ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 990/469/25

1. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у жовтні 2025 року звернулись до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), в якому просили:

- визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 вересня 2025 року № 173/зп25 «Про затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей та про призначення четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» у частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ВККС поновити участь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у доборі кандидатів на зайняття посади судді місцевого суду, оголошеного 11 грудня 2024 року, з етапу тестування когнітивних здібностей у межах зазначеного добору, з урахуванням висновків Верховного Суду.

2. Позивачі обґрунтовували пред`явлений позов тим, що Комісія порушила правила абзацу другого частини третьої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402?VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) та вимоги Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням ВККС від 19 червня 2024 року №185/зп-24 (далі - Положення №185/зп-24), оскільки не затвердила переліку питань, які використовувалися під час тестування когнітивних здібностей. ВККС не перевіряла розроблених Товариством з обмеженою відповідальністю «ХГР Україна» (далі - ТОВ «ХГР Україна») завдань для тестування когнітивних здібностей кандидатів на зайняття вакантних посад суддів у місцевих судах, що викликає сумніви щодо конкретності цих завдань, відповідно, можливості їх застосування (використання) під час добору на зайняття вакантних посад суддів в місцевих судах. Також виникають обґрунтовані сумніви щодо загальної спроможності ТОВ «ХГР Україна» належно підготувати завдання для тестування когнітивних здібностей.

3. Під час складання тестування когнітивних здібностей інформаційна система працювала некоректно, зокрема, відбувалося зависання програми, гальмування реакції відповіді на їх дії (натискання кнопки відповіді), не в повному обсязі відображалися графічні елементи завдань, що призвело до втрати часу та негативного результату. Також позивачі ставлять під сумнів правильність розрахунку набраних ними балів.

4. Комісія не довела до відома учасників добору щодо типів закономірностей, правил та алгоритмів вирішення завдань, які були покладені розробником в основу програми тестування когнітивних здібностей, а учасникам не було рекомендовано необхідних, на їхній погляд, джерел для підготовки.

5. Також вважали протиправною та безпідставною відмову Комісії надати перелік питань бази тестових завдань когнітивних здібностей та відповідей на них за їх зверненням, що є непорушною та невід`ємною складовою забезпечення права на об`єктивне оцінювання та ефективне оскарження результатів іспиту.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції

6. Рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1 800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі - добір) та затверджено текст відповідного оголошення.

7. З метою участі в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному 11 грудня 2024 року, та з наміром бути переведеними до іншого місцевого суду звернулося 9 337 осіб, у тому числі й позивачі.

8. Рішенням ВККС від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначено таку черговість етапів його проведення (далі - кваліфікаційний іспит): перший етап - тестування знань з історії української державності; другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; третій етап - тестування когнітивних здібностей; четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

9. Цим же рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 (зі змінами) визначено прохідні бали етапів кваліфікаційного іспиту з урахуванням кількості посад щодо яких оголошено добір.

Зокрема, визначено прохідний бал першого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування знань з історії української державності) з урахуванням того, що до другого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше 7 200 кандидатів на посаду судді та суддів.

Визначено прохідний бал другого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду) з урахуванням того, що до третього етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 4 200 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.

Визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду).

Визначено прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) - 75 відсотків максимально можливого бала.

10. Рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду. Тестування когнітивних здібностей призначено для 4 842 кандидатів на посаду судді та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, в тому числі позивачам.

Визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії графік складання тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

Визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів у межах кваліфікаційного іспиту.

Встановлено, що тестування когнітивних здібностей здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки.

Визначено, що тривалість тестування когнітивних здібностей - 30 хвилин, кількість запитань у тесті на когнітивні здібності - 40, максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60.

Встановлено середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бала.

Визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді.

11. Згідно з визначеним та оприлюдненим графіком 09, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17 вересня 2025 року Комісією проведено тестування когнітивних здібностей.

12. Рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації:

- місцевого адміністративного суду - 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал;

- місцевого господарського суду - 411 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал;

- місцевого загального суду - 2 851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал.

13. Згідно із зазначеним рішенням Комісії за результатами тестування когнітивних здібностей ОСОБА_3 набрав 32,25 бала, ОСОБА_2 - 32,20 бала, ОСОБА_1 - 27,32 бала, що є нижчим середнього допустимого балу, встановленого Комісією для третього етапу кваліфікаційного іспиту. Позивачів визнано такими, що не склали тестування когнітивних здібностей, та не допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання).

