Судова практика Верховного Суду: правові позиції

«Відсутність у КПК вимоги дослівного викладу у вироку показань свідків КПК не передбачає обов’язку суду дослівно викладати у вироку показання свідків. Таке джерело доказів суд відображає в тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні. Якщо зі змісту технічних записів судових засідань випливає, що показання свідків викладено у вироку з достатньою повнотою, без зайвої деталізації, відображено сутнісну (змістовну) складову показань, що має значення для встановлення судом обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні за приписами ст. 91 КПК, то це свідчить про відсутність порушень вимог кримінального процесуального законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8011 Розбіжність інформації, викладеної в заяві про вчинення кримінального правопорушення та у витягу з ЄРДР. Необов’язковість внесення до ЄРДР відомостей про суб’єкта, який ухвалив процесуальне рішення. Роздруківка відомостей з ЄРДР. Якщо в заяві про вчинення кримінального правопорушення та у витягу з ЄРДР не повністю збігається інформація, надана заявником, то це не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Внесення до ЄРДР відомостей про суб’єкта, який ухвалив процесуальне рішення, є необов’язковим. Роздруківка відомостей з ЄРДР не належить до кримінально-процесуальних рішень. Якщо з такої роздруківки випливає, що прокурор як користувач реєстру вніс до нього відомості за типом дії «повідомлення про підозру», однак у матеріалах кримінального провадження є доручення заступника Генерального прокурора ‒ керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури детективу вручити повідомлення про підозру судді у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, а також відповідні розписки про те, що саме детектив вручив письмове повідомлення про підозру судді, то це не свідчить про порушення вимог кримінального процесуального законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8016 Відсутність вимог у КПК щодо необхідності зазначення у протоколі огляду та вручення грошових коштів посилання на те, що така слідча дія проводиться на виконання рішення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину Незазначення детективом у протоколі огляду та вручення грошових коштів відомостей про те, що вказаний огляд та вручення особі, яка залучена до проведення слідчої дії, грошей проводилися на виконання постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, не впливає на правильність ухваленого рішення, оскільки не свідчить, що відповідна слідча дія проводилася не на підставі вказаної постанови. У статтях 104 і 237 КПК не передбачено вимог щодо необхідності зазначати у протоколі огляду та вручення грошових коштів посилання на те, що така слідча дія проводиться на виконання рішення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину. Законодавство України не передбачає обов’язку складати кожного дня протоколи огляду та вручення грошових коштів особі, яка залучена для проведення певних слідчих дій, чи повернення цих коштів працівникам правоохоронного органу, якщо такі кошти не були використані в день їх вручення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8017 Відсутність окремого протоколу про перебіг та результати контролю за вчиненням злочину з огляду на наявність у матеріалах справи протоколів про результати проведення НСРД Відсутність окремого протоколу про перебіг та результати контролю за вчиненням злочину з огляду на одночасну наявність у матеріалах справи протоколів про результати проведення такої НСРД, як аудіо- і відеоконтроль особи, а також протоколу огляду та вручення грошових коштів і протоколу проведення обшуку сама собою не свідчить про порушення вимог кримінального процесуального законодавства. У вказаних документах і на доданих до них носіях відео- та аудіозаписів у їх сукупності відображено всю необхідну інформацію, яка стосується результатів контролю за вчиненням злочину. Їх перегляд надає можливість зрозуміти перебіг проведення такої дії, встановити, чи були перевірені під час її проведення справжні наміри обвинуваченої особи та чи відбулося спостереження за її поведінкою і прийняттям нею рішення щодо вчинення злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8022 Відсутність у КПК вимоги щодо окремого оформлення у формі постанови рішення про залучення особи до участі в НСРД КПК не містить вимоги щодо окремого оформлення у формі постанови рішення про залучення особи до участі в НСРД. Відсутність у матеріалах кримінального провадження рішення про таке залучення із зазначенням даних про особу, яка залучала іншу особу до конфіденційного співробітництва, не свідчить про наявність порушень КПК, які могли призвести до ухвалення незаконного та/або необґрунтованого рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8023 Отримання від особи згоди на її залучення до конфіденційного співробітництва й участь у НСРД. Виключне право прокурора приймати рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. День і час отримання від особи згоди на її залучення до конфіденційного співробітництва й участь у НСРД кримінальний процесуальний закон не пов’язує з тим, чи було на момент отримання такої згоди наявне рішення слідчого судді про дозвіл на проведення аудіо- та відеоконтролю особи, оскільки виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину, натомість слідчий суддя здійснює судовий контроль за законністю проведення цієї дії, а не за підготовчими діями сторони обвинувачення, спрямованими на підготовку до контролю за вчиненням злочину і проведенням спостереження, відео- та аудіоконтролю особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8024 Щодо правових наслідків не долучення носія інформації з відеозаписом обшуку у зв`язку з його пошкодженнями Положення частин 7 і 8 ст. 236 КПК (у редакції на час проведення обшуку) при обшуку надають слідчому, прокурору право проводити відеозапис. Необхідність дослідження відеозапису обшуку зазвичай виникає, коли захист оскаржує відповідність інформації щодо виявлених коштів неправомірної вигоди, відображеної у протоколі обшуку, реальним подіям. Якщо сторона захисту, цього не оспорювала й поняті власними підписами засвідчили правильність відображення у протоколі обшуку даних щодо його проведення та виявленої неправомірної вигоди в кабінеті судді, то відсутність носія інформації з відеозаписом обшуку не є підставою для визнання фактичних даних протоколу обшуку недопустимими доказами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10831 Обмеження в пересуванні засудженої під час обшуку не може свідчити про фактичне затримання особи як підозрюваної у вчиненні злочину, оскільки таке обмеження здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК Обмеження в пересуванні засудженої під час обшуку не може свідчити про фактичне затримання особи як підозрюваної у вчиненні злочину, оскільки таке обмеження здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК, яка надає слідчому, прокурору право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10854»

«Щодо відмежування огляду предметів від їх впізнання КПК не забороняє надавати учасникам кримінального провадження, які беруть участь в огляді предметів, відповідні пояснення, а тому якщо вони були внесені до протоколу, це не надає підстав вважати, що під виглядом огляду предмету було проведено впізнання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10846 Щодо обґрунтованої відмови в повторному допиті малолітньої потерпілої, яка була допитана в порядку ст. 225 КПК Якщо слідчий суддя допитав малолітню потерпілу в порядку ст. 225 КПК, то суд може відмовити в її повторному допиті з огляду на рекомендації психолога та переслідування легітимної мети - захисту психічного здоров`я малолітньої потерпілої і запобігання її повторної травматизації Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11663»

«Допустимість як доказу технічного запису фіксування проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-, відеоконтроль особи), а також протоколу за результатами проведення Незазначення у протоколі, що складений за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-, відеоконтроль особи), назви та серійного номера спеціальної техніки, її характеристики, носіїв інформації, що призначені для негласного отримання інформації, не впливає на допустимість як доказу технічного запису фіксування проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, а також вказаного протоколу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6859 Виключна компетенція керівника уповноваженого оперативного підрозділу визначати конкретного працівника оперативного підрозділу проводити НСРД Прокурор, доручаючи оперативному підрозділу відповідно до ст. 36 КПК проведення НСРД, не уповноважений визначати конкретного працівника оперативного підрозділу, оскільки це є виключною компетенцією керівника уповноваженого оперативного підрозділу, який проводить такі дії на підставі відповідного доручення. Для проведення НСРД на підставі ухвали слідчого судді рішення прокурора у вигляді окремого процесуального документа КПК не передбачено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8019 Надання слідчим суддею дозволу на проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту в разі вчинення службовою особою продовжуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 368 КК Контроль за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту в разі вчинення службовою особою продовжуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 368 КК, а саме одержання неправомірної вигоди частинами, не потребує щоразу отримання нового дозволу слідчого судді на проведення цієї НСРД, оскільки такий дозвіл надається з метою розкриття продовжуваного кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8020»

«Щодо допустимості як доказів додатків до цивільного позову прокурора САП, отриманих з матеріалів цивільної справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Докази, а саме додатки до цивільного позову прокурора САП, отримані з матеріалів цивільної справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в ході досудового розслідування (тобто після внесення відомостей до ЄРДР) на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, яким суди попередніх інстанцій надали належну оцінку про їх допустимість, не є тими доказами, що отримані безпосередньо від відповідача в позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Отримання таких доказів не суперечить положенням ч. 1 ст. 88-1 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12879 Щодо наявності ознак здійснення НСРД у разі збирання детективом НАБУ відомостей із системи «Безпечне місто» Відомості із системи «Безпечне місто», отримані детективом НАБУ у порядку ст. 93 КПК та Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», не мають ознак здійснення НСРД, якщо інформація збиралася про минулі події та не була таємною, а метою збору вже зафіксованих даних було саме встановлення фактів користування автомобілем певною особою та його рух, а не безпосередній і безперервний нагляд та негласний контроль за особою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12880 Щодо необхідності тимчасового доступу до речей та документів у разі отримання НАБУ інформації про банківські рахунки та операції на підставі рішення керівника НАБУ, погодженого з прокурором САП Отримання НАБУ інформації про банківські рахунки та операції на підставі рішення керівника НАБУ, погодженого з прокурором САП, узгоджується із Законами України «Про Національне антикорупційне бюро України» та «Про банки і банківську діяльність» і не потребує тимчасового доступу до речей та документів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12881 Розмежування збору доказів у кримінальному провадженні щодо декларування недостовірної інформації (ст. 366-2 КК) та моніторингу способу життя судді Ототожнення дій сторони обвинувачення зі збору доказів у цій справі з моніторингом способу життя судді (ст. 52-2 Закону «Про запобігання корупції») є нерелевантними, оскільки моніторинг має більш широкі цілі (перевірка достовірності декларування, виявлення ознак адміністративних правопорушень, злочинів, необґрунтованих активів), інші підстави для його проведення за вказаним Законом і стосується лише НАЗК. Якщо в кримінальному провадженні заходи, передбачені положеннями ст. 52-2 Закону «Про запобігання корупції» (виконувати які уповноважено працівників НАЗК), не проводилися, а орган досудового розслідування діяв лише в межах своїх повноважень, визначених нормами законів та КПК, тоді в такому разі немає підстав для ототожнення дій сторони обвинувачення зі збору доказів у справі з моніторингом способу життя судді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14832 Законність вручення повідомлення про підозру судді прокурором із групи прокурорів, уповноваженим на вчинення цієї процесуальної дії Вручення судді повідомлення про підозру прокурором, включеним до групи прокурорів у відповідному кримінальному провадженні та уповноваженим на це дорученням керівника органу прокуратури (заступника Генерального прокурора — керівника САП) відповідно до ч. 2 ст. 481 КПК, відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Неточності у зазначенні статусу прокурора в такому дорученні (зокрема, як старшого групи прокурорів) самі по собі не свідчать про відсутність у нього процесуальних повноважень і не є підставою для визнання повідомлення про підозру таким, що здійснене неуповноваженою особою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14870»

«З ВІДСТУПОМ! Допустимість протоколу НСРД складеного поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК Складання протоколу НСРД поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК, не є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом. ОП ККС відступила від позиції, викладеної у постанові ККС ВС від 19.07.2022 у справі № 758/14965/14-к, щодо оцінки недотримання приписів ч. 3 ст. 252 КПК як безумовного істотного порушення приписів кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9868»

«Самостійні та процесуально незалежні у своїй діяльності установи Експертної служби МВС Установи Експертної служби МВС (Державний науково-дослідний експертнокриміналістичний центр МВС та Київський науково-дослідний експертнокриміналістичний центр МВС), а також органи Національної поліції України (орган досудового розслідування) хоча і входять до структурних підрозділів органів МВС і підпорядковуються МВС, однак є самостійними та процесуально незалежними у своїй діяльності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13244»

«Відсутність у прокурора обов’язку долучати під час судового розгляду всі зібрані під час досудового розслідування докази Прокурор не зобов’язаний долучати під час судового розгляду всі зібрані під час досудового розслідування докази. Сторона обвинувачення має право на власний розсуд визначати обсяг доказів, необхідних і достатніх для доведення винуватості особи в інкримінованому злочині та притягнення її до кримінальної відповідальності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9953 Щодо обов’язку слідчого чи прокурора допустити захисника до проведення слідчої дії Слідчий чи прокурор зобов’язані допустити захисника до проведення слідчої дії, а не забезпечити його обов’язкову участь, за винятком слідчих дій, під час яких можуть бути обмежені або порушені права та законні інтереси особи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11693 Зміна правової кваліфікації дій особи та повідомлення про підозру під час досудового розслідування КПК не заборонено зміну правової кваліфікації кримінально караних дій особи під час досудового розслідування. Повідомлення про підозру, у випадку виникнення підстав, може бути змінене слідчим чи прокурором шляхом ухвалення відповідної постанови. КПК не передбачено, що внесення змін у ЄРДР і зміна правової кваліфікації злочину мають здійснюватися виключно за погодженням саме керівника прокуратури та на підставі відповідної ухвали слідчого судді Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11722 Щодо визначення керівника відділу прокуратури як особи, яка зобов’язана затверджувати обвинувальний акт Кримінальний процесуальний закон не містить вимог щодо обов’язкового затвердження обвинувального акта саме керівником відділу прокуратури Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11732 Вирішення питання продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час розгляду провадження судом присяжних Під час розгляду кримінального провадження судом присяжних головуючий суддя уповноважений одноособово вирішувати питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11733 Проведення слідчих (розшукових) дій під час судового розгляду Під час судового розгляду суд не проводить слідчих (розшукових) дій, а кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами обвинувачення і захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11734 Відсутність підстав для відводу запасного присяжного у разі перебування ним у родинних відносинах з керівником апарату Запасний присяжний не позбавляється можливості виконувати свої обов’язки, передбачені ст. 386 КПК, у разі перебування ним у родинних відносинах з керівником апарату (який не входив до складу суду, яким здійснювався розгляд цього кримінального провадження). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13588 Законність складу суду при розгляді справи судом присяжних Якщо клопотання про здійснення судового розгляду судом присяжних було заявлено обвинуваченим на стадії підготовчого судового провадження, коли вже було визначено колегію суддів місцевого суду у складі трьох суддів, а подальший судовий розгляд здійснювався судом присяжних, такий склад суду є законним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13620»

«Кваліфікація. Розмежування складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 та ст. 367 КК. Щодо оцінки судом використаних експертом методик і підходів Якщо службова особа прокуратури здійснює розслідування кримінального провадження з метою збагачення за рахунок матеріальних цінностей, здобутих у ході такого розслідування, то це свідчить про наявність у її діях саме корисливого мотиву, як ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, а не ознак службової недбалості, визначених ст. 367 КК. Невиконання обов’язку, вимоги про повернення майна свідчить про закінчення привласнення Суд не уповноважений надавати власну оцінку використаним експертом при проведенні експертизи методикам і підходам, а також способу їх застосування, оскільки він не наділений спеціальними знаннями у відповідній галузі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10417»

«Щодо заборони на подання до суду інших документів, крім обвинувального акта Заборона на подання до суду інших документів, крім обвинувального акта (ч. 4 ст. 291 КПК), не поширюється на матеріали, що додаються до заперечень на ухвалу слідчого судді, оскільки стосується лише тих документів (доказів), які підтверджують наведені в обвинувальному акті обставини скоєння кримінального правопорушення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12051»

«Незастосування зворотної дії у часі кримінального закону (ст. 5 КК). Неможливість закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 369 КК, відомості про яке були внесені до ЄРДР 10.01.2018, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК Закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 369 КК, відомості про яке були внесені до ЄРДР 10.01.2018, на підставі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК не ґрунтується на вимогах закону, оскільки згідно з п. 4 § 2 Прикінцевих положень цього Закону зміни до ст. 284 КПК, введені в дію 15.03.2018, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9825 Щодо застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення (16.03.2018) Датою введення в дію положень, вказаних у п. 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», у тому числі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, є 16.03.2018. Пункт 10 ч. 1 ст. 284 КПК застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР із 16.03.2018, і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9869 Період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК, і не зупиняє його Період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК, і не зупиняє його. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9870 Обов’язок дотримання строків досудового розслідування саме для сторони обвинувачення, у розпорядженні якої перебувають матеріали досудового розслідування В ході виконання вимог ст. 290 КПК саме сторона обвинувачення надає стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування. Натомість сторона захисту не наділена повноваженнями збирати матеріали досудового розслідування, а за запитом прокурора зобов’язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді (ч. 6 ст. 290 КПК). Таким чином, кримінальний процесуальний закон регулює порядок дотримання строків досудового розслідування саме для сторони обвинувачення, у розпорядженні якої перебувають матеріали досудового розслідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14985»

«Відсутність підстав для апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, постановленої стосовно скарги щодо незаконного затримання особи Ухвала слідчого судді, яку постановлено за результатами розгляду поданої в порядку ст. 206 КПК скарги щодо незаконного затримання особи відповідно до ст. 208 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/509»

«Щодо застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення (16.03.2018) Датою введення в дію положень, вказаних у п. 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», у тому числі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, є 16.03.2018. Пункт 10 ч. 1 ст. 284 КПК застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР із 16.03.2018, і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9869»

«Щодо встановлення істотності шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченого ст. 246 КК Істотна шкода як обов’язкова ознака об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК, може бути встановлена за допомогою простих арифметичних розрахунків, проведених на підставі такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11645»

«Щодо можливості проведення повторного огляду місця події Положення процесуального законодавства не містить жодних заборон щодо проведення повторних оглядів місця події. Слідчий, виходячи з обставин кримінального провадження, вільний у виборі того обсягу і виду слідчих дій, які необхідно провести для досягнення цілей цього кримінального провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10819 Про відсутність вимоги про запрошення понятих до огляду місця події, проведеного поза межами житла чи іншого володіння особи Участь понятих у проведенні огляду місця події, здійснений у під’їзді поза межами житла чи іншого володіння особи, є необов’язковою відповідно до статей 237, 223 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11296»