Судова практика Верховного Суду: правові позиції

«Часткова сплата боржником вартості отриманої продукції поза межами позовної давності не свідчить про переривання перебігу цього строку Часткова сплата боржником вартості отриманої продукції поза межами позовної давності є діями боржника з погашення боргу, які не переривають перебігу позовної давності, що спливла до моменту вчинення такої дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2125»

«Щодо питання, які позовні вимоги є належним та ефективним способом захисту прав міноритарних акціонерів у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту) Міноритарний акціонер може звертатися з позовом про стягнення справедливої компенсації за примусово вилучені акції як до покупця, так і до його афілійованих осіб, кінцевого бенефіціарного власника та емітента. У таких правовідносинах підлягає застосуванню доктрина «підняття корпоративної завіси», оскільки відповідачі фактично становлять єдину економічну групу, їхні інтереси збігаються, а вигодонабувачем є кінцевий бенефіціарний власник. Застосування доктрини є виправданим для досягнення справедливого результату та полегшення виконання судового рішення. Спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12148 Захист прав міноритарного акціонера після завершення процедури сквіз-ауту здійснюється компенсаційними способами, а не через оскарження рішення наглядової ради Визнання права міноритарного акціонера на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції у процедурі сквіз-ауту є належним способом захисту, передбаченим статтями 16 ЦК України та 20 ГК України, спрямованим на встановлення правової визначеності щодо розміру компенсації та забезпечення балансу інтересів акціонерів. Колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір – звернутися до товариства та / або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК. Визнання недійсним рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій є належним, але неефективним способом захисту у випадку, коли процедура сквіз-ауту вже завершена, акціонер втратив право власності на акції, а захист його майнових прав має здійснюватися компенсаційними способами без оскарження рішення наглядової ради. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14422»

«Про повноваження судів щодо призначення експертизи та оцінки висновків експертів У разі якщо експертна установа не наділена правом проводити певні види експертиз, суд має самостійно визначити іншу експертну установу для проведення необхідної експертизи, якщо сторони не відмовилися від її проведення і вона необхідна для правильного вирішення справи. Такий підхід відповідає принципу справедливого судового розгляду та забезпечує ефективний захист прав учасників процесу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12100 Правомірність зміни судом раніше визначеної експертної установи Встановлення фактичних обставин справи залежить від аргументів і доказів сторін. Їхні вимоги та заперечення конкретизують предмет доказування, що може змінюватися протягом розгляду справи. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування. Відповідно до ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Відсутність прямої норми щодо зміни експертної установи не заперечує таку можливість, якщо це необхідно для дотримання розумних строків розгляду справи. Зокрема, в разі надмірної зайнятості первісно визначеної установи суд може доручити експертизу іншій державній установі, яка пропонує коротші строки та нижчу вартість. Отже, чинність ухвали про призначення експертизи не виключає можливості зміни експертної установи у випадку, якщо виникають об’єктивні причини, які ускладнюють або роблять недоцільним проведення дослідження первісно визначеною експертною установою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14585»