ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 233/4417/16-ц

Описова частина

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУ НП в Донецькій області), Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) про відшкодування моральної шкоди, завданої неналежними умовами утримання під вартою.

Позовна заява мотивована тим, що в період часу з 10 червня 2009 року й по день подачі позову відносно нього триває досудове розслідування та додаткове розслідування за обвинуваченнями у скоєнні злочинів за статтями 115, 187, 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України) у зв`язку з чим він у певні періоди часу (з 11 червня 2009 року по 14 квітня 2016 року) знаходився у приміщенні Ізолятору тимчасового ув`язнення, який знаходиться в Костянтинівському відділенні поліції Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області (далі - ІТТ).

Зазначав, що умови тримання в у приміщенні ІТТ були неналежними, а саме: у камері № 6 ІТТ, куди його було доставлено 02 червня 2015 року, був забитий санвузол і цілу добу він не мав змоги справляти природні потреби. У камерах № 6 та № 9 віконні прорізи сильно загратовані та закриті щільною металевою сіткою, яка забита пилом та павутинням, тому вони погано освітлені, розміри вікон не відповідають встановленим стандартам, електричне освітлення не достатнє, що впливає на можливість готуватися до судових засідань та робити записи. Вікна та кватирки у камерах відкриваються тільки зовні, тому обмежений доступ свіжого повітря, вентиляція не працює. У вечірній час з туалету камер розповзалися слизняки (GASTROPODA), що розповсюджують різні інфекції. Всупереч санітарних вимог у камерах ІТТ вологі бетонні підлоги замість дерев`яних, туалети і раковини неналежного стану, вода подається з іржавої труби, що виходить зі стіни, та відкривається тільки зовні персоналом ізолятора. Туалети з камерах не дозволяють усамітнитися, не є відокремленими від камери, а тільки від умивальника. Коли він користувався туалетом, то перебував на виду у співробітників ІТТ. Норми харчування не відповідали вимогам Постанови Кабінету міністрів України (далі - КМУ)від 16 червня 1992 року № 336 «Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, ізоляторах тимчасового тримання». Площа камер, зокрема, камери № 7, куди його доставлено 04 серпня 2015 року, не відповідає вимогам міжнародних стандартів та міжнародного законодавства та є меншою ніж 4 кв. м на людину без урахування туалету, умивальнику, тощо. У період з 04 квітня по 07 квітня 2016 року у камерах ІТТ з`явилися клопи.

Указані неналежні умови заподіювали йому значних моральних страждань, призвело до виникнення в емоційному стані суттєвих негативних змін(моральних страждань), які з огляду на їх інтенсивність та тривалість перешкоджали активному соціальному функціонуваннюяк особистості, у реалізації власних амбіцій, почуття честі та гідності, реалізації відчуття безпеки і правової захищеності щодо себе з боку правоохоронних органів.

За вказанимифактами він неодноразово звертався до Костянтинівської міжрайонної прокуратури Донецької області, до Костянтинівського міжрайонного прокурора, Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини, начальника Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, начальника Бахмутського відділу ГУ НП в Донецькій області з чисельними скаргами щодо неналежного утримання.

На його скарги щодо неналежних умов утримання під вартою йому надано відповіді Костянтинівської міжрайонної прокуратури від 21 серпня 2015 року № 56-3755вих-15 та від 11 вересня 2015 року№ 56-4010вих-15, у яких зазначено, що за результатами проведення у період з червня по серпень 2015 року чергової перевірки додержання вимог законодавства при утриманні в ізоляторі тимчасово тримання Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області порушень не встановлено.

19 жовтня 2015 року позивачзвернувся до представника Уповноваженого ВРУ з прав людини та отримав відповідьна своє звернення від 11 листопада 2015 року № 7-4/7-к254275.15/05-94, у якій вказано, що обставини, викладені у зверненні щодо незадовільних умов тримання в ІТТ підтвердилися повністю та на підставі статті 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» вживаються заходи щодо усунення зазначених недоліків та приведення умов тримання в цій установі відповідно до національних та міжнародних стандартів.

Згідно відповіді представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Бєлоусова Ю. Л. від 20 листопада 2015 року за № 7-4/7-к254275.15-2/05-94, у межах відкритого за його зверненням провадження,внесено подання Генеральному прокурору України від 16 листопада 2015 року № 1.-2729/В249174.15-94 «Щодо неналежного виконання працівниками прокуратури Донецької області своїх обов`язків у частині здійснення нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян».

На його скаргу до Костянтинівської місцевої прокуратури на неналежні умови утримання в ІТТ від 18 квітня 2016 року керівником Костянтинівської місцевої прокуратури Ткачук В. надано відповідь від 08 травня 2016 року про те, що доводи скарги знайшли часткове підтвердження в частині порушення норм мінімально-допустимих показників освітлення, відсутності вільного доступу до води, необладнання санітарних вузлів дверима, відсутності змивних напівавтоматичних кранів для туалетів та кранів на умивальниках, дерев`яного покриття підлоги.

Увідповіді на його звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської В. В. за від 07 квітня 2016 року № 7-4/7-10254275.15-4/05-94 зазначено, що 16 березня 2016 року до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшов лист за підписом прокурора Донецької області Любовича А. О. про проведення службової перевірки керівництвом ГУНП в Донецькій області за результатами якої вжито заходів до усунення порушень, які не потребують додаткового фінансування. Крім того, відповідно до наказу НПУ від 04 лютого 2016 року «Про реформування ізоляторів тимчасового тримання» прийнято рішення про ліквідацію ІТТ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області. Незважаючи на рішення про його ліквідаціювказаний ІТТ продовжував функціонувати, зокрема,позивач був доставлений до нього та перебував у неналежних умовахутримання у квітні 2016 року.

Зазначає, що про значне погіршення здоров`я та неодноразові виклики швидкої допомоги до ІТТ. Вказує на загострення хронічних захворювань, які виникли під час тримання його під вартою. Вказує на порушення права на конфіденційність медичного огляду, оскільки в м. Костянтинівка відсутня спецлікарня для огляду затриманих осіб.

Вказував на необхідність здійснення його доставки до лікаря для огляду та лікування, однак вказану потребу було проігноровано, Заподіяну йому переліченими вище діями та бездіяльністю посадових осіб відповідача моральну шкоду він оцінює у 750 000 грн, виходячи з аналізу судової практики Європейського суду з прав людини, вважає, що вказані ним умови утримання в ІТТ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області підпадають під жорстоке поводження та принижують людську гідність, він впродовж тривалого часу з 11 червня 2009 року по цей час продовжує піддаватися катуванню та нелюдяному поводженню, з метою уникнення чого змушений приймати участь в судових засіданнях у кримінальному провадженні в режимі відеоконференції, що суттєво обмежує його права як обвинуваченого і порушує його право на захист.

Ураховуючи положення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконним діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», статей 23, 1176 ЦК України просив стягнути з Державного бюджету України на його користь у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 750 000,00 грн шляхом списання коштів з відповідного рахунку відповідача Державної казначейської служби України.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 лютого 2017 року позов задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з відповідного рахунку ДКС України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 500,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що знайшли своє підтвердження доводи позивача щодо порушень умов правил тримання під вартою в ІТТ в частині порушення норм санітарно-допустимих показників освітлення, відсутності вільного доступу до питної води, необладнання санітарних вузлів дверима, відсутності змивних напівавтоматичних кранів для туалетів та кранів на умивальниках, дерев`яного покриття підлоги, виявлення паразитичної фауни - слимаків, порушень корисної площі на одну особу, потреби у ремонті та заміни посуду, тощо, тому суд дійшов висновку, що вказані порушення умов тримання особи в ІТТ призвели до моральних страждань позивача. Ураховуючи час тримання особи в ІТТ (97 днів), характер порушення, глибину фізичних та душевних страждань, вимог розумності і справедливості суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та відшкодування моральної шкоди у розмірі 500,00 грн.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 18 квітня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та його представників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволені частково; рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 лютого 2017 року змінено; стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , у рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн.

Рішенням апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції не враховно того, що викладені позивачем обставини щодо умов тримання в ІТТ повністю підтверджені. Визначаючи розмір відшкодування апеляційний суд виходив з вимог статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

Аргументи учасників справи

У травні 2017 року ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_4 і ОСОБА_3 надіслали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) касаційні скарги, у яких, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 просив скасувати рішення апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, а представники позивача - ОСОБА_4 і ОСОБА_3 просили скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У запереченнях на касаційну скаргу, поданих у червні 2017 року до ВССУ ГУ НП в Донецькій області просить у задоволенні касаційної скарги представника ОСОБА_1 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалами ВССУ від 25, 26 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15 травня 2018 року справу № 233/4417/16-ц та матеріали касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що позивач ОСОБА_1 є обвинуваченим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015050000000197 від 29 квітня 2015 року, за частиною першою ствтті 263, частиною четвертою статті 187, пунктів 1, 6, 9, 12 частини другої статті 115 КК України, у зв`язку з чим утримується під вартою з часу затримання - 11 червня 2009 року, що підтверджується копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10 червня 2009 року, по теперішній час, що відповідачами не оспорювалося.

Як вбачається з повідомлення Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області від 26 жовтня 2016 року за вих. № 17315/204/05-16 за період часу з 01 січня 2015 року ОСОБА_1 перебував в ІТТ Костянтинівського ВП 10 разів, а саме: - з 02 червня по 04 червня 2015 року; - з 23 червня по 26 червня 2015 року; - з 13 липня по 16 липня 2015 року; - з 04 серпня по 06 серпня 2015 року; - з 07 вересня по 11 вересня 2015 року; - з 08 жовтня по 09 жовтня 2015 року; - з 19 жовтня по 21 жовтня 2015 року; - з 23 листопада 2015 року по 26 листопада 2015 року; - з 04 квітня 2016 року по 07 квітня 2016 року; - з 11 квітня по 14 квітня 2016 року.

Надати інформацію щодо періодів перебування ОСОБА_1 в ІТТ за період часу з 17 червня 2009 року по 31 грудня 2014 року неможливо, оскількиу зв`язку з ліквідацією Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області на підставі пункту 2.13 наказу МВС від 25 травня 2006 року № 530граничні строки зберігання документів були скорочені, про що додатково повідомлено відповіддю за № 18363/204/05-16 від 11 листопада 2016 року.

Відповідно до відповіді на запит суду Бахмутської УВП в Донецькій області (№6) від 10 листопада 2016 року за вих. № 15739 згідно алфавітної картки Форми 1 щодо руху ОСОБА_1 у період з 17 червня 2009 року по теперішній час, останнійперебував в установах (ІТТ) 97 днів.

26 червня 2015 року, 20 липня 2015 року позивач звертався із заявами на ім`я начальника Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, у яких виклав скарги на умови утримання в ізоляторі тимчасового тримання - забитий санвузол, недостатність природного та електричного освітлення, розміри вікон, відсутність вентиляції та доступу до свіжого повітря, бетонні підлоги камер, неналежний стан раковин та туалетів, розповсюдження слизняків, при цьому, просив доставити його до лікаря-проктолога та забезпечити конфіденційність медичного обстеження.

У відповідь на вказані звернення позивачу слідчим СВ Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області Джафаровим Р.А. повідомлено, що згідно з наказом Мінюсту України та МОЗ України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104 «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», медична допомога особам, узятим під варту надається за місцем утримання, тому ОСОБА_1 належить звернутися за медичною допомогою до адміністрації Артемівського СІ УДПтСУ у Донецькій області

Як убачається з копій карт виїзду швидкої медичної допомоги від 05 серпня 2015 року№ 12726, від 06 серпня 2015 року№ 12779, від 08 вересня 2015 року № 14799, від 05 квітня 2016 року № 6563, ОСОБА_1 у зв`язку зі скаргами на самопочуття було оглянуто медичними працівниками із наданням медичної допомоги, встановленням попереднього діагнозу: - 05 серпня 2015 року - хр. парапроктит, вегето-судинна дистонія за гіпертонічним типом, рекомендовано огляд хірурга, надано лікарські засоби; - 06 серпня 2015 року - хр. геморой, парапроктит, надано лікарські засоби, рекомендовано лікування; - 08 вересня 2015 року - вегето-судинна дистонія за змішаним типом, категорична відмова від ін'єкцій, надані лікарські засоби, може утримуватися в ІТТ; - 05 квітня 2016 року - вегето-судинна дистонія за гіпертонічним типом, надано лікарські засоби, тощо.

Факт реєстрації скарг позивача ОСОБА_1 на стан здоров`я та виклику медпрацівників вбачається з дослідженої судом копії журналу первинного обстеження і реєстрації медичної допомоги особам, які тримаються в ІТТ Костянтинівського МВ № 1367 (розпочатого 01 січня 2015 року, закінченого 06 листопада 2015 року) записи за п/№ 18, 28, 30, 33, 39, а також журналу надання медичної допомоги особам, які тримаються в ІТТ Костянтинівського ВП № 191 (розпочатого 18 січня 2016 року), запис за п/№ 8, тощо.

20 липня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Костянтинівського міжрайонного прокурора Донецької області із скаргою на бездіяльність відповідальних працівників ІТТ Костянтинівського МВС, вказуючи на неналежні умови утримання в ізоляторі тимчасового тримання - забитий санвузол, недостатність природного та електричного освітлення, розміри вікон, відсутність вентиляції та доступу до свіжого повітря, бетонні підлоги камер, неналежний стан раковин та туалетів, неможливість усамітнитися у туалеті, невідповідність норм харчування встановленим вимогам, внаслідок чого погіршився стан його здоров`я, а відповідальні працівники ІТТ не забезпечили надання йому медичної допомоги та не доставили його до лікаря. При цьому, просив зобов`язати відповідальних працівників ІТТ доставити його до лікаря-проктолога та забезпечити конфіденційність медичного обстеження, провести комплексне обстеження приміщення ізолятора та зобов`язати його працівників усунути зазначені ним порушення, своїм приписом закрити ІТТ до усунення виявлених порушень.

Листом Костянтинівського міжрайонного прокурора Ткачук В. від 31 липня 2015 року ОСОБА_1 повідомлено про направлення його заяви для відповідної перевірки начальнику Костянтинівського МВ. У подальшому позивачеві надано відповіді прокурора за № 56-3755вих.-15 від 21 серпня 2015 року, за № 56-4010вих-15 від 11 вересня 2015 року про проведення у період з 15 червня по 15 липня 2015 року, з 01 червня по 14 серпня 2015 року чергових перевірок Костянтинівської міжрайонної прокуратури додержання вимог законодавства при утриманні в ізоляторі, під час якої порушень не встановлено, в тому числі, за результатами службового розслідування щодо незаконних дій відносно позивача.

19 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою на ім`я Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_7 , з приводу неналежного виконання своїх професійних обов`язків відповідальними працівниками Костянтинівської міжрайонної прокуратури Донецької області та Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області щодо умов тримання в ІТТ - забитий санвузол, недостатність природного та електричного освітлення, розміри вікон, відсутність вентиляції та доступу до свіжого повітря, бетонні підлоги камер, неналежний стан раковин та туалетів, неможливість усамітнитися у туалеті, невідповідність норм харчування встановленим вимогам, внаслідок чого погіршився стан його здоров`я. Його огляд у лікаря у Костянтинівській ЦРЛ, куди він доставлений, не був конфіденційним. Зазначив, про звернення із скаргами на неналежні умови утримання під вартою до керівників Костянтинівського МВС та Костянтинівської міжрайонної прокуратури, які від їх розгляду фактично ухилися, відмовившись від виконання своїх безпосередніх обов`язків. При цьому, просив, здійснити комплексну перевірку умов тримання ув`язнених в ІТТ Костянтинівського МВ ГУМВС України у Донецькій області, перевірити стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина щодо умов його тримання в ІТТ та ненадання можливості отримати своєчасну медичну допомогу, у випадку виявлення порушень - направити у відповідні органи акти реагування для вжиття необхідних заходів.

Згідно відповіді представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на адресу позивача від 11 листопада 2015 року за № 7.4/7-К254275.15/05-94, у межах відкритого за попередніми зверненнями ув`язнених провадження Уповноваженого, 16 вересня 2015 року здійснено моніторинговий візит до ІТТ Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, за результатами якого встановлено, що викладені у зверненні відомості щодо незадовільних умов тримання в зазначеній установі підтвердилися повністю та наразі вживаються заходи щодо усунення зазначених недоліків та приведення умов тримання у відповідність до національних та міжнародних стандартів.

Додатково позивачеві представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, листом від 20 листопада 2015 року за № 7.4/7-К254275.15-2/05-94 повідомлено про внесення подання Генеральному прокурору України від 16 листопада 2015 року № 1.-2729/В249174,15-94 «Щодо неналежного виконання працівниками прокуратури Донецької області своїх обов`язків у частині здійснення нагляду за додержаннями законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян». Зі змісту подання вбачається, що в ході відвідування працівниками Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини ізолятору тимчасового тримання Костянтинівського МВВС було також опитано ув`язнених осіб - які надали свідчення щодо неналежних умов тримання в ІТТ та неякісного харчування, та було встановлено факт надання Уповноваженому прокурором Донецької області недостовірної інформації та факт неналежного виконання своїх службових обов`язків посадовими особами прокуратури Донецької області і частині здійснення нагляду за додержанням законів при виконаннісудових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванніінших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Виходячи зі змісту відповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської В.В. від 07 квітня 2016 року № 1/7-К254275.15-4/05-94, за вказаним вище зверненням Уповноваженого прокурором Донецької області внесено вказівку начальнику ГУНП в Донецькій області про усунення порушень законодавства щодо умов тримання ув`язнених у зазначеній установі, за результатами розгляду якої проведено службову перевірку, вжито заходів до усунення порушень, які не потребують додаткового фінансування, а також відповідно до наказу Національної поліції від 04 лютого 2016 року № 97 «Про реформування ізоляторів тимчасового тримання» прийнято рішення про ліквідацію ІТТ Костянтинівського ВП Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області.

