Судова практика Верховного Суду: правові позиції

«Право на оскарження рішень загальних зборів юридичної особи з підстав порушення порядку скликання та проведення загальних зборів лише учасниками товариства Порушення порядку скликання та проведення загальних зборів можуть бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними лише за позовами учасників товариства, а не третіх осіб, адже у таких випадках йдеться про порушення права на управління товариством, яким треті особи – не учасники товариства не наділені. Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї юридичної особи. Саме з наявністю у особи права брати участь в управлінні юридичною особи пов’язується можливість оскарження нею рішень загальних зборів юридичної особи в порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14489»

«Щодо питання, які позовні вимоги є належним та ефективним способом захисту прав міноритарних акціонерів у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту) Міноритарний акціонер може звертатися з позовом про стягнення справедливої компенсації за примусово вилучені акції як до покупця, так і до його афілійованих осіб, кінцевого бенефіціарного власника та емітента. У таких правовідносинах підлягає застосуванню доктрина «підняття корпоративної завіси», оскільки відповідачі фактично становлять єдину економічну групу, їхні інтереси збігаються, а вигодонабувачем є кінцевий бенефіціарний власник. Застосування доктрини є виправданим для досягнення справедливого результату та полегшення виконання судового рішення. Спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12148 Захист прав міноритарного акціонера після завершення процедури сквіз-ауту здійснюється компенсаційними способами, а не через оскарження рішення наглядової ради Визнання права міноритарного акціонера на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції у процедурі сквіз-ауту є належним способом захисту, передбаченим статтями 16 ЦК України та 20 ГК України, спрямованим на встановлення правової визначеності щодо розміру компенсації та забезпечення балансу інтересів акціонерів. Колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір – звернутися до товариства та / або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК. Визнання недійсним рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій є належним, але неефективним способом захисту у випадку, коли процедура сквіз-ауту вже завершена, акціонер втратив право власності на акції, а захист його майнових прав має здійснюватися компенсаційними способами без оскарження рішення наглядової ради. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14422»

«Щодо особливостей стягнення з роботодавця допомоги по безробіттю До правовідносин, які виникли в зв`язку з поверненням центру зайнятості суми виплаченої фізичній особі допомоги по безробіттю після визнання в судовому порядку незаконним і скасування наказу органу місцевого самоврядування про звільнення зазначеної особи з роботи, не можуть регулюватися як положеннями статті 1212 ЦК України, так і положеннями статті 1166 ЦК України та статей 34, 35 Закону України № 1533-III "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки наразі зазначені правовідносини є предметом регулювання спеціальної норми статті 1174 ЦК України (відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування). ОП КГС ВС відступила від правового висновку, викладеного в постанові КГС ВС від 05.10.2020 у справі № 906/1043/19 про те, що в разі відсутності рішення суду про поновлення працівника на роботі стягнення з роботодавця допомоги по безробіттю відбувається на підставі статті 1212 ЦК України, оскільки зобов`язання є кондикційними, а не деліктними, а відповідно до таких зобов`язань не застосовується положення статті 1166 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11228»

«Особа, на яку покладається обов’язок доведення наявності всіх елементів правопорушення для відшкодування таких збитків Обов’язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою покладено на позивача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1740»

«Розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації на підставі ст. 651 ЦК України у правовідносинах, врегульованих Законом України «Про приватизацію державного майна» (втратив чинність 07.03.2018) У разі встановлення судом такого порушення приватизаційного договору, яке входить до переліку виключних умов, визначених частиною другою статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (втратив чинність 7 березня 2018 року), з урахуванням обмежень, передбачених в абзаці шостому частини 2 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», а також визначеного у договорі критичного значення неналежного виконання виключних умов, договір купівлі-продажу підлягає розірванню без встановлення обставин істотності такого порушення на підставі критеріїв, передбачених статтею 651 ЦК України. В інших випадках підставою для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації може бути його істотне порушення другою стороною (частина друга статті 651 ЦК України), що, крім того, вимагає встановлення у судовому порядку істотності такого порушення. ОП КГС ВС уточнила висновок від 17.03.2020 у справі № 911/1102/19, а саме: про необхідність застосування положень частини другої статті 651 ЦК України в якості підстави для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації та доведення істотності порушення договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11759»

«Неефективний спосіб захисту як підстава для відмови учаснику гаражного кооперативу в позові про визнання рішення зборів недійсним Встановлення судом обставин обрання позивачем неналежного та/або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові, що виключає необхідність дослідження судом обставин, зокрема, правомірності / законності скликання та проведення загальних зборів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12147»