ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 925/816/25

1.1 Приватне акціонерне товариство "Національна компанія "Укренерго" (далі - Компанія) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" (далі - Товариство) про стягнення 7 784 098,92 грн збитків, спричинених порушенням порядку складання податкових накладних, з яких: 6 515 303,67 грн незадекларованого податкового кредиту та 1 268 795,25 грн незадекларованого зменшення податкових зобов`язань.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач порушив порядок складання та реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), через що позивач втратив право на формування податкового кредиту та зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ).

2.1 Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.12.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026, в позові відмовлено.

2.2 Суди виснували, що збитки виникли виключно через недобросовісну бездіяльність самого позивача.

3.1 У касаційній скарзі позивач просить судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

3.2 На обґрунтування підстав подання касаційної скарги за виключними випадками, передбаченими пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, позивач посилається на те, що:

(1) суди неправильно застосували норм статей 86, 98 ГПК України, не врахувавши правових висновків Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у справі № 910/7328/23;

(2) у контексті обставин цієї справи відсутні висновки Верховного Суду стосовно:

- відповідності нормам законодавства виправлення помилки в обов`язкових реквізитах податкової накладної шляхом складання розрахунку коригування до такої податкової накладної за відсутності первинного документу до такого розрахунку коригування;

- наявності або відсутності права позивача на податковий кредит на підставі податкової накладної, не підтвердженої первинними документами, визначеними пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу (далі - ПК) України;

- належних способів доведення порушення вимог податкового законодавства у господарських правовідносинах за відсутності висновку контролюючого органу та оцінки доказів порушень податкового законодавства судами в подібних правовідносинах;

- питання того, які дії покупця свідчать про прояв розумної дбайливості та у який строк такі дії повинні бути вчинені покупцем.

3.3 У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує щодо доводів скаржника та вважає оскаржувані судові рішення законними.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що Компанія і Товариство уклали типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 24.05.2019 № 0479-01024 шляхом подання заяви-приєднання, який є договором приєднання в розумінні положень статті 634 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи.

4.2 За умовами пункту 1.5 договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії відповідно до правил ринку.

4.3 Компанія і Товариство є платниками податку на додану вартість.

4.4 31.08.2019 сторонами складено та підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 418 812,41 грн, в т.ч. 69 802,07 грн ПДВ.

4.5 Товариством складено зведені податкові накладні № 427 від 19.08.2019 на суму 1 594 717,24 грн, в т.ч. 265 786,21 грн ПДВ, та № 427 від 31.08.2019 на суму 62 363,90 грн, в т.ч. 10 393,98 грн ПДВ. Складено розрахунок коригування № 26 від 19.08.2019 до податкової накладної № 427 від 19.08.2019, яким здійснено виправлення обсягу поставленої електричної енергії.

4.6 Відповідні податкові накладні зареєстровані через електронний ресурс в ЄРПН та містять відмітку "прийнято контрагентом". Протягом 2019-2025 років, ані Державна податкова служба України, ані Компанія не заявили про неприйнятність чи нечинність поданих Товариством податкових накладних та коригуючих накладних до них.

4.7 30.09.2019 сторонами складено та підписано акт зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог на суму 973 709,24 грн, в т.ч. 162 284,87 грн ПДВ.

4.8 Товариством складено зведену податкову накладну № 996 від 30.09.2019 на суму 3 093 550,34 грн, в т.ч. 515 591,72 грн ПДВ, яку зареєстровано в ЄРПН, однак ця накладна містить відмітку "не прийнято контрагентом".

4.9 30.11.2019 сторонами складено та підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог у якому визначено суми непогашеного зобов`язання станом на 30.11.2019 (за період з 01.10.2019 до 02.11.2019) та зазначено про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог на суму 934 862,44 грн, в тому числі 155 810,41 грн ПДВ.

4.10 Відповідну податкову накладну на суму заліку зустрічних однорідних вимог у розмірі 934 862,44 грн, в т.ч. ПДВ 155 810,41 грн складено не було.

4.11 На підставі актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та інших платежів № ВН/19/10ж-0479 від 31.10.2019, № ВН/19/11л-0479 від 30.11.2019 Товариством у грудні 2019 року складено податкову накладну № 1996 від 31.12.2019 на загальну суму 8 125 588,06 грн, в т.ч. 1 354 264,68 грн ПДВ.

4.12 У подальшому було оформлено акти коригування (врегулювання) № ВР/19/07к-0479/1 від 31.12.2019 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № ВН/19/08л-0479 від 19.08.2019 згідно з договором та № ВР/19/07к-0479 від 31.12.2019 до акта купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 19/07-156 від 31.07.2019 згідно з договором.

4.13 Згідно із зазначеними актами коригування (врегулювання) за липень 2019 року ОСП поставка товарів (електроенергії на ринку небалансів) відкоригована на зменшення постачання на суму 617 196,51 грн, та на збільшення постачання на суму 2 025 186,78 грн. При цьому поставка СВБ за відповідні періоди збільшена на суму 512 106,99 грн та 79 975,16 грн.

4.14 Компанією складено розрахунки коригування до податкових накладних на загальну суму зобов`язань: № 485 від 31.12.2019 до податкової накладної № 1664 від 31.08.2019 на суму 2 025 186,78 грн та № 733 від 31.12.2019 до податкової накладної № 1798 від 31.07.2019.

4.15 Товариство також склало розрахунки коригування: № 38 від 31.12.2019 та № 39 від 31.12.2019.

4.16 Згідно з актами купівлі-продажу № ВН/19/11л-0479 від 30.11.2019 та № ВН/19/12-0479 від 31.12.2019 Товариством у січні 2020 року складено податкову накладну № 1997 від 31.01.2020 на загальну суму 3 198 219,83 грн, в т.ч. 533 036,64 грн ПДВ.

4.17 31.01.2020 сторонами підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 655 557,60 грн, в т.ч. 109 259,60 грн ПДВ згідно з актами купівлі-продажу № ВН/20/010479 від 31.01.2020, № ВН/19/11л-0479 від 30.11.2019 та № ВН/19/12-0479 від 31.12.2019. На підставі цього акта зарахування Товариством складено податкову накладну від 31.01.2020 № 1996 на суму 655 557,32 грн.

4.18 Компанією складено розрахунки коригування до податкових накладних, а саме: № 1342 від 24.01.2020 до податкової накладної 31.08.2019/1664/104 на суму "-" 203 768,45 грн, в т.ч "-" 33 961,41 грн ПДВ; № 1343 від 24.01.2020 до податкової накладної від 30.09.2019/1063/104 на суму "-" 1 844 318,47 грн, в т.ч. "-" 307 386,41 грн ПДВ (доставлено до контрагента для реєстрації 08.09.2022); № 1344 від 24.01.2020 до податкової накладної від 31.10.2019/1240/104 на суму "-" 5 131 123,32 грн, в т.ч. "-" 855 187,22 грн ПДВ (доставлено до контрагента для реєстрації 09.09.2022). При цьому розрахунки коригування не зареєстровані в ЄРПН.

4.19 Товариством до відповідних актів коригування (врегулювання) були складені розрахунки коригування: № 27 від 24.01.2020 до податкової накладної від 31.08.2019/427/104 на суму 267 054,16 грн, в т.ч. 44 509,03 грн ПДВ (зареєстровано контрагентом в ЄРПН), № 29 від 24.01.2020 до податкової накладної від 31.10.2019/1998/104 на суму 2 735 231,09 грн, в т.ч. 455 871,85 грн ПДВ (зареєстровано контрагентом в ЄРПН), № 28 від 24.01.2020 до податкової накладної від 30.09.2019/996/104 на суму "-" 523 432,07 грн, в т.ч. "-" 87 238,68 грн ПДВ (відхилено).

4.20 Згідно з актами купівлі-продажу № ВН/19/12-0479 від 31.12.2019 та № ВН/20/01-0479 від 31.01.2020 Товариством складено податкову накладну № 1995 від 29.02.2020 на загальну суму 11 573 014,83 грн.

4.21 29.02.2020 між сторонами підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 218 666,31 грн, в т.ч. 203 111,05 грн ПДВ згідно з актами купівлі-продажу № ВН/19/12-0479 від 31.12.2019, № ВН/20/01-0479 від 31.01.2020 та № ВН/20/02-0479 від 29.02.2020. На підставі зазначеного акта зарахування Товариством складено податкову накладну № 1994 від 29.02.2020 на суму 1 218 666,13 грн, в т.ч. 203 111,02 грн ПДВ.

4.22 31.03.2020 сторонами підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 490 607,63 грн, в т.ч. 81 767,94 грн ПДВ згідно з актами купівлі-продажу від № ВН/20/01-0479 від 31.01.2020 та № ВН/20/02-0479 від 29.02.2020. На підставі цього акта зарахування Товариством складено податкову накладну № 994 від 31.03.2020 на суму 490 607,81 грн, в т.ч. 81 767,97 грн ПДВ.

4.23 10.08.2020 сторонами підписано акт коригування (врегулювання) № ВР20/010479 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № ВН20/01-0479 від 31.01.2020, яким скоригована кількість та ціна поставки товару за січень 2020 року, відповідно Товариством складено розрахунок коригування № 29 від 10.08.2020 до податкової накладної № 994 від 31.03.2020.

4.24 Компанією 12.12.2022 надіслано Товариству для подальшої реєстрації в ЄРПН розрахунок коригування № 1422 від 20.03.2020 на суму "-" 433 561,28 грн, в т.ч. "-" 72 260,21 грн ПДВ.

4.25 За твердженням позивача ухилення відповідача від виконання свого обов`язку відкоригувати та зареєструвати податкові накладні для оформлення податкового кредиту контрагентом і стали підставою для звернення до господарського суду з цим позовом.

4.26 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.27 За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

4.28 Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Для покупця належним способом захисту порушеного права може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

4.29 Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

4.30 Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

4.31 Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.

4.32 У постанові від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду (далі - ОП КГС ВС), зокрема, зазначив таке:

- загалом чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних. Крім того, право позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи не проведення ним відповідної перевірки (пункт 7.18);

- у контексті доказування такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки, а господарський суд у такому випадку має як самостійно оцінити надані докази, зокрема ті, що стосуються реєстрації податкових накладних, так і самостійно здійснити оцінку дій чи бездіяльності продавця, у тому числі щодо порушення ним податкового законодавств (пункт 7.22);

- обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору (пункт 7.24);

- як обов`язок платника податку скласти та зареєструвати податкову накладну, так і обов`язок особи, якою заподіяно шкоду, відшкодувати її (зокрема шляхом відшкодування збитків) передбачені законом (стаття 201 ПК, статті 1168, 1192 ЦК України) (пункт 7.26).

4.33 У контексті доводів позивача про порушення відповідачем порядку складання та реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в ЄРПН, через що, як стверджує позивач, він втратив право на формування податкового кредиту та зменшення податкових зобов`язань з ПДВ, та з урахуванням наведеної позиції ОП КГС ВС суди дослідили поведінку сторін у спірних правовідносинах щодо реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в ЄРПН та встановили таке.

4.34 Податкова накладна № 427 від 19.08.2019 на суму 1 594 717,24 грн була зареєстрована в ЄРПН у встановлений термін та має відмітку "Прийнято контрагентом" з боку позивача і останій не звертався до відповідача про подання уточнюючого або коригуючого розрахунку до цієї податкової накладної.

4.35 Податкова накладна № 996 від 30.09.2019 була зареєстрована в ЄРПН у встановлений строк і протягом 1095 днів після дати її реєстрації жодних зауважень з боку позивача не надходило, і лише 27.12.2022, тобто після спливу трирічного строку, встановленого ПК України для внесення змін (подання уточнюючого або коригуючого розрахунку до такої податкової накладної), Компанією було відхилено цю податкову накладну.

4.36 Товариством було виписано дві податкові накладні: № 1995 на суму 2 161 891,12 грн та № 1996 на суму 4 473 741,85 грн. У зв`язку з виявленою різницею (загальна сума виписаних податкових накладних перевищувала фактичну суму оплати та взаємозаліку на 1?227?028,58 грн), 29.01.2020 Товариством було виписано розрахунок коригування № 3 на зменшення податкової накладної № 1995 від 30.11.2019 на суму 1?227?028,58 грн, проте даний розрахунок коригування був відхилений контрагентом та не зареєстрований в ЄРПН, внаслідок чого надлишково нараховане податкове зобов`язання не було скориговано.

4.37 Податкова накладна № 1996 від 31.12.2019 на суму 8 125 588,06 грн, податкова накладна № 1997 від 31.01.2020 на суму 3 198 219,83 грн та податкова накладна № 1995 від 29.02.2020 на суму 11 573 014,83 грн не містили коду ознаки "4" у полі "Зведена податкова накладна", проте такі накладні були прийняті контрагентом.

4.38 Розрахунки коригування № 38 та № 39 від 31.12.2019 не були офіційно відхилені Компанією у строки, необхідні для своєчасного коригування або виправлення можливих помилок.

4.39 Щодо не реєстрації складених Компанією розрахунків коригування з від`ємним значенням № 1342 від 24.01.2020 до податкової накладної 31.08.2019/1664/104, № 1343 від 24.01.2020 до податкової накладної від 30.09.2019/1063/104 та № 1344 від 24.01.2020 до податкової накладної від 31.10.2019/1240/104, судами встановлено, що Товариством надсилались листи (№ 3829 від 24.11.2021 та № 295 від 31.01.2022) з проханням надати розрахунки коригування до податкових накладних з метою їх реєстрації, проте Компанією не надано доказів, що підтверджували б реагування на такі листи, і як наслідок - слід вважати, що позивач зазнав збитків внаслідок власної бездіяльності.

4.40 Розрахунки коригування з від`ємним значенням № 1342 від 24.01.2020 до податкової накладної 31.08.2019/1664/104, № 1343 від 24.01.2020 до податкової накладної 30.09.2019/1063/104 та № 1344 від 24.01.2020 до податкової накладної 31.10.2019/1240/104 були надіслані на реєстрацію лише у вересні 2022 року, що підтверджується квитанціями про їх отримання Товариством.

4.41 Розрахунки коригування від 24.01.2020 № 27 на 267 054,16 грн, № 28 на суму 523 432,07 грн та № 29 на 2 735 231,09 грн, що оформлені Товариством, були подані на реєстрацію у встановлені ПК України строки і доказів звернення позивача до відповідача із зауваженнями/претензіями з приводу невідповідності даних, зазначених у таких розрахунках коригування Компанією у встановлені податковим законодавством строки не надано. Розрахунок коригування від 24.01.2020 № 28 не був відхилений (наявний статус "доставлено контрагенту" - чинний).

4.42 Розрахунки коригування № 66 та № 67 від 14.05.2020, складені на суму доплати, не були відхилені Компанією, а податкові накладні № 1996 від 31.12.2019 та № 1997 від 31.01.2020, до яких складені вказані розрахунки коригування, - мають статус "прийнято контрагентом" в ЄРПН.

4.43 У вже наведеній постанові 01.12.2023 у справі № 926/3347/22 ОП КГС ВС також звернула увагу на те, що:

- помилка в реквізитах податкової накладної не є нездоланною перешкодою для одержання покупцем податкового кредиту (пункт 7.29);

- за умови розумної і добросовісної поведінки покупця і продавця помилка в реквізитах податкової накладної може і має бути виправлена (пункт 7.32);

- якщо покупець не включив до податкового кредиту відповідну суму ПДВ на підставі зареєстрованої податкової накладної продавця через помилки в ній, які є перешкодою для такого включення, то покупець, проявляючи розумну дбайливість та враховуючи інтереси, зокрема, іншої сторони, має своєчасно повідомити про помилку продавця. Останній, своєю чергою, дізнавшись про допущену помилку, має невідкладно скласти і зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної, не пов`язаний із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (пункт 7.34);

- якщо ж покупець не включив до податкового кредиту відповідну суму ПДВ на підставі зареєстрованої податкової накладної продавця через помилки в ній, які є перешкодою для такого включення, і не повідомив своєчасно про помилку продавця, внаслідок чого покупець втратив право на податковий кредит, то слід вважати, що він зазнав збитків внаслідок власної бездіяльності, а тому такі збитки не можуть бути стягнуті з продавця (пункт 7.35).

4.44 Урахувавши ці висновки ОП КГС ВС суди зазначили, що сам факт наявності неточностей у зареєстрованих податкових накладних (щодо коду ознаки чи розбіжностей у датах) автоматично не перетворює суму ПДВ за цими накладними на збитки покупця. Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони та суму, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у ЄРПН.

4.45 У зв`язку із цим виснували, що:

- між діями Товариства (реєстрацією податкових накладних, хоч і з можливими недоліками) та збитками Компанії відсутній прямий причинно-наслідковий зв`язок.

- Компанія самостійно оцінила правомірність дій Товариства при реєстрації податкових накладних (не повідомивши контрагента про необхідність внесення виправлень) і на власний ризик ухвалила рішення про не включення спірної суми ПДВ до складу податкового кредиту;

- Компанія втратила право на податковий кредит через те, що зволікала і не зверталася до Товариства про виправлення помилок протягом установлених законом 1095 днів;

- втрата права на податковий кредит є прямим об`єктивним наслідком пасивної, недобросовісної поведінки самої Компанії, яка, маючи організаційні ресурси, не забезпечила своєчасного коригування податкового обліку спільно з контрагентом;

- приймаючи накладні, проставляючи відмітку "Прийнято контрагентом", зволікаючи роками, Компанія порушила стандарт поведінки добросовісності та обачливості під час здійснення господарської діяльності, тоді як, для стягнення збитків за статтею 22 ЦК України обов`язковою умовою є те, щоб збитки були прямим і невідворотним наслідком дій саме відповідача.

4.46 За узагальнюючим висновком судів попередніх інстанцій, з яким, з огляду на встановлені судами обставини справи щодо поведінки сторін у спірних правовідносинах погоджується і Верховний Суд, заявляючи вимогу про стягнення збитків, які становлять суму ПДВ, що може бути включена до складу податкового кредиту, поза межами фіскального контролю та обліку, позивач фактично намагається отримати ці кошти (можливу суму податкового кредиту, на яку він має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду) не в порядку, встановленому ПК України, а безпосередньо в порядку стягнення цієї суми як збитків з відповідача через рішення суду як примус від імені держави, що є неприпустимим та містить ознаки зловживання правом.

Щодо виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

4.47 Скаржник, не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, на обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, посилається на неправильне застосування судами норм статей 86, 98 ГПК України внаслідок неврахування правових висновків Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у пунктах 7.55-7.57 постанові від 16.07.2024 у справі № 910/7328/23 про те, що:

- статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні;

- системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України. Такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17 та у постанові від 15.06.2021 у справі № 916/2479/17, на який посилається скаржник у касаційній скарзі;

- до того ж, при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи (схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 520/8073/16, від 12.02.2020 у справі № 457/906/17, від 15.06.2021 у справі № 916/2479/17, від 07.06.2022 у справі № 916/302/16).

4.48 У цьому контексті зазначає про ненадання судами оцінки висновку експертизи від 18.07.2025 № 18-07/25 у сукупності з іншими доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

4.49 Проте, такі доводи скаржника не знаходять свого підтвердження за результатом касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень, оскільки судами було надано оцінку зазначеному висновку.

4.50 Так, за наслідками оцінки наданого позивачем висновку експертизи від 18.07.2025 № 18-07/25 суди виснували, що арифметичне підтвердження суми невідшкодованого ПДВ у висновку експерта не замінює собою обов`язку позивача довести наявність правових підстав для стягнення цих сум як збитків за статтею 22 ЦК України.

4.51 Відтак, відхилення судами цього доказу як такого, що не доводить складу правопорушення відповідача, є мотивованим.

4.52 Колегія суддів зазначає, що за вказаних обставин висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.07.2024 у справі № 910/7328/23, є нерелевантними до спірних правовідносин.

4.53 Суд звертає увагу на те, що посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження не може бути виключним випадком для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми права, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

4.54 Доводи скаржника у цій частині фактично зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою цього доказу, а не неврахування зазначених скаржником висновків Верховного Суду у наведеній постанові щодо порядку оцінки висновків експертиз.

4.55 За таких обставин, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за виключним випадком, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у наведених скаржником постанові Верховного Суду та на яку посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі № 925/816/25.

4.56 Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 ГПК України).

4.57 Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.58 Розглянувши касаційну скаргу у межах доводів та вимог, викладених у скаржником, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, з огляду на положення частини другої статті 287 ГПК України та відповідно до статті 300 цього Кодексу, Суд не вбачає правових підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій. Підстави касаційного оскарження, обґрунтовані скаржником з посиланням на пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України не знайшли свого підтвердження.

4.59 З огляду на наведене касаційне провадження у справі, відкрите за виключним випадком, передбаченим пунктом 1 частиною 2 статті 287 ГПК України, підлягає закриттю, у іншій частині касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4.60 Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України,