ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 303/3779/16-к

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 08 серпня 2017 року апеляційну скаргу прокурора Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_13 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 червня 2017 року щодо обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 залишено без руху з підстав невідповідності апеляційної скарги вимогам ч. 2, ч. 6 ст. 396 КПК та надано прокурору строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали.

На виконання вимог зазначеної ухвали апеляційного суду прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав змінену апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 31 серпня 2017 року апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 червня 2017 року щодо обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повернуто на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК у зв`язку з пропуском прокурором строку на апеляційне оскарження та відсутністю клопотання про його поновлення. Обґрунтовуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції послався на те, що вважати апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 апеляційною скаргою, поданою на усунення недоліків, не можна, оскільки на виконання приписів ст. 399 КПК ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху було надіслано для виконання особі, яка її подала, тобто – прокурору ОСОБА_13 , а не органу прокуратури, як стороні обвинувачення.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_8 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що він як прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, мав право на усунення недоліків апеляційної скарги прокурора ОСОБА_13 , котрий перебував на той час у відпустці та не міг самостійно виконати свої процесуальні обов`язки.

Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою

Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 квітня 2018 року кримінальне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК було передано на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.

Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку з тим, що вважала за необхідне відступити від висновку про застосування норм кримінального процесуального закону у подібних правовідносинах, викладеного у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 березня 2018 року (справа № 367/6475/15-к). Так, у зазначеній постанові міститься висновок про те, що група прокурорів, визначена у конкретному кримінальному провадженні відповідно до ст. 37 КПК, діє як єдина процесуальна особа – прокурор. Процесуальні дії, що вчиняють прокурори, які входять до групи, мають характер взаємодоповнюваності та взаємозамінності й спрямовані на реалізацію прав та обов`язків прокурора відповідно до норм КПК. Скарга, подана на судові рішення в установленому законом порядку одним з прокурорів, які входять до групи, може бути доповнена чи змінена іншим прокурором з числа зазначених і вважається єдиним процесуальним документом.

Проте колегія суддів Другої судового палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду з таким висновком не погодилась, навівши в ухвалі відповідні мотиви.

З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду даного кримінального провадження об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Позиції учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_7 вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила відмовити у її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів об`єднаної палати дійшла висновку про те, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Крім того, згідно з п. 9 Перехідних положень Конституції України прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію досудового розслідування до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції, а також функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, – до набрання чинності законом про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій.

У даному кримінальному провадженні на розгляд об`єднаної палати винесено питання щодо правильного застосування норм кримінального процесуального закону, які регулюють здійснення прокуратурою функції підтримання публічного обвинувачення в суді, а саме – повноваження прокурора на усунення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху.

Для висновку щодо правильного правозастосування об`єднана палата враховує наступне.

У ст. 393 КПК закріплено право прокурора на апеляційне оскарження судових рішень. При цьому згідно з ч. 4 ст. 36 КПК право на подання апеляційної скарги чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники.

Тобто, виходячи з аналізу вказаних норм, правом на подання апеляційної скарги зі сторони обвинувачення наділений прокурор, який брав участь у судовому провадженні, а також визначені процесуальним законом прокурори вищого рівня.

За змістом ст. 396, ст. 399 КПК усунення недоліків апеляційної скарги, які пов`язані з її змістом, здійснюється шляхом внесення змін чи доповнень до апеляційної скарги, або шляхом подання нової апеляційної скарги.

За загальним правилом, визначеним у ст. 403 КПК, право змінити та/або доповнити апеляційну скаргу має особа, яка її подала. Проте з метою недопущенням випадків переривання здійснення прокуратурою функції підтримання публічного обвинувачення в суді, зокрема, у разі неможливості виконання з об`єктивних причин своїх повноважень конкретно визначеним у кримінальному провадженні прокурором, вказане правило має винятки. Так, згідно з ч. 4 ст. 36 КПК Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної скарги, внесеної ними, керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратур нижчого рівня.

Як убачається з матеріалів справи, з апеляційною скаргою на вирок суду першої інстанції до апеляційного суду звернувся прокурор ОСОБА_13 , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції. Встановивши невідповідність змісту апеляційної скарги вимогам ст. 396 КПК, апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без руху, надавши прокурору строк на усунення недоліків. Протягом встановленого строку прокурор ОСОБА_13 недоліків апеляційної скарги не усунув. Натомість зі зміненою апеляційною скаргою до апеляційного суду звернувся прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , котрий не подавав первинної касаційної скарги та за посадою не є прокурором вищого рівня, як це визначено у ч. 4 ст. 36 КПК.

За таких обставин, з огляду на вимоги п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, апеляційний суд обґрунтовано повернув апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 як таку, що подана після закінчення строку апеляційного оскарження та за відсутності клопотання про його поновлення.

Враховуючи викладене, касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Виконуючи приписи ст. 442 КПК, об`єднана палата робить висновок про те, як саме повинна застосовуватись норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, що передала справу на розгляд об`єднаної палати.

Висновок: за змістом ст. 393, ч. 4 ст. 36 КПК правом на подання апеляційної скарги зі сторони обвинувачення наділений прокурор, який брав участь у судовому провадженні, а також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники. При цьому згідно приписів ст. 399, ст. 403, ч. 4 ст. 36 КПК правом на усунення недоліків апеляційної скарги прокурора наділена лише особа, яка подала апеляційну скаргу, а також службові особи органів прокуратури вищого рівня – Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники щодо апеляційних скарг, внесених ними, керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратур нижчого рівня.

Керуючись статтями 434, 434-2, 436, 441, 442 КПК, суд