Судова практика Верховного Суду: правові позиції

«Врахування судом волі військовослужбовця під час вирішення питання про зупинення провадження у справі за його участю (п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України) За нинішньої редакції п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Водночас обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності. Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Таким чином, якщо військовослужбовець висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення і продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні. ВП ВС відступила від висновків, викладених у постановах КЦС ВС від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23; КГС ВС від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22, а також КАС ВС від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 (провадження № А/990/24) щодо зупинення провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13835»

«Щодо здійснення виконавцем перевірки виконання боржником судових рішень під час прийняття постанови про арешт коштів боржника Проведення виконавцем під час здійснення виконавчого провадження перевірки виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню, не має імперативного характеру, а є дискреційним повноваженням виконавця, і, відповідно, не є обов’язковою процесуальною дією в кожному випадку. Прийняття постанови про арешт майна (коштів) не пов’язано з проведенням перевірки виконавцем стану виконання боржником рішення, яке підлягає примусовому виконанню. ВП ВС відступила від висновку КГС ВС, викладеного в постанові від 01 квітня 2024 року у справі № 4/69/07, щодо зобов’язання проведення державним виконавцем перевірки виконання боржником судових рішень під час прийняття постанови про арешт коштів боржника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13833»