14. Не погодиашись із рішенням ВККС від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 у частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей, складеного ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , останні звернулися до Верховного Суду із цим позовом.

15. Рішенням від 04 червня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , навівши такі аргументи.

16. Частиною четвертою статті 74 Закону № 1402-VIII законодавець прямо виключив тестування когнітивних здібностей з обов`язку попереднього оприлюднення переліку питань. Водночас форма та зміст такого тестування, а також порядок його проведення були визначені Положенням № 185/зп-24 та Методикою, затвердженою рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп?25, яке було оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії. Рішенням Комісії від 29 січня 2025 року № 29/зп-25 було оприлюднено довідкову інформацію про зміст анонімного тестування когнітивних здібностей із детальним розкриттям складових (вербальне, абстрактне та логічне мислення), структури та оцінки завдань, а також кількості запитань. З огляду на це суд дійшов висновку, що вимоги про затвердження та оприлюднення програми і переліку питань тестування не поширюються на тестування когнітивних здібностей, а порядок його проведення був належним чином визначений та доведений до відома учасників. Відтак доводи позивачів про порушення відповідачем вимог частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII суд визнав безпідставними.

17. Доводи позивачів про відсутність конкретних запитань та сумніви щодо можливості їх застосування ґрунтуються виключно на припущеннях і не підтверджені доказами. Питання правомірності закупівельних процедур і належності виконання договірних зобов`язань не входять до предмета доказування у спорах щодо результатів кваліфікаційного іспиту.

18. Учасники добору не були позбавлені можливості безпосередньо під час іспиту повідомити уповноважених представників Комісії про технічні проблеми, проте, за визнанням самих позивачів, жодних відповідних звернень до Комісії не надходило, за винятком випадку з позивачкою ОСОБА_2 , проблему якої із входом до системи було оперативно усунуто, що підтверджується відеозаписом. У зв`язку із цим суд дійшов висновку, що посилання на некоректність роботи техніки не підтверджені жодними доказами і фактично спрямовані на спростування отриманих результатів тестування.

19. Відповідно до пунктів 4.7.1 та 4.9.1 Положення № 185/зп-24 Комісія наділена повноваженнями визначати як кількість запитань, так і тривалість їх виконання, а посилання на скорочення часу порівняно з тестуванням у межах іншого конкурсу (на посади суддів апеляційних судів) є безпідставним, оскільки закон не встановлює обов`язку уніфікувати часову тривалість тестування в межах різних конкурсів.

20. Комісія на вимогу суду надала звіти з відомостями про блок запитання, його унікальний номер та правильність відповіді, тоді як ненадання основ, дистракторів і ключів обґрунтовано статусом цієї інформації як такої з обмеженим доступом відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розголошення якої може зашкодити авторитету та неупередженості правосуддя. Потреба у з`ясуванні додаткової інформації чи незгода з отриманою відповіддю не може бути підставою для скасування рішення Комісії як приводу для повторного проходження тестування. Кваліфікаційний іспит є конкурентною процедурою з наперед визначеними й однаковими для всіх критеріями оцінювання, одним з яких є прохідний бал як об`єктивний пороговий показник; недосягнення такого бала окремими кандидатами саме собою не свідчить про дискримінацію чи порушення прав, а є наслідком об`єктивного застосування законодавчо встановленої процедури.

21. Суд першої інстанції також звернув увагу на непослідовність позиції позивачів, які, заперечуючи якість розроблених завдань, водночас просили провести повторне тестування на їх основі.

22. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення та дії ВККС є правомірним, а доводи позивача не спростовують їх законності.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

23. Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Огнев`юк Т. В. подала 09 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 червня 2026 року, у якій просить його скасувати й ухвалити нове - про задоволення позову повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивачів

24. Позивачі мотивували вимоги апеляційної скарги тим, що суд першої інстанції, обґрунтовуючи надійність тестової бази посиланням на звіт розробника з коефіцієнтом Альфа Кронбаха 0,88 за результатами зовнішньої перевірки від 06 грудня 2024 року, помилково поклав в основу рішення дані, які стосувалися первісної бібліотеки тестових завдань, розробленої за договором № 70 від 13 вересня 2024 року. На переконання скаржників, тестування когнітивних здібностей, яке вони складали у вересні 2025 року, проводилося вже на іншій - оновленій на 100 % (усі 240 завдань) - бібліотеці, сформованій на виконання договору № 37 від 23 квітня 2025 року, і жодних доказів проведення перевірки (валідації) саме цієї оновленої бібліотеки відповідач суду не надав. Скаржники наголошують, що коефіцієнт надійності є статистичною характеристикою конкретного набору завдань і не може автоматично поширюватися на повністю оновлений набір, а тому суд дослідив валідність тестової бази, яка існувала станом на грудень 2024 року, залишивши поза увагою обставину, що предметом спору є результати тестування на іншій базі.

25. Звертають увагу суду на описку в даті одного з листів Комісії (№ 21?6738/24), яка унеможливлює підтвердження судом подій грудня 2024 року, а також на те, що такі листи за своєю природою є лише повідомленнями про намір, а не документами, які фіксують факт і результати проведеного заходу, за відсутності наказів про призначення чи відрядження учасників та актів за результатами тестування.

26. Комісія двічі не виконала ухвали суду про витребування доказів (від 13 листопада 2025 року та від 12 лютого 2026 року), зокрема не надала журналів сесій тестування та звітів про валідацію оновленої бібліотеки, попри те що, за їх твердженням, сам відповідач у додаткових поясненнях підтверджував технічну можливість надання відповідних скриншотів питань і відповідей. На переконання скаржників, суд, замість застосування до відповідача процесуальних наслідків невиконання ухвал, неправомірно поклав несприятливі наслідки відсутності цих доказів саме на позивачів, що суперечить частині другій статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

27. Суд неповно дослідив докази технічних збоїв під час тестування, а саме: не надав оцінки внутрішній суперечності у Звіті про результати тестування ОСОБА_3 , де зафіксований часовий проміжок (07:18-07:48) не відповідає фактичному часу складання тестування; не оцінив належним чином зафіксований на відеозаписі Комісії факт незапуску програми тестування у ОСОБА_2 , що, на думку скаржників, є прямим доказом некоректної роботи програмного забезпечення; залишив поза увагою доводи про неповне відображення на екрані завдань на продовження ряду фігур. Передбачений внутрішніми документами Комісії механізм повідомлення про технічні проблеми («підняти руку та дочекатися уповноваженого представника») не супроводжувався зупиненням таймера тестування, а тому його застосування об`єктивно зменшувало час, відведений учасникам на відповіді, що за умов мінімального дефіциту балів (0,75 та 0,80 бала до прохідного) мало вирішальне значення для результату.

28. Заперечують висновки суду про «непослідовність» позиції позивачів та про те, що єдиною метою звернення до суду є повторне проходження тестування задля продовження участі в доборі. Позовна вимога полягала саме в поновленні участі в доборі з етапу тестування, проведеного з порушеннями (з можливістю використання Комісією тестів іншого розробника), а не в автоматичному зарахуванні результату, а тому задоволення позову не ставило б інших учасників добору у нерівне становище, оскільки право на судовий захист є диспозитивним і його реалізація одними учасниками не може обмежуватися нереалізацією цього права іншими.

29. Не погоджуються з відмовою суду дослідити зміст тестових завдань (основи, дистрактори, ключі), обґрунтованою режимом обмеженого доступу до такої інформації відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Такий висновок є внутрішньо суперечливим, оскільки надання доказів суду для дослідження в судовому засіданні (за потреби - в закритому режимі) не є розголошенням інформації невизначеному колу осіб, а дослідження цих матеріалів мало безпосереднє значення для перевірки правильності зарахування електронною системою відповідей позивачів.

30. Суд першої інстанції необґрунтовано застосував правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25 та від 05 травня 2026 року у справі № 990/465/25, оскільки фактичні обставини цих справ істотно відрізняються. Зокрема, у зазначених справах не досліджувалося питання співвідношення результатів валідації первісної бібліотеки тестових завдань із достовірністю результатів тестування, проведеного вже на оновленій бібліотеці, а тому відповідний правовий висновок Великої Палати відсутній, зазначені вище не можна автоматично поширювати на спірні правовідносини.

Узагальнені доводи відповідача

31. ВККС, не погоджуючись із аргументами апеляційної скарги, 27 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 червня 2026 року - без змін.

32. Зазначає, що успішне проходження тестування когнітивних здібностей є необхідною умовою складення кваліфікаційного іспиту, яка уможливлює подальшу участь у доборі на посаду судді (пункт 3 частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII). До того ж Закон № 1402-VIII не визначає конкретного прохідного бала тестування когнітивних здібностей, а наділяє Комісію повноваженням самостійно встановити його з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

33. Суд першої інстанції правильно встановив, що вимоги про затвердження та оприлюднення програми і переліку питань тестування не поширюються на тестування когнітивних здібностей, а порядок його проведення був визначений та доведений до відома учасників у встановлений спосіб. Обов`язок публікації переліку питань для перевірки когнітивних здібностей законом не встановлений, а неможливість ознайомлення учасників з основами, дистракторами і ключами не порушує принципів рівності, прозорості й відкритості конкурсу. Надання ж точного переліку його запитань з правильними відповідями знівелює можливість використання Комісією цього інструменту в майбутньому та порушить принцип заборони публікації завдань тестування когнітивних здібностей.

34. Доводи позивачів у частині неправомірності проведення тендеру та визначення розробника бази тестових завдань є виключно припущеннями та не входять до предмета доказування у спорах щодо результатів кваліфікаційного іспиту.

35. Посилання позивачів на некоректність роботи програми не підтверджені жодними доказами і фактично спрямовані на спростування отриманих результатів тестування.

36. Відповідно до Положення № 185/зп-24 Комісія наділена повноваженнями визначати як кількість питань, так і тривалість їх виконання, а посилання на скорочення часу порівняно з тестуванням у межах конкурсу на посади суддів апеляційних судів є безпідставним, оскільки закон не встановлює обов`язку уніфікувати тривалість тестування в межах різних конкурсних процедур.

37. Недопуск позивачів до наступного етапу добору не є втручанням у право на повагу до приватного життя чи в право на доступ до професії судді, оскільки кваліфікаційний іспит є конкурентною процедурою з наперед визначеними й однаковими для всіх критеріями оцінювання, а прохідний бал виконує функцію об`єктивного порогового показника. Встановлення чіткої межі між кандидатами, які подолали цей бал, і тими, хто його не досяг, є неминучим елементом будь-якої конкурсної процедури і не свідчить про дискримінацію чи порушення прав позивачів.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

38. Ухвалою від 15 липня 2026 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , а ухвалою від 09 вересня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду на 08 жовтня 2026 року без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження).

39. Позивачі 07 жовтня 2026 року подали до Великої Палати Верховного Суду клопотання про витребування від ВККС інформації про їхні результати тестування когнітивних здібностей із розгорнутими питаннями та відповідями у формі скриншотів кожного тестового завдання, з наданням повного переліку завдань (основ та варіантів відповідей), вибраних варіантів відповідей, правильних відповідей (ключів).

40. Велика Палата Верховного Суду під час вирішення цієї справи у порядку письмового провадження вирішила відмовити в задоволенні цього клопотання з таких міркувань.

41. Позивачі заявляли подібне клопотання в суді першої інстанції. Ухвалами від 13 листопада 2025 року та 12 лютого 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду витребував у відповідача, зокрема, інформацію про результати тестування когнітивних здібностей із розгорнутими питаннями та відповідями позивачів, з наданням повного переліку завдань та вибраних відповідей.

42. На виконання ухвал Верховного Суду Комісія листами від 21 листопада 2025 року та від 20 лютого 2026 року повідомила, що з огляду на обмежений обсяг і унікальність бази тестових завдань, високу вартість її закупівлі, обмежений доступ до матеріалів, технічну неможливість вибіркового вивантаження основ, дистракторів та ключів тестових завдань, зокрема тих, що були згенеровані для позивачів, а також необхідність забезпечення їх конфіденційності під час інших процедур суддівської кар`єри, вона не може надати до суду витребуваної інформації про результати тестування когнітивних здібностей позивачів із розгорнутим переліком питань та відповідей. Натомість ВККС зауважила про можливість надати суду доступ для огляду відповідних доказів у приміщенні Комісії безпосередньо у програмному забезпеченні «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту» за участю уповноваженого працівника Комісії з одночасним забезпеченням всіх необхідних умов для збереження конфіденційності бази тестових завдань.

43. Відповідно до статті 80 КАС України вирішення питання про витребування доказів є процесуальним повноваженням суду, яке реалізується за умови, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, доведе неможливість самостійно отримати ці докази та обґрунтує їх значення для встановлення обставин справи.

44. Суд першої інстанції клопотання позивачів розглянув у судовому засіданні; частину доказів витребував та долучив до матеріалів справи.

45. Що стосується витребуваної інформації про результати тестування когнітивних здібностей позивачів із розгорнутими питаннями, їх відповідямита правильними відповідями, то вона не була надана Комісією до суду через технічну неможливість вибіркового вивантаження основ, дистракторів та ключів тестових завдань, зокрема тих, що були згенеровані для позивачів, а також з огляду на необхідність забезпечення їх конфіденційності під час інших процедур суддівської кар`єри.

46. Позивачі не обґрунтували зміни зазначених відповідачем обставин станом на момент апеляційного перегляду справи та того, що ВККС вже має функціональну можливість надати витребувані раніше докази.

47. Тож Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання про відсутність підстав для витребування доказів (фактично втретє), що Комісія не зможе виконати з об`єктивних причин, та про можливість подальшого розгляду справи за наявними в ній доказами.

48. Велика Палата Верховного Суду перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки.

49. У цій категорії спорів щодо оскарження рішення ВККС про затвердження результатів тестування когнітивних здібностей кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, у межах добору, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, що мало наслідком припинення участі кандидата / судді у зазначеному доборі, зокрема в разі ненабрання учасником добору середнього допустимого бала (33 бали), Велика Палата Верховного Суду вперше сформувала правову позицію у постанові від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25 (провадження № 11-4заі26) (далі - постанова від 04 березня 2026 року).

50. З того часу згадана правова позиція знайшла своє підтвердження у численних судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду, зокрема у постановах від 05 травня 2026 року у справі № 990/465/25 (провадження № 11-68заі26) (далі - постанова від 05 травня 2026 року), від 18 червня 2026 року у справі № 990/488/25 (провадження № 11-101заі26) (далі - постанова від 18 червня 2026 року), від 10 вересня 2026 року у справі № 990/517/25 (провадження № 11-194заі26) (далі - постанова від 10 вересня 2026 року), від 17 вересня 2026 року у справі № 990/430/25 (провадження № 11-109заі26) (далі - постанова від 17 вересня 2026 року), де учасники добору набрали менше 33 балів, тобто в ситуації, аналогічній тій, що має місце в справі, судове рішення у якій переглядається, а також в інших постановах, у яких вирішувалися подібні питання, хоча учасники цих справ і набирали мінімально потрібні 33 бали, втім не набрали прохідний бал із урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

51. Отже, практика суду є добре усталеною під час вирішення цієї категорії спорів, тож Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для деталізованого викладення релевантного законодавства та тих мотивів, що стали підставою для формування її правової позиції у згаданих постановах, обмежившись лише посиланням на відповідні пункти цих судових рішень та навівши норми права, які безпосередньо регулюють спірні правовідносини, та висновки, раніше сформульовані Верховним Судом і застосовні у цій справі.

Право, застосоване судом

52. Питання визначення права, застосовуваного судом для вирішення цієї категорії спорів, було піддано детальному аналізові у постановах Великої Палати Верховного Суду, mutatis mutandis: пункти 43-48 постанови від 04 березня 2026 року, пункти 75-99 постанови від 05 травня 2026 року, пункти 34-58 постанови від 18 червня 2026 року, пункти 39-46 постанови від 10 вересня 2026 року, пункти 45-52 постанови від 17 вересня 2026 року.

53. Правові засади регулювання спірних правовідносин визначають приписи частини другої статті 19 Конституції України, Закону № 1402-VIII, Положення № 185/зп-24.

54. Безпосереднє правове регулювання спірних відносин визначають приписи частин третьої - шостої статті 74 Закону № 1402-VIII, за змістом яких кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.

Комісія не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному вебсайті.

Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:

1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;

2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;

3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого ВККС.

Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

55. Пунктом 2.4 Положення № 185/зп-24 встановлено, що проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців.

56. Відповідно до пункту 2.5 Положення № 185/зп-24 програми етапів іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), таксономічні характеристики тестувань для відповідного етапу іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей) затверджуються Комісією та оприлюднюються на офіційному вебсайті Комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту.

57. Водночас як особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей, так і методика його оцінювання визначаються окремим рішенням Комісії (пункти 5.4, 8.4 Положення № 185/зп-24).

58. Згідно з підпунктом 6.3.3 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.

59. Відповідно до підпунктів 6.8.2-6.8.3 Положення № 185/зп-24 прохідний бал за тестування когнітивних здібностей - середній допустимий бал тестування, встановлений Комісією. Прохідний бал іспиту в межах добору на посаду судді місцевого суду визначається з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір.

60. Основними доводами позову та апеляційної скарги є те, що Комісія не забезпечила належних умов для проведення тестування когнітивних здібностей та не дотрималася належної процедури затвердження його питань.

Оцінка наявності у ВККС обов`язку затверджувати зміст тестування когнітивних здібностей та конкретний перелік питань

61. Питання визначення наявності у Комісії такого обов`язку було піддано детальному аналізові у постановах Великої Палати Верховного Суду, mutatis mutandis: пункти 49, 51 постанови від 04 березня 2026 року, пункти 100, 102 постанови від 05 травня 2026 року, пункти 60, 62 постанови від 18 червня 2026 року, пункти 47-51 постанови від 10 вересня 2026 року, пункти 53-60 постанови від 17 вересня 2026 року.

62. Законодавець не встановив ані обов`язку для ВККС розробляти нові питання тестів у межах кожного окремого добору / конкурсу на посаду судді, ні заборони використання вже наявних у ВККС завдань для проведення кваліфікаційного іспиту в межах інших доборів / конкурсів. Натомість Комісія зберігає за собою право залучати сторонніх розробників для створення відповідної бібліотеки запитань та супутніх програмних продуктів.

63. Такий підхід узгоджується з прямим приписом частини четвертої статті 74 Закону № 1402-VIII, який, встановлюючи обов`язок щодо оприлюднення програми та переліку питань тестування, прямо містить виняток щодо тестування когнітивних здібностей. Отже, неухвалення окремого рішення ВККС про затвердження повного переліку питань цього тестування само собою не доводить порушення частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII.

64. До того ж на виконання вимог законодавства Комісія затвердила Базові вимоги щодо надання послуг із розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту (додаток 2 до рішення ВККС від 12 червня 2024 року № 170/зп-24), а також визначила Особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей (додаток 2 до рішення ВККС від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25), у яких описала зміст цього етапу, зокрема структуру завдань, їх суть і призначення, методику оцінювання, правила складання тестування. Також на офіційному сайті Комісії оприлюднено довідкову інформацію про зміст анонімного тестування когнітивних здібностей для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 3 рішення від 29 січня 2025 року № 29/зп-25).

65. Отже, доводи позову ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про порушення Комісією вимог абзацу другого частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII через незатвердження повного переліку конкретних питань є безпідставними, а висновки суду першої інстанції в цій частині - обґрунтованими.

Оцінка наявності у Комісії обов`язку з надання переліку тестових завдань та відповідей на них

66. Питання правомірності дій ВККС щодо відмови в наданні переліку питань бази тестових завдань когнітивних здібностей та відповідей на них Велика Палата Верховного Суду детально проаналізовала у своїх постановах, mutatis mutandis: пункти 71, 72 постанови від 04 березня 2026 року, пункти 82-86, 94-97 постанови від 18 червня 2026 року, пункти 52-54 постанови від 10 вересня 2026 року.

67. Як зазначено вище, на відміну від інших тестувань, обов`язок опублікування переліку питань для перевірки когнітивних здібностей частиною четвертою статті 74 Закону № 1402-VIII не встановлений. Неможливість жодного з учасників конкурсу після проведення тестування когнітивних здібностей ознайомитися з основами, дистракторами і ключами щодо питань, які були згенеровані індивідуально кожному під час тестування, слід вважати такою, що не порушує принципи рівності учасників конкурсу, прозорості і відкритості проведення останнього.

68. Комісія надала скаржникам звіти про результати тестування з відомостями про блок запитання, унікальний номер запитання та дані про правильність або неправильність відповідей (без основ, дистракторів та ключів), що є максимальним обсягом інформації, який можна надати без порушення конфіденційності тестової бази.

69. Натомість надання учаснику добору точного переліку його запитань з правильними відповідями фактично знівелює можливість використання Комісією вказаного інструменту для проведення тестування в майбутньому, порушить принцип заборони публікації завдань тестування когнітивних здібностей, що встановлений у Законі № 1402-VIII, а навіть часткова така публікація поставить усіх майбутніх його учасників у привілейоване становище [пункт 148 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/59/25 (провадження № 11-387заі25), пункт 125 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/67/25 (провадження № 11?24заі26)]. Так само це стосується й доводів позивачів про необхідність дослідження відповідних доказів у судовому засіданні незалежно від форми його проведення.

Щодо доводів про технічний збій програмного забезпечення

70. Посилання скаржників на некоректну роботу програмного забезпечення (зависання програми, гальмування реакції, неповне відображення графічних елементів завдань) також не є підставою для скасування оскаржуваного рішення з огляду на таке.

71. Суд першої інстанції встановив, а матеріалами справи не спростовано, що жодних звернень щодо неналежної роботи техніки під час або одразу після тестування до уповноважених представників Комісії за встановленою процедурою (пункт 3 Порядку) не надходило, за винятком одного зафіксованого на відеозаписі епізоду з ОСОБА_2 , проблему якої було оперативно усунуто.

72. Велика Палата Верховного Суду вважає, що доводи скаржників у цій частині так само зводяться до суб`єктивної незгоди з виставленими балами, яку вони пояснюють технічними несправностями програми, на підтвердження існування яких не надано достатніх доказів, здатних поставити під сумнів об`єктивність зафіксованого програмним забезпеченням результату. Це стосується й доводів позивачів щодо втраченого у зв`язку з програмними несправностями часу: жодних доказів того, що саме це стало підставою недоотримання позивачами прохідного бала до суду надано не було, а такі твердження ґрунтуються виключно на припущеннях самих позивачів. Аналогічний підхід Велика Палата Верховного Суду послідовно висловила у пункті 79 постанови від 04 березня 2026 року та в пункті 99 постанови від 18 червня 2026 року.

Щодо доводів про неповноту дослідження судом обставин ненадання Комісією доказів на виконання ухвал суду

73. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що процесуальний обов`язок доказування правомірності свого рішення відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладається на суб`єкта владних повноважень.

74. Водночас сама собою обставина неповного виконання Комісією ухвал суду про витребування доказів (зокрема, журналів сесій тестування) не є автоматичною підставою для висновку про протиправність оскаржуваного рішення, а підлягає оцінці у сукупності з іншими встановленими у справі обставинами, зокрема з тим, чи спростовує ненадання таких доказів презумпцію правомірності проведеної процедури за відсутності підтверджених звернень скаржників до уповноважених представників під час самого тестування.

75. За умов, коли скаржники не скористалися передбаченим у Порядку механізмом невідкладного повідомлення про технічні труднощі під час складання тестування, саме лише ненадання Комісією додаткових технічних журналів не можна розглядати як самостійну і достатню підставу для висновку про недостовірність результатів тестування.

76. Більш того, зміст рішення суду першої інстанції не дає підстав вважати, що основною і єдиною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог стала правова оцінка документів, наданих ВККС на стадії судового розгляду. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в пункті 81 постанови від 04 березня 2026 року.

Щодо доводу про недостовірність зовнішньої перевірки бібліотеки тестових завдань, оновленої на виконання договору № 37 від 23 квітня 2025 року

77. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що наведена в зазначених вище постановах правова позиція про те, що наявність у Комісії права на залучення до розробки тестових питань інших фахівців передбачена пунктом 2.4 Положення № 185/зп-24, а перевірка здатності розробника виконати обсяг робіт, передбачений укладеними договорами, перебуває поза межами судового контролю у справах, не пов`язаних із виконанням умов укладених договорів (mutatis mutandis пункт 65 постанови від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25), поширюється і на оновлення бібліотеки тестових завдань за договором № 37.

78. Питання дотримання розробником - ТОВ «ХГР Україна» - умов договору щодо обсягу, строків і порядку валідації оновленого набору завдань є питанням виконання приватноправових договірних зобов`язань між Комісією та розробником, перевірка якого виходить за межі предмета доказування у цій категорії публічно?правових спорів. Відсутність у матеріалах справи окремого звіту про валідацію саме оновленої (на 100 відсотків) бібліотеки завдань сама собою не спростовує презумпції правомірності дій Комісії, яка на виконання Базових вимог до розробки бібліотеки (додаток 2 до рішення ВККС від 12 червня 2024 року № 170/зп-24) забезпечила дворівневу процедуру перевірки якості завдань, передбачену договірними відносинами з розробником, і не позбавлена права здійснювати таку перевірку в порядку, узгодженому з розробником, без обов`язкового складення окремого публічного звіту про кожне часткове оновлення тестової бази.

79. Скаржники, наполягаючи на недостовірності результатів саме через неповноту доказів валідації оновленої бібліотеки, не надали жодних доказів того, що використані під час їхнього тестування 09-17 вересня 2025 року завдання фактично не пройшли жодної перевірки чи містили системні дефекти, які вплинули на результат. Зазначені доводи ґрунтуються виключно на припущеннях та на формальній відсутності в матеріалах справи окремого звіту.

80. Натомість позивачі на рівні з іншими учасниками добору були ознайомлені (щонайменше об`єктивно мали таку можливість) із затвердженими базовими вимогами, відповідно до яких ТОВ «ХГР Україна» здійснювало розробку бібліотеки тестових завдань для перевірки когнітивних здібностей, а також із базовими прикладами питань, які будуть на тестуванні когнітивних здібностей, добровільно виявили бажання взяти участь у доборі та з`явились для складання відповідного етапу іспиту, усвідомлюючи і приймаючи встановлений порядок його проведення та визначені умови.

81. Жодних зауважень щодо порушення Комісією процедур добору, в тому числі й щодо базових вимог для розробки бібліотеки тестових завдань, які використовувались Комісією у тестуванні когнітивних здібностей, до затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей у позивачів не було (пункт 73 постанови від 04 березня 2026 року, пункти 120, 121 постанови від 05 травня 2026 року, пункти 81, 88-89 постанови від 18 червня 2026 року). Позивачі, які погодилися взяти участь у процедурі тестування когнітивних здібностей, як конкурсанти мали передбачати, що їхні результати можуть бути як позитивними, так і негативними. Їхні міркування про сумніви у правомірності проведеної процедури винятково через отримання негативного результату не є підставою для скасування оскаржуваного рішення Комісії.

Щодо нерозкриття закономірностей, правил та алгоритмів вирішення завдань і джерел підготовки до тестування когнітивних здібностей

82. Метою тестування когнітивних здібностей, на відміну від тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації суду, є не перевірка засвоєних кандидатом знань, а виявлення його здатності до логічного і вербального мислення, тобто вміння самостійно виявляти закономірності, причинно-наслідкові зв`язки та алгоритми вирішення завдань у відведений обмежений час (30 хвилин на 40 запитань). Саме здатність кандидата самостійно, без попереднього знання конкретного алгоритму, віднайти закономірність, яка лежить в основі завдання, і становить предмет оцінювання на цьому етапі кваліфікаційного іспиту.

83. Завчасне розкриття конкретних закономірностей, правил та алгоритмів, покладених розробником в основу завдань, а так само надання цільових рекомендованих джерел підготовки, спрямованих на відпрацювання саме цих алгоритмів, матиме наслідком не перевірку наявного рівня когнітивних здібностей кандидата, а перевірку його здатності завчасно завчити (відтренувати) конкретні типи завдань. Це нівелює саму суть тестування когнітивних здібностей як інструмента об`єктивного вимірювання особистих пізнавальних якостей кандидата, підміняючи його перевіркою здатності до цілеспрямованого запам`ятовування наперед розкритих алгоритмів, що не відповідає меті, визначеній підпунктами 1.1-1.3 Положення № 185/зп-24.

84. Велика Палата Верховного Суду повторно звертає увагу, що Комісія оприлюднила довідкову інформацію про зміст анонімного тестування когнітивних здібностей, яка розкриває загальну структуру тестування (складові вербального, абстрактного та логічного мислення), а також типові приклади питань, чим забезпечила розумний баланс між прозорістю процедури та збереженням її валідності як інструмента оцінювання. Подальша деталізація - у вигляді розкриття конкретних закономірностей чи рекомендованих джерел підготовки до визначених типів завдань - виходила б за межі обов`язку Комісії забезпечити прозорість та відкритість добору в розумінні частини другої статті 70 Закону № 1402-VIII, який, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, не є необмеженим і має тлумачитися у взаємозв`язку з іншими нормами, що визначають порядок і умови проведення добору, зокрема з приписом частини четвертої статті 74 Закону № 1402?VIII, який прямо виключає тестування когнітивних здібностей з обов`язку попереднього оприлюднення.

85. Отже, доводи позивачів про ненадання їм відомостей про закономірності, правила та алгоритми вирішення завдань тестування когнітивних здібностей, а також рекомендованих джерел підготовки є безпідставними, оскільки задоволення такої вимоги суперечило б самій меті цього етапу кваліфікаційного іспиту.

86. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржуване рішення ВККС є вмотивованим і відповідає критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.

87. Суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного іспиту, та дотримався норм процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у рішенні суду висновків, що відповідно до частини першої статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.

88. Оскільки за результатами апеляційного перегляду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, то підстав для нового розподілу судових витрат відповідно до приписів частини шостої статті 139 КАС України немає.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду