Швидкий пошук рішень і виділених правових позицій Великої Палати та касаційних судів Верховного Суду. Фільтруйте за галузями права, переглядайте повні тексти та копіюйте реквізити рішень для процесуальних документів.
Шукаєте рішення під конкретну ситуацію клієнта?
AI-пошук судової практики та аналіз правових позицій під вашу ситуацію. Інструмент безкоштовний, без щомісячних платежів і посередників.
Велика Палата Верховного Суду·Суддя-доповідач: Бакуліної С. В.
Правовий висновок:
«Припинення банком банківської діяльності поза межами порядку, передбаченого ЗУ «Про банки і банківську діяльність
Припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Перехід прав та обов’язків від банку до наступних осіб, які заявили про своє правонаступництво, не може відбуватися лише на підставі виключення цим банком із своєї назви слова «банк» та виключення з видів своє діяльності «банківської діяльності» без дотримання процедури, встановленої Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/657
Припинення управління банком Фондом у випадку скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку
Скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом.
Управління банком Фондом у такому разі припиняється лише після прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4607
Перехід прав та обов’язків від банку до наступних осіб у випадку виключення цим банком із своєї назви слова «банк» та виключення з видів своє діяльності «банківської діяльності»
Перехід прав та обов’язків від банку до наступних осіб, які заявили про своє правонаступництво, не може відбуватися лише на підставі виключення цим банком із своєї назви слова «банк» та виключення з видів своє діяльності «банківської діяльності» без дотримання процедури, встановленої Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4608»
Збіг у тексті:набрання чинності цією редакцією ГПК України. 34. Згідно з частиною першою статті 286 ГПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. 35. Згідно
Касаційний господарський суд ВС·Суддя-доповідач: Рогач Л.І.
Категорія спору:
надання послуг
Згадані норми:
ЦК України, ст. 238 · ЦК України, ст. 1003 · ЦК України, ст. 509 · ЦК України, ст. 203
Збіг у тексті:Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень частини п`ятої статті 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання…суддів зазначає, що судом касаційної інстанції в господарських справах відповідно до статті 286 ГПК України є Верховний Суд, у складі якого за змістом статей
Касаційний господарський суд ВС·Суддя-доповідач: Огороднік К.М.
Категорія спору:
Банкрутство
Згадані норми:
Конституція України, ст. 125 · ЦК України, ст. 572 · ГПК України, ст. 264 · ГПК України, ст. 145
Збіг у тексті:пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України; - порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (статей 77, 79, 86, 269, 286 ГПК України), що унеможливило встановлення…ГПК України ; - порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (статті 77, 79, 86, 269, 286 ГПК України), що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення
Велика Палата Верховного Суду·Суддя-доповідач: Власова Ю. Л.
Категорія спору:
Інші розрахунки за продукцію
Згадані норми:
ЦК України, ст. 509 · ЦК України, ст. 526 · ГПК України, ст. 302 · ГПК України, ст. 287
Збіг у тексті:задоволення, перерозподіл судових витрат не проводиться, що передбачено статтею 129 ГПК України. Керуючись статтями 129, 286, 287, 294, 300 - 302, 308, 309, 315, 317 ГПК України…Катеринчук І. В. Ткач С. П. ШтеликВідповідно до частини третьої статті 314 ГПК України постанову оформила суддя Рогач
Велика Палата Верховного Суду·Суддя-доповідач: Власова Ю. Л.
Правовий висновок:
«Застосування положень частини четвертої статті 36 ЗУ «Про іпотеку» щодо недійсності наступних вимог кредитора (в редакції, чинній до внесення змін ЗУ від 03 липня 2018 року № 2478-VIII)
УТОЧНЕНО!Буквальне застосування положень частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 03 липня 2018 року № 2478-VIII) щодо недійсності наступних вимог кредитора можливе виключно в тих випадках, коли належне та повне виконання основного зобов`язання було забезпечене лише одним способом забезпечення, і вказаний спосіб було реалізовано у повному обсязі в позасудовому порядку.
Частина четверта статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 03 липня 2018 року № 2478-VIII) передбачає недійсність наступних вимог кредитора, заявлених не до основного боржника, а щодо виконання боржником основного зобов`язання, що в цьому контексті слід розуміти як недійсність вимог, заявлених до усіх сторін як основного договору, так і забезпечувальних зобов`язань, закріплених в акцесорних договорах.
У випадку забезпечення виконання основного зобов`язання двома і більше предметами застави, основне зобов`язання не припиняється після звернення стягнення на всі предмети застави або на будь-який з них на вибір заставодержателя, якщо це не потягло повного задоволення його вимог та не закінчився строк на реалізацію права звернення стягнення на інші забезпечувальні зобов`язання.
Пункт 123 правової позиції уточнено у постанові ВП ВС від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6801»
Збіг у тексті:задоволення, перерозподіл судових витрат не проводиться, що передбачено статтею 129 ГПК України. Керуючись статтями 129, 286, 287, 294, 300-302, 308, 309, 315, 317 ГПК України
Касаційний господарський суд ВС·Суддя-доповідач: Вронська Г.О.
Категорія спору:
Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин
Згадані норми:
ЦК України, ст. 382 · ЦК України, ст. 385 · ГПК України, ст. 287 · ГПК України, ст. 129
Збіг у тексті:касаційної скарги покладаються на скаржника відповідно до положень статті 129 ГПК України. Керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу
Касаційний господарський суд ВС·Суддя-доповідач: Катеринчук Л.Й.
Правовий висновок:
«Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна є незмінним протягом усього часу його існування
Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна є незмінним протягом усього часу його існування, навіть у разі переходу права власності на об’єкт або зміни відомостей про нього. Новоствореному об’єкту нерухомого майна присвоюється власний індивідуальний номер.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2323»
Збіг у тексті:від 11.07.2019 у справі №5013/458/11 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). 2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи…ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статті 74, частини 4 статті 75, статей 84, 286 ГПК
Касаційний господарський суд ВС·Суддя-доповідач: Кібенко О. Р.
Правовий висновок:
«З ВІДСТУПОМ! Щодо обов'язку оператора газотранспортної системи доводити фактичне надання ним послуг
Оператор ГТС не має доводити фактичне надання ним послуг шляхом надання доказів існування загрози цілісності ГТС, наявності в оператора ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, докази понесення оператором ГТС реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факти купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.
ОП КГС ВС уточнила висновки, викладені у постановах КГС ВС від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 14.12.2021 у справі №923/909/19, від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, від 04.08.2021 у справі №903/973/19, від 18.02.2022 у справі №918/450/20 щодо застосування п.3 розд.ХІІІ, п.3 гл.3 розд.ХІV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11444»
Збіг у тексті:ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2023 року м. Київ cправа
Велика Палата Верховного Суду·Суддя-доповідач: Ткача І. В.
Правовий висновок:
«Порядок застосування заборони, встановленої Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини»
ВП ВС відступила від правового висновку висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 09.09.2014 у справі № 5011-48/950-2012, щодо порядку застосування заборони, встановленої Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини», визначивши, що набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», який замінив Закон УРСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» в регулюванні питань, пов`язаних з пам`ятками історії та культури, не призвело до скасування охоронюваного статусу об`єктів культурної спадщини. Невиконання Кабінетом Міністрів України своїх обов`язків щодо подачі на затвердження Верховній Раді України проекту Переліку пам`яток, що не підлягають приватизації, не може бути підставою для незастосування заборони, встановленої статтею 1 Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини». Таке правове регулювання не допускало жодної можливості до 17 жовтня 2008 року включно набути з комунальної власності у приватну пам`ятку культурної спадщини ні за Законом України «Про приватизацію державного майна», ні тим більше у непередбачений ним спосіб, зокрема під виглядом проведення інвестиційного конкурсу.
Правочин щодо відчуження пам’ятки культурної спадщини, вчинений попри заборону, встановлену Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини» порушує публічний порядок і є нікчемним.
Належним способом захисту порушеного права територіальної громади як власника такої пам’ятки культурної спадщини є подання негаторного позову на підставі статті 391 ЦК України
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9713»
Збіг у тексті:ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 вересня 2023 року м. Київ Справа
Велика Палата Верховного Суду·Суддя-доповідач: Банаська О. О.
Правовий висновок:
«Ефективні способи захисту порушених
прав власника земельної ділянки, яка була об’єднана з іншими
земельними ділянками
Ефективними способами захисту порушених прав законного власника земельної ділянки, яка була об’єднана з іншими земельними ділянками, внаслідок чого була сформована нова земельна ділянка, яка включає як земельні ділянки, що належать позивачу, так і земельні ділянки, що належать відповідачу, є вимоги позову про припинення речових прав на новоутворену (об’єднану) земельну ділянку, скасування її державної реєстрації та витребування спірних земельних ділянок у координатах, межах та конфігурації, що були передані попереднім власникам.
Припинення права власності відповідача на новоутворену (об’єднану) земельну ділянку, скасування її державної реєстрації та прав на неї не позбавляє відповідача можливості зареєструвати нову земельну ділянку, щодо якої немає спору, тобто ділянку за винятком спірних ділянок.
Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок, викладений у постанові від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц та відступила від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо ефективних способів захисту у разі об’єднання земельних ділянок, сформульованих у постановах від 10 грудня 2021 року у справі № 924/454/20, від 16 квітня 2024 року у справі № 915/200/21, від 29 серпня 2024 року у справі № 924/996/23.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13826»
Збіг у тексті:ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 вересня 2025 року місто Київ справа
Касаційний господарський суд ВС·Суддя-доповідач: Губенко Н.М.
Правовий висновок:
«Щодо питання, які позовні вимоги є належним та ефективним способом захисту прав міноритарних акціонерів у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту)
Міноритарний акціонер може звертатися з позовом про стягнення справедливої компенсації за примусово вилучені акції як до покупця, так і до його афілійованих осіб, кінцевого бенефіціарного власника та емітента. У таких правовідносинах підлягає застосуванню доктрина «підняття корпоративної завіси», оскільки відповідачі фактично становлять єдину економічну групу, їхні інтереси збігаються, а вигодонабувачем є кінцевий бенефіціарний власник. Застосування доктрини є виправданим для досягнення справедливого результату та полегшення виконання судового рішення. Спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12148
Захист прав міноритарного акціонера після завершення процедури сквіз-ауту здійснюється компенсаційними способами, а не через оскарження рішення наглядової ради
Визнання права міноритарного акціонера на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції у процедурі сквіз-ауту є належним способом захисту, передбаченим статтями 16 ЦК України та 20 ГК України, спрямованим на встановлення правової визначеності щодо розміру компенсації та забезпечення балансу інтересів акціонерів.
Колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір – звернутися до товариства та / або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК.
Визнання недійсним рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій є належним, але неефективним способом захисту у випадку, коли процедура сквіз-ауту вже завершена, акціонер втратив право власності на акції, а захист його майнових прав має здійснюватися компенсаційними способами без оскарження рішення наглядової ради.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14422»
Збіг у тексті:ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2025 року м. Київ cправа
Касаційний господарський суд ВС·Суддя-доповідач: Погребняк В.Я.
Правовий висновок:
«З ВІДСТУПОМ! Дія в часі п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо заборони нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання
Пункт 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" установлює винятки щодо можливості нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на прострочену суму боргу за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, стосовно окремих суб'єктів господарювання - державних підприємств та/або господарських товариств, більше ніж 50% акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі й щодо яких ухвалено рішення про приватизацію та припинено провадження у справі про банкрутство внаслідок прийняття рішення компетентного органу про приватизацію. Положення пункту 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають зворотну силу в часі та поширюють свою дію на правовідносини, які виникли до ухвалення положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", яким унесено пункт 4-3 до Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство.
Відсутність у чинному з 21.10.2019 Кодексі України з процедур банкрутства положень щодо заборони нарахування інфляційних втрат та 3 % річних у зобов'язаннях такого суб'єкта господарювання не виключає правильності застосування приписів цієї норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка є наслідком припинення провадження у справі з підстав приватизації боржника та була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
БП КГС ВС відступила від висновку, викладеного КГС ВС у постанові від 11.11.2020 у справі № 904/5083/19, про те, що товариство звернулось до суду першої інстанції у березні 2017 року, а тому застосування до даних правовідносин положення пункту 4-3 частини 4 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням змін, внесених Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", які набрали чинності з 07.03.2018, порушує конституційний принцип незворотності дії законів в часі та є помилковим.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6491
Наслідки відсутності у КзПБ України положень щодо заборони нарахування інфляційних втрат та 3 % річних у зобов'язаннях
Відсутність у чинному з 21.10.2019 Кодексі України з процедур банкрутства положень щодо заборони нарахування інфляційних втрат та 3 % річних у зобов'язаннях такого суб'єкта господарювання не виключає правильності застосування приписів цієї норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка є наслідком припинення провадження у справі з підстав приватизації боржника та була чинною на момент виникнення спірних правовідносин
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6942»
Збіг у тексті:загальних положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та узгоджується з частиною першою статті 13 ЦК України щодо меж здійснення особою цивільних…та частини другої статті 3 Конституції України. 40.6. При цьому, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію
Єдина практика Верховного Суду: офіційні правові висновки та стандарти ДСТУ
База судової практики PravoPro.com.ua містить постанови Великої Палати Верховного Суду та чотирьох касаційних судів (КГС, КАС, КЦС, ККС). Для перевірених матеріалів система окремо показує правовий висновок щодо застосування норм матеріального і процесуального права та формує бібліографічне посилання для процесуальних документів.
01
Врахування висновків Верховного Суду
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права враховуються іншими судами. Для суб'єктів владних повноважень діє правило, визначене ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
02
Цитати за стандартами ДСТУ
В один клік копіюйте реквізити рішення для подальшої перевірки та включення у позовні заяви, відзиви й апеляційні скарги.
03
Зв'язок із 50 калькуляторами
Рішення щодо аліментів, пенсій, штрафів, 3% річних чи збитків поєднані з відповідними юридичними калькуляторами PravoPro.
Кваліфікована правова допомога
Потрібен адвокат для ведення вашої справи у суді?
Знайдіть перевіреного адвоката у вашому місті зі спеціалізацією у відповідній судовій палаті та перевірте його свідоцтво у реєстрі ЄРАУ.
