ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 вересня 2025 року та захисника ОСОБА_6 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2025 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 вересня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайсин Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) та виправданого за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 315, ч. 1 ст. 317 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2025 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 315, ч. 1 ст. 317 КК та виправдано.
2. Цим же вироком ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком та покарання, призначеного за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2023 року, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
3. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
4. ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у сховище та у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, поєднаному з проникненням у сховище за детально наведених у вироку обставин.
5. Як установив суд, у ніч із 26 на 27 листопада 2015 року ОСОБА_7 , проходячи біля третього під`їзду будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, протиправно, таємно, з корисливого мотиву, проник до салону автомобіля марки Renault моделі Master (державний номерний знак НОМЕР_1 ), який знаходився біля вище вказаного будинку, звідки здійснив крадіжку майна вартістю 3500 грн, яке належить ОСОБА_9 , заподіявши останньому матеріальної шкоди на зазначену суму.
6. Крім того ОСОБА_7 діючи умисно, протиправно, повторно, таємно, з корисливого мотиву у м. Ладижин Вінницької області:
- 08 грудня 2015 року близько 06:30 год., проходячи біля першого під`їзду будинку № 3 на вул. Ентузіастів проник до салону автомобіля марки ВАЗ-2104 (державний номерний знак НОМЕР_2 ), звідки здійснив крадіжку майна загальною вартістю 4890,19 грн, що належить ОСОБА_10 , заподіявши останньому матеріальної шкоди на зазначену суму;
- в ніч із 15 на 16 грудня 2015 року, проходячи біля будинку № 3 на вул. Прибережна проник до салону автомобіля марки Мерседес Бенс моделі 208 (державний номерний знак НОМЕР_3 ), звідки здійснив крадіжку майна загальною вартістю 2200 грн, що належить ОСОБА_11 , заподіявши останньому матеріальної шкоди на зазначену суму;
- в ніч із 16 на 17 грудня 2015 року, проходячи біля п`ятого під`їзду будинку № 25 на вул. Будівельників проник до салону автомобіля марки ВАЗ-2102 (державний номерний знак НОМЕР_4 ), звідки здійснив крадіжку майна загальною вартістю 2000 грн, що належить ОСОБА_12 , заподіявши останньому матеріальної шкоди на зазначену суму;
- в ніч із 16 на 17 грудня 2015 року, проходячи біля п`ятого під`їзду будинку № 29 на вул. Будівельників проник до салону та багажного відділення автомобіля марки ГАЗ модель 24, (державний номерний знак НОМЕР_5 ), звідки здійснив крадіжку майна загальною вартістю 1773,40 грн, що належить ОСОБА_13 , заподіявши останньому матеріальної шкоди на зазначену суму.
7. Органами досудового розслідування ОСОБА_7 також обвинувачувався у тому, що він в квартирі АДРЕСА_3 :
- 18 лютого 2013 року у післяобідній час запропонував гостям ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вжити наркотичні засоби, які зберігалися у його квартирі, на що останні погодились та вжили запропонований ОСОБА_7 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс;
- 18 лютого 2013 року у післяобідній час умисно надав приміщення кухні квартири, в якій він проживає для незаконного вживання наркотичних засобів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , надавши їм при цьому спеціальний пристрій, який складався з двох фрагментів полімерних пляшок та металевої фольги.
8. Вінницький апеляційний суд ухвалою від 18 вересня 2025 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без змін.
Вимоги таузагальненідоводиосіб, якіподаликасаційніскарги
9. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_7 та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
10. На обґрунтування свого прохання прокурор зазначає, що апеляційний суд, усупереч положенням статей 2, 7, 370, 404, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), залишив без переконливих мотивованих відповідей доводи апеляційної скарги сторони захисту, зокрема, щодо: наявності підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК; відсутності доказів, які підтверджують вину ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень.
11. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_7 у частині засудження його за ч. 3 ст. 185 КК та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК.
12. Захисник стверджує, що суд першої інстанції у порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК, не надав оцінки тому, що сторона обвинувачення після повернення обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 315. Ч. 1 ст. 317 КК, на підставі ухвали місцевого суду від 29 вересня 2015 року, відновила досудове розслідування, проводила слідчі (розшукові) дії, які є необхідними для приведення обвинувального акту у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду, у тому числі об`єднала кримінальне провадження з іншими кримінальними провадженнями, а тому, на думку захисника, отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні бути визнані недопустимими, оскільки КПК не передбачено можливості поновлення завершеного досудового розслідування. Також зазначає, що апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення, не надав належної оцінки безпосередньо дослідженим доказам в частині, на якій акцентувала увагу сторона захисту, та, як наслідок, не навів належних мотивів, з огляду на вищезазначені положення КПК та практику Європейського суду з прав людини, з яких цей суд виходив при постановленні ухвали.
13. На адресу Суду заперечень на касаційні скарги не надходило.
14. Судові рішення щодо ОСОБА_7 в часині його виправдання за ч. 2 ст. 315, ч. 1 ст. 317 КК у суді касаційної інстанції не оскаржуються.
Позиції учасників судового провадження
15. Захисник та засуджений підтримали подану захисником касаційну скаргу та заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора. Прокурор частково підтримав касаційну скаргу подану прокурором, лише в частині ненадання відповіді апеляційним судом на довід апеляційної скарги сторони захисту про можливість застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК та заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.
Мотиви Суду
16. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
17. Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції із додержанням вимог чинного законодавства.
18. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
19. Статтею 438 КПК визначено підстави для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, серед яких є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, водночас ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
20. Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
21. Верховний Суд звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, що надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
22. Положеннями ст. 419 КПК передбачено, що в мотивувальній частині ухвали, зокрема, зазначається короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення, мають бути зазначені підстави, із яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Усі доводи, які містяться в апеляційних скаргах мають бути проаналізовані з урахуванням наявних у справі доказів із тим, щоб жоден із них не залишився нерозглянутим. Однак цих законодавчих вимог апеляційний суд не дотримався.
23. Як убачається з матеріалів провадження, Вінницький міський суд Вінницької області вироком від 22 квітня 2025 року визнав винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК та на підставі ч. 4 ст. 70 цього Кодексу призначив йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
24. Не погодившись з вироком суду, захисник ОСОБА_6 та прокурор, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, подали апеляційні скарги. У подальшому прокурор відмовився від своєї апеляційної скарги на підставі ст. 403 КПК.
25. Захисник у своїй скарзі, не оскаржуючи вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 в частині виправдання останнього за ч. 2 ст. 315, ч. 1 ст. 317 КК просив скасувати вирок місцевого суду, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 закрити. Зокрема, захисник наголошував, що сторона обвинувачення направила обвинувальний акт до суду поза межами строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК, що є підставою для закриття кримінального провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Також указував, що після повернення прокурору обвинувального акта для усунення недоліків, слідчим було проведено слідчі дії, що є неприпустимим та прийнято рішення про об`єднання кримінальних проваджень.
26. За результатами апеляційного розгляду, Вінницький апеляційний суд ухвалою від 18 вересня 2025 року апеляційну скаргу захисника залишив без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 - без змін.
27. При цьому, суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 , залишив поза увагою зазначені доводи апеляційної скарги захисника, та у своїй ухвалі не зазначив із яких підстав він відхилив, в тому числі, й доводи про те, що сторона обвинувачення направила обвинувальний акт до суду поза межами строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК.
28. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке в розумінні положень ст. 412 цього Кодексу перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
29. За таких обставин подані касаційні скарги захисника та прокурора, щодо залишення апеляційним судом поза увагою доводів апеляційної скарги сторони захисту, підлягають частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду скасуванню у зв`язку з невідповідністю її вимогам ст. 419 КПК, з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
30. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
31. Водночас, згідно з приписами ч. 3 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції розглядає питання про обрання запобіжного заходу під час скасування судового рішення і призначення нового розгляду в суді першої чи апеляційної інстанції.
32. Ураховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, яке відповідно до ст. 12 КК є тяжким злочином проти власності, з метою забезпечення можливості проведення нового розгляду судом апеляційної інстанції, а також забезпечення виконання процесуальних рішень у справі, колегія суддів вважає за необхідне обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд