ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6 ,
особи щодо якої закрито
кримінальне провадження ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025181010000858, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бобрин Млинівського району Рівненської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 жовтня 2025 року звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв`язку із примиренням винного з потерпілою.
Кримінальне провадження № 12025181010000858 від 07.04.2025 про обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 286 КК України закрито.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати 25 850,60 грн.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що
06 квітня 2025 року, близько 17 год 12 хв., керуючи автомобілем ВАЗ 21083, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Данила Галицького зі сторони вул. Степана Бандери в напрямку вул. Київська, виїхав на регульоване перехрестя на зелений сигнал світлофору, який дозволяє рух, в порушення вимог пунктів 3.2 та 12.4 Правил дорожнього руху перевищив установлений у населеному пункті обмежений швидкісний режим та не надав перевагу в русі спеціальному транспортному засобу автомобілю швидкої медичної допомоги Автоспецпром АСПА.941157.025.03, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався вказаним перехрестям на червоний сигнал світлофору, який забороняє рух, з увімкненим проблисковим маячком синього кольору і спеціальним звуковим сигналом по вул. Київська зі сторони вул. Соборна в напрямку вул. Данила Галицького, в результаті чого допустив зіткнення транспортних засобів. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ 21083 ОСОБА_9 отримала тілесні середнього ступеня тяжкості.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Обґрунтовуючи доводи зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення кримінального процесуального закону при вирішенні питання щодо покладення процесуальних витрат на особу, звільнену від кримінальної відповідальності, оскільки не виконано процесуального обов`язку щодо повного перегляду судового рішення в межах доводів апеляційної скарги. Так, суд залишив без правової оцінки майновий стан обвинуваченого, обставини звільнення від кримінальної відповідальності, принцип пропорційності при покладенні процесуальних витрат, доводи щодо необхідності та обсягу проведених експертиз, які були ініційовані стороною обвинувачення виключно для забезпечення досудового розслідування.
Крім цього, ним було подано клопотання про відкладення апеляційного розгляду у зв`язку з поважними причинами неможливості прибуття в судове засідання захисника та обвинуваченого. Однак, розглянувши апеляційну скаргу за відсутності сторони захисту, в ухвалі не зазначено причини неявки сторони захисту та мотивів, з яких апеляційний суд дійшов висновку про можливість проведення апеляційного розгляду без його та обвинуваченого участі.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та його підзахисний ОСОБА_7 доводи касаційної скарги підтримали.
Прокурор, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали апеляційного суду, просила залишити її без зміни.
Потерпіла ОСОБА_9 була належним чином повідомлена про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилася, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від неї не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 1 статті 438 КПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Так, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 жовтня 2025 року звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв`язку із примиренням винного з потерпілою та закрито кримінальне провадження згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПКУкраїни.
Також вказаною ухвалою, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнуто з
ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, в розмірі 25 850,60 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині стягнення процесуальних витрат, захисник ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, доводи якої є аналогічними доводам касаційної скарги, в якій вказав про те, що вказані процесуальні витрати підлягають покладенню на рахунок держави.
За результатом апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні апеляційної скарги сторони захисту, а рішення місцевого суду залишив без змін.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається.
Згідно положень ч. 4 ст. 401 КПК України, участь обвинуваченого в апеляційному розгляді є обов`язковою, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища, або якщо суд визнає обов`язковою його участь, або обвинувачений, який утримається під вартою, заявив клопотання про участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі не порушувалося питання про погіршення становища ОСОБА_7 , який під вартою не утримувався, клопотання про розгляд апеляційної скарги за його участю не подавав та апеляційний суд не приймав рішення про обов`язкову участь обвинуваченого в судовому засіданні.
Разом з тим, потерпілу ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 було належним чином повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення-повідомлення про призначення справи до розгляду з копією ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження (т. 2 а. п. 41-44), що не заперечується і в касаційній скарзі.
Проте, потерпіла ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_7 і його захисник ОСОБА_6 в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
При цьому в матеріалах кримінального провадження відсутнє клопотання захисника про відкладення апеляційного розгляду, призначеного на 21.04.2026, копія даного клопотання для спростування законності ухвали апеляційного суду до касаційної скарги ОСОБА_6 не долучена.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Під час касаційного розгляду, при з`ясуванні питання щодо подачі клопотання про відкладення апеляційного розгляду на іншу дату, захисник ОСОБА_6 не надав підтвердження подачі до суду апеляційної інстанції даного клопотання, при цьому в порядку ст. 26 КПК України не заявив клопотання про відкладення розгляду його касаційної скарги у зв`язку з необхідністю долучення до матеріалів провадження вказаного клопотання.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги сторони захисту щодо ігнорування апеляційним судом клопотання про відкладення апеляційного розгляду на іншу дату, оскільки в матеріалах кримінального провадження таке клопотання відсутнє і в ході касаційного розгляду ОСОБА_6 не підтверджено належними доказами подання даного клопотання.
За таких обставин, здійснення апеляційного розгляду за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 узгоджується з приписами ч. 4 ст. 405 КПК України, тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПКУкраїнипередбачено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати, які виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасниківкримінального провадження.
Як було зазначено вище, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 закрито на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з його примиренням з потерпілою.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Отже, доводи касаційної скарги захисникащодо відсутності підстав для стягнення з ОСОБА_7 процесуальних витрат є необґрунтованими, оскільки закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331 км21), від 07 жовтня 2021 року (справа № 584/800/20, провадження № 51-1800 км21), від 01 лютого 2024 року (справа №930/497/23, провадження № 51-4798 км23), 05 серпня 2026 року (справа №175/5459/25, провадження № 51-4442 км25), від 09 вересня 2026 року (справа
№ 675/307/26, провадження № 51-2789 км26).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційний розгляд проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, тому відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, та відповідно касаційна скарга задоволенню не підлягає.