При цьому, у зв`язку із наданою начальнику ГУНП в Донецької області вказівкою про усунення порушень вимог діючого законодавства, виявлених під час перевірки в ІТТ Костянтинівського ВП Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області, прокурором Донецької області листом на адресу представника Уповноваженого ВРУ з прав людини листом від 09 березня 2016 року за № 16/1-96 вих-16 повідомлено, що усунення більшості виявлених порушень потребує значного виділення коштів, які упродовж 2015 року не надходили.

Про вжиті заходи реагування за скаргами ув`язнених на умови тримання в ІТТ Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області також викладено у повідомленні Генерального прокурора України Шокіна В. на адресу Уповноваженого ВРУ з прав людини Лутковської В. В. від 09 грудня 2015 року за № 16/1-679вих-15, зі змісту якого вбачається підтвердження скарг щодо: рівня штучного та природного освітлення, розміру вікон, відсутності у всіх камерах ізолятора дерев`яної підлоги, нерегулярних прибирань, потреби у ремонті, виявлення паразитичної фауни - слимаків, порушень корисної площі на одну особу з огляду на наявні спальні місця, відсутності козирків у дворикахдля прогулянок, недостатності меблів, відсутності дверей у санвузлах, квартирок у вікнах, системи підігріву повітря, кнопки виклику постового у камерах, необхідності заміни посуду для ув`язнених, відсутності санітарних книжок у працівників ізолятора, що роздають їжу, відсутності вільного доступу до питної води, а також систем радіомовлення та ефірного телебачення, необхідних нормативно-правових актів для ув`язнених, тощо.

18 квітня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся із скаргою на ім`я прокурора м. Костянтинівки Ткачук В.О. у якій вказав, що незважаючи на рішення про ліквідацію ІТТ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області прийняте відповідно до наказу Національної поліції від 04 лютого 2016 року - 04 квітня 2016 року його було доставлено до ІТТ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, де він знаходився у період часу з 04 квітня по 07 квітня 2016 року і з 11 квітня по 14 квітня 2016 року, при цьому будь-яких змін щодо умов утримання в ізоляторі не відбулося, що впливає на стан його здоров`я, завдає страждань (як фізичних, так і моральних) та в цілому порушує його гарантовані нормами міжнародного законодавства, Конституцією України та законами України права. При цьому, просив, в тому числі, здійснити комплексну перевірку умов тримання ув`язнених в ІТТ та суді, перевірити правові підстави функціонування ізолятора та заборонити утримання в ньому осіб через ліквідацію зазначеної установи вищевказаним наказом.

Відповіддю керівника Костянтинівської місцевої прокуратури Ткачук В. О. за від 08 травня 2016 року № 90-5659/вих-16 позивачадодатково повідомлено, що його доводи за результатами проведеної перевірки в ІТТ Костянтинівського ВП знайшли часткове підтвердження в частині порушення норм санітарно-допустимих показників освітлення, відсутності вільного доступу до питної води, не обладнання санітарних вузлів дверима, відсутності змивних напівавтоматичних кранів для туалетів та кранів на умивальниках, дерев`яного покриття підлоги.

Прокуратурою Донецької області позивачеві листом від 29 вересня 2016 року за вих. № 16-17/1/1-79-15 повідомлено про застосування до Костянтинівського міжрайонного прокурора Ткачук В.О. та прокурора цієї прокуратури Шгояна Г.Н. заходів реагування у виді позбавлення премії у грудні 2015 року за результатами перевірки працівниками Генеральної прокуратури відомостей, викладених у поданні Уповноваженого ВРУ з прав людини від 16 листопада 2015 року № 1.-2729/В249174.15-94.

Також, у ході розгляду судом кримінального провадження від 29 квітня 2015 року № 42015050000000197 ОСОБА_1 18 квітня 2016 року звертався до суду із клопотанням про здійснення його етапування для участі у судовому розгляді з Артемівської УВП УДПтСУ в Донецькій області № 6 безпосередньо до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з подальшим поверненням до Артемівської УВП УДПтСУ в Донецькій області № 6 без залишення його в ІТТ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області через ліквідацію цієї установи.

Як убачається із складених за результатами перевірки дотримання санітарного законодавства актів № 199 від 18-21 вересня 2015 року, № 01 від 11 січня 2016 року, № 24 від 22 квітня 2016 року, складених комісією представників Костянтинівської районної філії Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України», у приміщенні ІТТ Костянтинівського ВП Артемівського ВП ГУПН в Донецькій області, відібрані проби питної води, обладнано камери санітарним прибором типу чаша «генуя» і раковиною, підведенопитну водудо кожного прибору, встановленорегулюючі вентилі вкоридорі, стіни - оштукатуренота побілено. Підлога у двох камерах дерев`яна, в інших - бетонна стяжка, системи опалення - центральна, вентиляція штучна у робочому стані, досліджені параметри мікроклімату. Наявні: дезкамера, душова та водонагрівача, побутова пральна машинка полуавтоматична, засоби дезінфекції. Проведено прибирання один раз на тиждень. Харчування триразове, тощо.

Згідно копій протоколів дослідження питної води за пробами в ІТТ № 2768, № 2769 від 21 вересня 2015 року, № 2284, № 2285 від 08 серпня 2016 року, висновок - проби питної води відповідають вимогам Держсанепідемнагляду 2.2.4-171-10.

З копій актів № 37 від 25 березня 2015 року, № 174 від 25 листопада 2015 року вбачається проведення виконавцем робіт - Костянтинівською районною філією ДУ «Донецький ОЛД ДСЕСУ» дератизації в будинках і спорудах, проф. дезінфекції приміщень (ізолятор тимчасового тримання).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.

Згідно із статтею 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» особам, взятим під варту, забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни.

Норма площі в камері для однієї взятої під варту особи не може бути менше 2,5 квадратного метра, а для вагітної жінки або жінки, яка має при собі дитину, - 4,5 квадратного метра.

Особам, взятим під варту, надаються безплатно за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України, харчування, індивідуальне спальне місце, постільні речі та інші види матеріально-побутового забезпечення. В необхідних випадках їм видається одяг і взуття встановленого зразка.

Медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої-третьої стаття 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та збільшуючи розмір стягнутої моральної шкоди до 10 000,00 грн апеляційний суд виходив з того, що позивачем доведено порушення норм санітарно-допустимих показників умов тримання в ізоляторі тимчасового тримання, що підтверджено відповідними перевірками.

Суд апеляційної інстанції визначив розмір моральної шкоди, заподіяної позивачу, виходячи з норм статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» та беручи за основу один мінімальний розмір заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом (в ізоляторі тимчасового тримання позивач перебував впродовж 97 днів) і, як наслідок, оцінив моральну шкоду позивача в розмірі 10 000,00 грн.

Однак, апеляційний суд дійшов помилкових висновків про застосування статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» для визначення розміру моральної шкоди.

Указаним законом регулюються питання відшкодування моральної шкоди громадянинові у випадках незаконних дій органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, таких як незаконне засудження, взяття і тримання під вартою і т. ін. Однак поза увагою суду залишилось те, що позивач не оскаржує законність/незаконність тримання його в ізоляторі тимчасового тримання, а оскаржує умови тримання в ньому та ненадання належної медичної допомоги.

Отже, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», а суду слід керуватися положеннями статті 23 ЦК України.

Однак помилкове посилання на зазначений закон для визначення розміру моральної шкоди не вплинуло на правильність ухваленого рішення, оскільки вирішучи спір про відшкодування моральної шкоди суд врахував тривалість перебування позивача в ізоляторі тимчасового тримання та побутові умови в яких позивач знаходився, та з урахуванням вказаного оцінив моральну шкоду позивача в розмірі 10 000,00 грн, що відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності.

У касаційних скаргах позивач посилається на те, що адміністрацією установи не було забезпечено його лікування.

Суд апеляційної інстанції, оцінюючи доводи позивача, вказав на неодноразові виклики ОСОБА_1 адміністрацією закладу швидкої допомоги, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з частиною третьою статті 401 та частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду