є платником єдиного податку і перебуває на спрощеній системі оподаткування (3 група).

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) від 05.08.2026 №3/Д1 в межах виконання умов додаткової угоди № 1 по Договору в період з 22.05.2026 по 05.08.2026 Бюро надало, а Клієнт отримав наступні послуги (правову допомогу), а саме:

1. Підготовка (складення) та подача відзиву стосовно касаційної скарги - 7 000, 00 грн.

2. Представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні - 3 000, 00 грн.

Заявник також подав платіжну інструкцію від 10.08.2026 №1115 на суму 10 000,00 грн, в призначенні платежу якої зазначено: оплата послуг по Договору про надання правничої допомоги (додаткова угода №1) згідно з актом від 05.08.2026 №3/Д1.

10. Отже, з наданих доказів вбачається, що адвокатське Бюро надало правову допомогу ОСББ на суму 10 000, 00 грн.

Дії ОСББ, яке попередньо заявило про судові витрати у відзиві на касаційну скаргу та просило їх стягнути, подало заяву про ухвалення додаткового рішення разом із усіма доказами на підтвердження понесених витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, з огляду на те, що частина доказів фізично не існувала на момент ухвалення постанови суду Верховного Суду (05.08.2026), узгоджуються з положеннями частини восьмої статті 129 ГПК України та статті 221 ГПК України.

11. Проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, колегія суддів відзначає таке.

12. Відповідно до статті 19 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів відзначає, що у розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

13. Ураховуючи наведене вище нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, керуючись зазначеними критеріями оцінки судових витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на характер спору та розумну необхідність судових витрат для розгляду конкретної справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів касаційної інстанції, дослідивши заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї документи, вважає, що розмір заявлених ОСББ до розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн відповідає критеріям розумності їхнього розміру, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), та є співрозмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом обсягом робіт (наданими послугами).

Отже, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування за рахунок ПрАТ Центральна енергетична компанія" понесених ОСББ у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції витрат на правничу допомогу в повному обсязі, а саме в сумі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд