ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 640/30586/20

І. Суть спору

У грудні 2020 року Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» (далі - позивач, ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України») звернулося до суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач, Офіс), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Ам Інтегратор Груп» (далі - третя особа, ТОВ «Ам Інтегратор Груп»), у якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 23 листопада 2020 року

№ UA-2020-09-18-006832-b.

На обґрунтування позовних вимог ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» зазначило, що рішення відповідача є протиправним, оскільки висновки Офісу про порушення позивачем положень Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII) під час проведення процедури закупівлі

№ UA-2020-09-18-006832-b є помилкові.

ІІ. Установлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, судове рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення.

На підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 02 листопада 2020 року № 202, посадовими особами відповідача було проведено моніторинг процедури закупівлі № UA-2020-09-18-006832-b, яка оголошена ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України», як замовником закупівлі, з підстави наявності ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі.

23 листопада 2020 року в електронній системі закупівель Офісом оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, у пункті 1 розділу II «Констатуюча частина» якого вказано, що під час проведення моніторингу виявлено порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII, оскільки опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції. Перевіркою відповідності умов тендерної документації (далі також - ТД) вимогам цього Закону встановлено, що проект договору не містить інформації про порядок змін його умов, чим порушено вимоги пункту 8 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII. Також під час проведення моніторингу встановлено, що пункт 2.3 розділу І «Загальні положення» ТД не містить інформації про посади та електронну адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками, чим порушено вимоги пункту 17 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII. Окрім цього, зі змісту спірного висновку вбачається, що за результатами проведеного моніторингу встановлено невідповідність тендерної пропозиції переможця умовам ТД, оскільки останній у складі пропозиції надав довідку про відповідність технічним, якісним та кількісним вимогам (характеристикам) до предмету закупівлі від 02 жовтня 2020 року, в якій товари, що пропонуються учасником, не відповідають технічним вимогам до предмету закупівлі, перелік яких наведено у висновку.

Офіс, посилаючись на частину першу статті 31 Закону № 922-VIII, наголосив, що замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації щодо предмета закупівлі ТД. Відповідач вважає, що замовник на порушення частини першої статті 31 цього Закону не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Ам Інтегратор Груп» як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації щодо предмета закупівлі ТД та уклав з ним договір № 208/1-20 на загальну суму 3 988 188,00 грн, що, у свою чергу призвело до порушення частини одинадцятої статті 29 Закону № 922-VIII, відповідно до якої у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

У зобов`язальній частині висновку Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 23 листопада 2020 року відповідач зобов`язав позивача усунути виявлені порушення шляхом вжиття заходів щодо розірвання договору та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Уважаючи таке рішення відповідача протиправним, ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» звернулося до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 23 листопада 2020 року № UA-2020-09-18-006832-b.

Копія судового рішення була направлена учасникам цієї справи в їх електронні кабінети у підсистемі «Електронний суд» 22 жовтня 2023 року, що підтверджується відповідними довідками Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 24 листопада 2023 року Офіс за допомогою поштового зв`язку подав до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 27 листопада 2023 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 25 червня 2024 року, якою апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби залишив без руху. Надав апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги (подати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску) протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду в установлений у ній спосіб.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, сформованої відповідальним працівником Шостого апеляційного адміністративного суду 25 червня 2024 року, копія ухвали суду про залишення без руху апеляційної скарги направлена в електронний кабінет відповідача у підсистемі «Електронний суд» 25 червня 2024 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Північного офісу Держаудитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 640/30586/20 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що крайній строк для усунення недоліків апеляційної скарги Офісу є 05 липня 2024 року, однак відповідач у строк, установлений ухвалою суду від 25 червня 2024 року, не усунув недоліки апеляційної скарги.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

02 серпня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Північного офісу Держаудитслужби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини третьої статті 328 КАС України. Витребувано із Київського окружного адміністративного суду справу № 640/30586/20.

16 квітня 2025 року Суд своєю ухвалою повторно витребував матеріали цієї справи з суду першої інстанції.

Справа надійшла до Верховного Суду 28 липня 2025 року.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 02 листопада 2026 року (у зв`язку з обранням судді Губської О. А. до Великої Палати Верховного Суду) визначено колегію суддів: Мацедонська В. Е.↗ (головуючий суддя), Білак М. В.↗, Смокович М. І.↗

ІV. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі Офіс просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

На обґрунтування позиції скаржник посилався на те, що ним було вчасно виконано вимоги щодо подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, визначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року, а тому суд апеляційної інстанції передчасно постановив оскаржувану ухвалу від 11 липня 2024 року.

Позивач та третя особа відзив на касаційну скаргу не подавали, що не є перешкодою для касаційного перегляду ухвали суду апеляційної інстанції.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частини перша, шоста статті 120 КАС України).

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку (частина дев`ята статті 120 КАС України).

Приписами статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).

Пункт 4 частини першої статті 299 КАС України установлює, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Так, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що відповідачем не усунуті недоліки апеляційної скарги, а саме: не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, у строк визначений в ухвалі суду апеляційної інстанції від 25 червня 2024 року.

Натомість, у касаційній скарзі Офіс стверджував, що ним вчасно виконано вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 25 червня 2024 року, шляхом направлення 03 липня 2024 року до суду відповідної заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, яка надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду 08 липня 2024 року. Однак, не переконавшись у достовірності інформації щодо усунення відповідачем недоліків апеляційної скарги, Шостий апеляційний адміністративний суд передчасно постановив ухвалу від 11 липня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року надано Північному офісу Держаудитслужби строк для усунення недоліків апеляційної скарги (подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції) протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду в установлений у ній спосіб.

Копію цієї ухвали доставлено до електронного кабінету Офісу 25 червня 2024 року о 14:55 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та не заперечується самим відповідачем.

Отже, Суд погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції про те, що останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги з урахуванням вимог статті 120 КАС України є 05 липня 2024 року.

Так, з матеріалів справи убачається, що на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 03 липня 2024 року відповідач направив на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду засобами поштового зв`язку заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з відповідними доказами.

Указане підтверджується Списком згрупованих відправлень № 330 (рекомендовані листи), сформованим та переданим відповідачем 03 липня 2024 року уповноваженій особі АТ «Укрпошта», а також відтиском штемпеля АТ «Укрпошти» на конверті (трекінг № 0600938066725), який міститься у матеріалах справи № 640/30586/20.

Тобто, Північним офісом Держаудитслужби усунуто недоліки апеляційної скарги, визначені в ухвалі суду апеляційної інстанції від 25 червня 2024 року, у строк, визначений цим судом.

Поряд з цим Судом установлено, що заява Офісу про усунення недоліків апеляційної скарги (про поновлення строків) надійшла та зареєстрована судом апеляційної інстанції 08 липня 2024 року за № 27351, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції цього суду.

Більш того, на цій же заяві міститься резолюція, датована 09 липня 2024 року, про необхідність тримання заяви відповідача на контролі начальником відділу документообігу та контролю Коваленко А. В., а також резолюція судді-доповідача про її отримання 11 липня 2024 року.

Таким чином, з огляду на належне виконання відповідачем вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 25 червня 2024 року (зокрема, вчасного подання відповідної заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження) та фактів, які підтверджують надходження і реєстрації такої заяви судом апеляційної інстанції до моменту постановлення ухвали від 11 липня 2024 року, Верховний Суд констатує, що Шостий апеляційний адміністративний суд помилково дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з тих підстав, що відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги.

Водночас Верховний Суд зауважує, що не надає оцінку питанню належного виконання відповідачем вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та усуненню вказаних у ній недоліків апеляційної скарги (щодо визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наявності підстав для його поновлення) з огляду на відсутність оцінки суду апеляційної інстанції з цього питання.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд